Рішення

від 06.11.2024 по справі 140/8339/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року ЛуцькСправа № 140/8339/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Служби у справах дітей Шацької селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Служби у справах дітей Шацької селищної ради (надалі відповідач, Служба у справах дітей), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 (надалі ОСОБА_2 ), в якому просив визнати відмову у проведені реабілітації для дитини, ОСОБА_3 , (надалі ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , незаконною та зобов`язати Службу у справах дітей Шацької селищної ради призначити реабілітацію для дитини ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову позивач вказав, що проживав разом з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, у якому народилась донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач стверджує, що матір дитини не бере участь у її вихованні, не цікавиться її життям та здоров`ям, не піклується про її духовний та фізичний розвиток, залишає дитину на малознайомих їй людей та виїжджає за кордон. З 28.02.2022 позивач проходить військову службу в ЗСУ під час мобілізації, тому позбавлений можливості особисто брати участь у вихованні дитини. Наголошує, що ОСОБА_2 перешкоджає нормальному спілкуванню з дитиною. У зв`язку із цим, звернувся до Служби у справах дітей для призначення його доньці ОСОБА_3 реабілітації, оскільки вважає її психічний стан порушеним. Однак, 01.07.2024 отримав відмову Служби у справах дітей у призначенні його доньці реабілітації (а.с. 18-19).

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 04.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі КАС України).

Службою у справах дітей Шацької селищної ради подано відзив на позов, у якому відповідач просить не задовольняти позов ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що згідно статті 11-1 Закону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» в центри соціально-психологічної реабілітації влаштовуються діти, які опинились у складних життєвих обставинах для надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги. Оскільки, ОСОБА_3 не перебувала і не перебуває на обліку у службі в справах дітей, як дитина, яка опинилась у складних життєвих обставинах, її життю, здоров`ю нічого не загрожувало, то відповідно потреби у вилученні її із сім`ї немає (а.с. 30-32).

Позивачем подано заяву відповідь на відзив, у якій вказує на те, що ОСОБА_2 відсутнє взаєморозуміння з донькою ОСОБА_3 , неналежно виконуються обов`язки щодо виховання та утримання останньої у зв`язку із встановленням фактів безпосередньої загрози життю та здоров`ю дитини через вчинення ОСОБА_2 фізичного, психологічного, економічного насилля. Відтак, психологічний стан дитини погіршився. А тому, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с. 59).

Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив, у якому вказує, що упродовж останніх трьох років щодо ОСОБА_3 проводились три психологічних діагностики, які засвідчили стабільний психоемоційний стан дитини, а усі твердження позивача є безпідставними та надуманими (а.с. 62).

Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 8).

17.06.2024 ОСОБА_1 звернувся до Служби у справах дітей Шацької селищної ради задля призначення його доньці ОСОБА_3 реабілітації, оскільки вважає її психічний стан порушеним.

Однак, 01.07.2024 Службою у справах дітей Шацької селищної ради відмовлено у призначенні реабілітації ОСОБА_3 .

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом. Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Відповідно до пункту 3постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 №866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини»(зі змінами) органами опіки та піклування є районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування), які провадять діяльність із соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі забезпечення їх права на виховання у сім`ї, надання статусу дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, встановлення опіки та піклування над дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування, із захисту особистих, майнових і житлових прав дітей, запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей.

Безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, а також стосовно здійснення передбачених законодавством заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству стосовно дітей та за участю дітей покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад об`єднаних територіальних громад (далі - служби у справах дітей).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 «Про забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах» (із змінами), затверджено Порядок забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1 Порядку визначено механізм взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів освіти, охорони здоров`я, соціального захисту населення, інших закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, під час виявлення, розгляду звернень та повідомлень про таких дітей, забезпечення їх безпеки, а також надання необхідної допомоги з урахуванням потреб.

Пунктом 2 цього Порядку зазначено що терміни вживаються в якому значенні: загроза життю або здоров`ю дитини обставини, що можуть призвести чи призвели до тяжких наслідків для життя, стану здоров`я та розвитку дитини, зокрема тяжкої, у тому числі невиліковної хвороби, тілесних ушкоджень або заподіяння шкоди нормальному фізичному, психічному розвитку дитини, у зв`язку з чим вона потребує допомоги.

