ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 листопада 2024 рокусправа № 380/12082/24
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Крутько О.В.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства Електро
до Державної служби України з безпеки на транспорті
про визнання протиправною та скасування постанови
В С Т А Н О В И В:
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Електро, в якій позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 055920 від 29.05.2024р. про стягнення з Приватного акціонерного товариства Електро адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що 22.04.2024 відповідачем проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. За результатами перевірки складено акт АР №024978 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 22.04.2024. В акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Наказу №395 МТЗУ від 24.06.2010, ст. 35 Закону України «Про дорожній рух», а саме при перевезенні вантажу згідно з ТТН №607 від 22.04.2024 на момент перевірки відсутній протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, особиста картка водія в слоті цифрового тахографа та роздруківка даних роботи і відпочинку водія за 22.04.2024. 29.05.2024 Відділом державного нагляду (контролю) у Львівській області було складено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ055920, згідно якої ПрАТ Електро допущено порушення законодавства про автомобільний транспорт (перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, передбачених ст.39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт), відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт та вирішено застосувати штраф в сумі 17000 грн.
Позивач не погоджуючись із винесеною постановою, вважаючи її протиправною, звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою від 12.06.2024 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі.
Відповідач проти позову заперечив, подав відзив на позовну заяву, у якому вказує, що 22.04.2024 контролюючими особами Укртрансбезпеки, на підставі графіку проведення рейдових перевірок, а також відповідно до направлення на перевірку (перевірку на дорозі) від 22.04.2024 №000886 проводилась рейдова перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників. У відповідності до статті 48 Закону №2344-ІІІ, водій транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , надав для перевірки посадовим особам Укртрансбезпеки: посвідчення водія серії НОМЕР_2 ; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки MAN, серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про реєстрацію причіпа марки FRUEHAUF, номер знак НОМЕР_4 серії НОМЕР_5 ; роздруківка на паперовому носії за 22.04.2024; протокол перевірки та адаптації тахографа; товарно-транспортну накладну №607 від 22.04.2024. Під час перевірки виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Наказу №385 МТЗУ від 24.06.2010, ст. 36 Закону України «Про дорожній рух», а саме: при перевезенні вантажу згідно ТТН №607 від 22.04.2024 на момент перевірки відсутній протокол перевірки технічного стану т/з, протокол перевірки та адаптації тахографа т/з, особиста карта водія в слоті цифрового тахографа та роздруківка даних роботи і відпочинку водія за 22.04.2024. Щодо твердження позивача про те, що він не є автомобільним перевізником, відповідач зазначив наступне. Автомобільним перевізником може бути фізична особа або юридична особа, яка здійснює перевезення вантажів на комерційній основі чи за власний кошт. Товарно-транспортна накладна або будь-який інший документ на вантаж є документом, що підтверджує факт надання послуг з перевезення вантажу, а відтак відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що послуги з перевезення вантажу їм не надавалися є неправдивими. Стосовно покликання позивача про те, що на нього не поширюється дія Положення про робочий час та час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів від 07.06.2010 №340 та Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографіів) на автомобільному транспорті від 24.06.2010 №385, відповідач зазначив, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3.5 тон повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Водій зобов`язаний мати при собі діючий протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу в разі обладнання тахографом та пред`являти його під час перевірки. Відсутні докази, які б підтверджували виконання вказаного обов`язку водієм ПрАТ «Електро» під час проведеної перевірки. Твердження позивача про відсутність обов`язку надати протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу з підстав здійснення перевезення вантажу з метою забезпечення власної господарської діяльності відповідач вважає необґрунтованим. Щодо відсутності особистої картки водія, відповідач вказав, що такий документ як картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа є «іншими документами» в контексті статті 48 Закону №2344-ІІІ та повинні бути пред`явлені особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху. На момент проведення перевірки 22.04.2024 у водія транспортного засобу була відсутня картка водія в слоті цифрового тахографа, також відсутня інформація (роздруківка) про режим праці та відпочинку водія. Стосовно порушень в частині відсутності протоколу перевірки стану транспортного засобу, відповідач вказав наступне. Стаття 48 Закону №2344-ІІІ містить невичерпний перелік документів, що є необхідними при здійсненні вантажних перевезень, а такий документ як протокол перевірки технічного стану транспортного засобу є «іншим документом» в контексті статті 48 Закону №2344-ІІІ та повинен бути пред`явлений особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері дорожнього руху. Додатково відповідач зазначив, що ні водій, при складенні Акту, ні позивач, не заперечили щодо відсутності даного документа. Відповідач вважає, що оскаржуваний акт індивідуальної дії прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши усі обставини справи та надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено такі обставини.
27.02.2024 уповноваженою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області на автодорозі М-09 Тернопільська область, 35 км. проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN з причіпом НОМЕР_6 , н/з НОМЕР_1 , НОМЕР_4 , що належить ПрАТ Електро, яким керував водій ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт № АР 024978 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом
В акті перевірки зазначено, що під час перевірки виявлено порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», Наказу №385 МТЗУ від 24.06.2010, ст. 36 Закону України «Про дорожній рух», а саме: при перевезенні вантажу згідно ТТН №607 від 22.04.2024 на момент перевірки відсутній протокол перевірки технічного стану т/з, протокол перевірки та адаптації тахографа т/з, особиста карта водія в слоті цифрового тахографа та роздруківка даних роботи і відпочинку водія за 22.04.2024. У тому числі порушення, відповідальність за яке передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» ч.1 абз. 3 перевезення вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтею 48 цього Закону.
29.05.2024 в.о. начальника Відділу державного нагляду (контролю) у Львівській області склав постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №ПШ055920, згідно якої за порушення законодавства про автомобільний транспорт (перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, передбачених ст.39 і 48 Закону України Про автомобільний транспорт), відповідальність за яке передбачена ч.1 абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» постановлено стягнути ПрАТ Електро адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.
Не погодившись з цією постановою позивач звернувся до суду.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-ІІІ, який регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
За змістом статті 1 Закону №2344-ІІІ автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до частин першої-другої статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Статтею 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що водій транспортного засобу зобов`язаний, зокрема, мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.
Відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979р. №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, ст. 18 Закону №2344 та з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв колісних транспортних засобів наказом Міністерства транспорту і зв`язку України від 07.06.2010 р. №340 затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - Положення № 340).
Пунктом 1.3 Положення №340 визначено, що його вимоги поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010 (далі - Інструкція № 385).
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - ) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР ( 994_016 ), - "калібрування".
Відповідно до пункту 1.4 Інструкції № 385 контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Згідно з положеннями пункту 3.3 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв);у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.
Відповідно до пункту 2.5 Інструкції № 385 повірку тахографів здійснюють повірочні лабораторії, які уповноважені на проведення повірки тахографів відповідно до Закону України Про метрологію та метрологічну діяльність.
Пунктом 2.6 Інструкції № 385 визначено, що пункти сервісу тахографів виконують перевірку та адаптацію тахографів до транспортних засобів відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення періодично кожні два роки, а також у разі: установлення або заміни тахографа; ремонту тахографа; зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу; якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, накладених на його складові, під час установлення або адаптації або у разі зміни конструкції автотранспортного засобу, що може вплинути на роботу тахографа.
Згідно з положеннями пункту 1.4 Інструкції № 385 ПСТ - пункт сервісу тахографів, спеціально облаштовані виробничі ділянки для надання послуг щодо установлення та технічного обслуговування тахографів суб`єктами господарювання (резидентами України), що виконують передбачені ЄУТР функції майстерні або механіка та внесені Мінінфраструктури як компетентним органом з виконання ЄУТР до переліку уповноважених суб`єктів господарювання.
Пунктом 2.7 Інструкції № 385 передбачено, що за результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу ПСТ оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу за формою, наведеною в додатку 5.
Бланк протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу роздруковується відповідальною особою ПСТ на папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 100 г/кв. м або більше. Не допускається робити закреслення чи виправлення відомостей, які заносяться до протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано та поставлено печатку відповідальної особи ПСТ. У графах, які не заповнюються під час складання протоколу, проставляються прочерки.
ПСТ надає один примірник зазначеного протоколу перевізнику, а другий залишає собі і зберігає разом з тахокартою або у разі цифрового тахографа - з роздруківкою та електронними файлами, що підтверджують достовірність наведених у протоколі даних.
Протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу зберігають протягом трьох років з дати проведення робіт.
Відповідно до п. 3.3. Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом;
Відповідно до п. 3.5. Інструкції № 385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.
Відповідно до п. 3.5, п.3.6. Інструкції № 385 перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТС здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством; наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа.
Отже, автомобільний перевізник зобов`язаний забезпечити транспортний засіб, який здійснює вантажні перевезення діючим протоколом перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.
В акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом № АР 024978 від 22.05.2024 року відповідач зробив висновок про порушення позивачем Закону України Про автомобільний транспорт, наказу №385 від 24.06.2010 та ст. 35 Закону України «Про дорожній рух».. Суть виявленого порушення полягає в тому, що під час перевезення вантажу відповідно до ТТН №607 від 22.04.2024, перевізник не забезпечив водія документами. Відсутні: протокол перевірки технічного стану транспортного засобу, протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, особиста картка водія в слоті цифрового тахографа та роздруківка даних роботи і відпочинку водія за 22.04.2024.
Встановлене порушення позивач не заперечив, проте навів аргументи, що Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті затверджена Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 поширюється на суб`єтів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортними засобами (крім таксі), а він не проводить діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільним транспортними засобами
З приводу таких доводів позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ст.ст.48, 60 Закону України Про автомобільний транспорт обов`язок мати документи та відповідальність за їх відсутність передбачена для автомобільних перевізників.
