Рішення

від 04.11.2024 по справі 320/19105/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2024 року Київ справа №320/19105/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява приватного підприємства «Будпостач» до Черкаської митниці, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 10.02.2024 №UA902080/2024/000029/2 про коригування митної вартості товарів.

Ухвалою суду від 15.05.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано протиправністю оскаржуваного рішення з огляду на відсутність у відповідача обґрунтованого сумніву щодо правомірності визначення позивачем митної вартості задекларованого до ввезення на митну територію України товару.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує на обґрунтованості прийнятого ним оскаржуваного рішення з огляду на відповідність вимогам чинного законодавства як самого рішення про коригування митної вартості товарів, так і дотримання визначеного законом порядку його прийняття.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.08.2023 між позивачем (покупець) та компанією виробником MED ALLAY EXPORTS (Індія) (продавець) було укладено прямий контракт №1615 відповідно до якого продавець виробляє та продає, а покупець приймає і оплачує ручний інструмент товари в кількості, за ціною і на суму, згідно з проформою-інвойсом чи інвойсом.

Попередньо, 16.01.2014 для перевезення товарів позивач уклав з ТОВ «СМА СіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна» (агент/виконавець) договір № 1128.

Також попередньо, 20.09.2022 для організації перевезення товару позивач уклав з компанією СМА CGM S.A. (Марсель, Франція) (далі перевізник) договір № 20/09/22.

07.08.2023 продавець надав позивачу прайс-лист щодо ціни товарів, а також проформу інвойс №МЕ-22-23-РІ00059 для оплати товарів на загальну суму 111 872,00 доларів США на умовах поставки FOB порт Mundra Індія Інкотермс 2020 та на умовах оплати по акредитиву 90 календарних днів від дати коносамента.

20.09.2023 для оплати товарів згідно з контрактом від 04.08.2023 №1615 та проформою інвойсом від 07.08.2023 №МЕ-22-23-РІ00059 позивач відкрив на ім`я продавця в AT «Перший український міжнародний банк» акредитив № КІЕІ318340618 на суму 111 872,00 доларів США.

13.10.2023 продавець надав позивачу комерційний інвойс №ME-23-24-IN0031 для відвантаження товарів за ціною 36 398, 90 доларів США, декларацію про походження товарів №ME-23-24-IN0031, а також пакувальний лист до інвойсу №МЕ-23-24- IN0031.

29.10.2023 продавець передав товари перевізнику для доставки в Україну та одержав, як підтвердження передачі товарів, коносамент СЕІ0292028.

07.12.2023 перевізник компанія СМА CGM S.A. (Марсель, Франція) виписав рахунок №UFIM0130249 для оплати позивачем наданих транспортних послуг у розмірі 1074,65 доларів США.

08.12.2023 агент/виконавець ТОВ «СМА СіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна» виписав рахунок проформу №б/н для оплати позивачем наданих транспортних послуг по перевезенню контейнера №GESUI377225 В розмірі 66 009,96 грн.

15.12.2023 позивач платіжною інструкцією в іноземній валюті №289 оплатив перевізнику компанії СМА CGM S.A. (Марсель, Франція) послуги перевезення в розмірі 2 705,75 доларів США.

29.12.2023 позивач платіжною інструкцією №6417602233 на підставі рахунку проформи від 08.12.2023 №б/н оплатив агенту/виконавцю ТОВ «СМА СіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна» як передоплату за послуги перевезення в розмірі 66 009,96 грн.

05.01.2024 агент/виконавець ТОВ «СМА СіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна» виписав рахунок № UAIM0385012 як підтвердження оплати позивачем наданих транспортних послуг в розмірі 66 009,96 грн.

05.01.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів перевізник компанія СМА CGM S.A. (Марсель, Франція) виписав позивачу довідку про транспортні витрати №14/02.

Цього ж дня, 05.01.2024 для підтвердження витрат на транспортування товарів агент/виконавець ТОВ «СМА СіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна» виписав позивачу довідку про транспортні витрати №21/01.

09.02.2024 AT «Сенс банк» надав листа №6837-33.6/2024, яким підтвердив перерахування позивачем коштів перевізнику компанії СМА CGM S.A. (Марсель, Франція) як оплати послуг, зокрема зазначених в рахунку від 07.12.2023 №UFIM0130249 у розмірі 1074,65 доларів США.

Відповідно до залізничної накладної УМВС від 07.01.2024 №2151513 986 товари були доставлені від порту Гданськ у Польщі до ТОВ «Західний контейнерний термінал» у м. Тернополі.

На підставі міжнародної товарно-транспортної накладної CMR від 09.02.2024 №7225 товари були доставлені до Черкаської митниці.

10.02.2024 позивач подав відповідачу митну декларацію №23UA902080800538U0 для митного оформлення товарів, у якій митну вартість товарів визначив за основним методом за ціною договору (контракту), а у графі 22 декларації зазначив загальну суму за рахунком 36 398,90 доларів США.

Для підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації №23UA902080800538U0 декларант додав документи, які вказані у графі 44 митної декларації. Доказами надання документів є також відомості у картці відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні №UA902080/2024/000035, виписаної відповідачем. а саме:

-Контракт від 04.08.2023 №1615 між позивачем та компанією MEDALLAY EXPORTS (Індія);

-Прайс лист від 27.10.2023 щодо ціни товарів на умовах поставки FOB порт Mundra Індія Інкотермс 2020;

-Комерційний інвойс від 13.10.2023 №ME-23-24-IN0031 про відвантаження товарів на умовах поставки FOB порт Mundra Індія Інкотермс 2020;

-Декларація про походження товарів від 13.10.2023 №ME-23-24-IN0031;

-Банківський платіжний документ акредитив від 20.09.2023 № КІЕІЗ18340618 відкритий на ім`я продавця в AT «Перший український міжнародний банк» для оплати товарів на суму 111 872,00 доларів США;

-Договір від 20.09.2022 № 20/09/22 між позивачем та перевізником компанією СМА CGM S.A. (Марсель, Франція) для організації перевезення товару;

-Коносамент від 29.10.2023 № СЕІ0292028;

-Рахунок агента/виконавця ТОВ «СМА СіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна» від 05.01.2024 № UAIM0385012 для оплати позивачем послуг при транспортуванні товарів;

-Рахунок перевізника компанії СМА CGM S.A. (Марсель, Франція) від 07.12.2023 №UFIM0130249 для оплати позивачем послуг при транспортуванні товарів;

-Платіжна інструкція в іноземній валюті від 15.12.2023 №289 про оплату перевізнику компанії СМА CGM S.A. (Марсель, Франція) послуги перевезення в розмірі 2 705,75 доларів США;

-Довідка про транспортні витрати від 05.01.2024 №14/02 перевізника компанії СМА CGM S.A. (Марсель, Франція);

-Довідка про транспортні витрати від 05.01.2024 №21/01 агента/виконавця «СМА СіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна»;

-Платіжна інструкція від 29.12.2023 №6417602233 про оплату позивачем агенту/виконавцю ТОВ «СМА СіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна» як передоплату за послуги перевезення в розмірі 66 009,96 грн.;

-Залізнична накладна УМВС від 07.01.2024 №2151513986;

-Товарно транспортна накладна CMR від 09.02.2024 №7225;

-Лист від 09.02.2024 №6837-33.6/2024 AT «Сенс банк» про перерахування позивачем коштів перевізнику компанії СМА CGM S.A. (Марсель, Франція);

-Лист позивача від 10.02.2024 про оплату товарів;

-Презентація про товари;

-Витяги з бухгалтерської документації позивача щодо ціни реалізації ідентичних товарів - видаткові накладні;

-Декларацію митної вартості.

10.02.2024 відповідач направив до декларанта електронне повідомлення №1001150, у якому зазначив, що надані декларантом документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів містять розбіжності, не містять усіх відомостей щодо фактично сплаченої ціни товару (яка підлягає сплаті), а також щодо числових значень складових митної вартості та зобов`язав декларанта надати додаткові документи:

1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2)рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3)рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4)виписку з бухгалтерської документації;

5)ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6)каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7)висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

10.02.2024 у відповідь на електронне повідомлення позивач направив до митного органу листа, у якому зазначив, що всі наявні документи надані разом з митною декларацією.

10.02.2024 Черкаська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA902080/2024/000029/2, яким визначила митну вартість імпортованих позивачем товарів лещата за резервним на рівні 2,52 доларів США за кг.

Не погоджуючись з рішенням відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до положень статті 49 Митного кодексу України (далі МК України) (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 1 статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За правилами частини 1 статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини 3 статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною 4 статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами 1-3 статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. (частина 6 вказаної статті МК України).

Відповідно до частини 12 статті 264 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина 7 статті 55 МК України).

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною 2 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Щодо визначених в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів (графа 33 - обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, оформлені у додатковому повідомленні митного органу) підстав його прийняття, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у графі 33 оскаржуваного рішення як підставу для витребування додаткових документів та коригування митної вартості відповідач зазначив, що в наданих до митного оформлення рахунках відсутні відомості про операції навантаження, вивантаження, тобто декларантом митниці не надано у повному обсязі документальне підтвердження відомостей про вартість транспортно-експедиційних послуг, які є обов`язковою складовою митної вартості.

Разом з тим, у рахунку перевізника компанії СМА CGM S.A. (Марсель, Франція) від 07.12.2023 № UFIM0130249, а також у довідці про транспортні витрати від 05.01.2024 №14/02 перевізника компанії СМА CGM S.A. (Марсель, Франція) зазначені транспортні витрати, зокрема:

-Портові витрати в порту призначення Гданськ Польща - 175,22 доларів США;

-Контейнерне обслуговування в місці призначення - 5,48 доларів США;

-Інспекція в порту Гданськ Польща - 5,48 доларів США;

-Оформлення документації 60.00 доларів США;

Загальна сума транспортних витрат складає 1 074,65 доларів США.

До вартості портових витрат в порту призначення Гданськ Польща в розмірі 175,22 доларів США включені послуги з вивантаження одного контейнера із судна та завантаження на залізничний транспорт.

Враховуючи, що товари поставлялися на умова поставки FOB правил Інкотермс 2020, то вартість послуг по завантаженню товарів на судно в Індії здійснювалося за рахунок продавця.

Відповідачу разом з митною декларацією були надані довідки про транспортні витрати:

-Довідка про транспортні витрати від 05.01.2024 №14/02 перевізника компанії СМА CGM S.A. (Марсель, Франція) про транспортні витрати в розмірі 1 074,65 доларів США;

-Довідка про транспортні витрати від 05.01.2024 №21/01 агента/виконавця «СМА СіДжиЕм Шиппінг Едженсіз Україна» про транспортні витрати в розмірі 49 823,3 9 грн.

При цьому, відповідач не зазначив жодних сумнівів щодо розміру вартості послуг за перевезення товарів у розмірі 1 074,65 доларів США та 49 823,39 грн., зокрема що вартість таких послуг не відповідає дійсності, є неправдивою чи заниженою.

Також у графі 33 спірного рішення як підставу для витребування додаткових документів та коригування митної вартості відповідач зазначив, що митниці не надано відомості про оплату згідно рахунку від 13.10.2023 № МЕ-23-24-IN0031, яка вже мала бути.

Проте, самі по собі обставини про ненадання відомостей про виконання акредитиву, тобто про перерахування АТ «Перший український міжнародний банк», у якому був відкритий акредитив, коштів на рахунок банку продавця не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у правомірності заявленої митної вартості та підстав, визначених у статті 53 МК України для витребування додаткових документів, тобто що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 11.06.2019 по справі №813/1755/17, визначено, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та. інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом, до уваги приз контролі за . митною вартістю, а відтак ^суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Також у графі 33 спірного рішення як підставу для витребування додаткових документів та коригування митної вартості відповідач зазначив: «в поданій платіжній інструкції від 29.12.2023 № 6417602233 в графі призначення платежу зазначено «Передплата за послуги згідно рахунку-проформі № б/н від 08.12.2023», однак дана рахунок-проформа декларантом до митного оформлення не подавалась».

Проте, самі по собі обставини неможливості ідентифікувати надану декларантом платіжну інструкцію від 29.12.2023 № 6417602233 та відомості, які в ній містяться, з рахунком від 05.01.2024 № НОМЕР_1 , не свідчать, що надані документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари/

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати за транспортні витрати безпосередньо ціни та митної вартості товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

За таких підстав та враховуючи, що вказані вище твердження відповідача спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи, а будь-яких доведених підстав для коригування митної вартості товару оскаржуване рішення не містить, суд дійшов висновку, що подані декларантом документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару за ціною договору.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Така позиція суду узгоджується із обов`язковою для врахування практикою Верховного Суду, викладеною, зокрема у його постанові від 04 квітня 2018 року по справі № 826/27058/15 (№К/9901/35148/18).

Судом встановлено, що в рішенні про коригування митної вартості товарів відповідачем всупереч вказаним вище правовим нормам не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості товарів, на наслідками яких розпочалась процедура консультацій та причини, через які митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Більше того, матеріалами справи документально не підтверджено факту надання декларантом позивача документів, що містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, на підставі чого контролюючий орган розпочав процедуру консультацій.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішень щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

При цьому, сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.

Аналогічна правова позиція неодноразово висловлювалась у постановах Верховного Суду України, зокрема, від 29 травня 2012 року у справі № 21-91а12 та від 31 березня 2015 року у справі № 21-127а15.

Виходячи з наведеного у сукупності, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем разом з митною декларацією документи підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для визначення митної вартості ввезеного товару не за ціною договору, а за резервним методом, відповідно до статті 64 МК України.

Судом відхиляються посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У рішенні про коригування митної вартості також відсутні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару.

Враховуючи викладене, суд доходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення не відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

Згідно статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов приватного підприємства «Будпостач» (02099, місто Київ, вулиця Бориспільська, будинок 9-Е, кімната 314; код ЄДРПОУ 24267110) до Черкаської митниці (18007, місто Черкаси, вулиця Остафія Дашковича, будинок 76; код ЄДРПОУ ВП 44005652) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Черкаської митниці від 10.02.2024 №UA902080/2024/000029/2про коригування митної вартості товарів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Черкаської митниці на користьприватного підприємства «Будпостач»понесені останнім судові витрати у розмірі 3 028, 00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.