Рішення

від 05.11.2024 по справі 240/27873/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/27873/23

категорія 108100100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вівад 09" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Житомирській області від 29.06.2023р. № 0122780712.

В обґрунтування позову вказано, що контролюючим органом за результатами проведеної ним перевірки зроблено висновок про порушення підприємством вимог Закону України «Про валюту і валютні операції» що при виконанні зовнішньоекономічного контракту №50/22 від 06.05.2022 укладеного з фірмою нерезидентом «Bus World B.V,» (Нідерланди) товар на суму 15000,00 євро у законодавчо визначений термін не надійшов, при виконанні зовнішньоекономічного контракту №27/22 від 17.03.2022 укладеного з фірмою нерезидентом АМК Agnieszka Kaiser і Marek Kaiser (Польща) товар на суму 59500 євро у законодавчо визначені терміни не надійшов, при виконанні зовнішньоекономічного контракту №1/11/2021 від 25.11.2021 укладеного з фірмою нерезидентом NPT Spolka (Польща) товар на суму 950857,75 у законодавчо визначений термін не надійшов та за результатами проведеної перевірки відповідачем 02.06.2023 складено акт №10101-06-30-07-09/36311007. На підставі вказаного акту Головним управлінням ДПС у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2023 №0122780712, яким підприємству за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов`язань нараховано пеню у розмірі 1195218,98 грн. Позивач вважає висновки відповідача за результатами перевірки та прийняте ним податкове повідомлення-рішення необґрунтованим та безпідставним з огляду на те, що невиконання зовнішньоекономічного контракту обумовлено форс-мажорними обставинами військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану в Україні, з урахуванням існування обставин непереборної сили відсутні підстави для нарахування підприємству пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності, тому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 29.06.2023 №0122780712.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обгрунтування відзиву вказано, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області була проведена перевірка позивача в ході якої встановлені порушення вимог діючого законодавства. За наслідками встановлених порушень відповідачем складено акт перевірки та винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Відповідач вважає податкове повідомлення-рішення правомірним, та таким, що винесено відповідно до вимог діючого законодавства, у зв`язку з чим, підстави для його скасування відсутні.

У судовому засіданні представник позивача позовну вимоги підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні з відстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, допитавши свідка, дослідивши подані сторонами письмові докази усною ухвалою постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

У ході судового розгляду встановлено, що Головним управлінням ДПС у Житомирській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Вівад 09" з питань дотримання вимог валютного законодавства при виконанні зовнішньоекономічного контракту договорами від 19.07.2021 №40/21, від 25.11.2021 №1/11/2021, від 17.03.2022 №27/22, від 06.05.2022 №50/22 за період з 19.07.2021 по 24.05.2023. За результатами проведеної перевірки складено акт від 02.06.2023 №10101/06-30-07-09/36311007 у якому контролюючий орган робить висновок про порушення ТОВ «ВІВАД 09»:

- п.3 ст. 13 Закону № 2473, а саме, по імпортному контракту № 50/22 від 06.05,2022, укладеному з фірмою «Bus World B.V.» (Нідерланди) повернення попередньої оплати в сумі 15 000 євро відбулося з порушенням граничних термінів встановлених Національним банком України;

- п.3 ст. 13 Закону № 2473, а саме, по імпортному контракту № 27/22 від 17.03.2022, укладеному з фірмою нерезидентом АМК Agnieszka Kaiser і Marek Kaiser (Польща) повернення попередньої оплати в сумі 59 500 євро відбулося з порушенням граничних термінів, встановлених Національним банком України;

- п.3 ст. 13 Закону №2473, а саме, по імпортному контракту № 1/11/2021 від 25.11.2021, укладеному з фірмою нерезидентом NPT Spolka (Польща) валютна виручка у сумі 950 857,75 євро не надійшла.

На підставі вказаного акту Головним управлінням ДПС у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.06.2023 №0122780712, яким підприємству за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та невиконання зобов`язань нараховано пеню у розмірі 1195218,98 грн.

