Рішення

від 05.11.2024 по справі 240/13831/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Житомир справа № 240/13831/21

категорія 111030100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та частково скасування податкового повідомлення рішення,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом у якому просить:

- визнати протиправними та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2021 №00059690701, яким нараховано штрафних санкцій на суму 24972,70 гри. за платежем податок на додану вартість;

- зменшити розмір штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за ППР від 15.06.2021 №00059690701 на суму 22058,40 грн. та встановити остаточний залишок розміру штрафної (фінансової) санкції (штрафу) за ППР від 15.06.2021 №00059690701 у сумі 2914.30 грн.;

- визнати протиправними та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2021 №00059670701, яким збільшено податок на прибуток приватних підприємств в сумі 432729,00 грн. та нараховано штрафних санкцій на суму 43273,00 грн. усього визначеного грошового зобов`язання на суму 476002,70 грн.;

- зменшити розмір донарахованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 443168,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій на суму 44116,80 грн. та встановити остаточний залишок розміру донарахованого податку на прибуток приватних підприємств в сумі 15961,00 грн. та нарахованих штрафних санкцій на суму 1596,20 грн., усього визначеного грошового зобов`язання на суму 17557,20 грн. за ППР від 15.06.2021 №00059670701;

- визнати протиправними та частково скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2021 №00059680701, яким збільшено податок па додану вартість в сумі 457129,00 гри. та нараховано штрафних санкцій на суму 45713,00 грн. усього визначеного грошового зобов`язання на суму 502842,00 грн.;

- зменшити розмір донарахованого податку на додану вартість в сумі 397052,46 грн. та нарахованих штрафних санкцій на суму 39705,25 грн. та встановити остаточний залишок розміру нарахованого податку на додану вартість в сумі 35676,54 грн. та нарахованих штрафних санкцій на суму 3567,75 грн., усього визначеного грошового зобов`язання на суму 39244,29 грн. а ППР від 15.06.2021 №00059680701;

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.06.2021 №00059700701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість сумі 49784,00 грн.

В обгрунтування позову вказано, що позивачем отримало в оренду від ТОВ «Нестле Україна» кавові автомати та додаткове обладнання вартість якого було віднесено до витрат одночасно із отриманням прибутку від надання послуг для ТОВ «Нестле Україна», відповідно до укладених договорів, а також із здачі кавових автоматів та додаткового обладнання в суборенду та отримання прибутку із реалізації суборендарям товарів (кави та інших інгредієнтів до кавових автоматів, а також супутні товари). Таким чином, ТОВ «ВПК-Україна» стверджує, що ним правомірно відображено показники у р.02 «Фінансовий результат до оподаткування (прибуток або збиток), визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності» поданих Декларацій з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2017 по 31.12.2020.

Відповідачем було подано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування відзиву вказано, що отримані позивачем від ТОВ «Нестле-Україна» послуги по оренді кавових апаратів були передані в суборенду фізичним особам - підприємцям на безоплатній основі, оплата за суборенду відповідно до банківських виписки відсутня. Відповідач зазначає, що позивачем було внаслідок зазначених дій занижено прибуток, завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду. Отже, відповідач стверджує, що на частину послуг, що використані не у господарській діяльності позивач зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши подані сторонами письмові докази, усною ухвалою суду постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ГУ ДПС у Житомирській області проведено планову виїзну документальна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2017 по 31.12.2020, валютного законодавства за період з 01.07.2017 по 31.12.2020, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2017 по 31.12.2020, іншого законодавства за період з 01.07.2017 по 31.12.2020 за результатом якої складно акт від 26.05.2021 №5446/06-30-07-01/34900785.

У акті контролюючий орган робить висновок про порушення ТОВ "Вендіно-Захід", зокрема:

- п.44.1, п.44.2 ст. 44, п.134.1 ст. 134 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-УІ (із змінами та доповненнями), ст.3, ст. 4 та ст. 9 Закону України від 16.07.1999р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (із змінами та доповненнями), Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку №15 «Доходив. №16 «Витрати», які затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №3 18 «Про затвердження Положення (Стандарту) бухгалтерського обліку та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. за №27/4248 (із змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на прибуток в сумі в сумі 432729 гри., у тому числі за:

2 півріччя 2017 року - 54614 грн.;

1 кв. 2018 року - 14955 грн.;

І півріччя 2018 року - 22433 грн.;

3 квартали 2018 року - 50011 грн.;

2018 рік - 79335 грн.;

1 кв. 2019 року - 58146 грн.;

І півріччя 2019 року - 1313 30 грн.;

З квартали 2019 року - 216067 грн.;

2019 рік - 290835 грн.

