Ухвала

від 06.11.2024 по справі 420/34337/24

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34337/24

УХВАЛА

06 листопада 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) до військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - відповідач), в якій позивач просить суд:

- визнати дії військової частини НОМЕР_1 щодо: накладення на позивача, начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення «СУВОРА ДОГАНА»; встановлення старшому лейтенанту ОСОБА_1 виплати у розмірі 80 відсотків, встановленого розміру щомісячної премії; стягнення з начальника інформаційно-телекомунікаційного вузла військової частики НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_1 нібито заподіяну матеріальну шкоду державі у розмірі 472721,93 гривень протиправними;

- скасувати наказ військової частини НОМЕР_1 №94 від 27.07.2024 року «Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Військової частини НОМЕР_1 ».

Справі за цією позовною заявою присвоєно №420/34337/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Лебедєвій Г.В.

Разом з позовом позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд: вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії п.4 резолютивної частини Наказу №94 від 27.07.2024р. "Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 ".

В обґрунтування заяви позивач зазначає, що відповідно до Наказу №94 від 27.07.2024р. "Про підсумки службового розслідування за фактом можливої переплати додаткової грошової винагороди військовослужбовцям військової частини НОМЕР_1 з грошового забезпечення позивача, стягується уже починаючи з вересня місяця 2024 року премія та всі інші види грошового забезпечення. Позивач вказує, що без вжиття заходів забезпечення позивачу для відновлення своїх прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Також зазначає, що даний вид забезпечення позову знаходиться в прямому зв`язку із предметом позову та невжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, призведе до порушення інтересів позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Приписами пунктів 2, 3 ст. 154 КАС України визначено, що суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Суд не вважає за необхідне повідомлення учасників справи, та виклик особи, яка подала заяву про забезпечення позову, а також вказує на відсутність необхідності для призначення її до розгляду у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін. Отже, розгляд поданої заяви проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення сторін.

Розглядаючи заяву позивача про забезпечення позову по суті, суд зазначає наступне.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Тобто, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При цьому заходи забезпечення мають вживатись лише в межах позовних вимог, бути співмірними з ними, а необхідність їх застосування повинна обґрунтовуватись поважними підставами й підтверджуватись належними доказами.

При цьому співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Таким чином, суд, розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, з огляду на докази, надані заявником для підтвердження своїх вимог, має пересвідчитись, зокрема, у тому, що існує дійсна і реальна загроза невиконання рішення суду чи суттєва перешкода у такому виконанні, а також у очевидності ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд оцінює обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Для забезпечення позову суд повинен, на підставі доказів та з огляду на обставини справи, поведінку учасників переконатися, що загроза правам, свободам та інтересам особи має реальний характер. Загроза повинна бути прямо пов`язана з об`єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в пункту 1 ч. 2 ст. 150 КАС України.

Вказана позиція висловлена Верховним Суд у постанові від 01.06.2023 у справі № 640/10260/22.

При цьому, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд в ухвалі про забезпечення позову повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

Так само суд повинен вказати підстави, з яких він дійшов висновку про існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, цим рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі.

Слід зазначити, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Позивач обґрунтував наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову настанням для нього негативних наслідків у зв`язку з проведенням утримання з його грошового забезпечення коштів, тоді як норма статті 150 КАС пов`язує підстави забезпечення позову не з негативними наслідками, які настали або можливо настануть для позивача, який оскаржує рішення, дії (бездіяльність) суб`єкта владних повноважень, а з реальною можливістю виникнення таких обставин, які унеможливлять ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду матеріали справи не містять.

В заяві позивачем не зазначено які саме дії, направлені на відновлення прав, доведеться вживати в разі невжиття заходів забезпечення позову, не обґрунтував складність вчинення цих дій, а також не підтвердив необхідність несення значних витрат, пов`язаних з відновленням прав.

Сама ж лише незгода позивача із рішенням суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання його протиправним та скасування ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Крім того, суд зазначає, що у разі вирішення спору на користь заявника по суті, застосовуються відповідні правові механізми, спрямовані на відновлення попереднього становища та виконання вимог законодавства.

Враховуючи зазначені доводи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись статтями 150-154, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та скасування наказу відмовити.

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набрала законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 06.11.2024 року.

Суддя Г. В. Лебедєва