Рішення

від 05.11.2024 по справі 260/4498/24

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

05 листопада 2024 року м. Ужгород№ 260/4498/24 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши у письмовому провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пл. Ш.Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 13592841) до товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки та охорони Білий тигр» (вул. Швабська, буд. 34. кв, 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44015105) про стягнення адміністративно-господарських санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - позивач) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Агенства безпеки та охорони Білий тигр» (далі - відповідач) про стягнення адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в загальній сумі 46738,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що відповідач не вжив заходів щодо створення робочого місця та працевлаштування особи з інвалідністю, а отже обов`язок по виконанню нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідачем не виконано, що є порушенням статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у зв`язку з чим до відповідача застосовані адміністративно-господарські санкції за незайняте робоче місце для осіб з інвалідністю.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Зазначену ухвалу надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення та вручено таку 22 липня 2024 року.

Відповідачем було подано до суду відзив на позовну заяву. Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначив, що протягом 2023 року норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю ним виконано, оскільки з 29.01.2021 року прийнято на роботу на посаду оператора пульта охорони ОСОБА_1 , яка є особою з інвалідністю другої групи та якій згідно з Наказом №11/ОВ від 17.03.2023 року надано відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 17.03.2023 року по 08.11.2025 року. З огляду на наведене відповідач вважає, що відсутні підстави покладати на нього відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю, та ним правомірно не сплачено нараховані розрахунком адміністративно-господарські санкції.

17 серпня 2024 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій останній зазначає, що факти викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву є безпідставними та просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 20 вересня 2024 року від відповідача було витребувано інформацію щодо працевлаштування у відповідача осіб з інвалідністю у лютому 2023 року та у серпні 2023 року.

На виконання вимог ухвали Закарпатського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року, відповідачем було повідомлено, що у лютому 2023 року та у серпні 2023 року особи з інвалідністю у товаристві з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки та охорони Білий тигр», працевлаштовані не були. Також повідомили суду, що посада яку обіймала особа з інвалідністю ОСОБА_2 , а саме оператор пульта охорони у вищезазначений період часу та дотепер є збереженою за нею.

Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями і інтересами, є Закон України №875-XII.

Статтею 18 Закону України №875-XII визначено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги, що відповідач використовує працю найманих працівників, на нього розповсюджуються вимоги зазначеної статті Закону України №875-XII.

Відповідно до статті 19 частини 1 Закону України №875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб і інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Статтею 19 частиною 2 Закону України №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування осіб з інвалідністю. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Згідно із статтею 19 частиною 5 Закону України №875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Також статтею 19 частинами 9, 10 Закону України №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно-господарських санкцій для суб`єктів господарювання, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

У відзиві на позовну заяву, відповідач посилається на Постанову КМУ №70 від 31.07.2007 року, якою було затверджено «Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю».

Зазначений Порядок, визначав механізм проведення відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів перевірок роботодавців, щодо дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Предметом проведення таких перевірок були:

- реєстрація роботодавців у відділеннях Фонду;

- подання роботодавцями до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів;

- виконання роботодавцями нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів; сплата роботодавцями суми адміністративно-господарських санкцій та пені.

Однак, суд зазначає що «Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю», втратив чинність на підставі Постанови КМУ №553 від 02.06.2023 про «Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю»

Щодо позиції відповідача з приводу отримання інформації від Пенсійного фонду України, даних про середньооблікову чисельність працівників у відповідача, втому числі осіб з інвалідністю, суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 6 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі - Закон) «Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про працевлаштованих осіб з інвалідністю;

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць. На виконання вищеозначеної статті Закону Правлінням Пенсійного фонду України прийнято постанову від 10.03.2023 року №14-2, якою затверджено форму, процедуру та перелік інформації яка надається Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Саме ці, подані відповідачем до Пенсійного фонду дані, слугували підставою для розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті.

Щодо тверджень відповідача про не врахування у виконня нормативу робочих місць працевлаштовану особу з інвалідністю ОСОБА_1 , яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Вона не врахована у рахунок виконання нормативу з наступних підстав.

Середньооблікова кількість працівників визначається у відповідності до п.3.2 ч.3 «Інструкції зі статистики кількості працівників» (далі- Інструкція) затвердженого наказом Державного комітету статистики від 28.09.2005 року №286.

Згідно п.3.2.1. Інструкції «Середньооблікова кількість штатних працівників обчислюється шляхом підсумовування кількості штатних працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 по 30 або 31 число (для лютого - по 28 або 29), включаючи вихідні, святкові та неробочі дні, і ділення одержаної суми на число календарних днів звітного місяця». А у відповідності до пункту 3.3 «При обчисленні середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу враховуються всі категорії працівників облікового складу, які наведені в пунктах 2.1. і 2.2. даної Інструкції, крім зазначених в пунктах 2.1.12-2.1.16, 2.2.12 та 2.3».

Таким чином до середньооблікової чисельності штатних працівників не включаються визначені пунктом 2.2.12 працівники, а сам які «знаходяться у відпустках по вагітності та пологах або в додатковій відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею відповідного віку, передбаченого чинним законодавством або колективним договором підприємства, включаючи тих, які усиновили новонароджену дитину».

Статтею 20 частиною 1 Закону України №875-XII передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських організацій осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно частини 4 статті 20 коментованого Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач, в порушення статей 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», не виконав нормативу по працевлаштуванню 1 особи з інвалідністю та в строк до 15.04.2024 року не сплатив адміністративно-господарські санкції за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю в розмірі 45201,52 грн.

За порушення ТОВ «Агенство безпеки та охорони Білий тигр» термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів нарахувало відповідачу пеню в сумі 1536,80 грн. за 50 днів прострочення сплати розрахованих санкцій. Загальна сума несплачених адміністративно-господарських санкцій та пені становить 46738,32 грн.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

Враховуючи, що відповідачем не були вжиті усі залежні від нього заходи на виконання нормативу робочих місць для працевлаштування особи з інвалідністю в 2023 році, суд приходить до переконання про правомірність стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Агенства безпеки та охорони Білий тигр» адміністративно-господарських санкцій в розмірі 46738,32 грн.

Статтею 20 частиною 9 Закону України №875-XII передбачено, що спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судові витрати по справі відповідно до ч.2 ст.139 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (пл. Ш. Петефі, буд. 14, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 13592841) до товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки та охорони Білий тигр» (вул. Швабська, буд. 34, кв. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44015105) про стягнення адміністративно-господарських санкцій- задовольнити.

Стягнути із товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство безпеки та охорони Білий тигр» (вул. Швабська, буд. 34, кв. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000, код ЄДРПОУ 44015105) на користь Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Ш. Петефі, буд. 14, код ЄДРПОУ 13592841) адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у сумі 46738,32 грн. (сорок шість тисяч сімсот тридцять вісім гривень 32 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяЯ. М. Калинич