Ухвала

від 06.11.2024 по справі 160/27882/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 листопада 2024 року Справа 160/27882/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши заяву відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство «Дніпровський металургійний завод» з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №323-рп від 27.09.2024 р. «Про відмову у видачі ліцензії»;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області видати ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1.

Представником відповідача - Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області подано до суду заяву про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження.

В обґрунтування означеної заяви зазначено, що враховуючи необхідність дослідження наданого позивачем пакету документів, який є досить об`ємним і потребує ретельного аналізу та категорію справи, для всебічного і повного встановлення обставин справи №160/27882/24 необхідним є розгляд справи за правилами загального позовного провадження. При цьому зазначено, що з урахуванням положень КАС України, контролюючий орган вважає, що розгляд справи №160/27882/24 за правилами спрощеного позовного провадження може обмежити його права на касаційний перегляд справи.

Суд, вивчивши доводи відповідача, викладені в заяві, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.

Предметом спору у вказаній справі є визнання протиправним та скасування розпорядження Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №323-рп від 27.09.2024 р. «Про відмову у видачі ліцензії»; зобов`язання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області видати ліцензію на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Коксохімічна, 1

Приписами ст. 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до положень ч. 2 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 3 ст. 257 КАС України, при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд зазначає, що останній наділений правом при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за правилами спрощеного або загального позовного провадження враховувати як складність даної справи, так і необхідність з`ясування всіх обставин у такій справі. Відтак, відкриття провадження у справі як за правилами спрощеного позовного провадження, так і загального позовного провадження є правом суду, а не обов`язком.

Частиною 1 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Також відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України за клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Аналіз вищевикладених норм вказує, що КАС України визначає право адміністративного суду на призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін за їх клопотанням або загального позовного провадження, з урахуванням встановлених КАС України обмежень.

Суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, учасники справи реалізують, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, суд вважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі є незначної складності та не вимагає розгляду справи за правилами загального позовного провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Покликання відповідача на значимість справи не може бути сприйняте як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження. Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними.

Разом з цим суд також звертає увагу на те, що Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі Ахеп v. Germany, заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року Varela Assalino contre le Portugal, заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Суд зазначає, що оцінити "значення справи для сторін" і "значний суспільний інтерес" має суд в рамках конкретних правовідносин, з яких виник спір. Це означає, що вказані підстави (для розгляду справи за правилами загального позовного провадження) повинні мати своєрідне "конкретизоване" пояснення у вимірі певної справи; посилання на ці підстави безвідносно до конкретних фактичних підстав не достатньо для того, щоб вимагати розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Такий правовий висновок викладено Верховним Судом в численних постановах, зокрема, від 26.05.2022 у справі №640/594/20, від 22.10.2021 у справі №200/6491/20-а, від 07.10.2021 у справі №640/23517/20, від 05.10.2021 у справі №640/23385/20, від 05.08.2021 у справі №200/5490/20-а, від 29.07.2021 у справі №340/1727/20, від 28.07.2021 у справі №160/6740/20, від 27.07.2021 у справі №340/1901/20, від 22.07.2021 у справі №460/6542/20, від 23.06.2021 у справі №520/13014/2020 тощо.

Водночас, таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

При цьому, у заявленому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, дослідження яких саме доказів є необхідним саме у судовому засіданні та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на об`єктивність з`ясування обставин справи, або їх повноту.

Крім того, рішенням Ради суддів України № 23 від 05 серпня 2022 р. затверджено рекомендації з організаційних питань роботи суддів в умовах воєнного стану. Цим рішенням звернуто увагу суддів на недопустимість ігнорування сигналів повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту.

Тому, з огляду на предмет спору між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі, суд вважає заяву відповідача щодо переходу зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження необґрунтованою та такою, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про перехід зі спрощеного позовного провадження у загальне позовне провадження в адміністративній справі за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний завод» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування розпорядження, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька