Рішення

від 06.11.2024 по справі 140/10642/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/10642/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (далі ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ») звернулося з адміністративним позовом до Волинської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 12.07.2024 №UA205050/2024/000153/1.

В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що 07.03.2024 між ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №0703pl, відповідно до якого продавець зобов`язується продати товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Товар, що поставляється, має бути поставлений в повній відповідності до вимог, на умовах та за цінами, зазначеними в специфікаціях, що є невід`ємною частиною контракту.

04.07.2024 відповідно до інвойсу №1/07/2024 позивачу було поставлено автобус VAN HOOL - vin: НОМЕР_1 .

З метою здійснення митного оформлення вказаного товару в режимі імпорту 11.07.2024 декларантом в порядку електронного декларування до Волинської митниці подано митну декларацію №24UA205050024902U6 та пакет документів на підтвердження заявленої митної вартості товару. Митна вартість товару визначена за основним - першим методом, а саме: на основі ціни товару, скоригована на суму витрат на транспортування.

12.07.2024 декларанту надійшло повідомлення від митного органу, в якому зазначено, що у зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, згідно із статтями 53, 54 Митного кодексу України (далі МК України) в 10-ти денний термін необхідно надати додаткові документи.

У відповідності до частини восьмої статті 55 МК України ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» заявою від 12.07.2024 направило митному органу додаткові документи та пояснення.

Однак, незважаючи на наданий повний перелік документів для підтвердження заявленої митної вартості, митницею 12.07.2024 винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000153/1.

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. Рівень митної вартості становить 101037,5 євро.

Позивач вважає, що митниця не підтвердила належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих декларантом документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. З винесеним митним органом рішенням про коригування митної вартості товарів позивач не погоджується, оскільки до митного оформлення декларантом було надано вичерпний перелік документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.10.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що у відповідності до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, ст. 257 Митного кодексу України для митного оформлення товарів декларантом в інтересах ТзОВ «777 Авто-Трейд Інтернешнл» подано: МД №24UA205050024902U6 від 11.07.2024 на товар: «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL модель згідно з довідником - T925 ASTROMEGA - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 - загальна к-сть місць, включаючи водія - 85 - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - тип двигуна - дизель - робочий об`єм циліндрів двигуна 12902см.куб. - номер двигуна - невизначений - потужність - 375kw - колісна формула - 6х2 - календарний рік виготовлення - 2010 - модельний рік виготовлення 2010. Країна виробництва - (BE). Торгівельна марка "VAN HOOL".».

Згідно МД №24UA205050024902U6 від 11.07.2024 митну вартість вказаного транспортного засобу визначено за основним методом за ціною договору (контракту).

Під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- вартість товару згідно інвойсу від 04.07.2024 №1/07/2024 (далі - Інвойс) не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 04.07.2024 №MRN24PL341010E0164345;

- продавець згідно контракту від 07.03.2024 №0703pl (далі - Контракт) - компанія SETTE GROUP Sp.z o.o., зареєстрована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06.07.2023 №2023CX39369 видане у Франції та виписане на «LOSAY VOYAGES». Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару;

- п.3 Контракту передбачено, що умови поставки і вантажовідправник обговорюються додатково у товаросупровідних документах відповідно до Інкотермс у редакції 2010 року. П.6 Контракту визначено, що товар, поставлений за даним контрактом, вважається зданим продавцем та прийнятим покупцем відповідно до умов, визначених в інвойсі. Однак, в інвойсі відсутня інформація щодо умов поставки та вантажовідправника.

У зв`язку із наявністю розбіжностей в поданих до митного оформлення документах декларанту запропоновано надати в 10-денний термін додаткові документи.

