Рішення

від 06.11.2024 по справі 380/18372/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/18372/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» до Головного управління ДПС у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.06.2023 № 15094-13-01-07-10.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до акта про результати документальної позапланової виїзної перевірки від 07.06.2023 №15143/13-01-07-10/32327296, встановлено порушення позивачем встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 24.03.2021 № EVE-2021 дата здійснення авансового платежу 25.10.2021 та за зовнішньоекономічним контрактом від 18.05.2021 № ХIN-2021 дата здійснення авансового платежу 20.09.2022. Вказує, що норма п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України поширюється на правовідносини з приводу строків розрахунків в іноземній валюті, а отже й щодо зупинення строків їх перебігу. Також зазначає, що Торгово-промислова палата України своїм листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Окрім того Товариство з обмеженою відповідальністю ПРОФІЦЕНТР КВІТКА звернулось до Львівської торгово-промислової палати з метою отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). 14.07.2023 Львівська торгово-промислова палата видала Сертифікат № 4600-23-3211, який підтверджує дію форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, дії іноземного ворога, блокада морських портів України, щодо дотримання граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів за умовами Контракту від 24.03.2021 № EVE-2021 укладеного з EVERLASTING MACHINE TOOL CO. LTD (Китайська Народна Республіка) на суму 50 861, 00 дол. США до 21 жовтня 2022 року.

Щодо розрахунків за Контрактом від 18.05.2021 № XIN-2021, зазначає, що порушення граничних розрахункових строків за платіжною інструкцією від 16.08.2022 № 223 на суму 22685, 00 грн спричинене через ті самі обставини (форс-мажорні обставини (обставини непереборної дії)), що й виникли при розрахунках за Контрактом від 24.03.2021 № EVE-2021. Таким чином, виходячи з аналогії, варто взяти до уваги як і сам факт введення воєнного стану на території України (зокрема, на лист ТПП України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022), так і виданий для позивача сертифікат Львівської ТПП від 14.07.2023 № 4600-23-3211. Отже, у зв`язку із військовою агресію російської федерації проти України та набранням чинності постанови НБУ від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», виконання зобов`язання щодо поставки товару стало неможливим. Тому оскаржене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню повністю. З огляду на це, просить позов задовольнити.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом справи, слід зазначити, що ухвалою судді від 09.08.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за цим позовом; ухвалено розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що проведеною перевіркою встановлено порушення п. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із внесеними змінами), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 24.03.2021 № EVE-2021, укладеним з EVERLASTING MACHINETOOL CO., LTD (Китай), дата здійснення авансового платежу - 25.10.2021; за зовнішньоекономічним контрактом від 18.05.2021 № XIN-2021, укладеним з SHANDONG XINGYU GLOVES CO., LTD (Китай), дати здійснення авансових платежів - 16.08.2022 та 20.09.2022 (перевірка проведена за період з 01.07.2022 по 24.05.2023). Позивачем не представлено до перевірки позовної заяви або судового рішення про задоволення позову платника до нерезидента EVERLASTING MACHINETOOL CO., LTD (Китай) за зовнішньоекономічним контрактом від 24.03.2021 № EVE-2021, та до нерезидента SHANDONG XINGYU GLOVES CO., LTD (Китай) за зовнішньоекономічним контрактом від 18.05.2021 № XIN-2021. Також, не представлено до перевірки висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики щодо продовження термінів розрахунків по даному контракту; сторонами не укладалось договорів щодо припинення зобов`язань між резидентом та нерезидентом шляхом зарахування зустрічних вимог.

Звертає увагу, що оскільки сертифікат Львівської ТПП від 14.07.2023 № 4600-23-3211 отриманий позивачем вже після проведення перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення, такий не може бути врахований в якості доказу на підтвердження неправомірності його винесення. Зазначає, що позивач не спростував висновки контролюючого органу, які викладені в акті перевірки, а спірне податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.

Представником позивача в спростування заперечень відповідача, висловлених у відзиві на позовну заяву, подано до суду відповідь на відзив. Вказує, що 26.05.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» звернулось до Львівської ТПП із заявою про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). Вже 07.06.2023 на підставі акту перевірки №15143/13-01-07-10/32327296, прийнятим за результатом проведення перевірки, Головним управлінням ДПС у Львівській області було винесено податкове повідомлення-рішення №15094/13-01-07-10 від 28.06.2023. Зважаючи на велику кількість звернень від суб`єктів господарювання до Львівської Торгово-промислової палати щодо засвідчень форс-мажорних обставин, сертифікат для позивача був виданий лише 14.07.2023. Таким чином, зважаючи на вищевказані обставини, під час проведення документальної перевірки, у позивача не було об`єктивної змоги надати посадовій особі вказаний сертифікат.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом з матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (код ЄДРПОУ 32327296) з питань дотримання вимог валютного законодавства по імпортному зовнішньоекономічних контрактах від 24.03.2021 № EVE-2021 (дата здійснення авансового платежу - 25.10.2021) та від 18.05.2021 № XIN-2021 (дати здійснення авансових платежів 01.07.2022 та 24.05.2023).

За результатами перевірки складено акт від 07.06.2023 № 15143/13-01-07-10/32327296.

Перевіркою встановлено порушення:

- п. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із внесеними змінами), з урахуванням пункту 21 розділу ІІ Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 № 5 (із внесеними змінами), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 24.03.2021 № EVE-2021, укладеним з EVERLASTING MACHINETOOL CO., LTD (Китай), дата здійснення авансового платежу - 25.10.2021;

-п. 3 ст. 13 Закону України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (із внесеними змінами), з урахуванням пункту 14-2 Постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із внесеними змінами), в результаті чого допущено порушення законодавчо встановленого строку розрахунків по імпортних операціях за зовнішньоекономічним контрактом від 18.05.2021 № XIN-2021, укладеним з SHANDONG XINGYU GLOVES CO., LTD (Китай), дати здійснення авансових платежів - 16.08.2022 та 20.09.2022 (перевірка проведена за період з 01.07.2022 по 24.05.2023).

На підставі акту перевірки ГУ ДПС у Львівській області 28.06.2023 складено податкове повідомлення-рішення форми «С» за № 15094-13-01-07-10 на загальну суму пені 245 938,47 грн.

Вважаючи, що спірне податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 № 15094-13-01-07-10, прийнято з порушенням вимог чинного законодавства позивач звернувся з цим позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі - ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.

Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (підп. 54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України).

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ, відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначені Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 2473-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону № 2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Відповідно до частини першої ст. 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Згідно з частиною п`ятою вказаної норми передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

У разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин (ч. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII).

Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.

Правління Національного банку України (далі - НБУ) затвердило постановою від 02.01.2019 № 5 Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Згідно з пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Пункт 23 розділу ІІ Положення № 5 передбачає, що розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного пунктом 21 розділу II цього Положення, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в Україні в банку.

При цьому, Постановою Правління Національного банку України «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» від 24.02.2022 № 18 встановлено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту - 180 днів.

Так, як вбачається із матеріалів справи, в ході проведення перевірки встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (Покупець) укладено контракт від 24.03.2021 № EVE-2021, в особі директора ОСОБА_1 , з нерезидентом EVERLASTING MACHINETOOL CO., LTD (Китай. Продавець), в особі генерального директора Binbo Li, на купівлю бетономішалок, запасних частин, ремонтних комплектів, наборів запасних частин.

На виконання умов імпортного контракту від 24.03.2021 № EVE-2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» здійснено переказ коштів з валютного рахунку № UА803209840000026004320003673, відкритого в ПАТ «Прокредит Банк» (МФО 320984), на користь EVERLASTING MACHINETOOL CO., LTD (Китай) на суму 50861,00 дол. США згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті від 25.10.2021 № 196. Граничний термін надходження товару по імпорту по даній попередній оплаті - 24.10.2022.

Сума нарахованої пені за порушення граничних строків розрахунків по імпортному контракту від 24.03.2021 № EVE-2021, укладеному з EVERLASTING MACHINETOOL СО., LTD (Китай) складає 231006,41 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (Покупець) укладено контракт від 18.05.2021 № XIN-2021, в особі директора ОСОБА_1 , з нерезидентом SHANDONG XING YU GLOVES CO., LTD (Китай, Продавець), в особі генерального директора Zhou Xing Yu, на купівлю трикотажних рукавиць.

На виконання умов імпортного контракту від 18.05.2021 № XIN-2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» здійснено переказ коштів з валютного рахунку № UA803209840000026004320003673, відкритого в ПАТ «Прокредит Банк» (МФО 320984), на користь SHANDONG X1NGYU GLOVES CO., LTD (Китай) на загальну суму 149364,40 дол. США, в тому числі згідно з наступними платіжними інструкціями в іноземній валюті:

-від 16.08.2022 № 223 в сумі 22685,00 дол. США (граничний термін надходження товару по імпорту по даній попередній оплаті -11.02.2023);

-від 20.09.2022 № 226 в сумі 23400,00 дол. США (граничний термін надходження товару по імпорту - 18.03.2023);

-від 16.01.2023 №252 в сумі 50350,00 дол. США (граничний термін надходження товару по імпорту - 14.07.2023);

-від 14.02.2023 № 261 в сумі 52929,40 дол. США (граничний термін надходження товару по імпорту - 12.08.2023).

