Рішення

від 05.11.2024 по справі 440/6202/24

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/6202/24

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Лохвицької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Лохвицької міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, а саме просить:

- визнати протиправною бездіяльність Лохвицької міської ради Полтавської області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на продаж земельної ділянки площею 38,00 га, кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, що розташована на території Лохвицької територіальної громади (Жабківсько - Бербеницького старостинського округу), Миргородського району, Полтавської області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з розстрочкою платежу до 9 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки;

- зобов`язати Лохвицьку міську раду Полтавської області прийняти рішення про надання дозволу на продаж ОСОБА_1 земельної ділянки площею 38,00 га, кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, що розташована на території Лохвицької територіальної громади (Жабківсько Бербеницького старостинського округу), Миргородського району, Полтавської області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з розстрочкою платежу до дев`яти років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 з липня 2001 року має право постійного користування земельною ділянкою площею 38,00 га кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, яка розташована в адміністративних межах Лохвицької територіальної громади (Жабківсько Бербеницького старостинського округу), Миргородського району, Полтавської області, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, код 01.02., яка перебуває у позивача на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування серії ПЛ № 00045 від 06.07.2001 року. Зазначає, що ОСОБА_1 після отримання державного акту на право постійного користування на земельну ділянку площею 38,00 га, у відповідності до положень Закону України "Про селянське (фермерське) господарство створила Фермерське господарство "Хоменко", яке на даний час і використовує у господарській діяльності вказану земельну ділянку. Однак, відповідачем при відхиленні проекту рішення не враховано положення п. 6-1 розділу Х Перехідних положень Земельного кодексу України, згідно якого громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Отже, відповідач протиправно позбавив законного права ОСОБА_1 на викуп земельної ділянки площею 38,00 га кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, яка на даний час перебуває у постійному користуванні позивача. Поряд з цим, за наслідком розгляду заяви позивача не прийнято ані позитивного рішення про продаж земельної ділянки, ані мотивованої відмови у її продажі. Результати голосування у витязі з протоколу пленарного засідання не відображують мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження та не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування. Відповідачем навіть на надано результати поіменного голосування позивачу. Більше того жодного рішення позивачу не надано до теперішнього часу, лише витяг із протоколу пленарного засідання 48 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради Полтавської області про відмову у наданні дозволу на викуп земельної ділянки площею 38,00 га кадастровий номер 5322680500:00:002:0301 отриманий головою фермерського господарства 26.12.2023.

Ухвалою суду від 28.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/6202/24; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

18.06.2024 судом одержано відзив відповідача на позов за підписом міського голови Лохвицької міської ради В. Радько, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог та зазначає, що позивач звернулася 26.07.2023 до Лохвицької міської ради із заявою про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 38,00 га, кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, яка розташована в адміністративних межах Лохвицької територіальної громади (Жабківсько-Бербеницького старостинського округу), Миргородського району, Полтавської області, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, код 01.02., яка перебуває у позивача на праві постійного користування. На засіданні 48 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради 22.12.2023 за результатами голосування депутатів міської ради, система РАДА зафіксувала, що земельне питання про надання дозволу на викуп земельної ділянки для ведення фермерського господарства гр. ОСОБА_1 , тобто позивачу, не прийнято як рішення ради, рішення відхилено. Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Регламенту Лохвицької міської ради 8 скликання, рішення ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загального складу депутатів ради. Система РАДА зафіксувала волевиявлення депутатів Лохвицької міської ради по даному питанню.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

26.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до Лохвицької міської ради із заявою про надання у відповідності до пункту 6-1 розділу Х Земельного кодексу України дозволу на викуп земельної ділянки площею 38,0 га кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, яка розташована в адміністративних межах Лохвицької територіальної громади (Жабківсько-Бербеницького старостинського округу), Миргородського району, Полтавської області, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, код 01.02, та яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування (згідно Державного акту на право постійного користування серії ПЛ № 00045 від 06.07.2001) з розстрочкою платежу на 9 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці даної земельної ділянки та становить 1 175 256,22 грн.