1 півріччя 2020 року - 1945 грн.;

З квартали 2020 року - 7945 грн.;

2020 рік - 7945 грн.

- п.п. 192.1.1 п. 192.1 ст. 192, п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-ЛП (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 457129 грн., в тому числі за:

-травень 2019-164017 грн.,

-вересень 2019-178740 грн.,

-жовтень 2019-18508 грн.,

-листопад 2019-35114 грн.,

-березень 2020-60750 грн. та завищено від`ємне значення з ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 49784 грн. (рядок 21 Декларації за грудень 2020 року);

- п.120-1.1 статті 120-1 розділу II Податкового кодексу України щодо порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до додаткових накладних в ЄРПН, встановлено нескладання та нересстрація за операціями неповного декларування податкових зобов`язань податкових накладних у Єдиному реєстрі шдаткових накладних на загальну суму ПДВ 504350 грн. в.т.ч:

-липень 2017-52842 грн.,

-серпень 2017- 5333 грн.,

-вересень 2017- 5227 грн.,

-жовтень 2017 -5234 грн.,

-листопад 2017-5399 грн.,

-грудень 2017-5399 грн.,

-січень 2018-5442 грн.,

-лютий 2018-5587 грн.,

-березень 2018-5587 грн.,

-квітень 2018-5955 грн,,

-травень 2018-6687 грн.,

-червень 2018-6536 грн.,

-Липень 2018- 6504 грн.,

-серпень 2018-6571 грн.,

-вересень 2018-6698 грн.,

-жовтень 2018-8657 грн.,

-листопад 2018-7193 грн.,

-грудень 2018-18234 грн.,

-січень 2019-18850 грн.,

-Лютий 2019-24173 грн.,

-березень 2019-23977 грн.,

-квітень 2019-26796 грн.,

-травень 2019-29864 грн.,

-червень 2019-27568 грн.,

-липень 2019- 30933 грн.,

-серпень 2019- 34348 грн.,

-вересень 2019-30784 грн.,

-Жовтень 2019-26203 грн.,

-листопад 2019-27595 грн.,

-грудень 2019-29278 грн.,

-березень 2.020- 4895 грн.

На підставі вказаного акту акту перевірки, ГУ ДПС у Житомирській області було прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.06.2021№00059690701 про збільшення грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток в сумі 476002,70 грн., в тому числі 432729,00 грн. за основним платежем, 43273,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №00059680701 про збільшення грошового зобов`язання за платежем ПДВ в сумі 502842,00 грн., в тому числі 457129,00 грн. за основним платежем, 45713,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями; №00059700701 зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ в розмірі 49784,00 грн.№00059690701 застосовано штраф за платежем ПДВ в розмірі 24972,70 грн.

Вважаючи таку висновки контролюючого органу безпідставними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення частково протиправними позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Між ТОВ «ВЕНДІНО-ЗАХІД» (Орендар) та ТОВ «Нестле Україна» (Орендодавець) укладені договори оренди:

- договір оренди №170268 від 01.01.2016р. (оренда кавових апаратів) з ТОВ "Нестле Україна" (32531437), м. Київ. Термін дії договору до 31.12.2017р. з пролонгацією;

- договір оренди №170415 від 30.12.2017р. (оренда кавових апаратів) з ТОВ "Нестле Україна" (32531437), м. Київ. Термін дії договору до 31,12.2018р. з пролонгацією.

- договір оренди №170516 від 31.12.2018р. (оренда кавових апаратів) з ТОВ "Нестле Україна" (32531437), м. Київ. Термін дії договору до 31.12.2019р. з пролонгацією.

У цих договорах оренди, згідно пп.1.1 п.1 Предметом договору; «Орендодавець зобов`язується передати Орендарю, а Орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування (оренду) Кавові автомати та/або Автомати та/або Кавомолку та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату";

Крім того, між ТОВ «ВЕНДІНО-ЗАХІД» (Виконавець) та ТОВ «Нестле Україна» (Замовник) укладений Договір про надання послуг №110280 від 01.02.2014 з постійною пролонгацією до 31.12.2020, де згідно пп.2.1 п.2 Предметом договору: "Сторони домовились, що Виконавець надає Замовнику послуги по створенню сприятливих умов для збільшення обсягів реалізації Продукції, побудови та розширення мережі реалізації, збільшення обізнаності споживачів про Продукцію, посилення лояльності споживачів до Продукції (надалі -Послуги), а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити надані Виконавцем послуги у розмірі та порядку, визначеними Договором".

Згідно п. 2.9.1 наказу №3 від 01.01.201 "Про облікову політику та організацію бухгалтерського обліку" ТОВ "ВЕНДІНО-ЗАХІД" використовує такі принципи, методи і процедури для ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової звітності та подання фінансової звітності:

«2.9.1. Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певно: о періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені адміністративні витрати, витрати на збут і інші витрати операційної діяльності.» Тобто, витрат по оренді кавових апаратів відображаємо по Дт 93 Кт 6852.

2.9.2. Доходи і витрати включати до складу звіту про фінансові результати на підставі принципів нарахування та відповідності і відображати в бухгалтерському обліку та фінансових звітах тих періодів, до яких вони відносяться.»

Тобто, витрати по оренді кавових апаратів відображаємо по Дт 93 Кт 6852, одночасно з відображенням доходів, для отримання яких вони здійснювались. А саме: Дт 361 Кт 703 виставлення орендної плати за суборенду безпосередньо клієнтам, згідно укладених договорів та виставленням послуг по створенню сприятливих умов для збільшення обсягів реалізації Продукції, побудови та розширення мережі реалізації, збільшення обізнаності споживачів про Продукцію, посилення лояльності споживачів до продукції ТОВ «Нестле Україна», (згідно Договору про надання послуг № 110280 від 01.02.2014). Дані послуги включають вартість послуг, виходячи з критерію здійснення контролю та надання технічного сервісу для дотримання відповідного технічного стану та покриття витрат вартості суборенди Виконавця Кавових автоматів умовам договору оренди кавових автоматів, укладеного між Замовником -та Виконавцем.

Отримані від ТОВ «Нестле Україна» в оренду Кавові автомати та/або Автомати та/або Кавомолку ТОВ «ВЕНДІНО-ЗАХІД» передає в подальшу суборенду зі складанням відповідного договору.

Відповідно до п.1.1. укладених договорів суборенди, взяті в оренду Кавові автомати та/або Автомати та/або Кавомолку ТОВ «ВЕНДІНО-ЗАХІД» передає, а суборендарі (фізичні та юридичні особи) беруть за плату в тимчасове володіння та користування автомати по (виготуванню кави та гарячих напоїв, що належать ТOB «Нестле Україна» та супутнє додатково обладнання. Суборендар зобов`язується використовувати Автомати та Додаткове обладнання днявиготування та реалізації кави та інших гарячих напоїв виключно з інгредієнтів придбаних в Орендаря або в уповноважених ним юридичних та фізичних осіб та вказаних в додатках до даного Договору, на умовах, які встановлюються цим Договором. Купівля інгредієнтів здійснюється Суборендарем самостійно з магазину Орендаря за готівку, як кінцевий споживач (п.1.2).

Згідно пп.2.2 п.2 укладених договорів суборенди, враховуючи домовленості викладені в п. 1.2. цього Договору Орендна плата виплачується Орендарем одноразово в безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця при поверненні Автоматів та Додаткового обладнання з оренди і підписання відповідно акту приймання-передачі.

Крім того, наявна компенсація вартості суборенди клієнтам Замовником (ТО В "Нестле Україна" Виконавцю (ТОВ «ВЕНДІНО-ЗАХІД) зазначена в нижній частині «Критерії для в|изначення вартості послуг» Акту прийняття-передачі виконаних послуг, складений відповідно до вимог, у терміни та за періоди згідно Договору послуг № 110280 від 01.02.2014р.:

- Акт№ 14/7 від 15.08.2017;

- Акт № 14/8 від 14.09.2017;

- Акт № 14/9 від 18.10.2017;

- Акт № 14/10 від 17.11.2017;

- Акт № 14/11 від 13.12.2017;

- Акт № 14/12 від 17.01.2018;

- Акт № 14/1 від 15.02.2018;

- Акт № 14/2 від 16.03.2018;

- Акт № 14/3 від 17.04.2018;

- Акт № 14/4 від 16.05.2018;

- Акт № 14/5 від 18.06.2018;

- Акт № 14/6 від 16.07.2018;

- Акт № 10/7 від 15.08.2018;

- Акт № 10/8 від 14.09.2018;

- Акт № 10/9 від 16.10.2018;

- Акт № 10/10 від 14.11.2018;

- Акт № 10/11 від 17.12.2018;

- Акт № 10/12 від 17.01.2019;

- Акт № 9/1 від 15.02.2019;

- Акт № 9/2 від 15.03.2019;

- Акт № 9/2 від 15.04.2019;

- Акт № 9/4 від 17.05.2019;

- Акт № 9/5 від 14.06.2019;

- Акт № 9/6 від 15.07.2019;

- Акт № 9/7 від 16.08.2019;

- Акт № 9/8 від 16.09.2019;

- Акт № 9/9 від 16.10.2019;

- Акт № 9/10 від 18.11.2019;

- Акт № 9/11 від 16.12.2019;

- Акт № 9/12 від 16.01.2020;

Згідно з пп.134.1.1 п. 134.1 ст. 134ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до преамбули Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

У відповідності до ч. 1-2Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 2статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері бухгалтерського обліку, затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку в державному секторі, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.

Згідно з пунктами 6,7 розділу І Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 №318 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №27/4248 від 19.01.2000 (далі по тексту П(С)БО «Витрати» 16) визначено, що витрати зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пункту 5 П(С)БО «Дохід» 15, дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов`язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Згідно з пунктом 7-8П(С)БО «Дохід» 15 визнані доходи класифікуються в бухгалтерському обліку за такими групами: дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг); інші операційні доходи; фінансові доходи; інші доходи.

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) загальний дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт або послуг без вирахування наданих знижок, повернення раніше проданих товарів та непрямих податків і зборів (податку на додану вартість, акцизного збору тощо).

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов`язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов`язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.

На підставі вищенаведених норм чинного законодавства, наявні всі умови для визнання доходу від надання в суборенду Позивачем кавових автоматів у розумінні вище перелічених норм П(С)БО «Дохід» 15.

При цьому суд наголошує, що нормами чинного законодавства не передбачено обов`язку отримання чистого доходу від господарської операції з метою набуття права на визнання витрат пов`язаних з такою господарською операцією.

ТОВ «ВЕНДІНО-ЗАХІД», отримало в оренду від ТОВ "Нестле Україна» кавові автомати та додаткове обладнання вартість якого було віднесено до витрат одночасно із отриманням прибутку в якості надання послуг ТОВ «Нестле Україна», а - також із здачі кавових автоматів та додаткового обладнання в суборенду. Таким чином, ТОВ "ВЕНДІНО-ЗАХІД» правомірно було віднесено до складу витрати на збут, які відображені у рядку 2180 "Звіту про фінансові результати" за 2 півріччя 2017 року - 2019 рік (Форма №2) в Цитрати в сумі 2205849 грн., в тому числі:

2 півріччя 2017 року - 161502 грн.;

2018 рік - 428595 грн.;

2019 рік - 1615752 грн.

Також, враховуючи умови укладених договорів суборенди кавових апаратів за період з 1.07.2017 по 31.12.2020 року ТОВ «ВЕНДІНО-ЗАХІД» правомірно було задекларовано Додаткових зобов`язань з податку на додану вартість у сумі 118014540 грн.

Крім того, в акті перевірки контролюючий орган, не ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій з суборенди кавових апаратів, однак зазначає, що вони передані в суборенду безоплатно, проте контролюючий орган не заперечує та не ставить під сумнів отриманий прибуток Товариства з оренди кавових апаратів шляхом отримання плати за надані ТОВ «Нестле Україна» послуги.

Відповідно до частини 2статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом частини 1статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 1статті 6 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до частини 1статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, враховуючи встановлені судом обставини справи та обраний позивачем спосіб захисту порушеного права, суд зазначає наступне.

У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення (постанова Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2015 року у справі №К/800/6863/15, від 29 листопада 2016 року №К/800/17306/16, від 29 вересня 2016 року №К/800/17393/16, від 17 грудня 2015 року №К/800/32134/15).

Також поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може".

Статтею 6 Конституції України визначено, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Зобов`язання судом вчинити певні дії за відсутності відповідного волевиявлення органу є порушенням його виключної, компетенції.

Суд не може вирішувати питання, віднесені до компетенції органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, зокрема, органів Державної фіскальної служби України.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що суд також не наділений повноваженнями щодо скасування податкового повідомлення-рішення в частині застосованих санкцій та здійснення самостійного обрахунку належного розміру таких санкцій, який має бути застосований до позивача.

Позиція суду узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №712/10864/16-а (провадження №11-518апп18), які відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України, статті 13 Закону №1402-VIII є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права та враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Таким чином, заявлені позовні вимоги не можуть бути задоволені у спосіб, обраний позивачем.

Суд зазначає, що розрахунок штрафної санкції є дискреційними повноваженнями податкового органу, суд лише перевіряє правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення та розрахунок штрафної санкції, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню в повному обсязі.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" (вул. Комерційна, 4, Житомир,10019, код ЄДРПОУ 34900785) до Головного управління ДПС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7,Житомир,1000, код 44096781) про визнання протиправними та частково скасування податкового повідомлення рішення задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2021 №00059690701.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2021 №00059670701.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2021 №00059680701.

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.06.2021 №00059700701.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вендіно-Захід" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Житомирській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 14908,28 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева

05.11.24