Сума нарахованої пені за порушення граничних строків розрахунків по імпортному контракту від 18.05.2021 № XIN-2021, укладеному з SHANDONG XINGYU GLOVES CO., LTD (Китай) складає 14932,06 грн.

Позивач наполягає, що з 24 лютого 2022 року внаслідок виникнення форс-мажорних обставин перебіг означених строків зупинився, тому підстав для нарахування пені не було.

Щодо прийнятності листа ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 як доказу настання форс-мажорних обставин суд зазначає таке.

ТПП України листом від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану і це є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Цей лист адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні.

Питання прийнятності листа ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 як єдиного доказу, що підтверджує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), вже було предметом розгляду у Верховному Суді.

Так, у постановах від 07.06.2023 (справи № 912/750/22, №906/540/22), від 15.06.2023 (справа № 910/8580/22), від 29.06.2023 р (справа № 922/999/22), від 28.08.2023 (справа № 910/6234/22) Верховний Суд сформулював позицію, яка, якщо її узагальнити, полягає в наступному. Лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є ні сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», ні документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини, а також не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Підстави вважати на підставі вказаного листа, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб`єктів, відсутні, тому кожен суб`єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Таким чином, ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є тим документом, який у розумінні частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII підтверджує обставини настання і припинення форс-мажорних обставин для цілей зупинення перебігу строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та нарахування пені на весь період дії таких обставин.

Вирішуючи питання щодо того, які саме обставини слід розглядати як форс-мажорні (обставини непереборної сили), а також щодо документів та доказів, які підтверджують їх настання та припинення, та органу, уповноваженого на таке засвідчення, суд враховує наступне правове регулювання та судову практику.

Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

У постанові від 21.07.2021 у справу № 912/3323/20 Верховний Суд виснував, що надзвичайними є ті обставини, настання яких не очікується сторонами при звичайному перебігу справ. Під надзвичайними можуть розумітися такі обставини, настання яких добросовісний та розумний учасник правовідносин не міг очікувати та передбачити при прояві ним достатнього ступеня обачливості. Невідворотними є обставини, настанню яких учасник правовідносин не міг запобігти, а також не міг запобігти наслідкам таких обставин навіть за умови прояву належного ступеня обачливості та застосуванню розумних заходів із запобігання таким наслідкам. Ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.

За визначенням, наведеним у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати», законодавець до форс-мажорних обставин відніс, серед іншого, загальну військову мобілізацію, військові дії, оголошену та неоголошену війну.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і останній триває і досі.

Отже, враховуючи визначення, наведене у частині другій статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», суд погоджується із доводом позивача, що введення в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану є форс-мажорною обставиною, яка в повній мірі відповідає ознакам надзвичайності і невідворотності.

Суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 25.01.2022 у справі № 904/3886/21, від 18.01.2024 у справі № 914/2994/22.

У постановах від 05.10.2023 у справі № 520/14773/21, від 19.08.2022 у справі № 818/2429/18, від 17.06.2020 у справі № 812/677/17, від 03.09.2019 у справі № 805/1087/16 Верховний Суд зазначив, що має встановлюватися (доводитися) вплив обставин непереборної сили, засвідчених відповідними сертифікатами ТПП України, на неможливість платника податку належним чином виконувати свої зобов`язання і на зміну його економічного стану цими форс-мажорними обставинами. Ці фактори мають перебувати у причинно-наслідковому зв`язку.

З наведених вище підходів слідує, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.

Суд встановив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» звернулось до Львівської торгово-промислової палати з метою отримання сертифіката про настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Львівська торгово-промислова палата 14.07.2023 на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 № 44(5), із змінами і доповненнями видала Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» Сертифікат № 4600-23-3211, яким засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, дії іноземного ворога, блокада морських портів України, а саме: щодо дотримання граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів за умовами Контракту від 24.03.2021 № EVE-2021 укладеного з EVERLASTING MACHINE TOOL CO. LTD (Китайська Народна Республіка) на суму 50 861, 00 дол. США до 21.10.2022.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили):

- дата настання: 21 жовтня 2022 року;

- дата закінчення: 06 грудня 2022 року.

Враховуючи встановлені обставини, а також норми законодавства, суд вважає, що в періоди обов`язку щодо дотримання граничних строків розрахунків за операціями з експорту товарів за контрактом від 24.03.2021 № EVE-2021 діяли форс-мажорні: військова агресія російської федерації проти України, дії іноземного ворога, блокада морських портів України.

Вищезазначеним сертифікатом Львівської торгово-промислової палати від 14.07.2023 № 4600-23-3211 засвідчено, що у зв`язку з існуванням форс-мажорних обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» не могло виконати свого зобов`язання щодо оплати за товар на валютний рахунок Продавця - EVERLASTING MACHINE TOOL CO. LTD, згідно з умовами Контракту від 24.03.2021 № EVE-2021 на суму 50 861, 00 дол. США до 21.10.2022.

Відповідач вказує на те, що вищевказаний сертифікат був наданий лише після проведення перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Разом з тим, суд зазначає, що положення Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язують суд вжити заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, запропонувати сторонам подати докази на підтвердження своєї правової позиції, у разі необхідності витребувати докази з власної ініціативи, всебічно, повно та об`єктивно оцінити наявні у справі докази тощо.

Суд не може обмежити право платника довести в судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки.

Право надавати заперечення щодо висновків контролюючого органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

До відповідних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2022 у справі № 600/2482/21-а.

Схожі висновки висвітлені й у постанові Верховного Суду від 07.12.2022 у справі № 200/6156/20-а, згідно яких за приписами пункту 44.6 статті 44 ПК України у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

При цьому суд не може обмежити право платника довести у судовому процесі обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, поданням виключно тих доказів, що надавались ним під час проведення податкової перевірки. Право надавати заперечення щодо висновків органу державної фіскальної служби та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судовго процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

З урахуванням зазначеного суд критично оцінює твердження щодо не надання сертифікату про форс-мажорні обставини під час здійснення перевірки.

Підсумовуючи наведене суд вважає, що наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, звільняють позивача від відповідальності, за порушення вимог ч. 3 т. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», тому прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» пені у розмір 231 006,41 грн, є безпідставним, а тому податкове повідомлення-рішення від 28.06.2023 № 15094-13-01-07-10 в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» пені у розмір 14932,06 грн, суд зазначає таке.

У постанові від 29.06.2023 у справі № 922/999/22 Верховний Суд виснував, що:

- лист ТПП України від 28.02.2022, на який посилався скаржник у судах попередніх інстанцій, та яким визнано форс-мажорною обставиною військову агресію російської федерації проти України, є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, зобов`язання, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. Отже лист ТПП України не можна вважати сертифікатом у розумінні статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні»;

- наявність сертифікату ТПП України про форс-мажор суд має оцінювати у сукупності з іншими доказами, тобто дані обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку;

- сторона, яка посилається на форс-мажор, має довести причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажором та неможливістю виконати конкретне зобов`язання;

- той факт, що ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини - військову агресію російської федерації проти України, сам по собі не є підставою для звільнення або зменшення відповідальності за невиконання/неналежне виконання договірних зобов`язань.

Суд зазначає, що вищенаведені висновки Верховного Суду щодо застосування статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» підлягають застосуванню у тому числі й щодо спірних правовідносин.

Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.

Відсутність у позивача відповідного сертифікату ТПП України щодо дотримання граничного строку розрахунків за операціями з імпорту товарів за умовами контракту від 18.05.2021 № XIN-2021 укладеного з SHANDONG XING YU GLOVES CO., LTD (Китай, Продавець) на суму 149364,40 дол. США станом як на час виникнення спірних правовідносин так і на час вирішення їх судом, ним не заперечується.

Доказів звернення представників Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» до органів торгово-промислові палати з питань оформлення такого сертифікату матеріали справи відповідно не містять.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» покликається, що звільнене від відповідальності за порушення вимог п. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII та нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у сумі 14932,06 грн з підстав наявності сертифікату Львівської ТПП від 14.07.2023 № 4600-23-3211 (оскільки порушення граничних розрахункових строків за платіжною інструкцією від 16.08.2022 № 223 на суму 22685, 00 грн спричинене через ті самі обставини (форс-мажорні обставини (обставини непереборної дії), що й виникли при розрахунках за Контрактом № EVE-2021 від 24.03.2021).

При цьому, суд зазначає, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинна довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

На підставі наведеного, суд вважає помилковим вказані покликання позивача.

З урахуванням наведеного вище у своїй сукупності суд приходить до висновку, що наявними у матеріалах справи документами підтверджується позиція контролюючого органу про порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за умовами контракту від 18.05.2021 № XIN-2021 укладеного з SHANDONG XING YU GLOVES CO., LTD (Китай, Продавець), що свідчить про обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» пені у розмір 14 932,06 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач також посилався на те, що відповідачем безпідставно не застосовано до спірних правовідносин підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Надаючи оцінку таким доводам суд зазначає таке.

Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 виснував, що хоча положеннями Закону України «Про валюту і валютні операції» не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення ПК України. Закон «Про валюту і валютні операції» та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики. Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону України «Про валюту і валютні операції») - відсутні.

У наведеній вище постанові Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду вказав, що аналіз наведених положень свідчить, що Закон України «Про валюту і валютні операції» розмежовує заходи впливу, до яких віднесено штрафні санкції і штрафи, які передбачені статтею 14 вказаного Закону, та пеню за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, нарахування якої врегульовано статтею 13 Закону «Про валюту і валютні операції». Отже, положення абзацу другого частини восьмої статті 16 Закону «Про валюту і валютні операції», яким визначено, що рішення про застосування до суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення, не є застосовним по відношенню до пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті, оскільки така (пеня) не є заходом впливу, перелік яких наведено у статті 14 Закону «Про валюту і валютні операції».

З урахуванням цього Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду прийшов до висновку, що спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

З огляду на наведені мотиви Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 сформулювала висновок, згідно з яким пеня, що передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» ПК України. Підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті. Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

У справі № 240/25642/22 Верховний Суд визнав, що така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів). Однак, як вже було зазначено Закон України «Про валюту і валютні операції» є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону України «Про валюту і валютні операції», застосовуються положення саме Закону України «Про валюту і валютні операції». Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону України «Про валюту і валютні операції», чого законодавцем зроблено не було.

Отже, підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Закон України «Про валюту і валютні операції», зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те що підпункт 69.9 пункту 69 прийнятий пізніше у часі (03 березня 2022 року) не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.

Враховуючи зазначене Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду сформулювала правовий висновок, відповідно до якого положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі № 560/19941/23.

Надаючи оцінку доводам позивача щодо застосування до спірних правовідносин підпункту 112.8.9. пункту 112.8 статті 112 ПК України в контексті можливості притягнення позивача до фінансової відповідальності, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

Згідно з абзацом другим пункту 111.2 статті 111 ПК України фінансова відповідальність, що встановлюється згідно з іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, може застосовуватися у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 112.1 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, перелічені у пункті 112.8 статті 112 ПК України.

Однією із таких обставин є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору) (підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України).

Як уже зазначалось, спірна у цій справі пеня нарахована на підставі приписів Закону № 2473-VIII.

З преамбули Закону № 2473-VIII вбачається, що такий є спеціальним законом, який визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону № 2473-VIII передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Верховний Суд в постанові від 16.09.2024 у справі № 520/6236/23 щодо розмежування сфер регулювання між Законом України «Про валюту і валютні операції» та Податковим кодексом України, сформував висновок, що на правовідносини, пов`язані з нарахуванням пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на підставі Закону України «Про валюту і валютні операції» не поширюються визначені підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставини звільнення особи від фінансової відповідальності. Вплив форс-мажорних обставин на особливості нарахування пені за порушення особою валютного законодавства визначено безпосередньо нормою частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».

З огляду на вищевказане відсутні підстави для застосування до позивача пп. 112.8.9 п. 112.8 ст.112 ПК України для звільнення його від фінансової відповідальності з підстав наявності форс-мажорних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до пункту п`ятого частини першої статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Розмір задоволених судом позовних вимог (скасування податкового повідомлення-від від 28.06.2023 № 15094-13-01-07-10 в частині нарахування пені у розмір 231 006,41 грн) становить 93,9 % від ціни позову (245 938,47 грн). Відповідно стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає 93,9 % сплаченого ним судового збору (2951,27 грн), що становить 2771,24 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 28.06.2023 № 15094-13-01-07-10 в частині нарахування пені у розмір 231 006 грн (двісті тридцять одна тисяча шість) гривень 41 копійка.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління ДПС у Львівській області (місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, 35, код ЄДРПОУ 43968090) 2771 (дві тисячі сімсот сімдесят одна) гривня 24 копійки сплаченого судового збору на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІЦЕНТР КВІТКА» (місцезнаходження: 79011, м. Львів, вул. Тютюнників, 25/2, ЄДРПОУ 32327296) .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сидор Н.Т.