До вказаної заяви позивач додала копії паспорта громадянина України, Державного акту серії НОМЕР_1 від 06.07.2001, витягу з нормативної грошової оцінки від 24.07.2023, витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, що учасниками справи не заперечується.

22.12.2023 на засіданні 48 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради відхилено заяву ОСОБА_1 від 26.07.2023 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 38,00 га кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, яка розташована в адміністративних межах Лохвицької територіальної громади (Жабківсько-Бербеницького старостинського округу), Миргородського району, Полтавської області, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, код 01.02, та належить ОСОБА_1 на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування серії ПЛ № 00045 від 06.07.2001 з розстрочкою платежу на 9 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці даної земельної ділянки та становить 1 175 256,22 грн.

Зі змісту витягу з протоколу пленарного засідання 48 сесії 8 скликання (позачергова) Лохвицької міської ради слідує, що розгляд блоку земельних питань, а саме, викупу земель постійного користування (з №97 по №109, серед яких й питання по ОСОБА_1 №60), усі проєкти рішень, які підготував відділ з земельних та екологічних питань виконавчого комітету відхилено депутатським корпусом міської ради. Система РАДА зафіксувала, що проєкт рішення №61 по ОСОБА_1 не прийнято як рішення ради, Рішення ВІДХИЛЕНО.

Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Лохвицької міської ради Полтавської області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на продаж земельної ділянки площею 38,00 га, кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, що розташована на території Лохвицької територіальної громади (Жабківсько - Бербеницького старостинського округу), Миргородського району, Полтавської області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з розстрочкою платежу до 9 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд виходить з наступного.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статті 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 вказаного закону виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Згідно з частиною першою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.

Частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до частини другої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Згідно з частиною третьою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків, передбачених пунктами 4 і 16 статті 26, пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 цього Закону, в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Результати поіменного голосування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації". На офіційному веб-сайті ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід`ємною частиною протоколу сесії ради.

Статтею 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Вказані норми кореспондуються із частиною першою статті 122 Земельного кодексу України, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Підстави набуття права на землю із земель державної та комунальної власності визначені статтею 116 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно з частиною другою статті 116 Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними визначений статтею 127 Земельного кодексу України.

Так, відповідно до частини першої статті 127 Земельного кодексу України органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або передають їх у користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини другої статті 127 Земельного кодексу України продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису), а також передача акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, в суборенду земельних ділянок державної власності, що були передані зазначеним господарським товариствам в оренду відповідно до статті 120-1 цього Кодексу, здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах у формі електронного аукціону) у випадках та порядку, встановлених главою 21 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 127 Земельного кодексу України визначено, що не допускається відчуження орендованих земельних ділянок державної або комунальної власності без згоди орендаря.

Порядок продажу земельних ділянок державної та комунальної власності громадянам та юридичним особам регламентований статтею 128 Земельного кодексу України. Так, відповідно до частини першої статті 128 Земельного кодексу України продаж громадянам і юридичним особам земельних ділянок державної (крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації) та комунальної власності для потреб, визначених цим Кодексом, провадиться місцевими державними адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Особливості продажу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого військового майна, що підлягають реалізації, та земельних ділянок, які вивільняються у процесі реформування Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, встановлюються законом.

Згідно з частиною другою статті 128 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. У заяві (клопотанні) зазначаються місце розташування земельної ділянки, її цільове призначення, розміри та площа, а також згода на укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

До заяви (клопотання) додаються:

а) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою (у разі його наявності), та документи, що посвідчують право власності на нерухоме майно (будівлі та споруди), розташоване на цій земельній ділянці (у разі наявності на земельній ділянці будівель, споруд);

б) копія установчих документів для юридичної особи, а для громадянина - копія документа, що посвідчує особу.

г) копія свідоцтва про реєстрацію постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України - для юридичних осіб, створених та зареєстрованих відповідно до законодавства іноземної держави.

Частиною третьою статті 128 Земельного кодексу України визначено, що орган державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови.