Відповідно до ст.1 Закону, автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Тобто, ст.1 Закону, чітко визначає, що автомобільними перевізниками є не лише ті, хто здійснює перевезення вантажів на комерційній основі, а й ті, хто перевозить вантажі за власний кошт, тобто перевезення для власних потреб.
Вимоги про необхідність обладнання автомобілів пристроями для обліку часу водіїв, виникли у зв`язку з приєднанням України у 2008 році до Конвенція Міжнародної організації праці 1979 року N 153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті.
Відповідно до ст.1 Конвенції, ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів.
Законодавство однаково покладає обов`язок ведення обліку робочого часу найманого водія автомобільним перевізником, який здійснює перевезення на замовлення інших осіб (на комерційній основі), так і за власний рахунок (перевезення вантажів для власних потреб), тому аргументи позивача суд не приймає.
Щодо відсутності протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, суд зазначає наступне.
Статтею 35 Закону України "Про дорожній рух" передбачено, що транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті (частина перша).
Частиною восьмою цієї статті передбачено періодичність проходження обов`язкового технічного контролю, який становить:
для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
для вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонни, причепів до них та таксі незалежно від строку експлуатації - щороку;
для автобусів та спеціалізованих транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, незалежно від строку експлуатації - двічі на рік.
На кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті (частина 9).
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 затверджено Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу (далі Порядок № 137), який визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (далі - транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.
Згідно із пунктом 18 Порядку № 137, перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки.
У разі позитивного результату після проведення обов`язкового технічного контролю транспортного засобу виконавець складає протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Паперова копія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу видається замовнику (водію). На вимогу замовника (водія) паперова копія виготовляється та видається на бланку протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.
У разі негативного результату або невідповідності даних у реєстраційних документах на транспортний засіб даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4, який видається замовнику (водію). У разі встановлення незначної невідповідності технічного стану транспортного засобу дозволяється експлуатація транспортного засобу протягом трьох робочих днів з дати видачі акта невідповідності технічного стану транспортного засобу.
Обсяги перевірки технічного стану транспортного засобу та коди оцінки його невідповідності наведено в додатку 5.
У протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу виконавець зазначає дату проведення наступного обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до пункту 3 цього Порядку, а також призначення транспортного засобу в разі проведення додаткової перевірки транспортного засобу згідно з обсягами перевірки для автобуса, призначеного для перевезення школярів або осіб з інвалідністю, автомобіля таксі, спеціалізованого санітарного автомобіля бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги, великогабаритного та великовагового транспортного засобу, транспортного засобу, що використовується для перевезення небезпечних вантажів, або учбового транспортного засобу.
Протокол, який видано з порушенням цього Порядку, Вимог до перевірки або містить неповну та/або недостовірну інформацію, є недійсним. Зазначення виконавцем неповної та/або недостовірної інформації в протоколі є порушенням.
У цій справі транспортний засіб, який належить позивачу відноситься до категорії вантажних автомобілів вантажопідйомністю більше 3,5 тонн, та який відповідно до статті 35 "Про дорожній рух", пункту 3 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137, та, на думку суду, підлягає проходженню обов`язкового технічного контролю - щороку.
Як слідує з матеріалів справи, під час проведення рейдової перевірки 22.04.2024 була встановлена відсутність протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу марки MAN у зв`язку із чим було складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.
Суду приймає до уваги покликання позивача, що ні водій при складенні Акту, ні позивач, не заперечили щодо відсутності даного документа та зазначає, що стаття 48 Закону №2344-ІІІ містить невичерпний перелік документів, що є необхідними для здійснення вантажних перевезень, а такий документ як протокол перевірки технічного стану транспортного засобу є «іншим документом» в контексті статті 48 Закону №2344-ІІІ та повинен бути пред`явлений особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.
Оскільки позивач здійснював перевезення вантажів та під час рейдової перевірки виявлено відсутність у водія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, особистої картки водія в слоті цифрового тахографа та роздруківки даних роботи та відпочинку водія, відповідач правомірно прийняв постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ055920 від 29.05.2024.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач позовні вимоги спростував.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати у відповідності до ст. 139 КАС України стягненню не підлягають.
Керуючис ст.ст. 2, 6 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Електро (адреса: 79056, м. Львів, вул. Ковельська, 109А, ЄДРПОУ: 00132486) до Державної служби України з безпеки на транспорті (адреса: 03150, м. Київ, вул. Фізкультури, буд. 9, ЄДРПОУ: 39816845), про визнання протиправною та скасування постанови
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У випадку розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
СуддяКрутько Олена Василівна
Суд | Львівський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 05.11.2024 |
Оприлюднено | 08.11.2024 |
Номер документу | 122842778 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них транспорту та перевезення пасажирів |
Адміністративне
Львівський окружний адміністративний суд
Крутько Олена Василівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні