Рішення

від 05.11.2024 по справі 340/5007/24

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/5007/24

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Дмитрівського комунального підприємства Дмитрівської сільської ради "Сількомунгосп" Кропивницького району Кіровоградської області (далі по тексту - позивач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ТОВ "ТРАКТОР ЗІ СХОДУ", до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить визнати протиправним та скасувати висновок № UA-2024-05-28-004486-а від 10.07.2024 року про результати моніторингу процедури закупівель.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки) для позивача, що свідчить про його нечіткість та невизначеність. При цьому, пропонуючи позивачу такий варіант усунення порушення, як розірвання в межах законодавства договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення вказаного висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення вказаних порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку Управління не врахувало, що у позивача не було реальної та законної можливості розірвати договір в односторонньому порядку у зв`язку з прийняттям спірного висновку.

Представник Східного офісу Держаудитслужби подав до суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки надання в складі тендерної пропозиції ТОВ"ТРАКТОР ЗІ СХОДУ" інструкції з експлуатації на трактор Скаут ТВ-904с, що не підтверджує вимоги Замовника до технічних характеристик товару, що є предметом закупівлі, та не відповідає вимогам Додатку 2 до тендерної документації, є підставою для відхилення тендерної пропозиції як такої, що не відповідає умовам технічної специфікації згідно з вимогами абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Відповідно до підпункту 1 пункту 51 Особливостей, відкриті торги автоматично відміняються електронною системою закупівель у разі відхилення всіх тендерних пропозицій. На порушення абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі ТОВ "ТРАКТОР ЗІ СХОДУ" як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації. Стосовно ствердження позивача про те, що спірне рішення не містить чіткого визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки)для позивача, що свідчить про його нечіткість та невизначеність, відповідач пояснив, що під час проведення моніторингу в електронній системі закупівель Замовником не було оприлюднено в електронній системі закупівель Звіт про виконання договору про закупівлю. Таким чином, враховуючи сталу практику Верховного Суду у цій категорії справ, Держаудитслужба мала повноваження щодо визначення одного із варіантів усунення встановлених порушень, зокрема припинення зобов`язань за договором (а.с.171-179).

Представник позивач подав відповідь на відзив, у якій не погодився з відповідачем (а.с.205-206).

Представник третьої особи у поданих до суду поясненнях позовні вимоги підтримав та зазначив, що пропозиція ТОВ "ТРАКТОР ЗІ СХОДУ" повністю відповідала встановленим вимогам тендерної документації та не підлягала відхиленню на підставі абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, як зазначено у висновку. Крім того, вимога відповідача щодо припинення зобов`язання за договором не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, так як прийнята без урахування того факту, що на момент оприлюднення висновку (25.07.2024) укладений договір був вже повністю виконаний (а.с.218-221).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом від 27.06.2024 № 45-з Управлінням Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області прийнято рішення про початок моніторингу закупівель, на підставі якого було здійснено моніторинг процедури закупівлі товару "Трактор СКАУТ ТВ-904" з навісним обладнанням (або еквівалент), код 16700000-2 "Трактори" (інформація про закупівлю була оприлюднена в електронній системі закупівель за № UA-2024-05-28-004486-а) (а.с.185-186).

За результатами моніторингу процедури закупівлі установлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, що відображені у розділі 2 Висновку про результати моніторингу процедури закупівлі від 10.07.2024 № 159, який оприлюднений в електронній системі закупівель (а.с.187-189).

Не погоджуючись з таким Висновком позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Компетенцію Держаудитслужби та її територіальних органів визначено Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" від 26.01.1993 № 2939-ХІІ (далі Закон №2939-ХІІ) та Положенням про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (далі Положення № 43).

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону № 2939-ХІІ орган державного фінансового контролю у своїй діяльності керується Конституцією України, Бюджетним кодексом України, цим Законом, іншими законодавчими актами, актами Президента України та Кабінету Міністрів України.

Згідно зі статтею 2 Закону № 2939-ХІІ головними завданнями органу державного фінансового контролю є, зокрема здійснення державного фінансового контролю за дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Порядок та підстави проведення органом державного фінансового контролю перевірок закупівель встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Відповідно до п. 1 Положення № 43, Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба, згідно з п.п. 3 п. 4 Положення № 43, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки державних закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.

Відповідно до п.п. 9 п. 4 Положення № 43 відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Частиною 1 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII (далі Закон №922-VIII) визначено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Моніторинг процедур закупівель здійснюється також щодо процедур закупівель, особливості яких передбачені у законах, що визначені у частинах восьмій та дев`ятій статті 3 цього Закону.

Згідно до частини 2 статті 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися:

інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель;

інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах;

інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 922-VIII повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Згідно до частини 4 статті 8 Закону № 922-VIII строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Відповідно до частин 6, 7 статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Відповідно до частин 10, 11 статті 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Статтею 15 Закону № 2939-ХІІ передбачено, що законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються.

Пунктами 8, 15 статті 10 цього ж Закону передбачено, що органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях.

З наведених законодавчих положень вбачається, що складений за результатами моніторингу закупівлі висновок про результати моніторингу закупівлі є актом індивідуальної дії, який містить обов`язкові для виконання заходи, направлені на усунення виявлених порушень, і такий висновок в зобов`язальній частині може бути оскаржений як в адміністративному, так і в судовому порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 року № 1178 затверджені Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості, в редакції чинній на час процедури закупівлі), які встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі" (далі замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Згідно до пункту 3 Особливостей, Замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.

Відповідно пункту 28 Особливостей, тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Згідно до частини 2 статті 22 Закону № 922-VIII у тендерній документації зазначаються такі відомості:

1) інструкція з підготовки тендерних пропозицій;

2) один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відповідність підставам, встановленим статтею 17 цього Закону, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації", та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним.

Для об`єднання учасників замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, встановленим статтею 17 цього Закону;

3) інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону;

4) інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби);

5) кількість товару та місце його поставки;

6) місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги;

7) строки поставки товарів, виконання робіт, надання послуг;

8) проект договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов;

9) опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами;

10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію.

У разі застосування критерію оцінки вартість життєвого циклу, методика оцінки тендерних пропозицій повинна містити опис усіх складових вартісних елементів та перелік документів і інформації, які повинні надати учасники для підтвердження вартості складових елементів життєвого циклу. Замовник у разі необхідності дисконтування витрат життєвого циклу майбутніх періодів може використовувати поточну облікову ставку Національного банку України. Вартість життєвого циклу може рахуватися як сума всіх витрат життєвого циклу або сума всіх витрат життєвого циклу, поділена на розрахункову одиницю експлуатації предмета закупівлі;

11) строк дії тендерної пропозиції, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше 90 днів із дати кінцевого строку подання тендерних пропозицій;

12) валюта, у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції;

13) мова (мови), якою (якими) повинні бути складені тендерні пропозиції;

14) кінцевий строк подання тендерних пропозицій;

15) розмір та умови надання забезпечення тендерних пропозицій (якщо замовник вимагає його надати);

16) розмір, вид, строк та умови надання, повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати);

17) прізвище, ім`я та по батькові, посада та електронна адреса однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв`язок з учасниками;

18) вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб`єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг;

19) опис та приклади формальних (несуттєвих) помилок, допущення яких учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

Частиною 3 статті 22 Закону № 922-VIII визначено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Підпункт 2 пункту 44 Особливостей передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності в інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 43 цих особливостей;

є такою, строк дії якої закінчився;

є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації;

не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Відповідно до пункту 43 Особливостей, якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Поряд з цим, вищезазначена невідповідність не відноситься до відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі.

Судом встановлено, що пунктом 6 "Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" розділу 3 "Інструкція з підготовки тендерної пропозиції" тендерної документації передбачено, що вимоги до предмета закупівлі (технічні, якісні та кількісні характеристики) згідно з пунктом третім частини другої статті 22 Закону зазначено в Додатку 2 до цієї тендерної документації (а.с.49).