Відповідно до частини п`ятої статті 128 Земельного кодексу України підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб`єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Згідно з частиною шостою статті 128 Земельного кодексу України рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради про продаж земельної ділянки є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти, які підлягають приватизації, здійснюється відповідно до порядку, визначеного частиною першою цієї статті.

Частиною сьомою статті 128 Земельного кодексу України визначено, що договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню. Документ про оплату або про сплату першого платежу (у разі продажу земельної ділянки з розстроченням платежу) разом з договором купівлі-продажу є підставою для державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Відповідно до частини восьмої статті 128 Земельного кодексу України ціна земельної ділянки визначається за експертною грошовою оцінкою, що проводиться суб`єктами господарювання, які є суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону, на замовлення органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Ціна земельної ділянки площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд визначається за нормативною грошовою оцінкою, вказаною в технічній документації. Фінансування робіт з проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки здійснюється за рахунок внесеного покупцем авансу, що не може бути більшим ніж 20 відсотків вартості земельної ділянки, визначеної за нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки.

Сума авансового внеску зараховується до ціни продажу земельної ділянки. У разі відмови покупця від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки сума авансового внеску не повертається.

Згідно з частиною дев`ятою статті 128 Земельного кодексу України розрахунки за придбання земельної ділянки можуть здійснюватися з розстроченням платежу за згодою сторін, але не більше ніж на п`ять років. Порядок здійснення розрахунків з розстроченням платежу визначається Кабінетом Міністрів України.

Частиною десятою статті 128 Земельного кодексу України визначено, що рішення про відмову продажу земельної ділянки може бути оскаржено в суді.

Відповідно до пункту 6-1 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України громадяни України, яким належить право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельною ділянкою державної чи комунальної власності, а також юридичні особи, яким на момент набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення системи оформлення прав оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та удосконалення законодавства щодо охорони земель" належало право постійного користування земельними ділянками державної чи комунальної власності, та які відповідно до статті 92 цього Кодексу не можуть набувати земельні ділянки на праві постійного користування, орендарі земельних ділянок, які набули право оренди земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) господарства шляхом переоформлення права постійного користування щодо зазначених земельних ділянок до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Земельного кодексу України щодо проведення земельних торгів", мають право на купівлю таких земельних ділянок без проведення земельних торгів. Купівля земельних ділянок відповідно до цього пункту здійснюється за ціною, що дорівнює: нормативній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель сільськогосподарського призначення; експертній грошовій оцінці земельної ділянки - для земель несільськогосподарського призначення.

У разі купівлі земельної ділянки її покупець має право на розстрочення платежу зі сплати ціни земельної ділянки з рівним річним платежем з урахуванням індексу інфляції, за умови встановлення заборони на продаж або інше відчуження та надання у користування земельної ділянки (крім надання у користування фермерському господарству земельних ділянок, які знаходяться у власності членів такого фермерського господарства, що є покупцями такої земельної ділянки) до повного розрахунку покупця за договором купівлі-продажу.

Розрахунок за придбану земельну ділянку здійснюється щороку, рівними частинами, у місяць, що настає за звітним роком. Покупець має право на дострокове погашення всієї або частини суми ціни продажу земельної ділянки з розстроченням платежу з урахуванням індексу інфляції. Строк розстрочення платежу становить: щодо земель сільськогосподарського призначення - 10 років, щодо земель несільськогосподарського призначення - 30 років, якщо покупець не ініціює встановлення меншого строку. У разі купівлі земельної ділянки з розстроченням платежу право власності переходить до покупця після сплати першого платежу.

Право купівлі земельної ділянки відповідно до цього пункту також мають громадяни України - спадкоємці громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, якщо такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.

Громадяни України та юридичні особи, що здійснюють купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до цього пункту, мають відповідати вимогам, визначеним цим Кодексом до набувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Положення частини сьомої статті 130 цього Кодексу не поширюються на земельні ділянки, які придбаваються відповідно до цього пункту.

