Постанова

від 06.11.2024 по справі 520/7314/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 р. Справа № 520/7314/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної установи Покровської виправної колонії (№17) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Полях Н.А., м. Харків, повний текст складено 15.08.24 по справі № 520/7314/24

за позовом ОСОБА_1

до Державної установи Покровської виправної колонії (№17)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи Покровська виправна колонія (№17) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 30.08.2022 року, 16.06.2023 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі №520/22058/21;

- зобов`язати Державну установу Покровська виправна колонія (№17) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 30.08.2022 року, 16.06.2023 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі №520/22058/21;

- визнати протиправною бездіяльність Державної установи Покровська виправна колонія (№17) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.02.2024 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 року у справі №520/18788/23;

- зобов`язати Державну установу Покровська виправна колонія (№17) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.02.2024 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 року у справі №520/18788/23.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 частково задоволено позов.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи Покровська виправна колонія (№17) стосовно несвоєчасного остаточного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 .

Зобов`язано Державну установу Покровська виправна колонія (№17) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки остаточного розрахунку за період з 24.08.2023 по 20.02.2024 (за 181 календарний день - шість місяців) в сумі 44620,12 грн. (сорок чотири тисячі шістсот двадцять гривень дванадцять копійок), з відрахуванням з такої суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної установи Покровська виправна колонія (№17) на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 968,96 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про часткове задоволення позовних вимог, так як у справах № 520/7314/24 та № 520/7611/22 тотожні підстави позову, а саме стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні. Таким чином, суд першої інстанції мав відмовити у відкритті провадження.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 23.06.2003 по 16.07.2019 проходив військову службу у Державній установі Покровська виправна колонія (№17).

Відповідно до наказу від 16.07.2019 року №41/ОС-19 позивача з 16.07.2019 року було звільнено з військової служби.

Проте при звільненні позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення.

У зв`язку з цим позивач 29.06.2021 року звернувся з заявою до відповідача з проханням виплатити зазначену виплату.

Відповідачем відмовлено у задоволенні заяви позивача. Для вирішення спору позивач звернувся до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року по справі №520/22058/21, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи Покровська виправна колонія (№17) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправними дії Державної установи Покровська виправна колонія (№17) щодо застосування серпня 2012 року та січня 2017 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно.

Зобов`язано Державну установу Покровська виправна колонія (№17) нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Зазначене рішення суду набрало законної сили.

На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі №520/22058/21 відповідачем 30.08.2022 року виплачено на користь позивача першу частину індексації грошового забезпечення у сумі 25600,17 грн., що підтверджується повідомленням про надходження коштів

Проте, 16.06.2023 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі №520/22058/21 відповідачем виплачено на користь позивача другу частину індексації грошового забезпечення у сумі 36249,73 грн., що підтверджується повідомленням про надходження коштів.

Разом з цим залишилась невиплаченою індексація грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 16.07.2019 року.

Для вирішення спору позивач звернувся до суду.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.02.2024 року по справі №520/18788/23, адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи Покровська виправна колонія (№17) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної установи Покровська виправна колонія (№17) щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 16.07.2019 року включно.

Зобов`язано Державну установу Покровська виправна колонія (№17) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 16.07.2019 року включно відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 року по справі №520/18788/23, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 520/18788/23 - змінено, викладено 3 абзац резолютивної частини в такій редакції:

"Зобов`язати Державну установу "Покровська виправна колонія (№17) " нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн в місяць у загальній сумі 69 250,77 грн за період з 01.03.2018 по 16.07.2019 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 за № 44".

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 520/18788/23 залишено без змін.

Так, 21.02.2024 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 року у справі №520/18788/23 відповідачем виплачено на користь позивача індексацію грошового забезпечення у сумі 69250,77 грн., що підтверджується банківською випискою.

Проте відповідачем в порушення статті 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" не виплачено на користь позивача компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Не погоджуючись із такою бездіяльністю суб`єкта владних повноважень позивач з метою захисту порушених прав звернувся з позовом до суду.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що середній заробіток за час затримки розрахунку має бути перерахований та виплачений позивачу у сумі 44 620,12 грн, з урахуванням істотності частки недоплаченої суми порівняно із середнім заробітком працівника.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності.

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив нарахувати та виплатити йому компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Проте, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 розглянуто позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто розглянуто позовні вимоги, які не були предметом позову у даній справі.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання Державної установи Покровської виправної колонії (№17) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 30.08.2022 року, 16.06.2023 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі №520/22058/21, колегія суддів зазначає наступне.

Приписами частини другої ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Статтею 1 Закону України «Про компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ (далі - Закон № 2050-ІІІ) передбачено те, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Згідно зі статтею 2 Закону № 2050-ІІІ, компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За змістом статті 3 Закону № 2050-ІІІ, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Відповідно до статті 4 даного Закону, виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктами 2, 3 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159 (далі - Порядок № 159) передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі № 134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.

Апеляційний суд встановив те, що відповідач виплатив позивачу заборгованість індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року в сумі 25 600, 17 грн. - 30.08.2022 року та в сумі 36 249, 73 грн. - 16.06.2023.

Тобто, відповідач порушив строки виплати індексації грошового забезпечення позивача, за період з 28 лютого 2018 року по 16 червня 2023 року.

