Рішення

від 05.11.2024 по справі 380/29828/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 рокусправа №380/29828/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інформаційного центру «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 Р) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Інформаційного центру «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 Р), у якій позивачка просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Інформаційного центру «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 Р) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати із 04 липня 2020 року по день фактичної виплати;

- зобов`язати Інформаційний центр «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 Р) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати із 04 липня 2020 року по день фактичної виплати.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що проходила військову службу у Інформаційному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Р). Рішенням Одеського окружного адміністративного суду зобов`язано здійснити перерахунок грошового забезпечення позивача. Позивач звернулась до відповідача із заявою, у якій просила, серед іншого, нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми грошового забезпечення. Отримавши відмову, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою судді від 22.12.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали подати відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 162 КАС України.

Копія ухвали судді від 22.12.2023 надіслана рекомендованим листом на адресу місцезнаходження відповідача. Однак, конверт з судовою кореспонденцією повернуто на адресу суду.

Відповідно до ч. 11 ст. 126 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду від відповідача не надходило.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи.

ОСОБА_1 проходила військову службу в Інформаційному центрі « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 Р).

Наказом начальника Інформаційного центру «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 серпня 2021 року № 37Р-ОС майора ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення, звільнену з військової служби в запас за підпунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 420/14537/22 визнано протиправними дії Інформаційного центру «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 Р), які полягають у застосуванні після 01.01.2020 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення та зобов`язано Інформаційний центр «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 Р) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2020 та з 01.01.2021 посадового окладу та окладу за військовим званням, а також інших похідних видів грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 відповідно, з урахуванням виплачених сум.

Представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом, у якому, серед іншого, просив нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми щомісячного грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 420/14537/22 з 01.01.2020 по день фактичної виплати із наданням відповідних розрахунків нарахувань та утримань.

Листом від 03.10.2023 №15/3/643 військова частина НОМЕР_1 Р відмовило позивачу у нарахуванні компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (далі Закон №2050-ІІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону №2050-ІІІ компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, заробітна плата (грошове забезпечення).

Статтею 3 Закону №2050-ІІІ передбачено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 6 Закону № 2050-ІІІ компенсацію виплачують за рахунок:

власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об`єднання громадян;

коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету;

коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.

З метою реалізації Закону №2050-ІІІ Кабінет Міністрів України постановою від 21 лютого 2001 року № 159 затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі Порядок №159).

Відповідно до пункту 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, в тому числі, заробітна плата (грошове забезпечення).

Аналіз наведених положень дає підстави вважати, що основною умовою для виплати громадянину, передбаченої статтею 2 Закону №2050-ХІІІ та Порядком № 159, компенсації є порушення встановлених строків виплати грошового забезпечення.

Судом встановлено, що наказом начальника Інформаційного центру «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України від 31 серпня 2021 року № 37Р-ОС майора ОСОБА_1 виключено із списків особового складу та всіх видів забезпечення, звільнену з військової служби в запас за підпунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

В подальшому рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 у справі № 420/14537/22 визнано протиправними дії Інформаційного центру «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 Р), які полягають у застосуванні після 01.01.2020 розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні ОСОБА_1 грошового забезпечення та зобов`язано Інформаційний центр «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 Р) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.01.2020 та з 01.01.2021 посадового окладу та окладу за військовим званням, а також інших похідних видів грошового забезпечення, із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021 відповідно, з урахуванням виплачених сум.

Отже, оскільки відповідачем на виконання рішення суду здійснено перерахунок грошового забезпечення як доходу, який позивач одержує на території України і який не має разового характеру, та враховуючи те, що відповідач здійснив перерахунок та виплату такого з порушенням строків виплати, суд доходить висновку про наявність у позивача права на отримання компенсації за втрату частини доходу у зв`язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати із 04 липня 2020 року по день фактичної виплати.

Відтак, заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 2 ст. 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», підстав для розподілу судового збору немає.

Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 до Інформаційного центру «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 Р) про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Інформаційного центру «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 Р) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати із 04 липня 2020 року по день фактичної виплати.

Зобов`язати Інформаційний центр «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби України (Військова частина НОМЕР_1 Р) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми місячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати із 04 липня 2020 року по день фактичної виплати.

Розподіл судового збору не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач Інформаційний центр «Львів» Управління інформації Адміністрації Державної прикордонної служби (79010, м. Львів, вул. Личаківська, 74; код ЄДРПОУ 23311406).

СуддяСидор Наталія Теодозіївна