Постанова

від 28.10.2024 по справі 440/2812/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 р.Справа № 440/2812/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

за участю секретаря судового засідання Труфанової К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15.07.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі №440/2812/24

за позовом Приватного підприємства "Скайнет"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "СКАЙНЕТ" (далі по тексту позивач, ПП "СКАЙНЕТ", підприємство) звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі відповідач, Держпродспоживслужба, суб`єкт владних повноважень, апелянт), в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 15.02.2024 №16 про накладення стягнення, передбаченого статтею 20 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення».

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року позов ПП "СКАЙНЕТ" задоволено.

Визнано протиправною та скасувано постанову Держпродспоживслужби від 15 лютого 2024 року № 16.

Стягнуто на користь ПП "СКАЙНЕТ" за рахунок бюджетних асигнувань Держпродспоживслужби витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції у частині задоволених позовних вимог, Держпродспоживслужби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у цій частині та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Держпродспоживслужба стверджує, що сул першої інстанції, при ухваленні рішення по справі № 440/2812/24, помилково виходив з того, що позивач не здійснював рекламу тютюнових виробів, а здійснював їх продаж.

Зазначила, що в ході проведення перевірки його уповноваженими особами встановлено, що місця торгівлі тютюновими виробами оформлені елементами дизайну-підсвічування, розміщення по декілька одиниць товару поряд, встановлено розміщення пачок тютюнових виробів у спеціальних рамках з використанням графічних зображень, малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, зокрема: поруч з основною вітриною тютюнових виробів, в прикасовій зоні, розміщено чотири рекламних об`єктів тютюнових виробів.

Вказане, на думку апелянта свідчить про порушення ст. 16 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» (далі - Закон № 2899-IV), а саме: забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини.

Вважав, що розміщення зразків тютюнових виробів на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини покликане для привертання уваги споживача та здійснюється для досягнення результату або ймовірного результату яким прямо чи опосередковано є стимулювання продажу тютюнових виробів або вживання тютюну, що є порушенням статті 16 Закону №2899-IV.

Звернув увагу на те, що не на всіх засобах стимулювання продажу наявні відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами, зокрема на Додатках № 3 та 4 до акту №000021 від 13.02.2024 видно що напис на пачках цигарок прикриті великими цінниками.

Також вказав на те, що в торгівельному приміщенні магазину позивача інформація була частковою, а тому не може розглядатися як інформація про продукцію у розумінні ч. 1 ст. 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Позивач надав письмові пояснення, які за своєю суттю є відзивом на апеляційну скаргу, та у яких просив відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги. Посилаючись на практику розгляду справ судами апеляційної інстанції та висновки Верховного Суду, стверджував про правомірне розміщення продукції та інформації про неї у місці її продажу не є і не може вважатись рекламуванням та стимулюванням її продажу, а тому відсутні будь-які правові підстави для застосування фінансових санкцій до Позивача.

Згідно з положеннями ч. 1, 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, доводи представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що на підставі Наказу Держпродспоживслужби на проведення позапланової перевірки: №181-ОД від 12.02.2024 /а.с.36/, звернення фізичної особи від 22.01.2024, стосовно порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення з боку діяльності ПП «Скайнет» за адресою: м. Полтава, Полтавська область, вул. Соборності, 46, погодження на проведення позапланового заходу (контролю) в частині додержання ПП «СКАЙНЕТ» законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення №568-24 від 25.01.2024 та посвідчення (направлення) на проведення перевірки: №110 від 12.02.2024, відповідачем проведений позаплановий захід державного нагляду (контролю) в частині додержання позивачем законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 46.

Держпродспоживслужба склала акт №000021 від 13.02.2024 за результатами проведення позапланового заходу державного контролю щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, за адресою місця здійснення діяльності ПП «СКАЙНЕТ» за адресою: Полтавська область, м. Полтава, вул. Соборності, 46, магазин «ПРОДУКТИ» /а.с.11-16/.

У ході проведення перевірки встановлено наявність реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, а саме: місця торгівлі тютюновими виробами оформлені елементами дизайну-підсвічування, розміщення по декілька одиниць товару поряд, встановлено розміщення пачок тютюнових виробів у спеціальних рамках з використанням графічних зображень, малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, зокрема: поруч з основною вітриною тютюнових виробів, в прикасовій зоні, розміщено чотири рекламних об`єктів тютюнових виробів.

Таким чином, в ході проведення позапланового заходу було встановлено порушення статті 16 Закону №2899-IV, а саме: забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини.

Постановою від 15.02.2024 №16 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону №2899-IV, за порушення частини першої статті 16 Закону №2899-IV до Позивача застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 120 000,00 грн /а.с.17/.

ПП «СКАЙНЕТ» не погодилося із постановою від 15.02.2024 №16 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу та звернулося до суду із даним позовом про її оскарження.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач хоча й мав право на проведення відповідної перевірки, проте за її результатами дійшов помилкового висновку про те, що розміщення одиниць тютюнової продукції із відповідним маркуванням у місці, в якому здійснюється реалізація таких виробів, є одним із заходів виконання суб`єктами господарювання вимог законодавства України щодо забезпечення прав споживачів на інформацію про продукцію, та не може розглядатись як реклама або стимулювання продажу у розумінні Закону № 2899-IV.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом; спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 877-V підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема: звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється територіальним органом державного нагляду (контролю) за наявністю погодження центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Відповідальність за порушення законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення передбачена статтею 20 Закону № 2899-IV.

Так, відповідно до абзацу 9 частини 2 статті 20 Закону №2899-IV за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, застосовує фінансові санкції до суб`єктів господарювання у разі порушення вимог статей 16, 16-1 чи 16-2 цього Закону - тридцять тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п`ятдесят тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2022 №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (далі - постанова Кабінету Міністрів України №303, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постановлено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

Згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України №303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні», крім здійснення заходів державного ринкового нагляду щодо: побутових ламп неспрямованого випромінення в частині їх відповідності вимогам Технічного регламенту щодо вимог до екодизайну для побутових ламп неспрямованого випромінення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №734, і Технічного регламенту щодо встановлення системи для визначення вимог з екодизайну енергоспоживчих продуктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 №804.

Водночас, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №303 передбачає, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 №522, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.04.2023 за №561/39617, затверджений Перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) у сфері законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення на період воєнного стану.

Пункт 3 цього наказу передбачає таку підставу як звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Отже, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України №303 дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах, у цьому випадку - це Міністерство охорони здоров`я України, яке наказом від 17.03.2023 №522 надало Держпродспоживслужбі України повноваження на здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) з підстав, визначених Переліком.

Як встановлено судом, підставою для призначення позапланової перевірки слугувала скарга ОСОБА_1 від 22.01.2024 до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, у якій повідомив щодо порушень законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення ПП «СКАЙНЕТ» м. Полтава, вул. Соборності, 46 /а.с.37/.

Згідно з листом Дердпродспоживслужби України від 20.09.2023 №15.1.3-6/20275 надано Держпродспоживслужбі погодження на проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) в частині додержання ПП «СКАЙНЕТ» законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення за адресою: м. Полтава, вул. Соборності, 46 /а.с.36-37/

Оскільки перевірка позивача проведена на підставі 2 постанови Кабінету Міністрів України №303, пункту 3 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 17.03.2023 №522, скарги ОСОБА_1 від 22.01.2024, погодження Держпродспоживслужби України від 25.01.2024 №15.1.3-6/1706, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у відповідача підстав та повноваження для її проведення.

Стосовно суті встановлених порушень, колегія суддів зазначає таке.

Основні принципи та напрями державної політики щодо попередження куріння тютюнових виробів, зниження рівня їх вживання серед населення, обмеження доступу до них дітей, охорони здоров`я населення від шкоди, що завдається їхньому здоров`ю внаслідок розвитку захворювань, інвалідності, а також смертності, спричинених курінням тютюнових виробів чи іншим способом їх вживання, регулюються Законом №2899-IV.

Згідно зі статтею 19 Закону №2899-IV державний контроль за дотриманням положень цього Закону здійснюють відповідні центральні органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до абзаців 1 та 7 частини першої статті 16 Закону №2899-IV забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них.

На думку відповідача позивачем порушено вимоги вищевказаною статті та здійснено розповсюдження реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, а саме:

1) встановлено розміщення трьох пачок тютюнових виробів торгової марки «Rothmans» у спеціальній рамці з використанням графічних зображень, малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання.

2) встановлено розміщення чотирьох пачок тютюнових виробів торгової марки «KENT» у спеціальній рамці з використанням графічних зображень, малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання, з великими цінниками.

3) встановлено розміщення двох пачок тютюнових виробів торгової марки «SOBRANIE» у спеціальній рамці з використанням графічних зображень, малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання.

4) встановлено розміщення чотирьох пачок тютюнових виробів торгової марки «Winston» у спеціальній рамці з використанням графічних зображень, малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання.

Колегія суддів зазначає, що дійсно у магазині «Продукти», за адресою, м. Полтава, вул. Соборності, 46, розміщені рекламні об`єкти у вигляді спеціальних рамок з використанням графічних зображень, малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання, які наповнені тютюновими виробами «Rothmans», «KENT», «SOBRANIE», «Winston» в кількості від двох до чотирьох пачок, що підтверджується фотознімком, які є невід`ємними додатками до акту передвіки.

Враховуючи те, що оформлення місця торгівлі тютюнових виробів у магазині «Продукти», за адресою, м. Полтава, вул. Соборності, 46, здійснено з використанням кольорових елементів (корони золотистого кольору, підсвічування рожевим кольором пачок тютюнових виробів, синій фон), колегія суддів констатує, що такі дії належать до реклами та стимулювання продажу тютюнових виробів, яка заборонена частиною 1 статті 16 Закону № 2899-IV.

Наведене є безумовним порушенням абзаців 1, 7 частини першої статті 16 Закону №2899-IV.

Покликання позивача на виконання вимог частини 1 статті 15 Закону України «Про інформацію», колегія суддів вважає хибною з таких підстав.

Дійсно, частина 1 статті 15 Закону України «Про інформацію» визначає інформацію про продукцію, яка повинна містити:

1) назву товару, найменування або відтворення знака для товарів і послуг, за якими вони реалізуються;

3) дані про основні властивості продукції, номінальну кількість (масу, об`єм тощо), умови використання;

4) відомості про вміст шкідливих для здоров`я речовин, які встановлені нормативно-правовими актами, та застереження щодо застосування окремої продукції, якщо такі застереження встановлені нормативно-правовими актами;

5) позначку про наявність у складі продукції генетично модифікованих організмів;

6) дані про ціну (тариф), умови та правила придбання продукції;

6-1) виробник (продавець) у разі виявлення недостовірної інформації про продукцію (якщо вона не шкодить життю, здоров`ю або майну споживача) протягом тижня вилучає цю продукцію з продажу та приводить інформацію про неї у відповідність, якщо законом чи відповідним технічним регламентом не встановлено інший порядок дій виробника (продавця) у таких випадках;

7) дату виготовлення;

8) відомості про умови зберігання;

9) гарантійні зобов`язання виробника (виконавця);

10) правила та умови ефективного і безпечного використання продукції;

11) строк придатності (строк служби) товару (наслідків роботи), відомості про необхідні дії споживача після їх закінчення, а також про можливі наслідки в разі невиконання цих дій;

12) найменування та місцезнаходження виробника (виконавця, продавця) і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача, а також проводить ремонт і технічне обслуговування.

Отже, інформація про продукцію повинна містити усі перераховані пункти. З матеріалів справи слідує, що розміщена на у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », за адресою, м. Полтава, вул. Соборності, 46, інформація була частковою, а тому не може розглядатися як інформація про продукцію у розумінні частини першої статті 15 Закону України «Про захист прав споживачів».

Разом з цим абзац 19 частини 1 статті 15 Закону України «Про інформацію» містить таке застереження, а саме: нормативно-правовими актами, в тому числі технічними регламентами, можуть бути встановлені додаткові вимоги до змісту інформації про продукцію. У разі якщо нормативно-правовими актами, у тому числі технічними регламентами, встановлено спеціальні вимоги до змісту інформації про певні види продукції, положення цієї частини застосовуються у частині, що не охоплюється такими спеціальними вимогами.

При цьому, приписи абзаців 1 та 7 частини першої статті 16 Закону №2899-IV чітко заборонують розміщення інформації як про виробника тютюнових виробів, так і тютюнових виробів у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них.

Колегія суддів також звертає увагу на помилковість посилань позивача та суду першої інстанції на висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №420/2004/22 та від 21.10.2021 у справі № 815/7483/16, від 06.02.2018 у справі № 323/1767/17 з таких підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналіз вказаної норми свідчить, що врахуванню підлягають висновки Верховного Суду, викладені у його постановах, лише щодо застосування конкретних норм права.

У наведених справах Верховний Суд розглядав правовідносини як виникли до 2023 року, та відповідно, регулювалися, зокрема, приписами частини першої статті 16 Закону №2899-IV у редакції, чинній на момент виникнення таких правовідносин, а саме:

«Забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, в тому числі: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, де ці вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, за виключенням одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація про наявні в продажу тютюнові вироби та ціни на них; ».

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що 11.07.2023 (окрім деяких положень) набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо охорони здоров`я населення від шкідливого впливу тютюну», яким частину першу статті 16 Закону №2899-IV викладено в такій редакції:

«Забороняються будь-яка реклама та стимулювання продажу тютюнових виробів, знаків для товарів і послуг, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються тютюнові вироби, у тому числі: розміщення інформації про виробника тютюнових виробів та/або тютюнові вироби у місцях, у яких такі вироби реалізуються чи надаються споживачеві, у тому числі на елементах обладнання та/або оформлення місць торгівлі, з використанням графічних зображень чи малюнків, кольорових елементів, фонових вставок, відмінних від кольору торговельного обладнання чи оформлення вітрини, рухомих світлових приладів, пристроїв для демонстрації відеороликів, крім одного плаката розміром не більше 40х30 см на одне місце торгівлі, в якому надається текстова інформація, надрукована шрифтом чорного кольору на білому фоні про наявні у продажу тютюнові вироби та ціни на них; ».

Отже, висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 19.01.2023 у справі №420/2004/22 та від 21.10.2021 у справі № 815/7483/16, від 06.02.2018 у справі № 323/1767/17 щодо застосування приписів частини першої статті 16 Закону №2899-IV є не релевантними до обставин цієї справи, оскільки спірні відносини у цій справі врегульовані приписами частини першої статті 16 Закону №2899-IV, викладеними у новій редакції.

При цьому, колегією суддів, на момент ухвалення цієї постанови, не встановлено наявності висновків Верховного Суду щодо застосування приписів абзаців 1 та 7 частини першої статті 16 Закону №2899-IV у редакції, чинній з 11.07.2023.

Також, колегія суддів не бере до уваги практику розгляду подібних спорів судами апеляційної інстанції, відповідно до положень ч.5 ст. 242 КАС України.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами доведено факт допущення позивачем порушень вимог абзаців 1 та 7 частини першої статті 16 Закону №2899-IV.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону №2899-IV особи, винні у порушенні законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення, несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно з абзацом 9 частини другої статті 20 Закону №2899-IV за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, застосовує фінансові санкції до суб`єктів господарювання у разі порушення вимог статей 16, 16-1 чи 16-2 цього Закону - тридцять тисяч гривень, а в разі повторного протягом року вчинення таких порушень - п`ятдесят тисяч гривень за кожен факт реклами на окремому рекламному носії або кожний окремий захід з метою стимулювання продажу тютюнових виробів, пристроїв для споживання тютюнових виробів без їх згоряння, електронних сигарет, заправних контейнерів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Відтак, колегія суддів констатує про обґрунтованість застосування відповідачем до позивача фінансових санкцій за порушення частини 1 статті 16-1 Закону № 2899-IV у розмірі, передбаченому абзацом дев`ятим частини другої статті 20 цього Закону, а саме, у сумі 120000 грн.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про законність та обґрунтованість висновків акту перевірки, та відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України спірної постанову від 15.02.2024 №16, у зв`язку цим відсутні підстави для її скасування та як наслідок, наявні підставами для задоволення вимог апеляційної скарги у повному обсязі.

Посилання позивача на протиправність оскаржуваної постанови ГУ Держпродспоживслужби колегія суддів вважає необґрунтованими з вище зазначених підстав.

Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі «Серявін та інші проти України» (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням викладеного та на підставі п.4 ч.1 ст. 317 КАСУ колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга Держпродспоживслужби підлягає задоволенню, а рішення суду І інстанції скасуванню з ухваленням постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області задовольнити.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року по справі №440/2812/24 скасувати.

Ухвалити постанову, якою у задоволенні за позовом Приватного підприємства "Скайнет" до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Л.В. ЛюбчичСудді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін Повний текст постанови складено 06.11.2024.