Ухвала

від 05.11.2024 по справі 520/29534/24

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

05 листопада 2024 року справа № 520/29534/24

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації (вул. Дмитрівська, буд. 14/16, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61052, код ЄДРПОУ 02001937) про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка просить суд визнати протиправним та скасувати висновок експерта Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації № 12-17-157-Чт/23 відносно причин смерті ОСОБА_2 та зобов`язати відповідача повторно провести судово-медичну експертизу.

Згідно з п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Ознайомившись із матеріалами справи та, вирішуючи вказане питання, суд вважає, що поданий позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, враховуючи таке.

Щодо компетенції адміністративних судів

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, ч.1 ст. 2 якого встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

У відповідності до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.4 КАС України суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Щодо предмета оскарження згідно приписів КАС України

Пунктами 18, 19 ст.4 КАС України визначено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Так, правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб`єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов`язків учасників конкретних правовідносин.

При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами мають породжувати права і обов`язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб`єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб`єкта і відповідно інший суб`єкт зобов`язаний виконувати його вимоги.

Тобто, особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов`язки для інших суб`єктів.

Зі змісту позовних вимог встановлено, що позивачка просить скасувати висновок експерта № 12-17-157-ЧТ/23 Обласного бюро судово-медичної експертизи Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної державної адміністрації, відносно причин смерті ОСОБА_2 1986 року народження.

У ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" передбачено, що судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

При цьому, предметом висновку експерта є дослідження обставин, які мають бути взяті до уваги при прийнятті відповідних рішень.

Отже, висновок експерта не створює безпосередніх правових наслідків, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність.

Тобто, висновок експерта не є рішенням органу державної влади, нормативним актом чи актом індивідуальної дії та не створює, не припиняє права та обов`язки особи, а лише фіксує певні обставини, виявлені за результатом проведення експертизи.

Таким чином, висновок експерта за своєю сутністю не є рішенням суб`єкта владних повноважень (індивідуальним актом) у розумінні статті 5 КАС України, яке може бути оскаржено до адміністративного суду та не може бути предметом спору в суді, оскільки цей документ не є нормативно-правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії та не має обов`язкового характеру, а викладені в них обставини можуть бути оцінені при прийнятті рішень.

Водночас, обов`язковою ознакою рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають обов`язковий характер.

Отже, правова природа оскаржуваного висновку експерта унеможливлює здійснення судового розгляду вимог про визнання його протиправним та скасування окремих його положень, у зв`язку із чим такі позовні вимоги не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що відповідно п.1 ч.1 ст.170 КАС України є підстави для відмови у відкритті провадження, оскільки в даному випадку висновок експерта не створює безпосередньо для позивачки жодних юридичних прав та/чи обов`язків, а тому спір щодо його оскарження не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями ст. ст. 5, 170, 241, 248, 256, 294, 295, 297 КАС України,

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити у відкритті провадження.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

3. Роз`яснити позивачці, що задля повернення сплаченого нею судового збору вона має подати до суду відповідне клопотання.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів до Другого апеляційного адміністративного суду з дня її підписання в порядку, передбаченому ст.294 КАС України.

Суддя А.А. Ширант