Рішення

від 06.11.2024 по справі 160/24131/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 рокуСправа №160/24131/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "НІКОПОЛЬГАЗПРОМСЕРВІС" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі позивач, ГУ ДПС у Дніпропетровській області) до Приватного підприємства "НІКОПОЛЬГАЗПРОМСЕРВІС" (далі відповідач, ПП "НІКОПОЛЬГАЗПРОМСЕРВІС"), в якій позивач просить стягнути податковий борг з «НІКОПОЛЬГАЗПРОМСЕРВІС» (ЄРДПОУ 20194704) до шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків Приватногопідприємства бюджету у розмірі 34 000,00 грн. у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В обґрунтування поданого позову Головне управління ДПС у Дніпропетровській області зазначило, що підставою для звернення позивача з вимогою про стягнення вказаної суми у судовому порядку є несплата відповідачем у добровільному порядку сум грошових зобов`язань нарахованих контролюючим органом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду від 09.09.2024 року направлялась на адресу відповідача, проте від відповідача на адресу суду повернувся конверт із відміткою поштового відділення про причини невручення адресату «адресат відсутній за вказаною адресою».

Ухвала суду є видом судового рішення (ст. 241 КАС України), а відповідно до пункту 5 частини 6 статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, згідно з частиною 11 статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Як наслідок, застосовуючи по аналогії закону до спірних правовідносин ч.11 ст.126 КАС України та ч.1 ст.131 КАС України, враховуючи, що направлену відповідачеві копію ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 року повернуто до суду з незалежних від суду причин, відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про розгляд справи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23.10.2019 року по справі №804/575/18.

Копія позовної заяви з додатками була направлена Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на адресу відповідача шляхом поштового зв`язку, про що свідчить накладна та опис вкладення.

Крім того, судом, з метою повідомлення учасників даної справи про відкриття провадження, було розміщене відповідне оголошення на офіційному сайті Судова влада України.

В ухвалі суду від 09.09.2024 року відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву на позов та/або пояснень по суті справи не скористався. З клопотанням про продовження строку на надання відзиву та/або пояснень по суті спору не звертався.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

На обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області перебуває Приватне підприємство "НІКОПОЛЬГАЗПРОМСЕРВІС", як платник податків та за яким рахується податковий борг у розмірі 34000,00 гривень.

Заборгованість з акцизного податку на пальне, яка виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов`язань у розмірі 34 000,00 грн, згідно:

-ППР №11521/0902 від 22.05.2023 на суму 340,00 грн:

-ППР №18403/09-02 від 14.07.2023 на суму 28 560,00 грн:

-ППР №0/38690/0902 від 18.12.2023 на суму 5 100,00 грн.

Доказів оскарження в адміністративному чи судовому порядку податкових повідомлень-рішень відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у зв`язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, позивачем сформовано податкову вимогу від 16.02.2021 року №500098-13, яку направлено на адресу відповідача засобами поштового зв`язку та яку було повернуто на адресу контролюючого органу з причин закінчення терміну зберігання.

У зв`язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку сум грошових зобов`язань нарахованих контролюючим органом, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 ПК України).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми грошового зобов`язання протягом установленого строку.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (пункт 57.3. статті 57 ПК України).

У свою чергу, відповідно до пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення - рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до п. 36.1-36.2 ст. 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Також, відповідно до п.п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до положень пункту 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Пунктом 95.1 ст. 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Отже, у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає факт узгодженості грошового зобов`язання, зокрема факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу, тощо.

Врахувавши викладені обставини даної справи, суд зазначає, що податкові повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені та не скасовані, докази протилежного в матеріалах справи відсутні, а відтак є чинними.

Таким чином, грошові зобов`язання позивача згідно податкових повідомлень-рішень на момент розгляду даної справи є узгодженими, а відтак становлять податковий борг.

Суд при вирішені спору керується правовою позицією Верховного Суду визначеною у постановах від 21.08.2019 року у справі №2340/4023/18, від 24.04.2020 року у справі №818/263/16, від 10.04.2020 року у справі №813/7758/14, від 21.11.2019 року у справі № 821/1126/16, 09.10.2019 року у справі №803/1101/15-а.

Згідно до даних інтегрованої картки платника податків за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 34000,00 грн.

В матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості, а також докази оскарження податкових повідомлень-рішень, на підставі яких така заборгованість виникла, в зв`язку із чим, суд вважає, що факт порушення відповідачем вимог податкового законодавства України доведений.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, на підставі викладеного, з урахуванням відсутності доказів оскарження податкових повідомлень-рішень та доказів сплати, з огляду на наявність боргу, суд доходить висновку, що позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Приватного підприємства "НІКОПОЛЬГАЗПРОМСЕРВІС" про стягнення податкового боргу підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами судових витрат в порядку ст. ст. 143 та 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає наступне.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та при зверненні до суду ним не були понесені судові витрати, відсутні підстави для стягнення судових витрат.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 242-246, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658, 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а) до Приватного підприємства "НІКОПОЛЬГАЗПРОМСЕРВІС" (РНОКПП 20194704, 53401, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Єдності, буд. 27) про стягнення податкового боргу, задовольнити.

Стягнути податковий борг з «НІКОПОЛЬГАЗПРОМСЕРВІС» (ЄРДПОУ 20194704) до шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків Приватного підприємства бюджету у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) грн. 00 коп. у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Звернути увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2024 року.

Суддя О.М. Неклеса