Декларантом на вимогу було надано: Komunikat IE599 від 04.07.2024, витяг про курси валют від 19.06.2024 №118/A/NBP/2024 з перекладом, доповнення від 17.04.2024 №1 до контракту, лист від ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» від 12.07.2024, лист митної агенції від 12.07.2024 з перекладом, копію договору про надання послуг від 01.07.2024 №01/07, копію акта прийому-передачі від 09.07.2024 №01/07.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» калькуляція транспортних витрат надається у разі, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. При цьому, до митного оформлення разом з МД № 24UA205050024902U6 декларантом надано калькуляцію від ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ», а додатково на вимогу надано копію договору про надання послуг від 01.07.2024 №01/07, укладеного між ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець), та, відповідно, копію акта прийому- передачі. Фактично послуги з перевезення товару здійснювалися ОСОБА_1 , а отже, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, повинні надаватися безпосередньо від виконавця таких послуг.

Листи митних агенцій не є документами, що підтверджують митну вартість товарів, відповідно до визначеного переліку в статті 53 Митного кодексу України.

Надані витяги про курси валют завірені лише печаткою отримувача товару- ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ». Стосовно запитання, наведеного в листі ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» від 12.07.2024, щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, повідомляємо. Враховуючи специфіку товару, бувший у вжитку транспортний засіб (автобус), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами для підтвердження заявленої митної вартості, що носять інформаційний (довідковий) характер.

Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 12.07.2024.

Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби. Рівень митної вартості становить: 101037,5 євро (МД від 08.04.2024 №UA400040/2024/010256).

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, митницею відповідно до положень ст.55 та ст.57 МКУ з декларантом проведена консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст. 55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація №24UA205050025056U3 від 12.07.2024.

Так, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA205050/2024/000153/1 від 12.07.2024 оформлене з додержанням вимог ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України та Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195.

Вказане, в сукупності із виявленими розбіжностями, а також відмовою декларанта надати додаткові документи митному органу, відсутністю належним чином спростованих декларантом виявлених митним органом розбіжностей і слугувало підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів.

З огляду на наведене представник відповідача вважає, що прийняте рішення про коригування митної вартості №UA205050/2024/000153/1 від 12.07.2024 є таким, що прийняте у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому законним та обґрунтованим.

Щодо клопотання про здійснення розгляду справи за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.

Відповідно до приписів частин п`ятої та шостої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Частиною шостою статті 12 КАС України визначено перелік справ незначної складності. Відповідно до пункту 10 вказаної норми справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною четвертою статті 257 КАС України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Дана адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік.

Таким чином, з огляду на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому, беручи до уваги, що відповідачем було надано суду та позивачу відзив на адміністративний позов, суд не вбачав підстав для розгляду справи у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.

У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги з підстав, що є аналогічними доводам викладених у позовній заяві, та додатково наголосив, що у фактурі 1/07/2024 від 04.07.2024 зазначено ціна товару 80 200.00 EUR, в експортній декларації від 04.07.2024 №MRN24PL341010E0164345 зазначена статистична вартість (митна) товару - 347976,00 польських злотих, а не ціна товару.

Крім того, представник відповідача додав, що ні одна норма ні міжнародного, ні національного законодавства не зобов`язує покупця доводити право власності продавця на товар що продається, а в митного органу відсутній обов`язок здійснювати контроль за переходом права власності, а тим більше зазначати це як один із критеріїв ризиковості.

З урахуванням наведеного, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

07.03.2024 між позивачем ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (продавець) укладено зовнішньоекономічний договір (контракт) №0703pl, за умовами якого продавець зобов`язується поставляти товар - транспортні засоби нові та бувші у використанні, а ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» прийняти та оплатити їх на умовах, визначених у специфікаціях та інвойсах, які є невід`ємною частиною контракту.

Згідно із пунктом 2 вказаного контракту ціна контракту встановлюється в Евро. Валютою платежу за цим контрактом є Евро. Загальна суму контракту становить 500000 Евро.

Нормами пункту 3 контракту (з урахуванням доповнення до контракту №1 від 17.04.2024 визначено, що умови поставки обговорюються додатково у специфікаціях. У день відвантаження продавець сповіщає про це покупця. У день отримання товару покупець сповіщає про це продавця. Товар супроводжується наступними документами: технічною документацією на транспортний засіб, технічним паспортом на транспортний засіб, комерційним інвойсом та іншими документами за запитом покупця.

Відповідно до пункту 5 контракту оплата здійснюється безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця. Форма оплати визначається окремо до кожної поставки, про що зазначається в специфікації. Усі банківські накладні витрати в країні покупця несе покупець, усі інші банківські витрати несе продавець.

Товари, поставлені за контрактом, вважаються зданими продавцем і прийнятими покупцем після передачі свідоцтва транспортного засобу та документів на нього представнику покупця (пункт 6 контракту з урахуванням доповнення до контракту №1 від 17.04.2024).

04.07.2024 між ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» та SETTE Group Sp.z.o.o (Республіка Польща) укладено специфікацію №7 до зовнішньоекономічного контракту №0703р1 від 07.03.2024. За умовами специфікації SETTE Group Sp.z.o.o зобов`язалось поставити товар VAN HOOL-T925 ASTROMEGA vin: НОМЕР_1 . Ціна транспортного засобу становить 80200 Евро. Покупець - ТОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» - прийняти та оплатити його на умовах, визначених у цій специфікації. Форма оплати після оплата, відстрочка платежу до 01.10.2024. Умови поставки FCA Kielce PL, відповідно до правил Інкотермс в редакції 2010 року.

Відповідно до інвойсу (фактури) від 04.07.2024 №1/07/2024 продавець поставив позивачу товар автобус VANHOOL T925 ASTROMEGA 2010 рік, VIN: НОМЕР_1 , контракт №0703PL від 07.03.2024, специфікація №7 від 04.07.2024, країна походження: ЄС, вартістю 80200,00 EUR.

З метою митного оформлення імпортованого товару 11.07.2024 декларант ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA205050024902U6 на товар: «Автобус туристичний, що був у використанні: марка згідно з довідником - VAN HOOL модель згідно з довідником - Т925 ASTROMEGA - (кузов, шасі, рама) № НОМЕР_1 - загальна к-сть місць, включаючи водія - 85 - призначення для перевезення пасажирів по дорогах загального користування - тип двигуна - дизель - робочий об`єм циліндрів двигуна 12902см.куб. - номер двигуна - невизначений - потужність - 375kw - колісна формула - 6х2 - календарний рік виготовлення - 2010 - модельний рік виготовлення - 2010 Країна виробництва - (ВЕ) Торгівельна марка "VAN HOOL". Митну вартість визначено за першим методом (за ціною договору) на рівні 80200,00 EUR.

Разом з митною декларацією позивачем до митного органу було подано також передбачений МК України перелік документів, на підставі яких товар був придбаний та ввезений на територію України, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №1/07/2024 від 04.07.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми PL/MF/АТ0066160 від 04.07.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 06.07.2023, калькуляція транспортних витрат від 09.07.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 1287 від 11.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньо-економічних та або внутрішніх) договорів 0703рl від 07.03.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №7 від 04.07.2024; довідка №110724018 від 11.07.2024, фото від 11.07.2024; копія митної декларації країни відправлення MRN24PL341010E0164345 від 04.07.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митний орган в електронному повідомленні та у графі 33 оскаржуваного рішення декларанту зазначив:

- вартість товару згідно інвойсу від 04.07.2024 №1/07/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 04.07.2024 №MRN24PL341010E0164345.

- продавець згідно контракту від 07.03.2024 №0703pl - компанія SETTE GROUP Sp.z о.о., зареєстрована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06.07.2023 № 2023CX39369 видане у Франції та виписане на «LOSAY VOYAGES». Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару.

- п.3 Контракту передбачено, що умови поставки і вантажовідправник обговорюються додатково у товаросупровідних документах відповідно до Інкотермс у редакції 2010 року. П.6 Контракту визначено, що товар, поставлений за даним контрактом, вважається зданим продавцем та прийнятим покупцем відповідно до умов, визначених в інвойсі. Однак, в Інвойсі відсутня інформація щодо умов поставки та вантажовідправника.

У зв`язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містили усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містили розбіжності, декларанту було запропоновано згідно із статтями 53, 54 МК України в 10-ти денний термін надати додаткові документи.

Листом від 12.07.2024 позивачем на адресу митного органу надано пояснення та додаткові документи. Декларантом на вимогу було надано: Komunikat IE599 від 04.07.2024, витяг про курси валют від 19.06.2024 №118/A/NBP/2024 з перекладом, доповнення від 17.04.2024 №1 до контракту, лист від ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» від 12.07.2024, лист митної агенції від 12.07.2024 з перекладом, копію договору про надання послуг від 01.07.2024 №01/07, копію акта прийому- передачі від 09.07.2024 №01/07.

Відповідно до Наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» калькуляція транспортних витрат надається у разі, якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу. При цьому, до митного оформлення разом з МД №24UA205050024902U6 декларантом надано калькуляцію від ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ», а додатково на вимогу надано копію договору про надання послуг від 01.07.2024 №01/07, укладеного між ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (замовник) та ОСОБА_1 (виконавець), та, відповідно, копію акта прийому- передачі. Фактично послуги з перевезення товару здійснювалися ОСОБА_1 , а отже, транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваного товару, повинні надаватися безпосередньо від виконавця таких послуг.

Листи митних агенцій не є документами, що підтверджують митну вартість товарів, відповідно до визначеного переліку в статті 53 Митного кодексу України.

Надані витяги про курси валют завірені лише печаткою отримувача товару- ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ».

Стосовно запитання, наведеного в листі ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» від 12.07.2024, щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, повідомляємо. Враховуючи специфіку товару,- бувший у вжитку транспортний засіб (автобус), висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, є додатковими документами для підтвердження заявленої митної вартості, що носять інформаційний (довідковий) характер.

Решту витребуваних документів декларант відмовився надати, про що зазначено в заяві від 12.07.2024.

Отже, декларантом не забезпечено надання відповідно до пункту 2 частини другої статті 52 МК України достовірних відомостей про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, Митного кодексу України, вимогами ч.6 ст.54 Митного кодексу України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта - митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України на підставі цінової інформації, наявної в ЄАІС. За основу для коригування митної вартості оцінюваного товару взято митну вартість подібного товару, митне оформлення якщо завершено, ідентичної торгівельної марки VAN HOOL, подібної моделі- TD927 ASTROMEGA, ідентичного календарного та модельного року виготовлення - 2010, з ідентичною країною походження (EU), з подібними технічними характеристиками (12902 см3, 375 квт, 82 місця), та з урахуванням обсягу партії (1шт). Рівень митної вартості становить: 101037,5 євро (МД від 08.04.2024 №UA400040/2024/010256).

12.07.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UA205050/2024/000153/1 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205050/2024/000637.

Позивач, не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному рішенню митниці, суд зазначає наступне.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого транспортного засобу (автобуса) за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України: декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України, а саме: рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) №1/07/2024 від 04.07.2024; сертифікат з перевезення (походження) товару форми PL/MF/АТ0066160 від 04.07.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу 2023CX39369 від 06.07.2023, калькуляція транспортних витрат від 09.07.2024; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями 1287 від 11.07.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньо-економічних та або внутрішніх) договорів 0703р від 07.03.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специфікація №7 від 04.07.2024; довідка №110724018 від 11.07.2024, фото від 11.07.2024; копія митної декларації країни відправлення MRN24PL341010E0164345 від 04.07.2024.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 07.03.2024 №0703pl, укладеним між ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (покупець) та SETTE Group Sp.z.o.o (продавець) визначено предмет ціна контракту, умови поставки, оплати, здачі і приймання товару. При цьому специфікацією від 04.07.2024 №7 також визначено суму товару, форму оплати.

Згідно із пунктом 2 вказаного контракту ціна контракту встановлюється в Евро. Валютою платежу за цим контрактом є Евро. Загальна суму контракту становить 500000 Евро. Ціна транпортного засобу становить 80 200 Евро (п.1 Специфікації від 04.07.2024 №7).

Відповідно до інвойсу (фактури) від 04.07.2024 №1/07/2024 продавець поставив позивачу товар автобус VANHOOL T925ASTROMEGA 2010 рік, VIN: НОМЕР_1 , контракт №0703PL від 07.03.2024, специфікація №7 від 04.07.2024, країна походження: ЄС.

Ціна товару в інвойсі (фактурі) від 04.07.2024 №1/07/2024 (80200,00 Евро) відповідає фактурній вартості, зазначеній в МД №24UA205050024902U6 від 11.07.2024 (графа 22).

З 24.07.2024 по 17.09.2024 позивачем на рахунок нерезидента SETTE Group Sp.z.o.o перераховано суму 80200,00 Евро, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті від 24.07.2024 №25, від 25.07.2024 №26, 26.07.2024 №29, 27.08.2024 №30, від 28.08.2024 №31, від 30.08.2024 №32, 17.09.2024 №38 (а.с. 32-39).

За змістом платіжної інструкції можна ідентифікувати сторін зовнішньоекономічної операції купівлі-продажу, номер контракту №0703pl від 07.03.2024, при цьому в призначенні платежу вказано, що оплата проводиться відповідно до вказаного контракту, тобто оплата здійснювалась за транспортний засіб VIN: YE2925SD352D53218, що відповідає специфікації №7 від 04.07.2024.

Однією із підстав для прийняття оскаржуваного рішення слугувало те, що вартість товару згідно інвойсу від 04.07.2024 №1/07/2024 не відповідає вартості товару згідно копії митної декларації країни відправлення від 07.03.2024 №MRN24PL341010E0164345.

Щодо зазначеної розбіжності, то суд зауважує, що в експортній декларації зазначається статистична вартість товару, така декларація заповнюється за правилами країни відправлення.

В фактурі 1/07/2024 від 04.07.2024 зазначено ціна товару 80200.00 EUR, в експортній декларації від 04.07.2024 №MRN24PL341010E0164345 зазначена статистична вартість (митна) товару - 347976.00 польських злотих, а не ціна товару.

Статистична вартість виражається в національній валюті країни відправлення. Значення, надані в документах і виражені в іншій валюті (наприклад, у валюті рахунків-фактур товарів), повинні бути конвертовані. Обмінний курс, який використовується, є курсом на дату прийняття митної декларації відповідно до митних правил Союзу щодо конвертації валюти з метою визначення митної вартості (стаття 146 UCC-IR).

Конвертація валют, визначення статистичної вартості товару для митних цілей країни відправника здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківської системи ЄС у відповідності до нормативних документів Євросоюзу, то Волинська митниця не може вказувати на можливість неточностей з боку ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ».

Також, позиція Верховного суд у Постанові від 03.05.2023 №140/6689/20 зазначає - «оскільки конвертація валют здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківської системи ЄС то Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії».

Статистичне значення в №MRN24PL3410100164345 від 04.07.2024, визначене відповідно до INSTRUKCJE WYPELNIANIA ZGLOSZEN CELNYCH AIS/IMPORT, AES/ECS2, NCTS2 wersja 2.5. z dnia 3 marca 2023 r. Warsawa, 2023 r. Opracowano w Departmencie Cet Ministerstwa Finansуw (далі - Інструкція).

При визначенні статистичної вартості в №MRN24PL3410100164345 від 04.07.2024 використовуються Kursy srednie do ustalania wartosci celnej (art. 53 ust. 1 lit. a) UKC), stosowane od 1.07.2024 do 31.07.2024 Tabela nr 118/A/NBP/2024 z dnia 2024-06-19, які встановлються на місяць і є відмінні від поточних середніх курсів іноземних валют у злотих які використовуються для інших цілей. На момент митного оформлення курс євро/ польський злот становив 4.33760 польских злотих (а.с 44).

Відповідно до вищезазначеної інструкції - статистична вартість означає приблизну теоретичну вартість товарів у той час і в цьому місці де вони залишають територію держави-члена. Відповідно, статистична вартість включає (внутрішню) вартість товарів і транспортні та страхові витрати, понесені або розраховані від пункту відправлення транспорту до місця призначення.

Товар поставлявся на умовах FCA KIELCE Польша. В №MRN24PL341010E0164345 від 04.07.2024 статистична вартість товару скоригована на умовну суму витрат на транспортування до кордону Європейського Союзу, а саме на суму 100 польських злотих (kod 1STW(+)) відповідно до інструкції.

Суд також зазначає, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

В оскаржуваному рішенні також зазначено, що продавець згідно контракту від 07.03.2024 №0703pl - компанія SETTE GROUP Sp.z.о.о., зареєстрована в Республіці Польща, тоді як свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 06.07.2023 №2023CX39369 видане у Франції та виписане на «LOSAY VOYAGES».

Суд враховує, що в специфікації №7 від 04.07.2024 до контракту №0703pl від 07.03.2024, зазначено, що продавець гарантує, що товар належить йому на праві власності, не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження.

Наведене підтверджено наданим SETTE GROUP Sp.z.о.о. сертифікатом передачі права власності, який скеровано на адресу митного органу.

Разом з тим суд зазначає, що митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. У вказаному переліку відсутній документ «свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу».

Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу в розумінні норм Митного кодексу України(ст. 53 Митного Кодексу) не є документом, який підтверджує митну вартість транспортного засобу, а тому не може розцінюватись як критерії і підстав для сумнівів у вірності заявленої митної вартості.

Також, слід зазначити, що ні одна норма ні міжнародного, ні національного законодавства не зобов`язує покупця доводити право власності продавця на товар що продається, а в митного органу відсутній обов`язок здійснювати контроль за переходом права власності, а тим більше зазначати це як один із критеріїв ризиковості.

Видача свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу від 06.07.2023 №2023CX39369 у Франції на ім?я «LOSAY VOYAGES» жодним чином не впливає на формування складових митної вартості товару.

Стосовно підстави для прийняття оскаржуваного рішення, дослівно - «П.3 Контракту передбачено, що умови поставки і вантажовідправник обговорюються додатково у товаросупровідних документах відповідно до Інкотермс у редакції 2010 року. П.6 Контракту визначено, що товар, поставлений за даним контрактом, вважається зданим продавцем та прийнятим покупцем відповідно до умов, визначених в інвойсі. Однак, в інвойсі відсутня інформація щодо умов поставки та вантажовідправника.», суд зазначає наступне.

Станом на 11.07.2024 митний орган володів інформацією про наявність доповнення №1 від 17.04.2024 до контракту №0703pl від 07.03.2024.

Відповідно до доповненням №1 від 17.04.2024 до контракту №0703pl від 07.03.2024 внесено зміни в п.3 контракту, де зазначено, що умови поставки обговорюється додатково у специфікаціях. В специфікації №7 від 04.07.2024 року зазначено: «Умови поставки FCA Kielce PL, відповідно до правил ІНКОТЕРМС в редакції 2010 року»

Тим же доповненням внесено зміни до п.6 контракту та викладено в наступній редакції : «Товари, поставлені за контрактом, вважаються зданими продавцем і прийнятими

покупцем: після передачі транспортного засобу та документів на нього представнику покупця. З цього моменту право власності на транспортний засіб переходить до покупця».

Крім того, слід зауважити, що листом від 12.07.2024 року митному органу повторно надано доповнення №1 від 17.04.2024 до контракту №0703pl від 07.03.2024.

Суд зауважує, що відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» до зазначених документів можуть належати:

- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів;

- банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури;

- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту.

Згідно з пунктом 5 частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Позивачем до митного оформлення надано калькуляцію транспортних витрат, так як перевезення товару здійснювалось з використанням власного транспортного засобу та на вимогу митного органу надано договір про надання послуг №01/07 від 01.07.2024 та акт прийому-передачі №01/07 від 09.07.2024 до договору про надання послуг №01/07 від «01.07.2024 від виконавця договору.

Надані документи підтверджують понесені підприємством витрати на транспортування.

У постанові від 06.09.2019 у справі №815/2501/18 Верховний Суд звернув увагу на те, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким(-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами.

Судом встановлено, що визначена у МД №24UA205050024902U6 від 11.07.2024 митна вартість товару у розмірі 3543843,52 грн включає вартість товару 3535023,52 грн (еквівалентно 80200,00 Евро) і вартість витрат на транспортування до кордону України в розмірі 8820,00 грн.

За обставин цієї справи, декларант поніс витрати з перевезення товару від місця передачі товару перевізнику ОСОБА_1 до кордону України, що відповідає умовам поставки FCA (що і було зазначено у графі 20 митної декларації №224UA205050024902U6 від 11.07.2024).

Митна вартість охоплює транспортні витрати лише до ввезення, вартість транспортування до кордону включена у ціну товару. Витрати після ввезення не включаються до митної вартості.

Слід зазначити, що Митним кодексом не визначені вимоги до форми та змісту документів, що підтверджують витрати на транспортування.

При цьому, доводи митного органу про те, що вартість перевезення товару за межами митної території України однакова з вартістю перевезення товару на території України, що ставить під сумнів достовірність розподілу транспортних витрат, враховуючи вищу вартість пально-мастильних, інших експлуатаційних матеріалів та наявність платних доріг у країні (Польщі), через яку здійснювалось перевезення товару, є безпідставним припущенням.

Щодо твердження митного органу, що надані витяги про курси валют завірені лише печаткою отримувача товару - ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ», суд зазначає наступне.

Інформація щодо Kursy srednie do ustalania wartosci celnej (art. 53 ust. 1 lit. a) UKC), stosowane od 1.07.2024 r. do 31.07.2024 r. Tabela nr 118/A/NBP/2024 z dnia 2024-06-19 міститься офіційному сайті Митних органів Республіки Польша у вільному доступі, тому не потребують жодного звіряння.

ТзОВ «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» з урахуванням вимог статті 254 Митного Кодексу України надало лише завірений переклад курсів польського злотого до євро на момент митного оформлення.

Суд наголошує, що вимога митного органу про надання інших платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; договору (угоди, контракту) із третіми особами, пов`язаного з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; виписки з бухгалтерської документації; висновків про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

При цьому витребовуючи висновок про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в цьому випадку є специфікація до зовнішньоекономічного контракту, рахунок-фактура (інвойс), платіжні документи про оплату товару, які узгоджуються між собою та були подані разом із митною декларацією.

Так само ненадання виписки з бухгалтерської документації за умов, відповідно до яких товар ввозився на митну територію України, не може позбавляти позивача можливості декларувати товар на підставі документів, що підтверджують ціну товару та які були сформовані (виписані) продавцем.

Суд повторює, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунку-фактурі, який згідно з частиною другою статті 53 МК України є документом, що підтверджує митну вартість товару.

Також вартість транспортування до кордону включена у ціну товару, на підтвердження чого митному органу були надані підтверджуючі документи.

З урахуванням наведеного висновок у спірному рішенні про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товару, який імпортується, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними.

При цьому, відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

При вирішенні спору суд також враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

На переконання суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, підстави вважати, що рішення відповідача від 12.07.2024 №UA205050/2024/000153/1 про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому таке рішення, на думку суду, є протиправним.

Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості спірного товару, оскільки позивач надав передбачені чинним законодавством документи, які підтверджують митну вартість товару, що ввозиться, та дають можливість визначити митну вартість товару за ціною договору шляхом застосування першого методу, у зв`язку із чим з наведених вище мотивів та підстав позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить задовольнити.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн, сплачений відповідно до квитанції до платіжної інструкції від 17.09.2024 №158.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 12.07.2024 №UA205050/2024/000153/1.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «777 АВТО-ТРЕЙД ІНТЕРНЕШНЛ» (43016, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Ковельська, 124, код ЄДРПОУ 43486193) судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.В. Дмитрук