Отже, відповідач, одночасно із виплатою суми заборгованості мав обов`язок виплати позивачу суму компенсації втрати частини доходів за період з 28.02.2018 по 16.06.2023, однак не виконав його.

Отже, підводячи підсумок наведеного, апеляційний суд вважає, що позов необхідно задовольнити, шляхом:

- визнання протиправною бездіяльність Державної установи Покровської виправної колонії (№17) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 30.08.2022 року, 16.06.2023 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі №520/22058/21, за період з 28 лютого 2018 року по 16 червня 2023 року;

- зобов`язання Державної установи Покровської виправної колонії (№17) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 30.08.2022 року, 16.06.2023 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі №520/22058/21, за період з 28 лютого 2018 року по 16 червня 2023 року.

При цьому, апеляційний суд, з метою ефективного захисту порушеного права позивача, вважає за необхідне, на підставі статті 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу компенсації втрати частини грошових доходів, за період з 28 лютого 2018 року по 16 червня 2023 року, у зв`язку з порушенням встановлених строків нарахування та виплати індексації грошового забезпечення.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання Державної установи Покровської виправної колонії (№17) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.02.2024 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 року у справі №520/18788/23, колегія суддів зазначає наступне.

Право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно ст.3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Таким чином, приписи вищезазначених статей Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття «доходи» для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Відповідно до вимог ст.4 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

З метою реалізації Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 21 лютого 2001 року №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати (далі по тексту - Порядок № 159).

Згідно п.3 Порядку №159, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Таким чином, основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів.

Отже, Закон України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Наведене вище нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Отже, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів.

При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Наведений вище висновок узгоджується правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах Верховного Суду від 20.02.2018 у справі №522/5664/17, від 05.10.2018 у справі №162/787/16-а.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.

Коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. А отже, визначальними обставинами для виплати компенсації є дати нарахування та фактичної виплати вказаних доходів, оскільки основною умовою для виплати громадянину компенсації, передбаченої ст.2 Закону №2050-III, є порушення встановлених строків саме виплати нарахованих доходів.

Наведене вище також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.02.2021 у справі №1540/3742/18.

З огляду на викладене вище, в даному випадку право на компенсацію особа набуває після набрання законної сили судовим рішенням та у разі несвоєчасної виплати відповідачем сум доходу, які стягнуто на підставі цього рішення.

Як встановлено з матеріалів даної справи, позивач проходив військову службу у Державній установі Покровська виправна колонія (№17) та 16.07.2019 звільнений з військової служби.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 року по справі №520/18788/23, апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 520/18788/23 - змінено, викладено 3 абзац резолютивної частини в такій редакції:

"Зобов`язати Державну установу "Покровська виправна колонія (№17) " нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення у фіксованій величині 4463,15 грн в місяць у загальній сумі 69 250,77 грн за період з 01.03.2018 по 16.07.2019 включно, відповідно до норм абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 за № 1078, із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 за № 44".

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 520/18788/23 залишено без змін.

Вказане рішення суду першої інстанції набрало законної сили.

За приписами норм Конституції України та КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

На виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 у справі №520/18788/23 (яке набрало законної сили) відповідачем 21.02.2024 було нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 16.07.2019.

Зазначені вище обставини фактично не заперечуються учасниками справи.

Як вже зазначалося вище, в даному випадку підставою для виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати є затримка на один і більше календарних місяців виплати доходів згідно рішення суду.

Оскільки рішення суду у справі №520/18788/23, яке набрало законної сили, відповідачем було виконано 21.02.2024, затримка виконання рішення суду склала менше одного місяця.

Наведене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.03.2020 у справі №817/621/18.

Відтак, з урахуванням вже згаданих вище норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» (зокрема ст.2 цього Закону), а також Порядку №159, колегія суддів вважає, що відсутні правові підстави для виплати позивачу компенсації втрати частини доходів, оскільки виплату належних сум (право на які визначено судовим рішенням, яке набрало законної сили) проведено без затримки у один місяць.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості та безпідставності заявлених вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання Державної установи Покровської виправної колонії (№17) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 21.02.2024 року на виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 05.02.2024 року у справі №520/18788/23.

Відтак, доводи позивача щодо обґрунтованості заявлених ним вимог спростовуються наведеними вище висновками суду апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на наведені вище міркування, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального права.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги такими, що спростовують висновки суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної установи Покровської виправної колонії (№17) - задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 по справі № 520/7314/24 - скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної установи Покровської виправної колонії (№17) щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 30.08.2022 року, 16.06.2023 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі №520/22058/21, за період з 28 лютого 2018 року по 16 червня 2023 року;

Зобов`язати Державну установу Покровську виправну колонію (№17) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати індексації грошового забезпечення виплаченої 30.08.2022 року, 16.06.2023 року на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 31.01.2022 року у справі №520/22058/21, за період з 28 лютого 2018 року по 16 червня 2023 року.

В іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Державної установи Покровська виправна колонія (№17) (код ЄДРПОУ 08564618, с-ще Покровське, Ізюмський р-н, Харківська обл., 64266) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судового збору у розмірі 968,96 грн. (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва