Рішення

від 06.11.2024 по справі 420/26443/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/26443/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні в місті Одеса справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО Х» (вул. Балківська, 120/1, офіс 419, м. Одеса, 65005) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО Х» до Головного управління ДПС в Одеській області (далі ГУ ДПС), Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС (далі Комісія ГУ ДПС), Державної податкової служби України (далі ДПСУ), у якому позивач просить суд: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.02.2024 року №10514135/45310454, №10514136/45310454, №10514132/45310454 та від 05.03.2024 року №10673381/45310454, №10673380/45310454; - зобов`язати ДПСУ зареєструвати в Єдиному реєстрі, складені ТОВ «КАРГО Х», податкові накладні №6 від 11.01.2024 року на загальну суму 267 053,53 грн, №8 від 11.01.2024 року на загальну суму 267 053,53 грн, №22 від 11.01.2024 року на загальну суму 267 688,53 грн, №23 від 11.01.2024 року на загальну суму 267 053,53 грн, №23 від 11.01.2024 року на загальну суму 264 055,24 грн датою їх подання на реєстрацію.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог зазначив, що ТОВ «КАРГО Х» зареєстровано в ЄДРЮО,ФОП та ГФ як юридична особа 17.08.2023 року та здійснює свою господарську діяльність. Одним з видів економічної діяльності Товариства є « інша допоміжна діяльність у сфері транспорту» (код 52.29).

При здійсненні господарської діяльності між ТОВ «КАРГО Х» (Експедитор) та ТОВ «ГРИФОН ТРАНС» (Клієнт) укладено договір транспортного експедирування № 2112 від 21.12.2023 року, згідно з яким Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта власними та залученими силами здійснити або організувати надання транспортно-експедиційних послуг, що безпосередньо пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Відповідно до п.3.3 договору Заявка може бути спрямована Експедитору з використанням факсимільного та електронного зв`язку, при цьому вона має силу оригіналу за умови скріплення останньої підписами уповноважених осіб Сторін та печаткою/офіційним штампом Сторін (за наявності) до отримання заявки в оригіналі.

За отриманими заявками ТОВ «КАРГО Х» надавав відповідні послуги, при цьому залучаючи інших суб`єктів господарювання. Результатами здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами договорами, актами надання послуг, ТТН, рахунками, платіжними дорученнями, наданими до позовної заяви.

В межах виконання умов Договору, після здійснення відповідної господарської операції ТОВ «КАРГО Х» складено та подано на реєстрацію податкові накладні №6 від 11.01.2024 року на загальну суму 267 053,53 грн, №8 від 11.01.2024 року на загальну суму 267 053,53 грн, №22 від 11.01.2024 року на загальну суму 267 688,53 грн, №23 від 11.01.2024 року на загальну суму 267 053,53 грн та як вказано у позові №27 від 18.01.2024 року на загальну суму 264 055,24 грн.

На виконання вимог п.201.1 ст.201 ПК України ПН направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Представник позивача зазначає, що реєстрація зупинена. В квитанціях вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація кожної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 52.29, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому в жодній квитанції не вказано перелік документів, які необхідно надати контролюючому органу для реєстрації податкових накладних.

Позивач вказує, що він надав документи на свій розсуд письмові пояснення до зупинених ПН та первинні документи, що підтверджують здійснення господарських операцій, які є достатніми на його думку для реєстрації ПН, проте по податковим накладним отримав квитанції про неприйняття документів з посиланням на пропуск строку їх подання, та рішеннями від 05.03.2024 року №10673381/45310454, №10673380/45310454 відмовив в реєстрації податкових накладних №22 від 11.01.2024 та №27 від 18.01.2024 у зв`язку з ненаданням документів, а рішеннями від 06.02.2024 року №10514135/45310454, №10514136/45310454, №10514132/45310454 45310454 відмовив в реєстрації податкових накладних №6,№8,№23 від 11.01.2024 року у зв`язку з поданням документів, складених з порушенням законодавства.

При цьому, конкретних документів, які на думку контролюючого органу не відповідають законодавству, оскаржувані рішення не містять, у рішенні наведений лише неідентифікований перелік загальних назв документів, конкретні документи не зазначені, не підкреслені. Представник вважає в оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації податкових накладних протиправними з підстав надання копій документів, складених з порушенням законодавства, в графі «Додаткова інформація» комісією повинен зазначатись перелік конкретних документів, які були надані та складені з порушенням законодавства, що свідчить про недотримання порядку прийняття та форми оскаржуваних рішень.

Посилаючись також на практику Верховного Суду представник зазначив, що невмотивованість рішень відповідача є підставою для визнання їх протиправними, оскільки загальною вимогою до акту індивідуальної дії як акту правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість. З наданих до податкового органу документів можливо встановити зміст і обсяг господарських операції, по яким позивач подав для реєстрації зазначені податкові накладні.

Також позивач вважає неправомірним відмову в реєстрації податкових накладних, за якими не прийняті документи та пояснення з посиланням на пропуск строку. Вказані рішення підлягають скасуванню, оскільки при зупиненні реєстрації податкових накладних не зазначений перелік документів, які необхідно надати.

Крім цього, позивач зауважує, що ним подана на реєстрацію одразу декілька податкових накладних, проте відповідачем частина податкових накладних зареєстрована, а по частині реєстрація зупинена, що ще більш ставить платника податків у правову невизначеність, що породжує неоднозначне трактування рішень відповідача. Всі первинні документи складаються відповідно до вимог законодавства, підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26.08.2024 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою суду від 05.09.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в електронній формі.

Ухвалою суду від 06.11.2024 року відмовлено представнику відповідача у задоволенні клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Представник відповідача надав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог, при цьому не заперечував обставин по справі, що позивач подав зазначені ним податкові накладні на реєстрацію, проте їх реєстрація зупинена з підстав відповідності господарських операцій п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Представник навів зміст нормативних актів щодо спірних правовідносин, обставини справи та зазначив, що пункти 12,13 Порядку №1246 дають підстави для висновку, що законодавець встановлює перелік обов`язкової для фіксації в рамках квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної інформації. При цьому, квитанція про зупинення реєстрації додаткової накладної повинна фіксувати: 1) порядковий номер та дату складення податкової накладної; 2) конкретний критерій або ж критерії, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної; 3) пропозицію про надання платником податків пояснень та/або перелік конкретних документів, що є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної.

Платник податку направив засобами електронного зв`язку повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо ПН, реєстрацію яких зупинено. Однак, за спірними рішеннями відмовлено в реєстрації зазначених вище податкових накладних у зв`язку з тим, що надані копії документів складені з порушенням законодавства.

На думку представника відповідача документи, які були подані на розгляд комісії є сумнівними та ймовірно складені із порушенням чинного законодавства.

Представник відповідача зазначив, що позивачем до суду надано копії документів, які не надавались на розгляд комісії регіонального рівня. Таким чином, із матеріалів справи слідує, що Комісія приймала рішення за одних обставин та документів, а позивач просить суд скасувати вказане рішення обґрунтовуючи іншими (додатковими) обставинами та документами. За таким обставин, позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу (ДПС) в частині дослідження документів та визначення права позивача на складення податкової накладної, що на думку контролюючого органу, є неправомірною вимогою та не може бути задоволеною.

Крім того, представник відповідача вважає необґрунтованими подані позивачем документи, які свідчать про надання послуг, виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Відсутні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат позивача на правничу допомогу адвоката у розмірі 15 000,00 грн

Оцінивши витрати з урахуванням всіх аспектів і складності цієї справи, а також час, який міг би витратити адвокат на підготовку матеріалів як кваліфікований фахівець, враховуючи, що на розгляді в Одеському окружному адміністративному суді розглядаються безліч судових справ з аналогічним предметом спору скасування рішень про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування, відповідачі дійшли висновку, що ця справа не потребувала затрат значного часу, підготовка цієї справи не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи, тому вважає справедливим призначити позивачеві компенсації витрат на правову допомогу адвоката, що становить розмір прожиткового мінімуму на 2024 рік станом на час звернення з позовом до суду. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму на одну особу з розрахунку на місяць складає 3028,00 грн з 1 січня 2024 року.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав викладених у позові та зазначив, що відповідач у відзиві не спростував підстав та мотивів позивача в обґрунтування позовних вимог. Також позивач наполягав на стягненні правничої допомоги у розмірі 15тис грн., надавши додаткові документи у підтвердження витрат на правничу допомогу.

Справа розглянута у письмовому провадженні.

Судом встановлено, що ТОВ «КАРГО Х» зареєстровано в ЄДРЮО,ФОП та ГФ як юридична особа 17.08.2023 року та здійснює свою господарську діяльність. Видами економічної діяльності за КВЕД є: 52.29 інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (основний); 46.90 неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 вантажний автомобільний транспорт; 52.10 складське господарство; 52.21 допоміжне обслуговування наземного транспорту; 52.22 допоміжне обслуговування водного транспорту; 52.23 допоміжне обслуговування авіаційного транспорту; 52.24 транспортне оброблення вантажів; 62.09 інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп`ютерних систем; 63.99 надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.; 68.20 надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

При здійсненні господарської діяльності між ТОВ «КАРГО Х» (Експедитор) та ТОВ «ГРИФОН ТРАНС» (Клієнт) укладено договір транспортного експедирування № 2112 від 21.12.2023 року, згідно з яким Експедитор зобов`язується за плату та за рахунок Клієнта власними та залученими силами здійснити або організувати надання транспортно-експедиційних послуг, що безпосередньо пов`язані з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Відповідно до п.3.3 договору Заявка може бути спрямована Експедитору з використанням факсимільного та електронного зв`язку, при цьому вона має силу оригіналу за умови скріплення останньої підписами уповноважених осіб Сторін та печаткою/офіційним штампом Сторін (за наявності) до отримання заявки в оригіналі.

Пунктом 4.2.7. Договору встановлено право Експедитора отримувати відшкодування додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні цього Договору, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах Клієнта. Пунктом 4.3.10 встановлено обов`язок Клієнта сплачувати вартість послуг відповідно до рахунків Експедитора, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені Експедитором в інтересах Клієнта, в порядку та на умовах, встановлених цим Договором та узгодженими Заявками. Відповідно до п. 7.1.1. Договору послуги Експедитора, а також витрати, збори та інші платежі, здійснені Експедитором на користь Клієнта і пов`язані з виконанням цього Договору, оплачуються Клієнтом протягом 3 (трьох) банківських днів, з моменту виставлення рахунку-фактури, якщо інше не обумовлено в заявці Клієнта, прийнятої до виконання Експедитором. Згідно з п. 16.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими на те представниками Сторін, скріплення їх підписів відбитками печаток (за наявності) та діє до 31.12.2023 року. Якщо жодна зі Сторін за 30 (тридцять) днів до закінчення терміну дії Договору не повідомить у письмовій формі іншу сторону про намір розірвати Договір, строк його дії буде автоматично продовжуватися на кожний наступний календарний рік.

21.12.2023 року між Позивачем та ТОВ «ГРИФОН ТРАНС» підписані заявки на надання транспортно-експедиційних послуг, що є Додатком до Договору.

У Заявках Сторони погодили істотні умови надання послуг: Маршрут перевезення: Gdansk, Poland м. Запоріжжя, Україна (вантаж GREEN ORIENTED ELECTRICAL STEEL COILS / 72251100, контейнери: CАІU3461190, CCLU3766917, TCLU3405309, SEGU1010743, CSLU2238876.

Згідно з актами №20, №21, № 22 від 11.01.2024 року, №19 від 15.01.2024 року, №29 від 18.01.2024 року позивач надав ТОВ «ГРИФОН ТРАНС» послуги по транспортуванню за межами території України, по міжнародному перевезенню вантажу за межами території України, за маршрутом м.Гданськ, Польща - п/п Шегині, Україна; по міжнародному перевезенню вантажу по території України, за маршрутом п/п Шегині, Україна - м. Запоріжжя, Україна; з організації перевезення; винагорода експедитора.

11.01.2024 року вантажі були доставлені на адреси, вказані Клієнтом, згідно CMR №05012024/6 від 05.01.2024 року (т.з. НОМЕР_1 /АР1039ХМ), CMR №05012024/7 від 05.01.2024 року (т.з. ВС0226РВ / ВС9776XF), CMR №03012024/5 від 04.01.2024 року (т.з. НОМЕР_2 /АР1898XF), CMR №05012024/9 від 05.01.2024 року (т.з. ВС6603ІІ/ВС8954ХО), CMR №08012024/12 від 08.01.2024 року (т.з. ВО0590CK / ВО1475ХP).

На суму наданих послуг позивачем виставлено рахунок № 20, №21, №22 від 05.01.2024 року, №19 від 04.01.2024 року, №29 від 18.01.2024 року. ТОВ «ГРИФОН ТРАНС» сплатив послуги: 11.01.2024 року ( платіжна інструкція №885 від 11.01.2024 року, платіжна інструкція №886 від 11.01.2024 року), 16.01.2024 року (платіжна інструкція №893 від 16.01.2024 року) , 11.01.2024 року (платіжна інструкція №884 від 11.01.2024 року), 18.01.2024 року (платіжна інструкція №907 від 18.01.2024 року).

Для перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту: м. Гданськ (Польща) м. Запоріжжя, Україна ТОВ «КАРГО Х» на підставі договорів залучав автоперевізників: - ФОП ОСОБА_1 , який за договорами залучав фактичних перевізників ТОВ «ВІНТЕР ТРАНС», ТОВ «З-ТРАНС»; - ТОВ «ШПІЦ ТРАК», який за договором залучив перевізника ФОП ОСОБА_2 та останній залучив фактичного перевізника ТОВ «ЮГ-АГРОС»; - ТОВ «ШПІЦ ТРАК», який за договором залучив фактичного перевізника ФОП ОСОБА_3

ТОВ «КАРГО Х» сплатив витрати за автоперевезення; отримання консультацій з питань комерційної діяльності, митного оформлення імпортного вантажу, що підтверджується первинними документами.

За результатами господарських операцій за заявками ТОВ «КАРГО Х» складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН податкові накладні № 6 від 11.01. 2024 року на суму 267 053,53 грн, в т.ч. ПДВ 10 828,59 грн, №8 від 11.01.2024 року на суму 267 053,53 грн, в т.ч. ПДВ 7 703,59 грн, №22 від 11.01.2024 року на суму 267 668,53 грн, в т.ч. ПДВ 13 405,92 грн, №23 від 11.01. 2024 року на суму 267 053,53 грн, в т.ч. ПДВ 7 703,59 грн, №27 від 18 січня 2024 року на суму 264 055,24 грн, в т.ч. ПДВ 12 759,21 грн.

Враховуючи вказані обставини суд вважає, що позивач у позовних вимогах допустив описку, зазначивши податкову накладну №23 від 11.01.2024 року на загальну суму 264 055,24 грн замість ПН №27 від 18.01.2024 року на суму 264 055,24 грн. Оскаржуване рішення від 06.02.2024 року №10514132/45310454 стосується відмови у реєстрації податкової накладної №27 від 18.01.2024 року на суму 264 055,24 грн

На виконання вимог п.201.1 ст.201 ПК України ПН направлені для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН).

Реєстрація ПН зупинена. У всіх квитанціях вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 52.29, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем подані Повідомлення з копіями документів 02.02.2024 року щодо податкових накладних №6 від 11.01.2024, №8 від 11.01.2024, №23 від 11.01.2024 року, 19.02.2024 року - щодо податкових накладних №22 від 11.01.2024, №27 від 18.01.2024.

Вказані повідомлення з поясненнями та документами були доставлені до контролюючого органу.

Проте Комісією ГУ ДПС прийняті рішення №10514135/45310454 від 06.02.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №6 від 11.01.2024 року, №10514136/45310454 від 06.02.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №8 від 11.01.2024 року, №10514132/45310454 від 06.02.2024 року про відмову в реєстрації податкової накладної №23 від 11.01.2024року з підстав надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

По податковим накладним №22 від 11.01.2024 року та №27 від 18.01.2024 року Комісією направлені позивачу Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Позивач направив додаткові документи, проте Комісією ГУ ДПС прийняті рішення №10673381/45310454 від 05.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної №22 від 11.01.2024 року, №10673380/45310454 від 05.03.2024 про відмову в реєстрації податкової накладної з підстав ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач, вважаючи вказані рішення про відмову в реєстрації ПН протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з даним позовом.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, стосуються питань оподаткування.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий Кодекс України.

За правилами п.185.1 ст.185 ПКУ операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, в силу вимог п.187.1 ст.187 ПКУ вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.7 ст.201 ПКУ податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.1 ст.201 ПКУ встановлений обов`язок платника податків на дату виникнення податкових зобов`язань скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно із п.201.10 ст.201 ПКУ при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

На виконання вказаних вище норм законодавства позивачем сформовано ПН № 6 від 11.01. 2024 року, №8 від 11.01.2024 року, №22 від 11.01.2024 року, №23 від 11.01. 2024 року, №27 від 18 січня 2024 року та засобами телекомунікаційного зв`язку подано їх на реєстрацію в ЄРПН, проте позивач отримав квитанції, в якій вказано, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкових накладних в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 52.29, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій . Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем направлено повідомлення про подання пояснень та копії документів.

Пунктом 201.16 ст.201 ПКУ встановлено, що реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Пунктами 10,11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Тобто згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до п.4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або направляє повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому ст.42 глави 1 розділу II Кодексу, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення.

Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520 свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов`язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п.185.1 ст.185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.

При таких обставинах, суд вважає, що контролюючий орган повинен при зупиненні реєстрації податкової накладної не лише запропонувати надати документи, а навести їх конкретний перелік, оскільки в п.5 Порядку №520 наведений приблизний та не вичерпний («може включати») перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі. Такий конкретний перелік документів повинен бути визначений також у повідомленні, якщо контролюючий орган вважав необхідним витребувати додаткові документи.

Судом встановлено, що позивачу не запропоновано переліку конкретних документів необхідних для реєстрації ПН при зупиненні її реєстрації, тому вони були надані йому на його розсуд, які він вважав достатніми для реєстрації ПН. Відповідачем не наданий відзив на позов та не спростовані доводи позивача, що при витребуванні додаткових пояснень та документів відповідач вимагав документи, які взагалі не стосуються його господарської діяльності.

В силу приписів ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує до спірних правовідносин практику Верховного Суду викладену у постанові від 30.01.2020 у справі №300/148/19, в якій зазначено, що при юридичній оцінці рішення про відмову в реєстрації податкової накладної суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано врахували, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було зазначено перелік документів, необхідних для її реєстрації. З врахуванням цієї обставини невідповідність вимоги контролюючого органу в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної щодо надання документів правовій визначеності виключала для контролюючого органу можливість прийняття негативного для позивача рішення з підстав невиконання ним вимоги. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Загальними вимогами, яким повинен відповідати акт індивідуальної дії, як акт правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість. В разі незазначення в індивідуальному акті підстав його прийняття (фактичних і юридичних), чітких та зрозумілих мотивів його прийняття такий акт не може вважатися правомірним. З огляду на неконкретність вимоги контролюючого органу про надання документів рішення про відмову в реєстрації податкових накладних не відповідає критерію обґрунтованості.

Верховний Суд вказав, що правова позиція такого ж змісту щодо застосування вище наведених норм матеріального права вже була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 16.04.2019 касаційне провадження №К/9901/4895/19 (справа №826/10649/17), від 28.10.2019 касаційне провадження №К/9901/23858/19 (справа №640/983/19). Вказана позиція зазначена та підтримана в постанові Верховного Суду від 21.02.2020 року по справі №640/1131/19, від 30.01.2020 року у справі №300/148/19

Судом встановлено, що реєстрація ПН позивача була зупинена з пропозицією надання додаткових документів без визначення його переліку, що неможливо вважати мотивованою вимогою контролюючого органу.

Позивач зазначив, що він надав необхідні документи, які на його думку є достатніми для реєстрації ПН та підтверджують реальність господарських операцій, які відображені у бухгалтерському обліку.

Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі «Будченко проти України», рішення у справі «Скордіно проти Італії».

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам «доступності», «передбачуваності» та «зрозумілості»; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як «закон», якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.

Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд вважає, що відсутність в оскаржуваних рішеннях мотивів його прийняття позбавляє взагалі можливості позивача навести аргументи щодо їх неправомірності. Акт індивідуальної дії не відповідає вимогам обґрунтованості та вмотивованості. Проте саме невідповідність акту індивідуальної дії вимогам обґрунтованості та вмотивованості призводить до його протиправності. Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду (від 04.12.2018 року по справі №821/1173/17, від 09.07.2019 року у справі №140/2093/18).

Частиною 5 ст.242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року (справа №822/1878/18, адміністративне провадження №К/9901/4668/19) зазначив, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 п.4.1 ст.4 ПКУ), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності зупинення реєстрації податкової накладної Товариства та протиправності рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Виходячи із системного тлумачення норм права, наведених вище, суд доходить висновку, що наявність повноважень - це одна з обставин, які входять до предмета доказування у справах цієї категорії, але не єдина. Надання податковому органу відповідних повноважень - це лише передумова подальшої реалізації його управлінських функцій, результатом реалізації чого є прийняття рішення, законність якого підлягає перевірці судом при розгляді справи.

Крім того, в постанові від 22.07.2019 по справі №815/2985/18 Верховного Суду наявні висновки, які є сталою судовою практикою щодо вимог до актів індивідуальної дії. В постанові зазначено, що Суд вважає за доцільне наголосити, що прозорість адміністративних процедур є ефективним запобіжником державному свавіллю. Вмотивоване рішення демонструє особі, що вона була почута, дає стороні можливість апелювати проти нього. Лише за умови прийняття обґрунтованого рішення може забезпечуватися належний публічний та, зокрема, судовий контроль за адміністративними актами суб`єкта владних повноважень.

Про дотримання податковим органом вимог обґрунтованості під час прийняття відповідного акта індивідуальної дії свідчитиме належна мотивація його висновку, зокрема зі встановленням обставин, що мають значення для реєстрації податкової накладної, а також за умови посилання на докази, якими такі обставини обґрунтовані, із зазначенням причин їх прийняття чи відхилення.

І навпаки, не наведення мотивів прийнятих рішень не дає змоги суду встановити дійсні підстави та причини, за яких цей орган дійшов саме таких висновків, надати їм належну правову оцінку, та встановити законність, обґрунтованість, пропорційність прийнятого рішення. Оскільки відповідач-2 у рішенні від 28.12.2017 №495390/23216458, продублював норму Постанови №190, тобто зазначив загальну, неконкретизовану та неоднозначну причину відмови у реєстрації податкової накладної, Суд дійшов висновку, що Державна фіскальна служба України прийняла невмотивоване рішення, оскільки його зміст не дає чіткого розуміння обставин, за яких було прийняте негативне для платника податків рішення.

За судовою практикою Верховний Суд неодноразово підтвердив свій правовий висновок, зокрема у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 року по справі №580/7000/21 зазначено, що відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішення про відмову, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення. Можливість виконання платником податків обов`язку надати документи, необхідні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного переліку цих документів.

У постанові від 01.02.2023 року по справі №140/506/22 Верховний Суд зазначив, що суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежуються права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку №520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, імовірним є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Вказана правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2023 року у справі №460/8040/20, від 07.12. 2022 року у справі №500/2237/20.

Отже факт зупинення ПН не позбавляє обов`язку контролюючого органу діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб визначений законодавством, зокрема при зупиненні податкової накладної у рішенні визначити перелік документів, як і платнику податків необхідно надати для реєстрації податкової накладної.

Крім того, зупинення реєстрації ПН та відмови у їх реєстрації в ЄРПН не спростовує факту здійснення господарських операцій, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складаються податкові накладні.

В оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації ПН №6 від 11.01.2024 року, №8 від 11.01.2024 року, №23 від 11.01.2024року вказано, що причиною відмови в реєстрації ПН позивача надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, проте які саме документи складені з порушенням та якого законодавства в рішеннях не зазначено.

Посилання у відзиві на позов контролюючого органу як суб`єкта владних повноважень, що надані позивачем документи є сумнівними та ймовірно складені з порушенням законодавства є безпідставними та неспроможними, оскільки рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути обґрунтованим з посиланням на достовірні докази у підтвердження прийнятого рішення.

В оскаржуваних рішеннях про відмову в реєстрації ПН №22 від 11.01.2024 року та №27 від 18.01.2024 року з підстав ненадання/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів без визначення які саме документи не надані для прийняття позитивного для позивача рішення також є невмотивованим. Крім того, не визначення при витребуванні переліку документів відповідно до конкретних господарських операцій позивача та зазначення документів, які не стосуються його господарської діяльності, ставить позивачу у положення правової невизначеності.

Суд вважає, що у положення правової невизначеності позивача ставить також зазначені позивачем обставини, які не спростовані відповідачем, що за результатами здійснення аналогічних господарських операцій за цим же договором з ТОВ «ГРИФОН ТРАНС» ьули також складені податкові накладні №9 від 12.01.2024, №10 від 16.01.2024, №17 від 09.01.2024, №18 від 11.01.2024, №19 від 09.01.2024, №20 від 11.01.2024, №21 від 11.01.2024, №24 від 16.01.2024, №25 від 16.01.2024, №26 від 16.01.2024 року, які зареєстровані в ЄРПН.

Верховний Суд в постанові від 18.09.2023 року по справі №380/17494/21 зазначив, що для цілей податкового обліку беруться до уваги, насамперед, економічні наслідки, створені господарськими операціями, а не особливості оформлення відповідних операцій. Податковий орган не застосував підхід «превалювання суті над формою» як принцип бухгалтерського обліку.

Верховний Суд в постанові від 03.10.2023 року по справі № 380/4146/22 зазначив, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку №520, передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючих органів щодо легальності відповідної операції за наслідками якої складено податкову накладну, яку подано для реєстрації якої в ЄРПН і, хоч і є визначеним у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між такими, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є формування висновків щодо можливості чи неможливості реєстрації є ЄРПН податкової накладної, реєстрація якої була зупинена згідно із відповідною квитанцією.

Таким чином, оскаржувані позивачем рішення Комісії про відмову в реєстрації податкових накладних є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Також суд дійшов до висновку про задоволення вимоги позивача про зобов`язання ДПСУ зареєструвати ПН № 6 від 11.01. 2024 року, №8 від 11.01.2024 року, №22 від 11.01.2024 року, №23 від 11.01. 2024 року, №27 від 18 січня 2024 року.

Відповідно до пунктів 2, 10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій, зокрема, набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення).

У разі надходження до ДПСУ рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Таким чином, з метою уникнення будь-яких негативних наслідків для платника податків суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПСУ провести реєстрацію ПН № 6 від 11.01. 2024 року, №8 від 11.01.2024 року, №22 від 11.01.2024 року, №23 від 11.01. 2024 року, №27 від 18 січня 2024 року.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6)розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач не спростував належними та допустимими доказами наведені позивачем доводи, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір у розмірі 15140,00грн, проте сплаті підлягав судовий збір у розмірі 12112,00грн, оскільки позивач звернувся до суду через систему «Електронний суд» та за ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Суд вважає, що з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у сумі 12112,00грн. Надмірно сплачений судовий збір за ст.7 Закону України «Про судовий збір» повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача 15 000 грн правничої допомоги.

Згідно з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У той же час відповідно до ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на який такі дії вчинялись.

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

На підтвердження витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи представником позивача надано копію договору про надання правової допомоги №1006/24-01 від 10.06.2024, додаткової угоди.

05.09.2024 року складений акт виконаних робіт, в якому зазначено, що вартість робіт за підготовку та подання позовної заяви складає 15 тис грн..

Відповідно до платіжної інструкції №169 від 06.09.2024 позивачем сплачено на користь АБ Олени Осадчої 15 000 грн.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини.

На підставі ч.5 ст.242 КАС України суд вважає необхідним врахувати наступні висновки Верховного Суду.

Так, Верховним Судом у постанові від 28.12.2020 року у справі №640/18402/19 сформований висновок, згідно якого розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Водночас Верховний Суд у цій же постанові зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

На підставі вищезазначеного, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін) час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, суд вважає, що співмірним розміром судових витрат пов`язаних з витратами на професійну правничу допомогу є 5000 грн, які необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ГУ ДПС на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО Х» (вул. Балківська, 120/1, офіс 419, м. Одеса, 65005, код ЄДРПОУ 45310454) до Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП 44069166), Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044), Державної податкової служби України (вул. Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС України в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 06.02.2024 року №10514135/45310454, №10514136/45310454, №10514132/45310454 та від 05.03.2024 року №10673381/45310454, №10673380/45310454 про відмову в реєстрації податкових накладних від 11.01.2024 року №6, №8, №22, №23, від 18.01.2024 року №27.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО Х» податкові накладні від 11.01.2024 року №6, №8, №22, 23 та від 18.01.2024 року № 27 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх надходження на реєстрацію.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРГО Х» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12 112 грн, витрати на правничу допомогу 5000,00грн

Рішення набирає законної сили у порядку ст.255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене у порядку та строки встановлені ст.295-297 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва