Ухвала

від 05.11.2024 по справі 240/20909/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у справі

05 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/20909/24

категорія 108090000

Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Леміщак Д.М., розглянувши позовну заяву Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа: Фінансове управління Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про зобов`язання вчинити дії,

встановив:

Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області звернулося до суду з позовною заявою до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, де третьою особою визначено Фінансове управління Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про зобов`язання розпорядника бюджетних коштів - Оліївської сільської ради надати Реєстри бюджетних зобов`язань, Реєстри бюджетних фінансових зобов`язань, документи, що підтверджують факт узяття бюджетного зобов`язання та бюджетного фінансового зобов`язання для реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань до Управління Казначейства у відповідності до вимог Порядку № 309, а також забезпечити наявність бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом (з урахуванням змін до нього) та достатнього обсягу залишків коштів на відповідному рахунку.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, предметом судового розгляду в адміністративному судочинстві є публічно-правовий спір, який вирішується в порядку позовного провадження.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен пересвідчитись, серед іншого, про наявність права на позов у матеріальному розумінні, а також встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). З цією метою суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що 15.02.2024 Житомирським окружним адміністративним судом було ухвалене рішення у справі №240/29494/23, залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.06.2024, яким позов ОСОБА_1 задоволено: визнано протиправними дії Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області по зняттю з реєстрації бюджетних фінансових зобов`язань Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області за договором від 19.12.2019 №107 у сумі 1743323,00 грн та зобов`язано Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області зареєструвати бюджетні фінансові зобов`язання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області за договором від 19.12.2019 №107 у сумі 1743323,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн.

Як свідчать матеріали позову, вказане рішення суду від 15.02.2024 у справі №240/29494/23 перебуває на виконанні в Управлінні Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області. Звертаючись до суду з цією позовною заявою, позивач, по суті, просить зобов`язати Оліївську сільську раду Житомирського району Житомирської області виконати таке рішення шляхом надання Реєстрів та інших відповідних документів.

Тобто даний спір виник у зв`язку з тим, що, як стверджує Управління Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області, воно не наділено повноваженнями визначати за якими саме кодами програмної класифікації видатків та кредитування та кодами економічної класифікації видатків необхідно здійснити реєстрацію бюджетних фінансових зобов`язань і вказує, що рішенням (у справі №240/29494/23) це не визначено.

З наведеного слідує, що позивач не розуміє, яким чином здійснити виконання такого рішення, що, в свою чергу, не свідчить про те, що між даними сторонами виник новий публічно-правовий спір.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Таким чином, відповідач зобов`язаний виконати судове рішення, яке набрало законної сили, в межах покладених на нього цим рішенням зобов`язань.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Конвенції, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Відтак, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.

Обов`язкове виконання судових рішень забезпечується, в першу чергу, через примусове їх виконання відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження"). При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. Разом з тим, суд зауважує, що в основу ефективності правосуддя покладається також і здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав та свобод особи.

Рішення суду, яке набуло законної сили, має бути виконане. Кожний судовий процес повинен завершуватися реалізацією судового рішення у спірних правовідносинах між його сторонами. Тому після вирішення публічно-правового спору і набрання судовим рішенням законної сили суд продовжує відігравати активну роль у реалізації сторонами прав та законних інтересів, з приводу захисту яких він ухвалив судове рішення.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративній справі, врегульовані розділом ІV КАС України, яким не передбачено можливості вирішення в порядку позовного провадження вимог особи - позивача, що випливають з обставин невиконання або неналежного виконання судового рішення відповідачем.

З метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, визначеному статтями 382 та 383 КАС України.

Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню судового рішення та відновленню порушених прав особи-позивача.

Згідно з приписами частини першої та другої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, нормами процесуального закону встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для зобов`язання відповідача належним чином виконати рішення суду. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу щодо відповідача - суб`єкта владних повноважень. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження.

Крім того, положеннями адміністративного судочинства, зокрема статтею 254 КАС України, врегульовано питання роз`яснення судового рішення.

У свою чергу, нормою статті 378 КАС України передбачено вирішення питань щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Водночас позивач, звертаючись із даним позовом до суду, фактично ініціював нове позовне провадження, предметом якого є спонукання Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області до виконання рішення суду від 15.02.2024 у справі № 240/29494/23, що не передбачено нормами Кодексу адміністративного судочинства України.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі суддя враховує правову позицію Верховного Суду щодо можливості оскарження дій суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з виконанням рішення суду, викладену в постанові від 22.08.2019 у справі № 522/10140/17. У вказаній постанові зазначено, що наявність у Кодексі адміністративного судочинства України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України) із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не пред`являти новий адміністративний позов.

Верховний Суд дійшов висновку, що у разі порушення зазначеного порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду - провадження у справі належить закривати з посиланням на те, що спір вирішений судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У відповідності до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку відсутні підстави стверджувати про виникнення між Управлінням Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області та Оліївською сільською радою Житомирського району Житомирської області нового спору. Наразі має місце спір на стадії виконання судового рішення, оскільки позивач просить вчинити дії спрямовані на забезпечення виконання вже існуючого рішення.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства; у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що дана обставина, згідно із пунктом 2 частини першої статті 170 КАС України, є підставою для відмови у відкритті провадження у справі № 240/20909/24.

Керуючись статтями 170, 171, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Відмовити Управлінню Державної казначейської служби України у Житомирському районі Житомирської області у відкритті провадження в адміністративній справі за його позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області, третя особа: Фінансове управління Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про зобов`язання вчинити дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Д.М. Леміщак