Ухвала

від 06.11.2024 по справі 140/11425/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

06 листопада 2024 рокуЛуцькСправа № 140/11425/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької філії Волинського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася із позовом до Луцької філії Волинського обласного центру зайнятості (далі - Луцька філія ВОЦЗ, відповідач) про визнання дій відповідача щодо обмеження з 29.10.2022 розміру призначеної позивачу за нормами Закону №1533-Ш, допомоги по безробіттю протиправними оскільки має місце порушення норм статті 58 Конституції України про незворотність дії нормативно-правового акту в часі та частини 1 статті 23 ЗУ від 02.03.2000 №1533-Ш "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"; зобов`язати Луцьку ВОЦЗ донарахувати та виплатити допомогу по безробіттю призначену позивачу як особі передпенсійного віку з 29.10.2022 до 09.05.2024 як різницю між призначеною відповідно до частини 4 статті 22 , частини 1 статті 23 Закону України від 02.03.2000 №1533-Ш "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та фактично виплаченою допомогою за вказаний період розрахованою за нормами Закону України №2622-IX, що немає зворотної дії в часі.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №140/2163/24, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024, визнано протиправним застосування до правовідносин, що виникли 29.07.2022, Луцькою філією ВОЦЗ, норм Закону України від 21.09..2022 №2622-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування служби зайнятості, соціального страхування на випадок безробіття, сприяння продуктивній зайнятості населення, у тому числі молоді, та впровадження нових активних програм на ринку праці» (далі Закон №2622-ІХ).

Зазначає, що 18.09.2024 звернулась до відповідача із заявою про нарахування та виплату допомоги по безробіттю у розмірі, визначеному відповідно до частини четвертої статті 22, частини першої статті 23 Закону №1533-ІІІ та, згідно відповіді від 18.09.2024, при нарахуванні допомоги така була обмежена нормами закону №2622-ІХ.

Уважаючи такі дії Луцької філії ВОЦЗ протиправними, позивач просила адміністративний позов задовольнити (арк. спр. 1-2).

У відзиві на позовну заяву від 01.11.2024 представник Луцької філіії ВОЦЗ позовні вимоги не визнала, мотивуючи тим, що у відповідності до змін у законодавстві, які прийняті на період дії в Україні режиму воєнного стану, строк виплати позивачу допомоги по безробіттю було скорочено до 360 календарних днів і з 23.10.2023 припинено виплату такої допомоги. Відповідач, як юридична особа публічного права, у віданні та розпорядженні якої перебувають державні кошти, припиняючи позивачу виплату допомоги по безробіттю, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Також у вказаному відзиві, посилаючись на пункт 4 частину першу статті 238 Кодексу про адміністративне судочинство України (далі КАС України), просила закрити провадження у справі у зв`язку із наявним рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №140/2163/24 із аналогічними вимогами та обставинами справи (арк. спр. 1-16).

Одночасно із відзивом на позовну заяву представником Луцької філії ВОЦЗ, подано до суду клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Дане клопотання мотивоване тим, що позивач 29.07.2022 звернулась до Луцької філії ВОЦЗ із заявами про надання статусу безробітного та про призначення допомоги по безробіттю.

З нормами Закону 1533-ІІІ про обмеження розміру максимальної допомоги по безробіттю ОСОБА_1 ознайомлено під час відвідування центру зайнятості 02.11.2022, що засвідчено її особистим підписом в Додатку 1 до Персональної картки. Отже саме з цієї дати позивач дізналася про обмеження розміру призначеної їй допомоги, тому саме з цього моменту обчислюється строк звернення до суду (арк. спр. 23-25).

В сукупності наведеного представник відповідача просить закрити провадження у справі, відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі та залишити позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду.

На адресу суду 04.11.2024 позивачем подано відповідь на відзив, де остання звертає увагу суду, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №140/2163/24 доведено, що Закон 2622-ІХ не має зворотної дії в часі до її правовідносин зі службою зайнятості та у зв`язку із цим визнано протиправними дії відповідача про припинення допомоги по безробіттю за нормами Закону 2622-ІХ, а також зобов`язано виплатити допомогу за весь період, на який вона була призначена по закону №1533-ІІІ.

Уважає, що строки на подання позову не порушено, оскільки всі обставини стали відомі лише 18.09.2024, після відповіді-відмови відповідача з обґрунтуванням нарахування коштів (арк. спр. 35-37).

Надаючи оцінку поданому процесуальному документу (відповідь на відзив) суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 163 КАС України передбачено, що до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами другою четвертою статті 162 цього Кодексу.

Частинами другою четвертою статті 162 КАС України передбачено, що відзив повинен містити:

1) найменування (ім`я) позивача і номер справи;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) відповідача, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) у разі повного або часткового визнання позовних вимог - вимоги, які визнаються відповідачем;

4) обставини, які визнаються відповідачем;

5) заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права;

6) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву, та зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із відзивом, із зазначенням причин їх неподання.

Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

До відзиву додаються:

1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем;

2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Судом встановлено, що в порушення частини третьої, пункту 2 частини четвертої статті 162 КАС України, ОСОБА_1 не надано доказів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

Відтак дана відповідь судом до уваги не береться оскільки подана з порушенням процесуальних норм передбачених КАС України.

Інших заяв по суті справи, передбачених КАС України до суду не надходило.

Суд перевіривши доводи позивача та представника відповідача у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв`язку доказів у їхній сукупності, приходить висновку, про закриття провадження у справі з огляду на таке.

Судом встановлено, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №140/2163/24, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2024 позов задоволено повністю, визнано протиправними дії Луцької філії ВОЦЗ щодо припинення виплати ОСОБА_1 з 24.10.2023 допомоги по безробіттю та зобов`язано Луцьку філію ВОЦЗ виплатити ОСОБА_1 допомогу по безробіттю з 24.10.2023 до досягнення пенсійного віку (09.05.2024).

Згідно із довідкою, виданою Луцькою філією ВОЦЗ, ОСОБА_1 , на виконання вказаного рішення, здійснено перерахунок допомоги по безробіттю з 24.10.2023 по 09.05.2024 та 20.09.2024 виплачено 45361,29 грн, що підтверджується відомістю виплат (арк. спр. 18-19).

Отож, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №140/2163/24 відповідачем виконано, однак, як уважає позивач, неналежно, а саме з обмеженням розміру призначеної допомоги по безробіттю.

Відповідно до частин другої, четвертої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 373 КАС України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з положеннями частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

З аналізу наведених законодавчих норм слідує, що неможливо зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого (нового) судового рішення в іншій справі, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому законом, зокрема на підставі виконавчого листа суду, який ухвалив відповідне рішення.

Також суд зазначає, що процесуальним засобом забезпечення належного та своєчасного виконання судового рішення є судовий контроль, підстави та порядок здійснення якого визначені статтями 382-383 КАС України.

Зокрема, відповідно до частин першої-другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною першою статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, наведені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення у справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову.

Суд наголошує, що судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому нормами процесуального закону, та не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є фактичне спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Суд звертає увагу на те, що захист порушеного права особи на отримання безумовного виконання судового рішення, яке гарантується державою відповідно до статті 129-1 Конституції України, через звернення до суду у порядку судового контролю, порівняно з ініціюванням вирішення судом нового публічно-правового спору, має низку переваг для такої особи, зумовлених положеннями, зокрема, статей 383 та 249 КАС України, а саме, відсутність обов`язку сплачувати судовий збір, оперативність розгляду (заява в порядку судового контролю підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання; неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви) та ефективність виконання (за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє окрему ухвалу і направляє її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону).

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення; не передбачає такої можливості і положення статті 383 КАС України.

У постанові від 05.02.2020 у справі № 640/10843/19 Верховний Суд зазначив, що судовий контроль є спеціальним видом провадження в адміністративному судочинстві, відмінним від позовного. Головна мета судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах полягає, насамперед, у реалізації основних завдань адміністративного судочинства при здійсненні адміністративними судами правосуддя, оскільки воно не обмежується винесенням судового рішення, а також передбачає його виконання.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень. З огляду на вищенаведене, у разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження, за КАС України. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Враховуючи фактичні обставини справи, а також положення чинного законодавства, суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості в межах адміністративної справи №140/2163/24 звертатися до суду в порядку статей 382, 383 КАС України з метою забезпечення виконання рішення суду, яке, на його думку, виконується неналежним чином, адже питання визнання протиправними дії Луцької філії ВОЦЗ, щодо обмеження розміру допомоги по безробіттю, нараховану та виплачену на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19.06.2024 у справі №140/11425/24, охоплюється таким рішенням суду та належить до предмету його виконання.

Крім того, з метою забезпечення примусового виконання рішення суду в цій частині позивач також вправі звернутися до суду з заявою про видачу виконавчого листа в адміністративній справі №140/11425/24 та пред`явити виконавчий лист до примусового виконання в межах відповідних строків.

З огляду на викладене суд уважає, що обраний позивачем у цій справі спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право позивача у разі визнання його судом порушеним.

У постанові Верховного Суду від 08.10.2024 у справі № 140/4562/21 зазначено, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення в окремому судовому провадженні не розглядаються. У разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду - провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

З урахуванням викладеного, суд уважає доцільним закрити провадження у даній справі.

Також, щодо клопотання, поданого представником відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами тринадцятою - п`ятнадцятою статті 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, суд зауважує, що у даній справі наявні підстави для закриття провадження у справі, у зв`язку із чим, питання про залишення позовної заяви без розгляду, не вирішується.

Відповідно до частини другої статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

За приписами пункту 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Зважаючи на те, що провадження у цій справі закрито з інших підстав, ніж у зв`язку з відмовою позивача від позову, а саме на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України, тому позивачу необхідно повернути з бюджету судовий збір у сумі 1211,20 грн, сплата якого підтверджується квитанцією від 10.10.2024 №25.

Керуючись статтями 238-239, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Луцької філії Волинського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії закрити.

Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з бюджету судовий збір в розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок), сплачений платіжною інструкцією від 10 жовтня 2024 року №25.

Роз`яснити позивачу, що згідно із частиною другою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя В.І. Смокович

Ухвала складена та підписана 06 листопада 2024 року.