Ухвала

від 30.10.2024 по справі 761/31750/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 30 жовтня 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою задоволено клопотання прокурора першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням законів органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 26.08.2024 під час проведення обшуку у приміщенні, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: мобільний телефон Poco M5S, модель НОМЕР_1 , флеш накопичувач червоного кольору з металевою вставкою та надписом p/d 8gb, ноутбук HP sn CND9453KQQ.

Не погоджуючись з таким рішенням, представник власника майна ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 , подала апеляційну скаргу, в якій просила поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що після розгляду клопотання, ухвалу не проголошено, копію оскаржуваного рішення отримано апелянтом 23 вересня 2024 року, апеляційну скаргу направлено, через систему «Електронний суд» 27 вересня 2024 року.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.

На думку апелянта, органом досудового розслідування не обґрунтовано правову підставу для арешту вилученого майна та яке відношення воно має до кримінального провадження.

Звертає увагу на те, що ноутбук та телефон вилучено всупереч ухвалі слідчого судді та містить особисту інформацію відносно ОСОБА_5 , в тому числі, щодо її стану здоров`я.

В судове засідання прокурор та власник майна не з`явилися, на електронну адресу суду 29 та 30 жовтня 2024 року направили заяви про розгляд апеляційної скарги у їх відсутність. У свій заяві прокурор заперечив щодо задоволення скарги. Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності прокурора та власника майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України, зважаючи на скорочені строки розгляду справ такої категорії (ч. 2 ст. 422 КПК України).

Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з цим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

Статтею 117 КПК України визначено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. Відповідно, поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження є обставини, що об`єктивно перешкоджали особі, яка має право на оскарження постанови, вчасно подати апеляційну скаргу.

З матеріалів справи убачається, що 12 вересня 2024 року слідчим суддею вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення не проголошено. Однак, у той самий день (а.с. 182, т. 1) проголошено повний текст ухвали у відсутність учасників провадження. Копію рішення представником власника майна - адвокатом ОСОБА_6 отримано 24 вересня 2024 року (а.с. 189, т. 1), апеляційну скаргу направлено, через систему «Електронний суд» 27 вересня 2024 року.Колегія суддів вважає, що з наведених підстав, строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 12 квітня 2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 22024000000000334,за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Прокурор клопотанні зазначив, що посадові особи НГВУ «Чернігівнафтогаз» ПАТ «Укрнафта» (ЄДРПОУ 00136573, зареєстроване за адресою: Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Вокзальна, 1, власники: держава Україна в особі суб`єкта управління об`єктами державної власності - Міністерство оборони України та АТ «НАК «Нафтогаз України») (далі - НГВУ) перебуваючи у змові з ТОВ «Прилуцький нафтоналив» (ЄДРПОУ 31758032, зареєстроване за адресою: Вінницька область, м. Гайсин, вул. Заводська, 26, фактично знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , промислові потужності знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , директор - ОСОБА_8 ) (далі - ТОВ «ПНН») здійснюють перешкоджання законній діяльності Збройних сил України, шляхом постачання з боку ТОВ «ПНН» неякісної сировини для виготовлення світлих нафтопродуктів для потреб ЗС України.

За версією органу досудового розслідування, ТОВ «ПНН» надає послуги із приймання, зберігання та відвантаження нафти, власником якої є НГВУ. Під час надання вказаних послуг, посадові особи ТОВ «ПНН» з відома посадових осіб та служби безпеки НГВУ вчиняє дії, спрямовані на заволодіння нафтою.

При цьому, з метою заміщення нестачі нафти та формування необлікованого запасу нафти, ТОВ «ПНН» здійснюється придбання за готівкові кошти без відображення у бухгалтерській та податковій звітностях мазуту у ПП «Агротемп» (ЄДРПОУ 22590605, зареєстроване за адресою: АДРЕСА_4 ), ПП «Грат» (ЄДРПОУ 32079396, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 2) та ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Новітні нанотехнології» (ЄДРПОУ 40110970, знаходиться за адресою: Чернігівська область, Чернігівський район, с. Неданчичі, вул. Садова, 1А) (далі - ТОВ «НВП «ННТ») за ціною орієнтовно 17-19 грн/кг, який у пропорції 1000 тонн нафти та 300 тонн мазуту змішується у резервуарному парку ТОВ «ПНН» (Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Дружби Народів, 16) з нафтою та повертається НГВУ.

У той же час, викрадена ТОВ «ПНН» нафта у НГВУ, з використанням ряду суб`єктів господарської діяльності постачається для переробки ТОВ «НВП «ННТ» для нелегального виробництва пального. Водночас, отриманий мазут у результаті переробки нафти відвантажується ТОВ «ПНН» для змішування з нафтою.

26 серпня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 серпня 2024 року проведено обшук у житловому приміщені, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає бухгалтер ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Новітні нанотехнології» (ЄДРПОУ 40110970) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У ході вказаного обшуку виявлено та вилучено мобільний телефон, флеш накопичувач та ноутбук.

Постановою старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 від 26 серпня 2024 року вилучене під час обшуку майно визнано речовим доказам у кримінальному провадженні № 22024000000000334.

27 серпня 2024 року прокурор Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 поштою направив до Шевченківського районного суду м. Києва клопотання про накладення арешту на майно, яке вилучено 26 серпня 2024 року під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , з метою збереження речових доказів.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року клопотання задоволено.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі щодо накладення арешту на майно.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.

Задовольняючи клопотання, внесене в межах кримінального провадження № 22024000000000334 про накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, слідчий суддя дослідив матеріали, додані до клопотання, прийшов до правильного висновку, що з метою збереження речових доказів, необхідно накласти арешт.

Колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, оскільки зазначене майно у даному кримінальному провадженні визнано речовими доказами відповідно до постанови старшого слідчого в ОВС 1 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_9 від 26 серпня 2024 року (а.с. 174-177). З тих підстав, що вказані предмети можуть бути використані як доказ факту та обставин протиправних дій, що встановлюються під час кримінального провадження, зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а також мають суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, перевірив співрозмірність втручання у права ОСОБА_5 з потребами кримінального провадження. З огляду на положення п. 1 ч.ч 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132,170,172КПК України, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК України повинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус як накладення арешту на майно та надасть змогу виконати завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, а відтак доводи апелянта про відсутність правових підстав для арешту майна, є не переконливими.

Доводи апелянта, що ноутбук та телефон вилучено всупереч ухвалі слідчого судді не заслуговують на увагу, оскільки як вважає колегія суддів, хоча слідчим суддею дозвіл на їх вилучення не надався, проте вони мають значення у кримінальному провадженні і мали статус тимчасово вилученого майна.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 117, 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити представнику власника майна ОСОБА_5 - адвокату ОСОБА_6 , строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківськогорайонного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 , - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 761/31750/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13

Справа № 11сс/82/6581/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.170 КПК