Рішення

від 06.11.2024 по справі 320/14963/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року місто Київ № 320/14963/24

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Донця В.А. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський Політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії/

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом:

- визнати протиправною бездіяльність Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський Політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" щодо підготовки та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення посади, яку обіймав перед звільненням з військової служби, ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб";

- зобов`язати Інститут спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський Політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідку про розмір грошового забезпечення посади, яку обіймав перед звільненням з військової служби, ОСОБА_1 , станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", враховуючи розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт, та із обов`язковим зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислення яких здійснити виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання станом на 01 січня 2023.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2024 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у зв`язку із набранням законної сили рішенням у справі №826/6453/18, яким визнано протиправними та скасовано п.6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб", під час визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням відповідач повинен застосовувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня відповідного року.

Позивач вважає, що відмова відповідача у наданні до відповідного територіального управління Пенсійного фонду України нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії є протиправною та такою, що порушує вимоги чинного законодавства.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог та вказав, що Інститут не отримував з Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії, тобто єдиної нормативно означеної підстави для виготовлення та надсилання Головному управлінню Пенсійного фонду України в місті Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача у Інституту немає.

Крім того, відповідач зазначив про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Вирішуючи клопотання відповідача про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Верховний Суд в постанові від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23 зазначив:

- видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ;

- згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Проаналізувавши наведені правові норми, Верховний Суд дійшов висновків:

- до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду;

- застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії".

Таким чином, враховуючи висновки Верховного Суду, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із пропуском шестимісячного строку звернення до суду.

Також, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, оскільки не вбачає обставин, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію відповідно до Закону України №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

У відповідь на звернення позивача стосовно надання довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, відповідач листом від 11.03.2024 відмовив позивачу у видачі відповідної довідки, посилаючись на те, що підвищення посадових окладів і окладів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців Держспецзв`язку не відбулося, списки (як єдина обумовлена законодавством підстава для підготовки і направлення довідок на перерахунок пенсії) від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Інституту не надходили, тож правових підстав для підготовки і направлення довідки станом на 01.01.2023 немає.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 для перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір, суд виходить з такого.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі - Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704 (далі - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Також додатки 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 містять примітки, відповідно до яких, зокрема посадові оклади за розрядами тарифної сітки та оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Кабінет Міністрів України ухвалив 21 лютого 2018 року постанову №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - Постанова № 103), пунктом 6 якої внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у Постанові № 704 пункт 4 викладено в такій редакції: " 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Тобто, на момент набрання чинності постановою № 704 (01 березня 2018 року) пункт 4 було викладено у редакції змін, викладених згідно із пунктом 6 Постанови №103, а саме:

" 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".

Отже, станом на 01 березня 2018 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.

Водночас, суд зазначає, що Закон України від 05 жовтня 2000 року № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, згідно із положеннями статті 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії").

Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України у законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому, згідно з частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.

Так, під "умовами" слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.

Під "порядком" розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України у межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Відтак, на думку суду, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Разом з цим, суд наголошує на тому, що Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Частина третя статті 1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов`язує з ними принцип захисту "законних очікувань" (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.

Відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19).

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у справі №440/6017/21.

Так, у постанові від 02 серпня 2022 року у згаданій справі Верховний Суд на підстав аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:

(1) з 01 січня 2020 року положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06 грудня 2016 року № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Згодом аналогічні висновки були також викладені Верховним Судом ще у низці постанов, зокрема: від 31 серпня 2022 року у справі № 120/8603/21-а, від 12 вересня 2022 року у справі № 500/1813/21, від 22 вересня 2022 року у справі № 500/3840/21, від 16 листопада 2022 року у справі № 120/648/22-а, від 22 березня 2023 року у справі № 340/10333/21 та від 06 лютого 2023 року у справі № 160/2775/22.

Суд зазначає, що пункт 4 Постанови № 704 вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, які проходили військову службу повинно змінюватись щороку з 1 січня через зміну (збільшення) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, як наслідок, саме з цією датою пов`язується підвищення розміру грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, а відповідно й право на перерахунок раніше призначених пенсій, який має бути здійснений в централізованому порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, тобто - автоматично за наслідками вчинення узгоджених відповідним механізмом дій компетентних органів державної влади, у зв`язку із чим у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.

Натомість, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Верховний Суд неодноразово у своїх постановах вказував на те, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", що може бути реалізовано двома шляхами:

(1) через централізований механізм повідомлень та інформувань територіального органу Пенсійного фонду України органами влади, у спосіб, визначений пунктами 1-3 Порядку № 45;

(2) за відповідною заявою пенсіонера та доданими до неї документами.

Тож, суд наголошує на тому, що заява пенсіонера та додані до неї документи, які дають право на подальше підвищення пенсії (довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій), є підставою для перерахунку раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", проте за умови, якщо її видача державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено Порядком № 45, обумовлена зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що з 01 січня 2023 року збільшився (зріс) прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" (стаття 7), тож позивач як особа, що отримує пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" має право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір окладу за військовим (спеціальним) званням, який визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови № 704 із використанням для його визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).

Відтак, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" на 01 січня 2023 року виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт, а відтак позивач має право на отримання оновленої довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45.

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловлено Верховним Судом у постановах від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, від 05 квітня 2023 року у справі № 340/3604/22, 15 лютого 2024 року у справі № 420/5473/23, від 12 березня 2024 року у справі № 300/1772/23 та від 09 травня 2024 року у справі №340/4085/23.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, відмовляючи у підготовці та поданні до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України довідки про грошове забезпечення з застосуванням при обчисленні розміру посадового окладу та інших видів грошового забезпечення, розмір якого визначається виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлених законом на 01 січня 2023 року, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" та Постанови №704 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення для проведення з 01 лютого 2023 року перерахунку основного розміру пенсії, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Беручи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом:

визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, для перерахунку пенсії;

зобов`язання відповідача підготувати та надати до відповідного територіального органу Пенсійного фонду України оновлену довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023 (перше число місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії 01.01.2023).

Права позивача в частині видачі довідки із обов`язковим зазначенням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, обчислення яких здійснити виходячи з розмірів посадового окладу, окладу за військове звання станом на 01 січня 2023 не є порушеними, оскільки, таку довідку на виконання цього рішення ще не складено та не видано, в той час, як суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

Суд зазначає, що ключовим правовим питанням у справі щодо якої фактично виник спір є право позивача на перерахунок його грошового забезпечення з видачею відповідної довідки про розмір грошового забезпечення, розрахованого із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідних рік.

Відповідно, питання щодо включення додаткових видів грошового забезпечення у визначених розмірах є похідними у спірних правовідносинах і повинні вирішуватись після вирішення питання щодо якого фактично виник спір.

У свою чергу, як було зазначено вище, відповідач ще не видавав оновлену довідку, на виконання рішення суду в даній справі, а тому відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині при її видачі будуть порушені.

З огляду на що, суд відмовляє в задоволенні вимог в зазначеній частині у зв`язку з їх передчасністю.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. Оскільки позов задоволено частково, з урахуванням пропорційності задоволених вимог, на користь позивача підлягають присудженню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1000,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтею 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський Політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023.

Зобов`язати Інститут спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський Політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" підготувати та надати Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023, у відповідності до вимогстатей 43,63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", положеньпостанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно здодатками 1,12,13,14доПостанови №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2023.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Інституту спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного університету України "Київський Політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1000,00 грн. (одна тисяча гривень).

Позивач: ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 )

Відповідач: Інститут спеціального зв`язку та захисту інформації Національного технічного універститету України "Київський Політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" (ідентифікаційний код 34979237, місцезнаходження: 03056, місто Київ, вулиця Верхньоключова, будинок 4)

Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно зі статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Донець В.А.