Юридичні особи набувають право на купівлю земельних ділянок сільськогосподарського призначення відповідно до цього пункту з 1 січня 2024 року.

У разі якщо у складі земель, що перебувають у постійному користуванні, довічному успадкованому володінні, є землі, які не можуть передаватися у приватну власність, або постійний користувач, володілець земельної ділянки на праві постійного користування не може набувати у власність земельну ділянку відповідно до закону, такий землекористувач здійснює поділ земельної ділянки з виділенням частини, на якій розміщені такі землі, в окрему земельну ділянку з подальшою її передачею в оренду на умовах, визначених цим пунктом. У такому разі землекористувач, володілець протягом одного місяця з дня внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, утворену внаслідок поділу, зобов`язаний подати до органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, клопотання про вилучення земельної ділянки з користування та передачу її в оренду. Умови оренди визначаються з урахуванням таких особливостей:

встановлюється строк оренди 50 років, якщо орендар не ініціює встановлення меншого строку;

розірвання договору оренди, зміна його умов в односторонньому порядку орендодавцем не допускається.

Право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної чи комунальної власності зберігається за суб`єктом відповідного права, які не здійснили купівлю таких земельних ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту.

Право викупу на умовах, зазначених в абзаці першому цього пункту, належить також орендарям, емфітевтам земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, що за угіддями належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи не менше трьох років до дня укладення договору купівлі-продажу вирощують на зазначених земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні, виноград). Порядок підтвердження факту вирощування багаторічних насаджень особою, яка має намір здійснити викуп земельної ділянки відповідно до цього пункту, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику. Забороняється зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викуплених відповідно до цього абзацу, а також зміна їх угідь (шляхом віднесення багаторічних насаджень до інших угідь), протягом 10 років з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку особи, яка здійснила її викуп (крім зміни цільового призначення, пов`язаної з відчуженням земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності). Таке обмеження зберігається в разі переходу права власності на зазначену земельну ділянку до іншої особи, поділу, об`єднання земельних ділянок. Цей абзац втрачає чинність з 1 січня 2035 року.

У спірному випадку суд звертає увагу на те, що відповідно до пункту 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської Ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Таким чином, дозвіл органу місцевого самоврядування на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки (крім земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд) чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови, є змістом відповідного індивідуального правового акту, формою якого згідно статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є рішення.

Як слідує з матеріалів справи, 26.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до Лохвицької міської ради із заявою про надання у відповідності до пункту 6-1 розділу Х Земельного кодексу України дозволу на викуп земельної ділянки площею 38,0 га кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, яка розташована в адміністративних межах Лохвицької територіальної громади (Жабківсько-Бербеницького старостинського округу), Миргородського району, Полтавської області, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, код 01.02, та яка належить ОСОБА_1 на праві постійного користування (згідно Державного акту на право постійного користування серії ПЛ № 00045 від 06.07.2001) з розстрочкою платежу на 9 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці даної земельної ділянки та становить 1 175 256,22 грн.

До вказаної заяви позивач додала копії паспорта громадянина України, Державного акту серії ПЛ № 00045 від 06.07.2001, витягу з нормативної грошової оцінки від 24.07.2023, витягу з Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, що учасниками справи не заперечується.

22.12.2023 на засіданні 48 сесії 8 скликання Лохвицької міської ради відхилено заяву ОСОБА_1 від 26.07.2023 про надання дозволу на викуп земельної ділянки площею 38,00 га кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, яка розташована в адміністративних межах Лохвицької територіальної громади (Жабківсько-Бербеницького старостинського округу), Миргородського району, Полтавської області, цільове призначення: для ведення фермерського господарства, код 01.02, та належить ОСОБА_1 на праві постійного користування згідно Державного акту на право постійного користування серії ПЛ № 00045 від 06.07.2001 з розстрочкою платежу на 9 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці даної земельної ділянки та становить 1 175 256,22 грн.

Зі змісту витягу з протоколу пленарного засідання 48 сесії 8 скликання (позачергова) Лохвицької міської ради слідує, що розгляд блоку земельних питань, а саме, викупу земель постійного користування (з №97 по №109, серед яких й питання по ОСОБА_1 №60), усі проєкти рішень, які підготував відділ з земельних та екологічних питань виконавчого комітету відхилено депутатським корпусом міської ради. Система РАДА зафіксувала, що проєкт рішення №61 по ОСОБА_1 не прийнято як рішення ради, Рішення ВІДХИЛЕНО.

Разом з тим, суд, з огляду на цитовані вище норми земельного закону, вважає, що Лохвицька міська рада за результатами розгляду на пленарному засіданні заяви ОСОБА_1 від 26.07.2023 про надання дозволу на викуп земельної ділянки з кадастровим номером 5322680500:00:002:0301, мала прийняти одне з двох рішень: надати дозвіл або надати мотивовану відмову у його наданні.

Водночас, частиною п`ятою статті 128 Земельного кодексу України встановлено вичерпні підстави, з яких відповідна рада може прийняти рішення про відмову в продажу земельної ділянки.

Що важливо, рішення про надання такого дозволу або про відмову в його наданні повинне оформлятися розпорядчим індивідуальним правовим актом у формі рішення.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.04.2018 у справі № П/9901/137/18 (800/426/17), під протиправною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень слід розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Обставини справи, з огляду на правове регулювання спірних відносин, та викладене вище розуміння поняття "бездіяльності" суб`єкта владних повноважень, дають суду підстави для висновку про те, що заява ОСОБА_1 від 26.07.2023 хоч і розглядалася на пленарному засіданні 48 сесії 8 скликання (позачергова) та відхилена, проте відповідач на підставі витягу з протоколу пленарного засідання 48 сесії 8 скликання (позачергова) від 22.12.2023 №48 не прийняв ні рішення про надання дозволу, ні про відмову в продажі земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5322680500:00:002:0301 у власність для ведення фермерського господарства.

Вказану поведінку суд кваліфікує як протиправну бездіяльність, оскільки не прийнявши ні рішення про надання дозволу, ні про відмову в продажі земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5322680500:00:002:0301 у власність для ведення фермерського господарства, відповідач порушив право позивача на викуп земельної ділянки в установленому законом порядку.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Дослідивши зміст протоколу пленарного засідання 48 сесії 8 скликання (позачергова) від 22.12.2023 №48, з огляду на приписи пункту 34 частини першої статті 26, статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", суд дійшов висновку про те, що такий протокол не є правовим актом індивідуальної дії та не може вважатися рішенням про відмову в продажі земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5322680500:00:002:0301 у власність для ведення фермерського господарства, яке може бути оскаржено до суду. При цьому, такий протокол від 22.12.2023 №48 не містить жодних мотивів відмови. Водночас, частиною третьою статті 128 Земельного кодексу України передбачено, що у рішенні про відмову в продажі земельної ділянки обов`язково зазначаються обґрунтовані причин відмови.

Отже, відсутність рішення про надання дозволу або про відмову в наданні такого дозволу на продаж земельної ділянки з кадастровим номером 5322680500:00:002:0301 у власність для ведення фермерського господарства, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити відповідно до статті 128 Земельного кодексу України, чим порушив процедуру розгляду відповідного питання, а, отже, діяв всупереч вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд вважає, що Лохвицька міська рада допустила протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 26.07.2023 про надання дозволу на викуп земельної ділянки з кадастровим номером 5322680500:00:002:0301 у власність для ведення фермерського господарства.

Щодо способу захисту порушеного права позивача внаслідок протиправної бездіяльності відповідача, то суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України способом захисту прав особи від протиправної бездіяльності є визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Тобто дії, які він повинен вчинити за законом.

Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003). При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі №509/1350/17 оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд має право визнати бездіяльність суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язати вчинити певні дії. Суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з`ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Разом з тим наведених обставин судами не встановлено. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Однак суди не досліджували у повній мірі, чи ці мотиви є вичерпними і чи дотримано позивачем усіх інших умов для отримання ним такого дозволу. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов`язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою (п.36-39).