Допитаний у ході судового розгляду справи свідок ОСОБА_1 , який працює заступником начальника відділу ГУ ДПС у Жиомирській області та проводила документальну позапланову перевірку позивача надала пояснення аналогічні обставинам викладеним у акті перевірки.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок, відповідно до вимог цього Кодексу, а також, перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до ст.75.1.2. статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів.

Згідно з п.6, 7 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 р. №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

- операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка товару за імпортною операцією з оформленням типів МД, зазначених у підпункті 3 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, та за наявності інформації про них (про цю операцію) у реєстрі МД, або документів, зазначених у підпунктах 3, 4 пункту 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за імпортною операцією;

- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення товару на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення товару на територію України.

Банк перевіряє операції, не зазначені в підпунктах 1 - 3 пункту 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.

Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з наступного календарного дня після дати здійснень платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків ) формі документарного акредитива - дати здійснення банком платежу на користі нерезидента (дати списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Згідно з вимог п.9 розділу ІІІ Постанови НБУ від 02.01.2019 р. №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: 1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог); 2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції; 3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", ІМ-51 "Переробка на митній території", IM-72 "Безмитна торгівля", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування" (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згдомлення-рішення відповідача від 29.06.2023 №0122780712.

Вимоги підпункту 1 пункту 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.

Додержання термінів імпортних операцій регламентується відповідно до ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з вимоги ч.3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Згідно з п.21 розділу II Постанови НБУ від 02.01.2019 р. №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (ч.5 ст. ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Згідно з вимог ч.6 ст.13 Закону України «Про валюту і валютні операції», у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Відповідно до вимог статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 23.02.2022 р. № 922/2897/21, від 04.06.2022 р. № 922/2394/21.

Як вбачається із вищенаведеного, дії, обставини, що мають місце на території України та пов`язані із агресією російської федерації проти України, підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Крім того, згідно з абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 N 466-IX підпункт 14.1.162 ПК України викладено в наступній редакції: "пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи".

Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до норм п. п. 54.3.3. п. 54.3. статті 54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності; є контролюючий орган.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що ПК України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень, а Закон України "Про валюту і валютні операції", зокрема його стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею.

Відповідно до правового висновку викладеному у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.02.2024 у справі N 420/1538/23, пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України "Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві" від 16.01.2020 N 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Застосовуючи наведений висновок до правовідносин, які виникли у цій справі, суд вказує на відсутність у контролюючого органу підстав для нарахування Товариству у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а саме з 19.07.2021 по 24.05.2023, пені за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку що податкове повідомлення-рішення від 29.06.2023р. № 0122780712, яким визначено грошове зобов`язання ТОВ "Вівад-09" за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства в сумі 1195218,98 грн. є протиправним, та підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд не приймає доводи позивача про те, що листом Торгово-промислової палати України, який був розміщений на сайті ТПП України 28.02.2022 за №2024/02.0-7.1 вбачається, що Торгово-промислова палата України, на підставі ст. 14, 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України, цим засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні".

Враховуючи це, ТПП України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25 січня 2022 у справі № 904/3886/21.

Отже, лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Разом з тим у матеріалах справи міститься сертифікат Рівненської ТПП №5600-23-3318 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс- мажорні обставини (обставини непереборної сили): через широкомасштабну збройну агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою ведення воєнного стану в Україні, масовані ракетні обстріли об`єктів критичної інфраструктури так і промислових і цивільних об`єктів, Товариство "Вівад-09" не має можливості гарантувати безпеку знаходження працівників Виконавця при встановленні, монтажу та вводу експлуатацію Обладнання.

Зазначений сертифікат хоч і отримано після проведення перевірки, однак він підтверджує наявність саме у позивача обставини непереборної сили, які позбавляли його своєчасно виконати зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог повністю, на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вівад 09" (вул. Заводська, 26, Романів, Житомирська область,13001, код ЄДРПОУ 36311007) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, Житомир,10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління державної податкової служби у Житомирській області від 29.06.2023 № 0122780712.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вівад 09" судові витрати в сумі 17928 грн.28 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева