Рішення

від 06.11.2024 по справі 640/14079/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року Справа № 640/14079/21

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської обласної ради про визнання протиправним та скасування рішення, поновлення на посаді,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Київської обласної ради, у якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної ради VIII скликання від 27.04.2021 № 04-02-VIII «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради VIII скликання».

2. Поновити ОСОБА_1 на посаді голови Київської обласної ради VIII скликання з 28.04.2021.

3. Стягнути з Київської обласної ради VIII скликання на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 28.04.2021 по дату ухвалення остаточного судового рішення у справі включно.

4. Допустити до негайного виконання судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді голови Київської обласної ради VIII скликання та в частині присудження виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць.

Позиції сторін

В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказує, що процедура дострокового припинення повноважень його як голови ради не була дотримана з огляду на наступне.

Позивач зазначає, що порушено порядок скликання, проведення сесії Ради від 27.04.2021 та ухвалення оскаржуваного рішення, оскільки навіть при наявності третини голосів депутатів від загального складу процедура дострокового припинення повноважень голови ради має здійснюватись відповідно до закону.

Позивач також вказує, що в листі депутатів від 26.04.2021 (Bx. № 07-04/Ko-968), необхідність скликання сесії Ради обґрунтована тим, що головою Ради, його першим заступником та заступником у двотижневий строк не скликано сесію на вимогу не менш як однієї третини депутатів від загального складу Ради, а також тим, що сесія ради не проводиться більше ніж квартал.

Разом з тим, позивач зауважує, що пропозиція про скликання сесії Ради подавалася депутатами двічі, а саме 19.04.2021 та 23.04.2021. Водночас на момент звернення депутатів з вимогою щодо повідомлення про скликання другої позачергової сесії (26.04.2021) щодо жодної з вказаних пропозицій не сплив двотижневий строк для ухвалення головою Ради, його першим заступником або заступником рішення про скликання сесії Ради.

Крім того, позивач зазначає, що ініціатива щодо скликання сесії Ради виходила лише від не менш як однієї третини складу Ради, тоді як постійна комісія Ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою, регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції такої ініціативи не виявляла, що суперечить ч. 5 ст. 11 Регламенту ради.

Разом з тим, позивач акцентує увагу на недотримання відповідачем порядку повідомлення про скликання сесії, не забезпечено депутатів необхідними матеріалами для прийняття рішень з питань порядку денного, оскільки аналізом інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Ради, встановлено, що жодного повідомлення про скликання позачергової другої сесії Ради не розміщувалося всупереч приписам норм Регламенту Київської обласної ради.

Більш того, позивач зауважує, що, враховуючи дату надходження листа депутатів про скликання позачергової сесії (вх. № 07-04/Ko-968) на адресу Ради (26.04.2021) та дату проведення сесії (27.04.2021), фізичної можливості повідомити депутатів у встановленому Регламентом порядку та строки взагалі не було можливим, як і ознайомитися з документами, проектами рішень та іншими інформаційними матеріалами до питань, які виносяться на розгляд сесії.

Зазначене, на думку позивача, свідчить про порушення порядку повідомлення депутатів про скликання сесії та забезпечення їх документами щодо питань порядку денного сесії.

Разом з тим, позивач вказує на порушення порядку формування порядку денного та його оприлюднення, оскільки на сесії Ради 27.04.2021 розглянуті питання, які не були включені до порядку денного згідно зі встановленою Регламентом процедурою. Крім того, порядок денний вказаної сесії не був погоджений та оприлюднений відповідно до вимог статті 19 Регламенту Київської обласної ради.

На підтвердження вказаному позивач зазначає, що питання про обрання головуючого на позачергові другій сесії Ради, про внесення змін до складу Лічильної комісії Ради та про затвердження форм бюлетенів для таємного голосування про звільнення голови ради, його першого заступника та заступника (рішення № 01-02-VIII, № 02-02-VIII, № 03-02-VIII від 27.04.2021) не включалось до порядку денного сесії Ради 27 квітня 2021 року.

Крім того, позивач вказує на відсутність обговорення питання щодо його звільнення та можливості спростування висунутих претензій щодо неефективної роботи, оскільки він як голова Ради був відсутній на пленарному засіданні позачергової сесії Ради, яке відбулося 27.04.2021, у зв?язку з тим, що його не повідомляли про проведення щого засідання та не ознайомлювали з порядком денним і документами, які стосуються питань порядку денного.

Зважаючи на це, на думку позивача, він не мав можливості виступити, відповісти на питання, спростувати висунуті претензії щодо його роботи.

Враховуючи наведене, за твердженнями позивача, проект рішення про його звільнення взагалі не повинен був розглядатися Радою.

Разом з тим, позивач зазначає, що подання про звільнення ОСОБА_1 не розглядалося ні постійною комісією Ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою, регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції, ні постійною комісією Ради з питань соціально-економічного розвитку, промисловості, підприємництва, агропромислового комплексу, торгівлі, регуляторної, інноваційно-інвестиційної політики, зовнішньоекономічних зв?язків та фінансового забезпечення розвитку області, з питань бюджету та фінансів, ні іншими постійними комісіями Ради.

Враховуючи викладене, на думку позивача, оскаржуване рішення прийнято з порушенням встановленої процедури, визначеної Законом «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламентом Київської обласної ради, тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, позивач зазначає, що питання про його звільнення з посади голови Ради могло бути винесено на розгляд Ради не раніше 28.11.2021, оскільки він обраний головою Ради рішенням Ради від 27.11.2020 № 07-01-VIII.

Разом з тим, позивач зауважує, що питання про його звільнення з посади голови Ради внесено на розгляд Ради 27.04.2021, тобто менше ніж через п?ять місяців з дати його обрання, що суперечить ч.4 ст. 27 Регламенту Київської обласної ради.

Крім того, позивач вказує на відсутність підстав для проведення позачергової сесії Ради, оскільки у зверненні депутати взагалі не зазначили жодних конкретних підстав для скликання позачергової сесії, які мали б нагальну потребу. Звільнення голови Ради, його першого заступника та заступника, на думку позивача, не належить до питань, які мають нагальний характер, та вирішуються на черговому пленарному засіданні. Позачергова сесія проводиться з виключного переліку питань, до яких звільнення не входить.

Позивач також зауважує, що законодавством не передбачено такої підстави для звільнення голови обласної ради, як не виправдання довіри депутатів цієї ради.

Крім того, як стверджує позивач, в оскаржуваному рішенні не зазначено жодної з передбачених ст. 20 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» або Законом «Про місцеве самоврядування в Україні», або Кодексом законів про працю України підстав припинення служби в органах місцевого самоврядування, які б давали можливість прийняти рішення про дострокове припинення повноважень голови обласної Ради.

Позивач звертає увагу й на те, що зазначеними нормативно-правовими актами не передбачено такої підстави для припинення повноважень голови обласної ради, як не виправдання довіри депутатів цієї ради, зокрема, відсутні такі положення і в Регламенті Ради.

Отже, на думку позивача, рішення про його звільнення з посади голови Ради ухвалено за відсутності правових підстав для цього.

Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач зазначає, що він має право на стягнення з відповідача суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 28.04.2021 по дату ухвалення остаточного судового рішення у цій справі включно.

Таким чином, враховуючи викладене обґрунтування, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної ради VIII скликання від 27.04.2021 № 04-02-VIII в частині його звільнення з посади голови Київської обласної ради VIII скликання, поновлення на вказаній посаді з 28.04.2021 та стягнення з Київської обласної ради на його користь середнього заробітку за час перебування у вимушеному прогулі.

Відповідач проти позову заперечує з наступних підстав.

Щодо порядку повідомлення про скликання сесії відповідач зауважує, що, оскільки, впродовж довгого часу головою, першим заступником та заступником Київської обласної ради сесія не скликалась, відповідно не дотримані вимоги Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо проведення сесій один раз на квартал, то 27 квітня 2021 року, в порядку ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», депутатами Київської обласної ради була скликана позачергова третя сесія Київської обласної ради VIII скликання.

У відзиві на позовну заяву зазначається про те, що сесія Київської обласної ради 27 квітня 2021 року була скликана в порядку та згідно з вимогами визначеними чинним законодавством України та Регламентом Київської обласної ради VIII скликання.

Стосовно порядку повідомлення про скликання сесії та забезпечення депутатів необхідними матеріалами для прийняття рішень з питань порядку денного відповідач вказує, що депутати Київської обласної ради звернулися листом від 26 квітня 2021 року з вимогою:

- оприлюднити на сайті Київської обласної ради письмове повідомлення депутатів Київської обласної ради VIII скликання про скликання другої позачергової сесії Київської обласної ради 27 квітня 2021 року об 11.00 годині у приміщенні Київської обласної ради за адресою: площа Лесі Українки, 1, м. Київ та відповідні проєкти рішень;

- повідомити депутатів про скликання другої позачергової сесії Київської обласної ради VIII скликання та надати їм відповідні документи.

Проте, як зазначає відповідач, 26 квітня 2021 року депутатам Київської обласної ради повідомлено, що законних підстав для скликання сесії в порядку, передбаченому ч. 9 ст. 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та ч. 5 ст. 11 Регламенту Київської обласної ради VIII скликання на 27 квітня 2021 року немає.

Відповідно, виконавчим апаратом Київської обласної ради, який діяв під керівництвом діючого голови ОСОБА_1 (позивача), вказані дії не вчинялись.

Разом з тим, відповідач звертає увагу, що проєкти рішень питань та інші інформаційні документи, які розглядались на позачерговій третій сесії Київської обласної ради, були надіслані та зареєстровані у виконавчому апараті Київської обласної ради ще 16 квітня 2021 року.

Крім того, виконавчим апаратом Київської обласної ради було опрацьовано проєкт рішення Київської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради VIII скликання», що підтверджується юридичним висновком від 22 квітня 2021 року №132/07.

Тобто, як стверджує відповідач, позивач мав достатній час для ознайомлення з проєктами рішень, які розглядались на позачерговій третій сесії Київської обласної ради.

Таким чином, відповідач вказує, що в порядку вимог законодавства України та Регламенту, ініціативна група депутатів зверталась до Київської обласної ради з вимогою про повідомлення депутатів про скликання другої позачергової сесії Київської обласної ради VIII скликання та надання їм відповідних документів, однак виконавчим апаратом Київської обласної ради вказані дії не вчинялись, оскільки керівництвом ради було вирішено, що законних підстав для скликання сесії не має.

Щодо порядку формування порядку денного та його оприлюднення відповідач зазначає, що при проведенні пленарного засідання сесії Київської обласної ради 27 квітня 2021 року, за проєкт порядку денного одночасно за основу і в цілому проголосувало 59 депутатів, що є більшим, ніж 2/3 депутатів від загального складу Київської обласної ради.

Крім того, як стверджує відповідач, зважаючи на встановлене ч. 1 ст. 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» виключення щодо оприлюднення прийнятих розпорядниками інформації внутрішньоорганізаційних актів індивідуальної дії, така вимога не може бути застосована і до необхідності завчасного за 10 робочих днів оприлюднення їх проєктів.

Разом з тим, відповідач звертає увагу суду, що акти, які приймаються з метою організації та впорядкування роботи суб?єктів владних повноважень є внутрішньоорганізаційними, тобто це акти, які стосуються кадрових питань, а також інші акти у тому разі, якщо вони обмежуються внутрішньою організацією роботи суб?єкта владних повноважень та відповідних посадових осіб.

Враховуючи те, що проєкт рішення стосувався внутрішньоорганізаційного (кадрового) питання щодо дострокового припинення повноважень, яке вирішується виключно депутатами ради, то, на думку відповідача, проєкт такого рішення не підлягає обов?язковому оприлюдненню.

Крім того, як зазначає відповідач, за проєкт порядку денного одночасно за основу і в цілому проголосувало 59 депутатів, що є більшим, ніж 2/3 депутатів від загального складу Київської обласної ради, відповідно такий проєкт порядку денного є дійсним.

Стосовно обговорення питання щодо звільнення позивача та можливості висування претензій щодо неефективної роботи відповідач зазначає, що про проведення пленарного засідання позачергової сесії Ради, яке відбулося 27 квітня 2021 року позивача було повідомлено листом депутатів Київської обласної ради від 26 квітня 2020 року (вх. КОР від 26.04.2021 №07-04/KO-968) та безпосередньо в телефонному режимі.

Також, згідно з листом Київської обласної ради від 23 квітня 2021 року (вих. КОР від 23.04.2021 Л607-04/855-209), дані питання, як стверджує відповідач, повинні були розглядатися на засіданні постійних комісії Київської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою, регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції та інших постійних комісій Ради, до компетенції яких віднесено вказане питання, однак за вказівкою голови Київської обласної ради ( ОСОБА_1 ) дані питання на вищевказані комісії не виносились.

Отже, на переконання відповідача, доводи позивача є безпідставними, оскільки ОСОБА_1 неодноразово був повідомлений про проведення пленарного засідання позачергової сесії Ради, яке відбулося 27 квітня 2021 року, мав можливість виступити, відповісти на питання та спростувати висунуті претензії щодо його роботи, однак такою можливістю не скористався та саме за вказівкою позивача дані питання не розглядались постійними комісіями Київської обласної ради.

Щодо строків внесення на розгляд Ради питання про звільнення позивача з посади відповідач зазначає, що Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не містить положення про те, що питання про звільнення голови Ради може бути винесено на розгляд Ради не раніше ніж через рік після його обрання або підтримки його звіту або подання попередньої вимоги про звільнення голови Ради, як це передбачено Регламентом ради. В свою чергу, згідно ч. 4 ст. 55 зазначеного Закону, у своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування.

Крім того, як стверджує відповідач, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закон України «Про службу в органах місцевого самоврядування» не містить визначення строку, коли може бути винесене на розгляд ради питання про звільнення голови, в той же час абз. 3 ч. 4 ст. 27 Регламенту ради передбачено, що питання про звільнення голови Ради може бути винесено на розгляд Ради не раніше ніж через рік після його обрання або підтримки його звіту або подання попередньої вимоги про звільнення голови Ради.

Отже, у зазначеному випадку, на думку відповідача, слід застосовувати норми закону, оскільки він має вишу юридичну силу, тобто необхідно керуватися нормами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», як таким, що має вищу юридичну силу.

Таким чином, відповідач вважає, що, оскільки питання про звільнення голови ради було внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради, то відповідачем дотримано вимоги ч. 4 ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Щодо підстав для проведення позачергової сесії Ради відповідач звертає увагу суду, що пропозиції про скликання сесії висувались ще з 16 січня 2021 року для ухвалення рішень, спрямованих на захист соціально-економічних прав мешканців Київщини, однак головою Київської обласної ради, першим заступником та заступником Київської обласної ради сесія не скликалась більше, ніж квартал.

Не скликання сесії більше, ніж квартал, на переконання відповідача, є порушенням вимог ч. 5 ст. 46 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та абз. 2 ч. 1 ст. 11 Регламенту.

Як зауважує відповідач, питання щодо звільнення голови, першого заступника та заступника Київської обласної ради мали нагальну потребу, тому депутати Київської обласної ради скористались своїм правом про ініціювання дострокового припинення повноважень голови ради, оскільки ним порушувались приписи Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші нормативно-правові акти, права і свободи громадян та не забезпечувалось здійснення наданих йому повноважень.

Стосовно законодавчо визначеної підстави звільнення, як невиправдання довіри депутатів обласної ради відповідач зазначає, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено, що в рішенні при припинення повноважень голови ради має бути обов?язково зазначені всі конкретні факти, які підтверджують вчинення порушень головою у разі дострокового припинення його повноважень, в рішенні такого роду фіксується результат обговорення питання депутатами та їх голосування з цього приводу. Приймаючи оскаржуване рішення, рада як орган місцевого самоврядування, за результатами аналізу діяльності голови ради дійшла висновку про неможливість продовження виконання ним своїх обов?язків та вирішила реалізувати передбачене законодавством право на дострокове припинення ним своїх повноважень.

Крім того, як стверджує відповідач, оскільки головою ради порушувались приписи Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та інші нормативно-правові акти, права і свободи громадян та не забезпечувалось здійснення наданих йому повноважень, депутати Київської обласної ради при прийнятті рішення про висловлення недовіри та дострокове припинення повноважень голови Київської обласної ради діяли в інтересах громади на підставі та у межах наданих повноважень, наданих Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Враховуючи той факт, що більш ніж дві третини загального складу депутатів відповідної місцевої ради у визначений законом спосіб висловились за недовіру голові, то прийняття депутатами рішення про дострокове припинення його повноважень, на переконання відповідача, є цілком обґрунтованим, оскільки продовження виконання своїх обов`язків головою, якому висловлено недовіру суперечитиме засадам місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ґрунтуються на принципі виборності як представницьких органів - сільських, селищних, міських рад так і сільських, селищних міських голів.

Враховуючи викладене, на думку відповідача, позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Процесуальні дії у справі

31.05.2021, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

В справі зареєстровано: 10.06.2021 клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №640/14079/21; 17.06.2021 відзив від відповідача; 01.07.2021 відповідь на відзив від позивача та заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі № 640/14079/21; 07.07.2021 заперечення на відповідь на відзив від відповідача.

Відповідно до Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13.12.2022 №2825-ІХ ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва; утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві; визначено територіальну юрисдикцію Київського міського окружного адміністративного суду, яка поширюється на місто Київ.

На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ, дана справа надіслана до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

12.07.2023 вказані матеріали адміністративного позову отримані Київським окружним адміністративним судом та протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 12.07.2023 справа розподілена судді Войтович І.І.

25.09.2023, ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, запропонувати сторонам по справі за наявності подати до суду додаткові пояснення по справі та докази протягом десяти днів з моменту отримання ухвали суду.

Встановивши правові позиції сторін, їх доводи та обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Встановлені обставини судом

Рішенням Київської обласної ради VIII скликання від 27.11.2020 № 007-01-VIII ОСОБА_1 обрано головою вказаної Ради відповідно до статей 43, 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на підставі протоколу Лічильної комісії по проведенню таємного голосування з виборів голови Ради від 27.11.2020 № 5.

13 січня 2021 року ініціативна група депутатів Київської обласної ради (1/3 депутатів від загального складу) звернулась до голови Київської обласної ради (вх. КОР від 13.01.2021 №07-04/KO-15) з пропозицією скликати та провести терміново позачергову сесію Київської обласної ради для обговорення критичної ситуації, що склалась у зв?язку з суттєвим підвищенням вартості енергоносіїв, та ухвалення відповідних рішень, спрямованих на захист соціально-економічних прав мешканців Київщини. Згідно з вказаною пропозицією про скликання сесії на ній пропонувалось розглянути два проекти рішення Київської обласної ради «Про звернення Київської обласної ради до Президента України В. Зеленського, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо необґрунтованого збільшення вартості енергоносіїв» та «Про Звернення Київської обласної ради до Президента України В. Зеленського, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо введення мораторію терміном на 1 рік на підвищення тарифів на енергоносії».

16 січня 2021 року головою Київської обласної ради було надано заперечення щодо пропозиції скликання сесії від 13 січня 2021 року (вих. КОР від 16.01.2021 №07-04/KO-15-65), якими вказано, що проєкти рішень Київської обласної ради, а також пояснювальні записки до зазначених проєктів, у відповідності до наданих пропозицій про скликання сесії від 13.01.2021 (вх. КОР № 07-04/КО-15 від 13.01.21), до виконавчого апарату Київської обласної ради не надходили, що є порушенням частини четвертої статті 19 Регламенту ради. У зв`язку з вказаним, головою Ради сформовано прохання до 19 січня 2021 року привести у відповідність з Регламентом викладені в даних запереченнях питання.

22 січня 2021 року депутатами Київської обласної ради надано відповідь на заперечення щодо пропозиції скликання сесії від 13 січня 2021 року (вх. КОР від 22.01.2021 №07-04/KO-48), якою вказано, що дані заперечення порушують право депутатів Київської обласної ради на скликання сесії та не відповідають вимогам чинного законодавства. Зокрема, у відповіді на заперечення зазначено, що разом з пропозицією про скликання сесії Київської обласної ради було подано належним чином оформлений та підписаний проєкт рішення Київської обласної ради «Про звернення депутатів Київської обласної ради VIII скликання до Президента України, Верховної ради України та Кабінету Міністрів України щодо необґрунтованого збільшення вартості енергоносіїв та введення мораторію терміном на один рік на підвищення тарифів на енергоносії відповідно до вимог статей 11, 19 Регламенту Київської обласної ради VIII скликання, в свою чергу, питання «Обговорення питання збільшення тарифів на енергоносії не потребувало винесення окремого рішення Київської обласної ради, а відповідно і підготовлення проєкту такого рішення.

Враховуючи викладене, ініціативна група депутатів Київської обласної ради вимагала невідкладно скликати позачергову сесію Київської обласної ради, про що повідомити депутатів Київської обласної ради, та включити до порядку денної сесії наступні питання:

- Обговорення питання збільшення тарифів на енергоносії.

- Звернення Київської обласної ради до Президента України В. Зеленського, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України щодо необґрунтованого збільшення вартості енергоносіїв та введення мораторію терміном на 1 рік на підвищення тарифів на енергоносії.

29 січня 2021 року виконавчим апаратом Київської обласної ради повідомлено депутатів (вих. КОР від 29.01.2021 №07-04/48-85), що оскільки зауваження викладені у запереченні щодо пропозиції скликання сесії від 13 січня 2021 року не були усунуті, то пропозиція про скликання сесії від 13 січня 2021 року вважається такою, що не подавалась.

05 березня 2021 року головою Київської обласної ради ОСОБА_1 видано розпорядження №90 «Про скликання чергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання», яким встановлювалось, що пленарне засідання чергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання відбудеться 18 березня 2021 року об 11 год. в приміщенні за адресою: площа Лесі Українки, 1 (II поверх, мала зала засідань).

17 березня 2021 року розпорядженням №118 «Про перенесення пленарного засідання чергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання» перенесено пленарне засідання чергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання на 24 березня 2021 року.

22 березня 2021 року розпорядженням №123 «Про перенесення пленарного засідання чергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання» перенесено пленарне засідання чергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання на 12 квітня 2021 року.

09 квітня 2021 року розпорядженням №151 «Про перенесення пленарного засідання чергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання» перенесено пленарне засідання чергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання на 19 квітня 2021 року.

16 квітня 2021 року на адресу виконавчого апарату Київської обласної ради VIII скликання надійшло звернення депутатів «Щодо включення питання до порядку денного сесії Київської обласної ради» (вх. КОР № 07-04/Ko-855 від 16.04.2021), до яких були додані проекти рішень, зокрема:

- проєкт рішення «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Київської обласної ради VIII скликання»;

- пояснювальна записка до проєкту рішення Київської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Київської обласної ради VIII скликання»;

- проєкт рішення «Про звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника голови Київської обласної ради»;

- пояснювальна записка до проєкту рішення Київської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_2 з посади першого заступника голови і обласної ради VIII скликання»

- проєкт рішення «Про звільнення ОСОБА_3 з посади заступника голови Київської обласної ради»;

- пояснювальна записка до проєкту рішення Київської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_3 з посади заступника голови Київської обласної ради VIII скликання»;

Цього ж дня, 16 квітня 2021 року розпорядженням №166 «Про перенесення пленарного засідання чергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання» перенесено пленарне засідання чергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання на 05 травня 2021 року.

19 квітня 2021 року на адресу Київської обласної ради VIII скликання надійшла повторна пропозиція 54 депутатів про скликання позачергової сесії 21 квітня 2021 року для розгляду всіх невідкладних питань, що перебувають на розгляді ради, про що повідомити депутатів Київської обласної ради (вх. КОР № 07-04/Ко-871 від 19.04.2021).

Юридичним управлінням виконавчого апарату Київської обласної ради розглянуто на відповідність чинному законодавству України проект рішення Київської обласної ради «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Київської обласної ради VIII скликання» та пакет документів до нього, підготовлений депутатами Київської обласної ради Г. Цагареішвілі та ОСОБА_4 від 16.04.2021 (вх. КОР No 07-04/Ко-855 від 16.04.2021), за результатами чого складено юридичний висновок, відповідно до якого вказано, що є можливим винести проекту рішення на розгляд постійної комісії Київської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно територіального устрою, регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції. та інших постійних комісій Ради до компетенції яких віднесено питання, що стали підставою для подання вимоги про звільнення голови Ради.

23 квітня 2021 року ініціативну групу депутатів було повідомлено (вих. КОР від 23.04.2021 №07-04/855-209), що вказане вище звернення буде розглянуто на засіданні постійних комісії Київської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою, регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції та інших постійних комісій Ради, до компетенції яких віднесено вказане питання.

Відповідно до протоколу постійної комісії Київської обласної ради з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою, регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції від 23 квітня 2021 року № 3 за результатами розгляду пропозиції про скликання сесії обласної ради від 19.04.2021 (вх. КОР № 07-04/Ko-871 від 19.04.2021) прийнято рішення повідомити ініціаторів подання пропозиції про скликання сесії Київської обласної ради стосовно розгляду вищезазначеної пропозиції, що розпорядженням голови Київської обласної ради від 16 квітня 2021 року № 166 пленарне засідання сесії Київської обласної ради заплановано на 05 травня 2021 року, що не суперечить ч. 3 ст. 11 Регламенту Київської обласної ради VII скликання, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 24.12.2021 № 017-01-VIII.

23 квітня 2021 року на адресу Київської обласної ради VII скликання надійшла пропозиція (вх. № 07-04/Ко-948 від 23.04.2021) про скликання сесії згідно з ч. 7 ст. 46 Закону про місцеве самоврядування, в якій висунуто вимогу «скликати у строк, визначений законодавством, сесію Київської обласної ради, про що повідомити депутатів Київської обласної ради, до порядку денного якої включити, в тому числі, наступні питання:

- звільнення голови Київської обласної ради ОСОБА_5 ,

- звільнення першого заступника голови Київської обласної ради ОСОБА_6 ;

- звільнення заступника голови Київської обласної ради Валерія Ксьонзенка».

При цьому депутати висловили прохання розглянути можливість скликання сесії не пізніше 28.04.2021 та вказали, що проєкти вказаних рішень Київської обласної ради вже зареєстровані в апараті ради.

26 квітня 2021 року до виконавчого апарату Київської обласної ради (вх. КОР від 26.04.2021 №07-04/KO-968) повторно надійшла пропозиція про скликання сесії, в якому висунули наступні вимоги:

- оприлюднити на сайті Київської обласної ради письмове повідомлення депутатів Київської обласної ради VIII скликання про скликання другої позачергової сесії Київської обласної ради 27 квітня 2021 року об 11.00 годині у приміщенні Київської обласної ради за адресою: площа Лесі Українки, 1, м. Київ та оприлюднити відповідні проекти рішень;

- повідомити депутатів про скликання другої позачергової сесії Київської обласної ради VIII скликання та надати їм відповідні документи.».

До вказаного листа додано повідомлення про скликання позачергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання, а також копії проектів рішень та пояснювальні записки до них.

Зазначене звернення від 26.04.2021 було розглянуто головою Ради та надано на нього відповідь від 26.04.2021 з вих. № 07-04/968-224 «Про розгляд колективного депутатського звернення», в якому вказано про відсутність законних підстав для скликання сесії 27.04.2021.

27 квітня 2021 року відбулося пленарне засідання позачергової другої сесії Ради, на якому ухвалено рішення від 27.04.2021 № 04-02-VIII про звільнення та дострокове припинення повноважень голови Ради ОСОБА_1 у зв?язку з тим, що голова Ради ОСОБА_7 не виправдав довіру депутатів обласної ради, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43, ч. 4 ст. 55, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі протоколу Лічильної комісії.

Відповідно до Протоколу пленарного засідання другої позачергової сесії Київської обласної ради восьмого скликання від 27 квітня 2021 року, до порядку денного були включені такі питання:

1. Про внесення змін до рішення Київської обласної ради від 25.11.2020 №002-01-VIII «Про Лічильну комісію Київської обласної ради VIII скликання».

2. Про затвердження форм бюлетенів для таємного голосування про звільнення голови Київської обласної ради VIII скликання, першого заступника та заступника голови Київської обласної ради VIII скликання.

3. Про звільнення з посади голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_8 .

4. Про звільнення з посади першого заступника голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_2 .

5. Про звільнення з посади заступника голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_3 .

6. Про обрання голови Київської обласної ради VIII скликання.

7. Про обрання першого заступника голови Київської обласної ради VIII скликання.

8. Про обрання заступника голови Київської обласної ради VIII скликання.

9. Різне.

Депутати визначились, що за всі питання порядку денного будуть голосувати одночасно за основу і в цілому, як рішення ради.

Крім того, під час вищевказаної сесії:

- прийнято рішення обласної ради «Про внесення змін до рішення Київської обласної ради від 25.11.2020 № 002-01-VIII «Про Лічильну комісію Київської обласної ради VIII скликання» в цілому;

- прийнято рішення обласної ради «Про затвердження форм бюлетенів для таємного голосування про звільнення голови Київської обласної ради VIII скликання, першого заступника та заступника голови Київської обласної ради VIII скликання» в цілому;

- оголошено Протокол Лічильної комісії Київської обласної ради VIII скликання № 8 від 27.04.2021 за результатами таємного голосування щодо звільнення з посади голови Київської обласної ради VIII скликання, відповідно до якого кількість голосів, наданих за питання про звільнення ОСОБА_8 з посади голови Київської обласної ради VIII скликання - « 3a» - 59, «Проти» - 0, у зв`язку з чим Лічильною комісією Київської обласної ради VIII скликання було прийнято рішення вважати ОСОБА_1 звільненим з посади голови Київської обласної ради VIII скликання;

- прийнято рішення обласної ради «Про звільнення з посади голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 » в цілому;

- прийнято рішення обласної ради «Про звільнення з посади першого заступника голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_2 » в цілому;

- прийнято рішення обласної ради «Про звільнення з посади заступника голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_3 » в цілому;

- оголошено Протокол Лічильної комісії Київської обласної ради VIII скликання № 12 від 27.04.2021 за результатами таємного голосування щодо обрання голови Київської обласної ради VIII скликання, відповідно до якого кількість голосів, наданих за питання про обрання голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_9 - «За» - 58, «Проти» - 0, у зв`язку з чим Лічильною комісією Київської обласної ради VIII скликання було прийнято рішення вважати обраною головою Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_10 ;

- прийнято рішення обласної ради «Про обрання голови Київської обласної ради VIII скликання» в цілому;

- прийнято рішення обласної ради «Про обрання першого заступника голови Київської обласної ради VIII скликання» в цілому;

- прийнято рішення обласної ради «Про обрання заступника голови Київської обласної ради VIII скликання» в цілому.

Таким чином, за прийняття рішення про звільнення з посади голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_11 проголосували 59 депутатів з 84 від загального складу.

Не погоджуючись з правомірністю рішення відповідача про звільнення з посади, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Застосовані судом норми права та висновки суду

Завданням адміністративного судочинства відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зокрема, в силу частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

За частиною 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22 квітня 2021 року у справі № 826/15741/18, з метою безумовного дотримання конституційного принципу, визначеного у статті 129 Конституції України, в частині третій статті 2 та статті 9 КАС України закріплено, що до основних засад (принципів) адміністративного судочинства належить, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Загалом принцип змагальності прийнято розглядати як основоположний компонент концепції "справедливого судового розгляду" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що також включає споріднені принципи рівності сторін у процесі та ефективної участі.

Принцип змагальності судового провадження охоплює собою право особи, крім можливості подавати власні докази, знати про існування всіх представлених доказів та пояснень іншими учасниками справи, оскільки вони можуть вплинути на рішення суду, мати можливість знайомитись з матеріалами справи та робити з них копії, а також володіти відповідними знаннями (залучати професійного представника) та змогу коментувати представлені докази та пояснення у належній формі та у встановлений час.

Таким чином, принцип змагальності спільно з принципом рівності є одним з основних елементів поняття "право на справедливий суд", що гарантоване Конвенцією.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

«На підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

«У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен приймати рішення та вчиняти дії відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.

«У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 7 Конституції України, в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.

Відповідно до частини 3 статті 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Конституції України визначає Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі Закон № 280/97-ВР).

Статтею 2 Закону № 280/97-ВР встановлено, що місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Відповідно до статті 5 Закону № 280/97-ВР, система місцевого самоврядування включає, зокрема, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з частиною 2 статті 10 Закону № 280/97-ВР обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

Частиною 1 статті 16 Закону № 280/97-ВР передбачено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону № 280/97-ВР крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», цим та іншими законами України, а також у разі:

- порушення посадовою особою місцевого самоврядування Присяги, передбаченої статтею 11 цього Закону;

- порушення умов реалізації права на службу в органах місцевого самоврядування (стаття 5 цього Закону);

- виявлення або виникнення обставин, що перешкоджають перебуванню на службі, чи недотримання вимог, пов`язаних із проходженням служби в органах місцевого самоврядування (стаття 12 цього Закону);

- досягнення посадовою особою місцевого самоврядування граничного віку перебування на службі в органах місцевого самоврядування (стаття 18 цього Закону).

Згідно з частиною 3 статті 24 Закону № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до пункту 16 частини першої статті 26 Закону № 280/97-ВР прийняття рішення про дострокове припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених цим Законом, вирішується виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Повноваження щодо питань, які вирішуються обласними радами виключно на їх пленарних засіданнях, передбачені статтею 43 Закону № 280/97-ВР і до них належить обрання голови обласної ради, першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 43 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються такі питання: обрання голови ради, відповідно заступника голови районної ради та першого заступника, заступника голови обласної ради, звільнення їх з посади.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 43 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання затвердження плану роботи ради з урахуванням вимог статті 32 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», заслуховування звіту про його виконання.

Частинами 1, 5, 7 статті 46 Закону № 280/97-ВР визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць.

Сесія сільської, селищної, міської, районної у місті ради повинна бути також скликана за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті ради, а сесія районної, обласної ради - також за пропозицією не менш як однієї третини депутатів від загального складу відповідної ради або голови відповідної місцевої державної адміністрації.

За приписами частини 6 статті 46 Закону № 280/97-ВР, у разі немотивованої відмови сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті, районної, обласної ради або неможливості його скликати сесію ради сесія скликається: сільської, селищної, міської ради - секретарем сільської, селищної, міської ради; районної у місті, районної, обласної ради - відповідно заступником голови районної у місті, районної ради чи першим заступником, заступником голови обласної ради.

У цих випадках сесія скликається:

1) якщо сесія не скликається сільським, селищним, міським головою (головою районної у місті, районної, обласної ради) у строки, передбачені цим Законом;

2) якщо сільський, селищний, міський голова (голова районної у місті, районної, обласної ради) без поважних причин не скликав сесію у двотижневий строк після настання умов, передбачених частиною сьомою цієї статті.

Відповідно до частини 9 статті 46 Закону № 280/97-ВР у разі якщо посадові особи, зазначені у частинах четвертій та шостій цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб`єктів, зазначених у частині сьомій цієї статті, або у разі якщо такі посади є вакантними сесія може бути скликана депутатами відповідної ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією ради.

Згідно з частиною 10 статті 46 Закону №280/97-ВР рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.

Відповідно до частини 11 статті 46 Закону №280/97-ВР сесію сільської, селищної, міської ради відкриває і веде відповідно сільський, селищний, міський голова, а у випадках, передбачених частиною шостою цієї статті, - секретар ради; сесію районної у місті, районної, обласної ради - голова ради або відповідно заступник голови районної у місті, районної ради чи перший заступник, заступник голови обласної ради. У випадку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, сесію відкриває за дорученням групи депутатів, з ініціативи якої скликана сесія, один з депутатів, що входить до її складу, а веде за рішенням ради - один з депутатів цієї ради.

Згідно з частиною 12 статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 55 Закону №280/97-ВР.

За приписами статті 55 Закону №280/97-ВР, голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою шляхом таємного голосування з числа ї депутатів на строк повноважень ради.

Голова ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених частинами четвертою та п?ятою цієї статті. Голова ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови.

Голова ради працює у раді на постійній основі, не може мати інший представницький мандат, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю, входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку (крім випадків, коли особи здійснюють функції з управління акціями (частками, паями), що належать державі чи територіальній громаді, та представляють інтереси держави чи територіальної громади в раді (спостережній раді), ревізійній комісії господарської організації).

У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради.

Звільнення особи з посади голови ради не має наслідком припинення нею повноважень депутата цієї ради.

Повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата ради в разі звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови ради.

Зазначені повноваження голови районної, обласної, районної у місті ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади голови ради з дня прийняття відповідною радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

Голова районної, обласної, районної у місті ради, зокрема: скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради; питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради, забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконання; підписує рішення ради, протоколи сесій ради; звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, у тому числі про виконання Закону України "Про доступ до публічної інформації", здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом районної, обласної ради, районної у місті ради, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін.

Голова районної, обласної, районної у місті ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Згідно з пунктом 17 частиною 6 статті 55 Закону №280/97-ВР голова обласної ради звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, у тому числі про виконання Закону України «Про доступ до публічної інформації», здійснення державної регуляторної політики відповідно виконавчим апаратом обласної ради, а на вимогу не менш як третини депутатів - у визначений радою термін.

За змістом частин 1 та 2 статті 79 Закону № 280/97-ВР повноваження сільського, селищного, міського голови вважаються достроково припиненими у разі: його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складення ним повноважень голови; припинення його громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; набрання законної сили рішенням суду про притягнення його до відповідальності за правопорушення, пов`язане з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; відкликання з посади за народною ініціативою; визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; його смерті.

Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

На підставі частини 15 статті 46 Закону № 280/97-ВР порядок проведення першої сесії ради, порядок обрання голови та заступника (заступників) голови районної у місті, районної, обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, скликання чергової та позачергової сесії ради, призначення пленарних засідань ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень ради про затвердження порядку денного сесії та з інших процедурних питань, а також порядок роботи сесії визначаються регламентом ради, з урахуванням вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Відповідно до частини 2 статті 11 Регламенту Київської обласної ради VIII скликання, затвердженого рішенням Київської обласної ради від 24 грудня 2020 року № 017-01-VIII (далі Регламент), сесія Ради повинна бути також скликана за пропозицією не менше як однієї третини депутатів від загального складу Ради або голови Київської обласної державної адміністрації. У цьому випадку на ім?я голови Ради, рекомендованим листом або через виконавчий апарат Ради, надсилаються підписані вищезазначеними ініціаторами мотивовані пропозиції щодо скликання сесії із зазначенням питань, розгляд яких пропонується проєктами рішень Ради з цих питань, оформленими в установленому Радою порядку. У разі, якщо пропозиції подаються депутатами, вони повинні супроводжуватися підписними листами із прізвищами та засвідченими належним чином підписами (підписні листи подаються в оригіналі, на них зазначаються прізвище, ім?я, по батькові депутата, номер його посвідчення та проставляється особистий підпис, який може бути відкликаний тільки до включення питання до порядку денного сесії Ради) не менше ніж третини депутатів від загального складу Ради, з подальшим розглядом постійною комісією з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою, регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції.

Пропозиції, які не оформлено належним чином, згідно цього Регламенту, вважаються такими, що не подані, про що голова Ради повинен повідомити ініціаторів у триденний термін та у порядку надання заперечень щодо необхідності скликання сесії, як це зазначено у частині 3 цієї статті.

Повторні пропозиції подаються в порядку визначеному в частині 2.

Згідно з частиною 3 статті 11 Регламенту, сесія може скликатися головою Ради у двотижневий строк після надходження пропозицій про й скликання.

Датою надходження пропозицій вважається дата їх реєстрації у виконавчому апараті Ради. Двотижневий термін обчислюється починаючи з наступного дня реєстрації пропозицій. У разі, якщо останній день зазначеного терміну припадає на вихідний день, останнім днем терміну вважається перший після вихідного робочий день.

Якщо у голови Ради є обґрунтовані заперечення щодо необхідності скликання сесій, то вони у триденний строк доводяться до ініціаторів скликання сесії. У цьому випадку обчислення двотижневого терміну зупиняється з дня реєстрації надсилання заперечень і поновлюється з дня реєстрації відповіді ініціаторів на заперечення голови Ради.

Заперечення голови Ради щодо необхідності скликання сесії мають містити констатуючу частину, в якій у лаконічній формі викладається суть заперечень та резолютивну частину, у якій формулюється стислий зміст рекомендацій щодо врегулювання зазначених питань, щодо котрих надаються мотивовані пропозиції щодо скликання ceciї, у разі необхідності встановлюються строки, вказуються посадові особи, відповідальні за їх реалізацію.

У разі згоди із висновками голови Ради, ініціатори письмово відкликають своє подання у триденний термін з дня реєстрації надсилання головою Ради заперечень.

У разі, якщо пропозиції не відкликаються, ініціатори скликання сесії письмово сповіщають про це голову Ради у триденний термін з дня реєстрації надсилання головою Ради заперечень.

У разі ненадходження письмової відповіді на заперечення голови Ради у встановлені в цій частині терміни, пропозиції про скликання сесії вважаються такими, що не подавалися.

Відповідно до частин 4, 5 статті 11 Регламенту, у разі немотивованої відмови голови Ради скликати сесію на вимогу третини депутатів чи голови Київської обласної державної адміністрації та у випадках, яких сесія не скликається головою Ради у строки, передбачені законодавством України та цим Регламентом (за виключенням випадків коли пропозиції про скликання вважаються такими, що не подавалися, як це зазначено у частині третій цієї статті), або у зв?язку з неможливістю скликати сесію головою Ради, сесія скликається першим заступником, заступником голови Ради.

У разі, якщо посадові особи, зазначені у частині 4 цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію на вимогу суб?єктів, зазначених у частині 2 цієї статті, або якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами Ради, які становлять не менш як одну третину складу Ради та постійною комісією з питань розвитку місцевого самоврядування, децентралізації та адміністративно-територіального устрою, регламенту, депутатської діяльності, законності, правопорядку, взаємодії з правоохоронними органами та запобіганню корупції.

В такому випадку ініціатори скликання сесії після закінчення двотижневого терміну, зазначеного у частині 3 цієї статті, повинні повідомити про скликання сесії, а також забезпечити депутатів документами та матеріалами з питань порядку денного у порядку, встановленому у статті 12 цього Регламенту.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009, гарантоване державою місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи і передбачає правову, організаційну та матеріально-фінансову самостійність, яка має певні конституційно-правові межі, встановлені, зокрема, приписами статей 19, 140, 143, 144, 146 Основного Закону України.

З аналізу вказаних конституційних положень вбачається, що ці органи місцевого самоврядування, здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов?язковими до виконання на відповідній території, зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз вказаних норм свідчить, що голова обласної ради є посадовою особою місцевого самоврядування та обирається обласною радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень ради. У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді та може бути звільнений з посади достроково за рішенням ради, що зумовлює припинення його служби в органі місцевого самоврядування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу ради. Питання про звільнення голови обласної ради вирішується депутатами виключно на пленарному засіданні обласної ради шляхом таємного голосування та приймається більшістю депутатів від загального складу ради.

Судом встановлено, що у спірних правовідносинах питання про звільнення позивача з посади голови Київської обласної ради розглянуто за ініціативою не менш як третини депутатів обласної ради та прийнято на позачерговій сесії обласної ради та проведеній під головуванням ОСОБА_12 .

Суд зауважує, що прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень голови обласної ради у випадках, передбачених Законом №280/97-ВР, належить до виключних повноважень відповідної ради.

Крім того, суд враховує, що такі повноваження ради є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи по суті спору не може здійснювати повторну перевірку роботи голови обласної ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може будь-яким чином переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів відповідної ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень голови відповідної ради.

Отже, судом вирішено, що спірні рішення відповідача повинні бути перевірені адміністративним судом лише на предмет законності та легітимності, а не доцільності його прийняття.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд вважає за необхідне дослідити питання щодо дотримання процедури прийняття на другій позачерговій сесії засіданні Київської обласної ради рішення про дострокове звільнення позивача з посади голови Київської обласної ради VIII скликання.

Верховний Суд у справі від 27.08.2019 № 494/1089/16-а вказав, що у залежності від характеру, процедурні порушення можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. За принципами, що сповідує Європейський суд з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Суд враховує, що, оскільки більш ніж дві третини загального складу депутатів відповідної місцевої ради (59 депутатів) у визначений законом спосіб висловились за недовіру голові, то прийняття депутатами рішення Київської обласної ради № 04-02-VIII від 27.04.2021 року про звільнення та дострокове припинення повноважень голови ради є обґрунтованим, оскільки продовження виконання своїх обов?язків головою, якому висловлено недовіру суперечитиме засадам місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ґрунтуються на принципі виборності як представницьких органів - сільських, селищних, міських рад так і сільських, селищних міських голів.

До аналогічних правових висновків дійшов і Верховний Суд у своїй практиці, зокрема у постанові від 18 квітня 2018 року у справі №235/4046/16-а.

Крім того, суд вказує, що повноваження Київської обласної ради щодо дострокового припинення повноважень голови ради є дискреційними, а отже мотиви прийняття такого рішення не можуть піддаватися оцінці.

Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 26.06.2019 у справі №1640/3394/18, від 22.04.2020 у справі №360/2169/19 і надалі підтримані у постановах Верховного Суду від 04.06.2020 у справі №802/1463/18-а, від 21.10.2021 у справі №240/6076/18, а також від 23.06.2023 у справі №240/39337/21.

Верховний Суд у своїй практиці, зокрема, у постанові від 25 липня 2019 року у справі № 826/13000/18, вже звертав увагу, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Відтак повноваження обласної ради щодо дострокового припинення повноважень голови ради є дискреційними, а тому суд не має права втручатися у внутрішню компетенцію органу місцевого самоврядування і не може надавати оцінки мотивам ради, з яких вона виходила, приймаючи відповідне рішення.

Тобто спірне рішення Київської обласної ради може бути перевірено судом лише на предмет дотримання визначеної законодавством процедури його прийняття.

Вказані висновки відповідають позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 12 вересня 2019 року у справі №657/268/15-а, й корелюються з позицією Великої Палати Верховного Суду щодо дискреційних повноважень органів місцевого самоврядування, викладеною у постанові від 27 березня 2019 року у справі №688/3487/16-а.

Крім того, постановою Верховного суду від 23 червня 2023 року у справі №240/39337/21 було зроблено висновок наступного змісту.

У контексті спірних правовідносин, які виникли у зв?язку із прийняттям оспорюваних рішень про дострокове припинення повноважень селищного голови, Верховний Суд зауважує, що прийняття таких рішень є законодавчо передбаченим правом селищної ради, реалізація якого має відбуватися у порядку та спосіб, визначені законом.

Прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень селищного голови у випадках, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», належить до виключних повноважень відповідної ради.

Такі повноваження є дискреційними, а тому адміністративний суд при розгляді цієї справи не може здійснювати повторну перевірку роботи голови селищної ради щодо належного чи неналежного здійснення наданих йому повноважень, допущення ним у своїй діяльності порушень законодавства України, прав і свобод громадян, як і не може переоцінювати позицію (волевиявлення) депутатів селищної ради, які проголосували за необхідність дострокового припинення повноважень селищного голови.

Водночас здійснення таких дискреційних повноважень, як звільнення, у рамках встановленої процедури дострокового припинення повноважень голови селищної ради має відбуватися з дотриманням критеріїв правової (справедливої) процедури як складової принципу верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України) і принципу законності (частина друга статті 19 Конституції України).

Отже, оскаржувані рішення відповідача повинні бути перевірені адміністративним судом на предмет законності та легітимності, а не доцільності їх прийняття.

Аналогічна правова позиція сформована у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 360/2169/19 і надалі підтримана у постановах Верховного Суду від 4 червня 2020 року у справі № 802/1463/18-а, від 21 жовтня 2021 року у справі № 240/6076/18.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської обласної ради VIII скликання від 27.11.2020 № 007-01-VIII ОСОБА_1 обрано головою вказаної Ради відповідно до статей 43, 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та на підставі протоколу Лічильної комісії по проведенню таємного голосування з виборів голови Ради від 27.11.2020 № 5.

Судом встановлено, що, оскільки головою Київської обласної ради, його першим заступником та заступником, у двотижневий строк не скликано сесію на вимогу не менш, як однієї третини депутатів від загального складу Київської обласної ради, 26 квітня 2021 року до виконавчого апарату Київської обласної ради (вх. КОР від 26.04.2021 №07-04/KO-968) повторно надійшла пропозиція депутатів про скликання сесії, в якому висунули наступні вимоги:

- оприлюднити на сайті Київської обласної ради письмове повідомлення депутатів Київської обласної ради VIII скликання про скликання другої позачергової сесії Київської обласної ради 27 квітня 2021 року об 11.00 годині у приміщенні Київської обласної ради за адресою: площа Лесі Українки, 1, м. Київ та оприлюднити відповідні проекти рішень;

- повідомити депутатів про скликання другої позачергової сесії Київської обласної ради VIII скликання та надати їм відповідні документи.».

До вказаного листа додано повідомлення про скликання позачергової другої сесії Київської обласної ради VIII скликання, а також копії проектів рішень та пояснювальні записки до них.

Зазначене звернення від 26.04.2021 було розглянуто головою Ради та надано на нього відповідь про відсутність законних підстав для скликання сесії 27.04.2021.

27 квітня 2021 року відбулося пленарне засідання позачергової другої сесії Ради, на якому ухвалено рішення від 27.04.2021 №04-02-VIII про звільнення та дострокове припинення повноважень голови Ради ОСОБА_1 у зв?язку з тим, що голова Ради ОСОБА_7 не виправдав довіру депутатів обласної ради, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 43, ч. 4 ст. 55, ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», на підставі протоколу Лічильної комісії.

Частинами 2 та 3 статті 79 Закону № 280/97-ВР визначено, що повноваження міського голови можуть бути достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень.

Повноваження голови обласної ради за наявності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, можуть бути припинені достроково за рішенням місцевого референдуму або за рішенням відповідної ради, прийнятим шляхом таємного голосування не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Відповідно до п. 16 частини 1 статті 26 Закону № 280/97-ВР, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: прийняття рішення щодо дострокового припинення повноважень сільського, голови у випадках, передбачених цим Законом.

З системного аналізу вказаних правових норм вбачається, що повноваження голови обласної ради, відповідно до частини 3 статті 79 Закону № 280/97-ВР можуть бути припинені за рішенням відповідної ради (не менш як 2/3 від загального складу депутатів ради).

Суд зауважує, що положення, що містяться в цих правових нормах є чітко визначеними і не підлягають розширеному тлумаченню.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 235/4046/16-а.

Судом встановлено, що рішенням Київської обласної ради № 04-02-VIII від 27.04.2021 року вирішено звільнити та достроково припинити повноваження голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_1 .

Рішення підписане головуючим на сесії Київської обласної ради Полярушем Олександром Олексійовичем та прийняте у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не виправдав довіру депутатів Київської обласної ради.

Конкретні обставини, що були підставою для прийняття рішення № 04-02-VIII від 27.04.2021 року зазначені в пояснювальній записці до проєкту рішення «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Київської обласної ради VIII скликання».

З протоколу пленарного засідання другої позачергової сесії Київської обласної ради VIIІ скликання від 27.04.2021 вбачається, що було проведено процедуру таємного голосування, головою лічильної комісії ОСОБА_13 оголошено результати таємного голосування.

Відповідно до протоколу Лічильної комісії Київської обласної ради VIII скликання № 8 від 27.04.2021, кількість голосів, наданих за питання про звільнення ОСОБА_8 з посади голови Київської обласної ради VIII скликання - « 3a» - 59, «Проти» - 0, у зв`язку з чим Лічильною комісією Київської обласної ради VIII скликання було прийнято рішення вважати ОСОБА_1 звільненим з посади голови Київської обласної ради VIII скликання.

Тобто, за прийняття рішення про звільнення з посади голови Київської обласної ради VIII скликання ОСОБА_8 проголосували 59 депутатів з 84 від загального складу.

Враховуючи той факт, що більш ніж 2/3 від загального складу депутатів Київської обласної ради у визначений законом спосіб висловились за недовіру голові обласної ради, то, суд зауважує, що прийняття депутатами рішення про дострокове припинення його повноважень є цілком обґрунтованим, оскільки продовження виконання своїх обов`язків головою обласної ради, якому висловлено недовіру суперечитиме засадам місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону № 280/97-ВР ґрунтуються на принципі виборності як представницьких органів - сільських, селищних, міських рад так і сільських, селищних міських голів.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.10.2019 22 жовтня 2019 року у справі № 817/451/18.

Таким чином, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо включення до порядку денного проєкту рішення Київської обласної ради VIII скликання «Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Київської обласної ради VIII скликання» відповідали вимогам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Регламенту Київської обласної ради, оскільки депутати не наполягали на додатковому обговоренні зазначеного проекту рішення, а проєкт рішення був наданий на ознайомлення депутатам ради, відповідне рішення було прийнято двома третинами голосів депутатів від загального складу ради.

Крім того, суд зауважує, що Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» не передбачено, що в рішенні при припинення повноважень голови ради має бути обов`язково зазначені всі конкретні факти, які підтверджують вчинення порушень головою у разі дострокового припинення його повноважень, в рішенні такого роду фіксується результат обговорення питання депутатами та їх голосування з цього приводу. Приймаючи оскаржуване рішення, обласна рада як орган місцевого самоврядування, за результатами аналізу діяльності голови обласної ради дійшла висновку про неможливість продовження виконання ним своїх обов`язків та вирішила реалізувати передбачене законодавством право на дострокове припинення ним своїх повноважень.

Прийняття депутатами обласної ради рішення про дострокове припинення повноважень голови ради є цілком обґрунтованим, оскільки продовження виконання своїх обов`язків головою обласної ради, якій висловлено недовіру, суперечитиме засадам місцевого самоврядування, які відповідно до статті 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» ґрунтуються на принципі виборності представницьких органів - обласних рад і обласних голів.

В таких рішеннях ради зазвичай коротко фіксується лише результат обговорення питань порядку денного депутатами органу місцевого самоврядування та результати їх голосування по кожному з питань.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 2 жовтня 2019 року у справі № 420/953/19.

Суд зауважує, що при розгляді цієї справи по суті спору суд не уповноважений надавати оцінку роботі позивача на посаді голови Київської обласної ради щодо виконання чи невиконання ним службових обов`язків, надавати оцінку позиції депутатів Київської обласної ради, які проголосували за висловлення недовіри голові ради.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» при прийнятті спірного рішення, а саме, рішення Київської обласної ради № 04-02-VIII від 27.04.2021 року "Про звільнення ОСОБА_1 з посади Голови Київської обласної ради VIII скликання".

Стосовно оприлюднення проєкту порядку денного другої позачергової сесії Київської обласної ради, суд зазначає наступне.

Суд враховує, що за проєкт порядку денного одночасно за основу і в цілому проголосувало 59 депутатів, що є більшим, ніж 2/3 депутатів від загального складу Київської обласної ради, відповідно такий проєкт порядку денного є дійсним.

Крім того, згідно пункту 2 частини 1 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати, зокрема, нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Суд вказує, що внутрішньоорганізаційними є акти, які приймаються з метою організації та впорядкування роботи суб`єктів владних повноважень, тобто це акти, які стосуються кадрових питань, а також інші акти у тому разі, якщо вони обмежуються внутрішньою організацією роботи суб`єкта владних повноважень та відповідних посадових осіб.

Враховуючи те, що проєкт рішення стосувався внутрішньоорганізаційного (кадрового) питання щодо дострокового припинення повноважень, яке вирішується виключно депутатами обласної ради, суд дійшов висновку, що проєкт такого рішення не підлягає обов?язковому оприлюдненню.

До подібних правових висновків дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 6 лютого 2020 року у справі №420/718/19.

Стосовно доводів позивача про порушення процедури прийняття рішення, що виразилося у не розгляді проекту рішення на постійних комісіях ради, то суд зауважує наступне.

Згідно частини 4 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями.

Приписами частини 5 цієї ж статті передбачено, що постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань.

Відтак, суд дійшов висновку, що чинне законодавство не передбачає обов`язковий розгляд на постійній комісії питання про дострокове звільнення голови обласної ради.

До подібних правових висновків дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 15 червня 2021 року у справі № 1440/1860/18.

Інші доводи позовної заяви також не спростовують висновків відповідача та не знайшли свого підтвердження під час розгляду цієї справи.

Стосовно розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 640/14079/21 суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 236 КАС України, суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

За змістом вказаної статті суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Водночас у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета спору.

Необхідною передумовою зупинення провадження у справі на підставі пункту третього частини першої статті 236 КАС України є неможливість її розгляду до вирішення по суті іншої справи.

Ця підстава виникає тоді, коли постановлення рішення можливо після підтвердження фактів, що мають преюдиційне значення для цієї справи, в іншій справі, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 30.07.2020 у справі № 826/5358/17.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування своєї позиції відповідач вказує, що наявна об`єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, а саме справи № 640/31053/20.

Проте, суд критично ставиться до доводів відповідача, оскільки предметом оскарження у справі № 640/31053/20 є рішення Лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання, оформлене протоколом № 4 від 27.11.2020 «Про засідання лічильної комісії Київської обласної ради VIIІ скликання» та дії Лічильної комісії при організації обрання (голосування) голови Київської обласної ради VIIІ скликання 27.11.2020 в частині порушення таємниці голосування.

В той же час, предметом оскарження у справі № 640/14079/21 є рішення Київської обласної ради VIII скликання від 27.04.2021 № 04-02-VIII «Про звільнення ОСОБА_1 з посади голови Київської обласної ради VIII скликання».

Суд враховує, що підстави позову у справі № 640/14079/21, що розглядається, жодним чином не пов?язані з юридичними фактами, які встановлені судовим рішенням у справі № 640/31053/20.

Суд звертає увагу, що у справі, що розглядається, та у справі № 640/31053/20 різні предмети спору.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі, що розглядається, оскільки зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду цієї справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 74 КАС України).

Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з ч. 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема також витрат на професійну правничу допомогу.

За правилами ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи встановлені судом обставини у даній справі, за відсутності у позивача доказів на переконання суду, оцінивши докази які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному й об`єктивному дослідженні, судом не встановлено підстав та обставин для задоволення позову.

Таки чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Враховуючи наслідки вирішення справи, у суду відсутні процесуальні підстави для вирішення питання щодо понесених витрат сторонами по справі та за відсутності заявлення таких від останніх.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 -відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І.І.