Так, в додатку 2 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі" до тендерної документації (далі Додаток 2 до ТД) наведено таблицю з переліком технічних характеристик предмета закупівлі трактора СКАУТ ТВ-904 з навісним обладнанням (або еквівалент) (далі Таблиця), яка містить технічні вимоги Замовника до предмета закупівлі, зокрема: об`єм двигуна, см3 4200; номінальна витрата палива, г/кВт*год ?323 (а.с.198-200).

Також, Додатком 2 до ТД додатково було передбачено, що учасник у складі тендерної пропозиції для підтвердження технічних та якісних характеристик товару, що є предметом закупівлі, а також на підтвердження поставки якісного та комплектного товару в строки, визначені даною тендерною документацією повинен надати, зокрема, інструкцію з експлуатації трактора українською мовою.

Як встановлено відповідачем, підтверджено під час судового розгляду справи та не оспорюється учасниками справи, на виконання вищевказаних вимог в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ "ТРАКТОР ЗІ СХОДУ" надано, зокрема, інструкцію з експлуатації на трактор Скаут ТВ-904с.

Згідно з таблицею 2, наведеною в розділі ІІІ "Технічні характеристики" Інструкції: об`єм двигуна, см3 3299; споживання палива, g/kw h ?228, що не відповідало технічними вимогами Замовника до предмета закупівлі, а також не узгоджувалося з інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі від 29.05.2024 р. вих.№31, складеною за підписом директора ТОВ "ТРАКТОР ЗІ СХОДУ" Дробишева О.Ю. (а.с.196-197, 201-203).

Отже, з наданої в складі тендерної пропозиції учасника ТОВ "ТРАКТОР ЗІ СХОДУ" інструкції з експлуатації на трактор Скаут ТВ-904с чітко вбачалося те, що технічні характеристики трактора, не відповідали вимогам тендерної документації в частині об`єму двигуна та номінальної витрати палива.

Крім того, отримавши від Виробника товару, який не був учасником спірної процедури закупівлі, іншу Інструкцію з інформацією про об`єм двигуна та номінальну витрата палива, яка відрізняється від інформації в Інструкції, наданій ТОВ "ТРАКТОР ЗІ СХОДУ" в складі тендерної пропозиції, тим самим пересвідчившись у її недостовірності, позивач не відхилив тендерну пропозицію ТОВ "ТРАКТОР ЗІ СХОДУ" як таку, що не відповідає умовам технічної специфікації, як це вимагається абзацом 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей.

Разом з тим, надаючи оцінку визначеному у Висновку способу усунення Замовником порушень, а саме зобов`язанню здійснити заходи щодо усунення встановленого порушення шляхом припинення зобов`язань за Договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів,суд вважає за необхідне зазначити таке.

Судом встановлено, що між Позивачем (покупець) та ТОВ "ТРАКТОР ЗІ СХОДУ" (постачальник) було укладено Договір про закупівлю № 20/06 від 20.06.2024, згідно до предмету якого Постачальник зобов`язується у визначений Договором строк передати у власність Покупця наступний Товар: Трактор СКАУТ ТВ-904 з навісним обладнанням (або еквівалент), код 16700000-2 "Трактори" за ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити такий Товар (пункт 1.1 Договору).

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що оплата вартості Товару проводиться Покупцем за наявності відповідного фінансування після отримання Товару протягом 7 (семи) календарних днів з моменту поставки Товару. Оплата вартості товару Покупцем проводиться на основі видаткової накладної, рахунку фактури наданого Продавцем (а.с.123-130).

25.06.2024 сторонами Договору підписано акт № 1 приймання-передачі (а.с.131).

Факт здійснення оплати за поставлений товар підтверджується видатковою накладною № 202 від 25.06.2024 та платіжною інструкцією № 125 від 27.06.2024 (а.с.132-133).

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 15 червня 2021 року по справі № 922/2987/20 зазначив про те, що з моменту визначення переможця торгів та встановлення відповідності пропозиції позивача вимогам тендерної документації та вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" неможливо відмінити процедуру закупівлі, у порядку, передбаченому статтею 31 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки це нівелює принципи та основні положення Закону України "Про публічні закупівлі". Право на відміну торгів існує лише на стадії до завершення процедури торгів, а не після їх завершення на стадії укладання договору з переможцем. Після укладення договору про закупівлю процедура закупівлі є завершеною.

Згідно до частини 1 статті 41 Закону № 922-VIII договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей визначених цим Законом.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених наведеними приписами статті 203 Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Підстави припинення зобов`язань встановлені статтею 598 ЦК України, яка не передбачає такого виду підстав припинення зобов`язань як вимога контролюючого органу.

Крім того, визначений відповідачем захід реагування у вигляді покладення обов`язку припинити зобов`язання за договором означає фактично розірвання позивачем укладеного з переможцем торгів договору поставки в односторонньому порядку.

На думку суду це є виключним заходом, обрання якого можливе у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, у даному випадку встановленні відповідачем в ході моніторингу процедури закупівлі порушення не свідчить про вчинення позивачем дій, пов`язаних з не забезпеченням прозорого здійснення закупівель, сприяння проявам корупції чи порушенню добросовісної конкуренції.

Також, при розгляді даної справи судом мають враховуватися принципи співмірності наслідків такого реагування, викладеного у Висновку порушення, які виявлені та ризиків, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб`єктів господарювання, безпосередніх отримувачів придбаних послуг і публічними інтересами.

Статтею 10 Закону № 2939-ХІІ передбачено право органу державного фінансового контролю, пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Проте, ні даним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати розірвання договорів. Так само орган фінансового контролю не вправі встановлювати нікчемність укладеного договору.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

На момент затвердження Висновку про результати моніторингу закупівлі, Договір про закупівлю № 20/06 від 20.06.2024 був виконаний у повному обсязі; товар поставлено покупцю; поставка товару оплачена покупцем. В матеріалах справи також відсутні будь-які претензії, у тому числі, відповідача до виконання умов такого Договору.

За змістом статті 43 Закону № 922-VIII договір про закупівлю є нікчемним у разі:

1) якщо замовник уклав договір про закупівлю до/без проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі згідно з вимогами цього Закону;

2) укладення договору з порушенням вимог частини четвертої статті 41 цього Закону;

3) укладення договору в період оскарження процедури закупівлі відповідно до статті 18 цього Закону;

4) укладення договору з порушенням строків, передбачених частинами п`ятою і шостою статті 33 та частиною сьомою статті 40 цього Закону, крім випадків зупинення перебігу строків у зв`язку з розглядом скарги органом оскарження відповідно до статті 18 цього Закону.

Судом не встановлено підстав, передбачених статтею 43 Закону №922-VIII, за якими договір про закупівлю є нікчемним.

Також, на думку суду, при вирішенні цієї справи слід виходили з принципу пропорційності, як одного з елементів верховенства права, та враховували співмірність між виявленими порушеннями та засобами їх усунення, визначеними відповідачем.

Спірний Висновок в зобов`язальній частині не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога припинити зобов`язання в односторонньому порядку з переможцем публічної закупівлі, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору та матиме негативні наслідки для репутації позивача.

З огляду на такі обставини, суд вважає, що зобов`язання відповідача щодо усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель у даному випадку є непропорційними у співвідношенні з виявленими недоліками.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підсумовуючи вищевказане, суд дійшов висновку про задоволення позову частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У відповідності до вимог частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною 3 статті 139 КАС України визначено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Фактично предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених (незадоволених) позовних вимог.

При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 3028,00 грн (а.с.15, 157), який підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати пункт 3 розділу ІІ висновку Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2024-05-28-004486-а від 10.07.2024, в частині зобов`язання здійснити заходи щодо усунення встановленого порушення шляхом припинення зобов`язань за Договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Дмитрівського комунального підприємства Дмитрівської сільської ради "Сількомунгосп" Кропивницького району Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 31446423) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Східного офісу Держаудитслужби в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ - 41127387) судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України, та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. ХИЛЬКО