Обставини можуть бути розцінені як загроза життю або здоров`ю дитини виходячи з її індивідуальних особливостей і потреб залежно від віку, статі, стану здоров`я, інвалідності, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної належності та етнічного походження за результатами проведення оцінки рівня її безпеки та складення відповідного акта згідно з додатком 10 до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. №866, зі змінами, внесенимипостановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2020 р. №585(далі - оцінка рівня безпеки дитини).

Перелік обставин, які можна розцінювати як загрозу життю або здоров`ю дитини, не є вичерпним.

Складні життєві обставини, в яких перебуває дитина, умови, що негативно впливають на життя дитини, стан її здоров`я та розвиток (інвалідність, тяжка хвороба, безпритульність, перебування у конфлікті із законом, залучення до найгірших форм дитячої праці, залежність від психотропних речовин, інші види залежності, жорстоке поводження, зокрема домашнє насильство, у тому числі у разі, коли кривдником є дитина, ухиляння батьків, осіб, які їх замінюють, від виконання своїх обов`язків, обставини стихійного лиха, техногенних аварій, катастроф, воєнних дій чи збройних конфліктів тощо), установлені за результатами оцінювання потреб дитини та її сім`ї у соціальних послугах.

Згідно з підпунктом 3 пункту 5 Порядку суб`єкти під час виконання своїх професійних чи службових обов`язків забезпечують виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у випадку встановлення або отримання інформації про наявність (у тому числі ймовірну) загрози життю або здоров`ю дитини, у тому числі пов`язаної з незабезпеченням дитини належним харчуванням, необхідною медичною допомогою, відповідним для її віку доглядом.

Факт перебування дитини у складних життєвих обставинах установлюється за результатами оцінювання її потреб за формою, затвердженою Мінсоцполітики, у разі підтвердження умов чи обставин, що негативно впливають на життя, стан здоров`я, розвиток дитини та призводять до неналежного рівня задоволення її індивідуальних потреб відповідно до віку, статі, стану здоров`я, інвалідності, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної належності та етнічного походження.

Відповідно до пунктів 7, 8 Порядку координацію діяльності щодо виявлення та захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, а також безпосереднє ведення їх справ здійснюють служби у справах дітей районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення), сільських, селищних рад (далі - служби у справах дітей).

Сільські, селищні, міські голови, а також старости сіл і селищ, визначених за рішенням місцевої ради, несуть персональну відповідальність за забезпечення виявлення дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, випадків жорстокого поводження з ними, виникнення безпосередньої загрози життю або здоров`ю дитини, надання таким дітям допомоги в межах повноважень і своєчасне інформування про них відповідних суб`єктів.

Суб`єкти, юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину, яка перебуває в складних життєвих обставинах внаслідок жорстокого поводження з нею або наявності загрози її життю чи здоров`ю, зобов`язані невідкладно, у строк, що не перевищує однієї доби, звернутися/повідомити (в усній та (або) в письмовій формі, в тому числі із застосуванням засобів електронної комунікації) органам Національної поліції та службі у справах дітей за місцем виявлення та (або) проживання (перебування) такої дитини. У разі коли відсутня можливість звернутися до органів Національної поліції та служби у справах дітей, юридичні та фізичні особи, яким стало відомо про дитину, яка постраждала від жорстокого поводження з нею або життю чи здоров`ю якої загрожує небезпека, зобов`язані негайно звернутися до інших суб`єктів.

Відповідно до пункту 15 Порядку забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі дітей, які постраждали від жорстокого поводження, служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, під час прийняття рішення про взяття її на облік отримує інформацію про дитину, її законних представників, а також складні життєві обставини дитини та її сім`ї, необхідну для забезпечення її соціального захисту, на підставі якої видано наказ про взяття дитини на облік (долучений до матеріалів).

Відповідно до підпунктів 3, 4, 5 пункту 15 Порядку служба у справах дітей:

- вносить інформацію про дитину, яка перебуває у складних життєвих обставинах, до журналу обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, згідно з додатком та до банку даних про дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, і сім`ї потенційних усиновителів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів (далі - єдиний банк даних) шляхом заповнення електронної обліково-статистичної картки дитини, що ведеться за формою, встановленою Мінсоцполітики;

- звертається до органу соціального захисту населення для організації оцінювання потреб дитини та її сім`ї у соціальних послугах протягом п`яти робочих днів після виявлення дитини, якщо таке оцінювання не проводилось, у тому числі після оцінки рівня безпеки дитини;

- формує особову справу дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, до якої, зокрема, друкується дублікат картки (у паперовому вигляді) із зазначенням дати виготовлення, який підписується оператором єдиного банку даних, засвідчується підписом керівника, а також додаються копії усіх наявних документів, що стосуються дитини (документи, отримані відповідно до підпункту 1 пункту 15 цього Порядку додаються до особової справи обов`язково).

Відповідно доЗакону України «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей», Типового положення про притулок для дітей служби у справах дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 №565, Типового положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 28.01.2004 №87, притулки для дітей та центри соціально-психологічної реабілітації дітей є закладами соціального захисту, у яких надається комплексна соціальна, психологічна, педагогічна, медична, правова та інші види допомоги: - дітям з сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах і не в змозі подолати їх за допомогою власних можливостей, якщо батьки з певних причин (через тривалу хворобу, інвалідність тощо) не можуть забезпечити належного утримання та догляду за дитиною, ухиляються від виконання батьківських обов`язків, вживають алкоголь, наркотичні засоби).

Закон України від 26.04.2001 №2402-ІІІ «Про охорону дитинства»(далі Закон №2402-ІІІ) визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Статтею 8 Закону №2402-ІІІвизначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 Закону №2402-ІІІвстановлено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права і обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з частиною першоюстатті 12 Закону №2402-ІІІ виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно достатті 23-1Закону №2402-ІІІусі дії щодо дитини, яка перебуває у складних життєвих обставинах, спрямовуються на захист прав та інтересів дитини, усунення причин таких обставин і забезпечення безпечних умов її утримання та виховання, надання їй та її батькам комплексу необхідних послуг та соціальної допомоги.

Статтею 150 Сімейного кодексу Українивизначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини:

1. Батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод

інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

2. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

3. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

4. Батьки зобов`язані поважати дитину.

З огляду на вищевикладене та відповідно до матеріалів справи встановлено, що згідно з неодноразовими актами обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 складеними службою у справах дітей Шацької селищної ради 14.07.2022, 07.07.2023, 20.07.2023, 15.11.2023, 13.12.2023, 18.03.2024, 18.06.2024, 06.08.2024, умови проживання дитини задовільні, в будинку тепло, чисто, є запас продуктів харчування, дитина забезпечена одягом відповідно до віку та сезону. Дитина спить з мамою, має облаштоване місце для навчання та ігор, має багато іграшок. Станом на 18.03.2024 дитина проживає разом з мамою. Дівчинка навчається в першому класі, захоплюється малюванням, відвідує гурток, охоче демонструє свої роботи. Коли матір дитини їздить за кордон на сезонні роботи, дитиною опікуються прабаба та прадід, вони дбають про її розвиток, навчання, виховання (а.с. 42-50).

Відповідно до аналітичної довідки практичного психолога навчального закладу від 11.07.2023 ОСОБА_3 має адекватну самооцінку, позитивна, відкрита, легко йде на контакт, весела, з радістю демонструє своє уміння, емоційно та внутрішньо спокійна, мрійлива та життєрадісна. Сім`я, в якій проживає дитина, любить її та піклується про неї (а.с. 36).

Відповідно до Протоколу індивідуальної психологічної діагностики дитини від 15.02.2024 у ОСОБА_3 стабільний психоемоційний стан (а.с. 37).

Згідно з Протоколом індивідуальної психологічної діагностики дитини від 30.09.2024 стан ОСОБА_3 благополучний, рівень розвитку мовлення відповідає віковій нормі, дитина добре йде на контакт, не агресивна, врівноважена та спокійна. (а.с. 35).

Розпорядженням голови Шацької районної державної адміністрації від 09.08.2018 №355 ОСОБА_1 встановлено час для спілкування з малолітньою ОСОБА_3 (а.с.50).

Відповідно до частини 4статті 9 КАС України, суд вживає визначенізакономзаходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Згідно частини 1 статті 72 КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 73 КАС України).

У силустатті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною першоюстатті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Оцінюючи надані докази, позивачем не підтверджено факт перебування ОСОБА_5 у складних життєвих обставинах, а відтак підстави для надання комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги, відсутні.

Таким чином, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Служби у справах дітей Шацької селищної ради (44000, Волинська область, Ковельський район, селище Шацьк, вулиця 50 років Перемоги, будинок 1Б, ідентифікаційний код юридичної особи 44089507), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання відмови незаконною та зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В. Л. Шепелюк