Постанова

від 06.11.2024 по справі 280/6229/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 280/6229/23

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Чепурнова Д.В., Коршуна А.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2023 в адміністративній справі №280/6229/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чіз Мілк" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

07.08.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду засобами поштового зв`язку надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧІЗ МІЛК» до Головного управління ДПС у Запорізькій області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №00/2188/04-06 від 20.07.2023;

- стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2023 в адміністративній справі №280/6229/23 позов задоволено частково. Визнано частково протиправним та скасовано винесене Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення №00/2188/04-06 від 20.07.2023 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЧІЗ МІЛК» штрафних санкцій на суму 106 547,58грн. (сто шість тисяч п`ятсот сорок сім гривень 58 копійок). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Третього апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначено, що судом першої інстанції правильно встановлено та досліджено усі обставини справи, в результаті чого прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до вимог ст. 311 КАС України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до даних, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧІЗ МІЛК» (код ЄДРПОУ 41047696) зареєстроване в якості юридичної особи 17.02.2001, номер запису 1001031070007041865, основним видом діяльності за КВЕД є 46.33 оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами.

За результатами проведення камеральної перевірки Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було складено Акт про результати камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в ЄРПН №1202/08-01-04-06/41047696 від 01.06.2023 (далі - Акт перевірки), яким встановлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201, пункту 89 підрозділу 2 розділу ХХ, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН.

Не погодившись з висновками Акту перевірки №1202/08-01-04-06/41047696 від 01.06.2023 позивач 27.06.2023 подав до ГУ ДПС у Запорізькій області заперечення та пояснення до зазначеного Акту перевірки.

На підставі висновків Акту перевірки №1202/08-01-04-06/41047696 від 01.06.2023 та враховуючи подані позивачем заперечення, ГУ ДПС у Запорізькій області прийнято податкове повідомлення-рішення №00/2188/04-06 від 20.07.2023, яким за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201, статтею 89 підрозділу 2 розділу ХХ, підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та згідно абзацу 1 пункту 1201-1 статті 1201 розділу ІІ, пунктів 52-1, 90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф за платежем Податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 141 780,10 грн.

Відповідно до розрахунку штрафу, який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №00/2188/04-06 від 20.07.2023, податковим органом застосовано розмір штрафу за наступними ставками:

- 2% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 14,50грн.;

- 5% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 24,17грн.;

- 10% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 36 128,92грн.;

- 20% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 1 574,96грн.;

- 30% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 103 880,03грн;

- 40% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 157,52грн.

Не погоджуючись з правомірністю прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №00/2188/04-06 від 20.07.2023, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з обгрунтованості вимог позивача, відтак і наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору та, відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

За нормами пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу.

Податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування,зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги».

З метою отримання продавцем зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування, що підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупцем, такий продавець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та розрахунок коригування в електронному вигляді. Такий розрахунок коригування вважається зареєстрованим в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими продавцем.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246) (у редакції на час подання накладних) визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Реєстр) (п.1).

Згідно п. 2 Порядку № 1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної (далі - розрахунок коригування) - електронний документ, який складається платником податку до податкової накладної відповідно до вимог Кодексу в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Операційний день - частина дня, протягом якої здійснюються прийняття від платників податку податкових накладних та/або розрахунків коригування та реєстрація або зупинення реєстрації.

Згідно п. 3 Порядку № 1246 операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.

За п.п. 5, 7-15 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 2001.3, 2001.9 статті 2001 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній / розрахунку коригування.

Отримувач (покупець) - платник податку має право звіряти дані отриманих податкової накладної та/або розрахунку коригування на відповідність даним Реєстру.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.

За операціями з постачання послуг нерезидентом податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються зареєстрованим на території України отримувачем (покупцем) - платником податку таких послуг.

Розрахунок коригування, складений постачальником (продавцем) до податкової накладної, складеної на отримувача (покупця) - платника податку, підлягає реєстрації: постачальником (продавцем), якщо передбачається збільшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь такого постачальника (продавця) або коригування кількісних і вартісних показників у підсумку не змінює суми такої компенсації; отримувачем (покупцем), якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника (продавця), для чого постачальник (продавець) надсилає складений розрахунок коригування отримувачу (покупцю).

Розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, а також до податкових накладних, які не видаються отримувачу (покупцю) - платнику податку (за наявності законодавчих підстав для складення таких розрахунків коригування), підлягають реєстрації постачальником (продавцем), крім розрахунків коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (продавцю) (зменшення податкового зобов`язання постачальника (продавця) та податкового кредиту отримувача (покупця), складених після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації таким отримувачем (покупцем).

До Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням: кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою; кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

При цьому розрахунок коригування, що підлягає реєстрації отримувачем (покупцем), приймається до Реєстру, якщо він складений з накладенням постачальником (продавцем) та отримувачем (покупцем) кваліфікованого електронного підпису відповідно до абзаців першого - третього цього пункту.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

За підпунктом 14.1.133 пункту 14.1 статті 14 ПК України, операційний (банківський) день - частина робочого дня, протягом якої приймаються документи на переказ та на їх відкликання і, за наявності технічної можливості, здійснюється їх обробка, передача та виконання.

Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджено наказом Міністерства фінансів України 6 червня 2017 року № 557 (далі - Порядок № 557), розроблений відповідно до Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронний цифровий підпис», «;Про інформацію», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», «;Про телекомунікації», визначає основні організаційно-правові засади обміну електронними документами між суб`єктами електронного документообігу (п. 1 Порядку).

Згідно п.2 розділу І Порядку № 557 друга квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу (адресатом) за результатами ідентифікації, обробки електронного документа та засвідчує факт і час приймання (неприймання) чи реєстрації такого електронного документа.

Електронний документообіг - сукупність процесів створення, подання, приймання, ідентифікації, оброблення, зберігання, використання електронних документів, які виконуються із застосуванням перевірки цілісності та (у разі необхідності) з підтвердженням факту одержання таких документів.

Електронні документи - документи (у тому числі податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові та акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових та акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), які створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачається Податковим кодексом України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання Кодексу, та/або пов`язане з реалізацією прав та обов`язків платника та/або контролюючих органів згідно із нормами Кодексу, та подаються у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Операційний день - частина дня, протягом якої за наявності технічної можливості здійснюється електронний документообіг.

Перша квитанція - електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.

За п.п. 4 6, 9, 11, 12 розділу ІІ Порядку після накладання ЕЦП автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв`язку до адресата протягом операційного дня.

Автор здійснює надсилання електронних документів з урахуванням встановлених законодавством граничних строків для подання таких документів.

Електронні документи, відправлені автором після закінчення строку, встановленого законодавством для подання аналогічних документів в паперовому вигляді, вважаються поданими з порушенням строків їх подання.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня або за 1 годину до його закінчення.

Перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 10 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається електронна печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Не пізніше наступного робочого дня з моменту формування першої квитанції, якщо інше не встановлено законодавством та цим Порядком, формується друга квитанція.

Друга квитанція є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) або повідомленням про неприйняття в контролюючому органі електронного документа. В другій квитанції зазначаються реквізити прийнятого (зареєстрованого) або неприйнятого (із зазначенням причини) електронного документа, результати обробки в контролюючому органі (дата та час прийняття (реєстрації) або неприйняття, реєстраційний номер, дані про автора та підписувача (підписувачів) електронного документа та автора квитанції).

Наказом ДПС України від 14 червня 2012 року № 516 затверджено Методичні рекомендації щодо приймання та комп`ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України (далі - Методичні рекомендації).

Згідно п. 4.13 Методичних рекомендацій податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв`язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях відповідно до наказу ДПА України від 10.04.2008 № 233 «Про подання електронної податкової звітності».

За п.п. 4.13.1 - 4.13.7 Методичних рекомендацій звітність приймається засобами телекомунікаційного зв`язку.

4.13.2. Документ, підготовлений за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення або будь-якого іншого програмного забезпечення, яке формує вихідний документ у форматі, затвердженому ДПС України, з накладеним ЕЦП, зашифрований та поданий в електронному вигляді до АЗ засобами телекомунікаційного зв`язку, вважається оригіналом.

4.13.3. Електронні звіти від платників податків приймаються за звітні періоди у терміни, визначені законодавством для відповідних податкових документів у паперовій формі.

4.13.4. АЗ при одержанні звітності в електронній формі від платника податків формує та направляє повідомлення про отримання звітності, що засвідчує факт і час доставки звітності до ЦОЕЗ.

4.13.5. ЦОЕЗ АЗ здійснює приймання звітів від платників податків, після чого обробляє звіти, формує і направляє платнику податків першу квитанцію, якою засвідчує факт і час отримання звітності, та другу, якою засвідчує факт приймання/неприймання звіту АЗ за місцем обліку платника.

ЦОЕЗ працює щоденно.

4.13.6. У разі подання платником податків звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв`язку до ЦОЕЗ останній

формує повідомлення платнику податків про отримання електронного звіту ЦОЕЗ;

перевіряє цілісність та відповідність транспортного повідомлення уніфікованому формату;

розшифровує електронний звіт;

перевіряє чинність та достовірність накладених на звіт ЕЦП;

перевіряє відповідність формату (стандарту) електронного звіту;

перевіряє заповнення обов`язкових реквізитів електронного звіту, які є обов`язковими для звітів на паперових носіях, що забезпечується відповідними алгоритмами контролю при прийманні звітів через ЦОЕЗ;

формує першу квитанцію, завіряє своїм ЕЦП та направляє платникові податків. У зазначеній квитанції у текстовому форматі вказуються реквізити одержаного електронного звіту, відповідність формату електронного звіту, результати перевірки ЕЦП та арифметично-логічної перевірки, реєстраційний номер, дата та час одержання електронного звіту і дані про відправника квитанції. Другий примірник квитанції зберігається у ЦОЕЗ;

імпортує дані електронного звіту, за яким відправлено платнику податків першу квитанцію, до бази даних АЗ;

завіряє електронний звіт платника податків власним ЕЦП, шифрує та передає до відповідних органів АЗ за місцем обліку підписувача;

завіряє власним ЕЦП другу квитанцію, отриману від відповідних органів адресата звітності за місцем обліку платника податків, шифрує та передає її суб`єкту звітності.

4.13.7. Факт приймання звіту в електронній формі адресатом звітності від платника податків підтверджується другою квитанцією, у якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків (назва та код ЄДРПОУ підприємства), дата та час приймання звіту, реєстраційний номер, податковий період, за який подається звіт, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП ЦОЕЗ, здійснюється її шифрування, після чого друга квитанція надсилається платнику податків засобами телекомунікаційного зв`язку.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до ОДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Отже, прийняття податкової документації є обов`язком контролюючого органу за умови дотримання вимог законодавства та правильності заповнення всіх обов`язкових реквізитів. Законодавством передбачено подання платником податків у електронній формі податкових документів, зокрема, податкових накладних. Підставою для направлення до відповідного контролюючого органу податкової звітності (у тому числі податкових накладних) в електронній формі є наявність укладеного між платником податків та контролюючим органом договору про визнання електронних документів.

Крім того, порушення платником податку на додану вартість граничного строку реєстрації та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є підставою для застосування до такого платника штрафу.

За п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначен/xml.

Згідно п. 109.1 статті 109.1 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Верховний Суд в постанові від 1 липня 2020 року у справі № 520/3640/19 зазначив, що відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

У визначенні податкового правопорушення законодавець прямо не зазначає про необхідність встановлення вини у діях платника податків.

Згідно правової позиції Верховного Суду в постановах від 2 липня 2019 у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 у справі № 1640/3125/18 вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Верховний Суд в постанові від 14 лютого 2019 у справі №809/1040/17 дійшов висновку, що оскільки судами встановлено, що позивач не допустив протиправних дій у даному випадку, тому навіть за умови відсутності у відповідача відомостей про дату виконання позивачем встановленого законом обов`язку з реєстрації податкової накладної, останній не підлягає притягненню до відповідальності. Також у цій справі суд звертав увагу на безпідставність доводів контролюючого органу про те, що платник повинен розрахувати всі ризики, пов`язані з роботою електронної системи та врахувати те, що відповідач повинен мати достатньо часу на проведення перевірки податкових накладних на відповідність, оскільки Порядком не встановлено будь-яких обмежень платнику у надсиланні податкових накладних для реєстрації в останній день 15-денного строку.

В постанові від 12 липня 2019 у справі № 0940/1600/18 Верховний Суд за результатами системного аналізу норм матеріального права дійшов висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН. Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДФС, та/або безпосередніх дій працівників ДФС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Системний аналіз наведених норм права та висновків Верховного Суду в контексті конкретних обставин справи дає підстави для такого висновку, що при встановленні обставин вчинення платником усіх необхідних дій щодо своєчасної реєстрації податкової накладної, натомість її реєстрація була здійснена з порушенням граничного терміну з незалежних від платника податку причин, у такому випадку відсутній склад податкового правопорушення, як наслідок - відсутні підстави для притягнення до відповідальності на підставі статті 120-1 ПК України.

За змістом норм ПК України, Порядків № 1246, № 557 податковим законодавством передбачено обов`язок надіслання платником податку звітності саме у межах операційного дня, який за вимогами законодавства триває з 8-ї до 20-ї години. При цьому, якщо граничні строки реєстрації податкових накладних припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем, законодавство не визначає час його тривалості.

На підтвердження своєчасності направлення на реєстрацію вищезазначених податкових накладних- розрахунків коригування позивачем надано скріншоти програми M.E.Doc із яких зокрема вбачається, що:

- податкові накладні від 31.10.2022 №3348, №3171, №3242, №3166, №3168, №3257, №3238, №3165, №3241, №3164, №3216, №3173, №3244, №3226, №3254, №3235, №3236, №3264, №3174 подані на реєстрацію 15.11.2022 о 17:35 та перебували в статусі «очікується доставка»;

- податкові накладні від 31.07.2022 №2338, №2346, №2354, №2364, №2365 подані на реєстрацію 15.08.2022 у період часу з 19:01 по 19:02 та перебували в статусі «очікується доставка»;

- розрахунки коригування від 06.10.2022 №3209, від 04.10.2022 №3208, від 10.10.2023 №3210 та від 13.10.2022 №3211 подані на реєстрацію 31.10.2022 о 09:21 та перебували в статусі «очікується доставка».

Отже, вищезазначене свідчить про необґрунтованість застосування відповідачем до позивача штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування №3348, №3171, №3242, №3166, №3168, №3257, №3238, №3165, №3241, №3164, №3216, №3173, №3244, №3226, №3254, №3235, №3236, №3264, №3174, №2338, №2346, №2354, №2364, №2365, №3208, №3209, №3210, №3211 та відповідно неправомірність прийнятого податкового повідомлення рішення в частині, що стосується зазначених податкових накладних/розрахунків коригування.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, зважаючи на висловлену Верховним Судом правову позицію у такій категорії справ, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що не виконання позивачем вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації спірних податкових накладних відбулось не з вини Товариства, що виключає елемент протиправності в діянні, та, як наслідок, притягнення до відповідальності.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності податкового повідомлення-рішення, на основі об`єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області -залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22.09.2023 в адміністративній справі №280/6229/23- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов

суддяА.О. Коршун