Постанова

від 06.11.2024 по справі 160/10932/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2024 року м. Дніпросправа № 160/10932/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Щербака А.А., Баранник Н.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року (суддя 1-ї інстанції Турлакова Н.В.) в адміністративній справі №160/10932/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айс Логістика» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

26.04.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Айс Логістика» звернулось до суду із позовною заявою до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про неврахування таблиці даних платника ПДВ від 16 лютого 2024 року №10564757/37806442;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області врахувати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Айс Логістика» таблицю даних платника податку на додану вартість, що зареєстрована контролюючим органом 14 лютого 2024 року №9028795084.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з метою реалізації права, наданого п. 12 Порядку № 1165 ним було направлено таблицю даних платника податку на додану вартість разом з письмовими поясненнями та відомостями про основі засоби економічної діяльності. В результаті обробки, відповідачем прийнято спірне рішення про неврахування вищевказаної таблиці даних платника ПДВ. Позивач із таким рішенням контролюючого органу не погоджується та вважає його протиправним, оскільки з наданих ним документів чітко вбачається причинний зв`язок та відповідність визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податку основним засобам. Просить задовольнити позов у повному обсязі.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Позивач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

В силу пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю «Айс Логістика» є юридичною особою, зареєстровано 29.07.2011р. Види діяльності за КВЕД: Основний: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами. Інші: 10.39 Інші види перероблення та консервування фруктів і овочів; 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

14.02.2024 позивачем складено Таблицю даних платника податку на додану вартість та подано на реєстрацію, до якої було долучено пояснення вих.№ 14/02-1 від 14 лютого 2024 року та документи у кількості 126 шт. Так, до пояснень було долучено копії документів, а саме: договорів з контрагентами; наказ підприємства на призначення директора, СМR, акти виконаних робіт, штатний розклад, технічні паспорти транспортних засобів, видаткові накладні на автозапчастини, акти на ремонт транспортних засобів та карточка основних засобів.

Згідно квитанції №2 від 15.02.2024, дану Таблицю даних платника податку на додану вартість від 14.02.2024 не враховано автоматично через невиконання вимог п. 18 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165. Таблицю даних платника податку на додану вартість прийнято до розгляду.

Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 10564757/37806442 від 16.02.2024 про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість. Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено «Інше»: наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам: недо.

Не погоджуючись з вказаним рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Дніпропетровській області про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції задовольняючи позов дійшов висновку про його обґрунтованість.

Переглядаючи судове рішення, колегія суддів суду апеляційної інстанції доходить наступного висновку.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року № 1165 (далі по тексту - Порядок № 1165).

Відповідно до підпунктів 16.1.2,16.1.3, п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Правовими положеннями п. 201.1 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Положеннями Порядку № 1165 визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Пунктом 12 Порядку №1165 встановлено, що платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються: види економічної діяльності відповідно до КВЕД; коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України; коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (пункт 13 Порядку №1165).

Згідно з пунктом 14 Порядку №1165 Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

Таблиця даних платника податку враховується ДПС в автоматичному режимі у разі, коли: така таблиця подається платниками податку - сільськогосподарськими товаровиробниками, включеними до Реєстру отримувачів бюджетної дотації відповідно до Закону України Про державну підтримку сільського господарства України, та/або сільськогосподарськими товаровиробниками, які на 31 грудня 2016 р. застосовували спеціальний режим оподаткування відповідно до статті 209 Кодексу (у редакції, що діяла на 31 грудня 2016 р.) та мають у власності (право власності/користування) та/або на умовах оренди земельні ділянки, загальна площа яких становить не менш як 200 гектарів включно станом на 1 січня та які відображені в податковій звітності до 20 лютого поточного року (до 20 лютого поточного року враховується наявність таких ділянок за звітний період попереднього року), та у поданій таблиці даних платника податку зазначаються відомості про постачання (виготовлення) таких груп товарів за кодами згідно з УКТЗЕД, як живі тварини (код згідно з УКТЗЕД 01); риба і ракоподібні, молюски та інші водяні безхребетні (код згідно з УКТЗЕД 03); молоко та молочні продукти; яйця птиці; натуральний мед; їстівні продукти тваринного походження, в іншому місці не зазначені (код згідно з УКТЗЕД 04); овочі та деякі їстівні коренеплоди і бульби (код згідно з УКТЗЕД 07); їстівні плоди та горіхи; шкірки цитрусових або динь (код згідно з УКТЗЕД 08); зернові культури (код згідно з УКТЗЕД 10); насіння і плоди олійних рослин; інше насіння, плоди та зерна; технічні або лікарські рослини; солома і фураж (код згідно з УКТЗЕД 12);

Відповідно до п.19 Порядку 1165 комісії контролюючих органів приймають рішення про неврахування таблиці даних платника податку (додаток 7), яку враховано, зокрема, в автоматичному режимі, що надсилається платнику податку в порядку, визначеному статтею 42 Кодексу, якщо: стосовно платника податку прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку (додаток 4), визначених у пунктах 1-5 додатка 1.Якщо таблиця даних платника податку врахована відповідно до пункту 18 цього Порядку, після прийняття комісією контролюючого органу рішення про неврахування таблиці даних платника податку така таблиця підлягає розгляду відповідно до пункту 15 цього Порядку (пункт 20 Порядку №1165).

Згідно з пунктом 22 Порядку №1165 таблиця даних платника податку враховується у разі надходження до контролюючого органу рішення суду про скасування рішення про неврахування таблиці даних платника податку, яке набрало законної сили.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку повинно містити обґрунтовану підставу для такого неврахування.

Щодо необхідності зазначення в рішенні про неврахування таблиці даних платника ПДВ конкретної податкової інформації та доведення її наявності під час судового розгляду справи неодноразово вказував Верховний Суд у своїх постановах, зокрема, від 20.04.2023 у справі №380/4746/22 від 31.05.2023 у справі №280/1255/20.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до поданої на реєстрацію таблиці даних платника податку на додану вартість були долучені пояснення за вих.№ 14/02-1 від 14.02.2024 разом документами у кількості 126 шт., а саме: договорів з контрагентами; наказ підприємства на призначення директора, СМR, акти виконаних робіт, штатний розклад, технічні паспорти транспортних засобів, видаткові накладні на автозапчастини, акти на ремонт транспортних засобів та карточка основних засобів.

Судом першої інстанції встановлено, що фактично підставою для відмови відповідачем було зазначено про наявність податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій. В графі «Інше» контролюючим органом вказано: «наявність в контролюючих органах податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податку ризикових операцій, виявлення невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності у платника податку основним засобам: недо».

Натомість, сама по собі наявність податкової інформації не може бути достатньою самостійною підставою для прийняття рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, без обґрунтування невідповідності інформації, зазначеної в таблиці даних платника податку, видам економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності, кодам товарів згідно з УКТЗЕД та/або кодам послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України, та посилань на докази і обставини, що свідчать про надання платником податку недостовірної інформації в таблиці даних платника податку, та без зазначення, яка саме інформація в таблиці даних є недостовірною.

Більш детальної інформації, що стала підставою для неврахування таблиці даних позивача, як вимагає п.17 Порядку №1165, оскаржуване рішення не містить, що є порушенням податкового законодавства, у зв`язку з відсутністю належних доказів такої інформації у контролюючого органу.

Крім того, суд першої інстанції вірно відхилив посилання контролюючого органу, що підставою для прийняття також було: «…недотримання п. 13 Порядку тощо; Виявлення відсутності інформації про діяльність підприємства, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку у поясненні поданого до таблиці даних платника податку: недотримання п.14 Порядку», оскільки в оскаржуваному рішенні дійсно відсутнє посилання на вказані підстави.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Таким чином, якщо контролюючий орган і вважав, що є обставини, які унеможливлювали врахування таблиці даних платника податків, поданої позивачем, то відповідні обставини повинні бути чітко зазначені у рішенні, що в даному випадку зроблено не було.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 квітня 2023 року у справі №380/4746/22.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що оспорюване рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, яке в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень. Отже, суд дійшов вірного висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість від 16.02.2024 №10564757/37806442.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача врахувати складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Айс Логістика» таблицю даних платника податку на додану вартість, від 14.02.2024 №9028795084, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначена вимога є похідною та підлягає задоволенню, а обраний судом першої інстанції такий спосіб відновлення порушених прав позивача є ефективним.

Відповідно до пунктів 4, 10 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема, визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічний висновок відповідає позиції Верховного Суду, наведеній у постановах від 20 квітня 2023 року по справі №380/4746/22 та від 31 травня 2023 року по справі №280/1255/20, який враховується судом відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції вірно встановив обставини справи та ухвалив рішення з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Розподіл судових витрат не здійснюється відповідно до ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 липня 2024 року в адміністративній справі №160/10932/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяА.А. Щербак

суддяН.П. Баранник