Тобто, застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу, в спірному випадку на продаж земельної ділянки, є правильним, коли уповноважений орган розглянув заяву позивача та прийняв рішення, яким відмовив в його задоволенні. В такому разі, суд під час перевірки підстав прийняття рішення, перевіряє конкретні підстави відмови в наданні дозволу. У разі визнання незаконності підстав, що стали причиною прийняття рішення про відмову в наданні дозволу, доцільним способом захисту є власне зобов`язання уповноваженого суб`єкта прийняти конкретне рішення, а не зобов`язання повторно розглянути клопотання. Оскільки клопотання вже було розглянуто, рішення прийнято, тому повторний розгляд клопотання не захистить прав заявника. Відсутні підстави для зобов`язання відповідача надати дозвіл, якщо уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен був ухвалити за законом.

Суд враховує, що дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами: 1) за допомогою оціночних понять, наприклад: "за наявності поважних причин орган вправі надати …", "у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…", "рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…" тощо; 2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав; 3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів; 4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова "може". У такому випадку дійсно суд не може зобов`язати суб`єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде правомірним, а тому це не порушує будь-чиїх прав.

Суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом.

Суд наголошує, що відповідно до частини третьої статті 128 Земельного кодексу України відповідач зобов`язаний або надати дозвіл позивачу на продаж земельної ділянки, або мотивовано відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

В спірному випадку Лохвицька міська рада фактично не прийняла ні позитивного рішення, ні негативного рішення за заявою позивача від 26.07.2023. Тобто відповідач взагалі не висловив свого мотивованого висновку щодо наявності чи відсутності в позивача за поданою ним заявою та долучених до неї додатків умов для надання дозволу на продаж земельної ділянки відповідно до статті 128 Земельного кодексу України.

У даному випадку зобов`язанню прийняти рішення про продаж ОСОБА_1 земельної ділянки перешкоджає те, що відповідачем не було прийнято жодного рішення по суті заяви ОСОБА_1 , в тому числі й про відмову. Тому належним наслідком має бути зобов`язання прийняти рішення.

Суд зауважує, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до положень статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених відповідачем прав позивача внаслідок протиправної бездіяльності Лохвицької міської ради щодо розгляду в передбачений законодавством спосіб заяви позивача від 26.07.2023 про надання дозволу на викуп земельної ділянки з кадастровим номером 5322680500:00:002:0301 у власність для ведення фермерського господарства, буде зобов`язання відповідача розглянути вказану заяву позивача від 26.07.2023 та за результатами її розгляду прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки суду.

Отже, позовну заяву ОСОБА_1 належить задовольнити частково, змінивши форму захисту порушеного права.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача щодо неприйняття рішення за заявою позивача, суд вважає за можливе на підставі частини восьмої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідача судові витрати позивача повністю.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн

Суд вважає за необхідне покласти на відповідача судові витрати у сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями 139, 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (с. Бербениці, Полтавська область, 37211, рнокпп НОМЕР_2 ) до Лохвицької міської ради (вул. Перемоги, буд. 19, м. Лохвиця, Полтавська область, 37200, ідентифікаційний код 21048525) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Лохвицької міської ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на продаж земельної ділянки площею 38,00 га, кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, що розташована на території Лохвицької територіальної громади (Жабківсько - Бербеницького старостинського округу), Миргородського району, Полтавської області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з розстрочкою платежу до 9 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки.

Зобов`язати Лохвицьку міську раду розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на продаж земельної ділянки площею 38,00 га, кадастровий номер 5322680500:00:002:0301, що розташована на території Лохвицької територіальної громади (Жабківсько - Бербеницького старостинського округу), Миргородського району, Полтавської області з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства з розстрочкою платежу до 9 років за ціною, яка дорівнює нормативній грошовій оцінці земельної ділянки, та за результатами її розгляду по суті прийняти рішення відповідно до статті 128 Земельного кодексу України, яке оформити у формі рішення згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лохвицької міської ради на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.І. Клочко