Постанова

від 20.11.2007 по справі 32/704-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м

   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

міста КИЄВА 01030,

м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б    

тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

20.11.2007

№ 32/704-А

За позовом   Товариства

з обмеженою відповідальністю «Контракт Імпекс»

до                  Державної податкової

інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про                визнання нечинними податкових

повідомлень -рішень

Суддя Хрипун О.О.

                                                Секретар судового засідання Ковальчук

О.В.                                               

Представники:

Від позивача           Лайков Г.Ф.-предст.

Від відповідача       Москаленко Г.В.- ст.держ.под.інсп.

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського

суду міста Києва з позовом про визнання нечинними  податкових повідомлень -рішень  Державної податкової інспекції у

Дніпровському районі м. Києва від 08.09.2006 №0000062322/0 та від 10.11.2006

№0000062322/1. 

Позовні вимоги мотивовані тим, що

позивач правомірно включив до податкового кредиту витрати по сплаті податку у

складі вартості придбаних у ПП «Будкомплект 2004»товарів, робіт та послуг,

оскільки на момент здійснення господарських операцій контрагент був належним

чином зареєстрований у якості платника ПДВ.

Також позивач вказує, що витрати по

сплаті ПДВ підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, в

тому числі податковими накладними, які на момент здійснення господарських

операцій були дійсними.

Відповідач проти позову заперечує,

посилаючись на те, що установчі документи та свідоцтво платника ПДВ контрагента

позивача - ПП «Будкомплект 2004» визнані недійсними рішенням Дніпровського

районного суду від 05.12.2005, свідоцтво платника ПДВ ПП «Будкомплект

2004»анульоване, тому податковий кредит позивача по взаєморозрахункам з цим

підприємством в розмірі 30 422,43 грн. документально не підтверджений і до

розрахунків з бюджетом не приймається (заперечення у справі).

Дослідивши матеріали справи,

заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.09.2006 відповідачем - Державною

податковою  інспекцією у Дніпровському

районі м. Києва видане податкове повідомлення-рішення №0000062322/0, яким

згідно пп. «б»п.п.4.2.2 п.4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами»за порушення пп.7.2.4 п.7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про

податок на додану вартість»позивачу визначено суму податкового зобов'язання по

ПДВ в загальному розмірі 45 633,64грн., 

в тому числі 30 422,43 грн. 

основного платежу та 15 211,21 грн. штрафних санкцій.

В ході процедури адміністративного

оскарження рішенням відповідача від 10.11.2006 №7772/10/25-011 про результати

розгляду скарги податкове повідомлення-рішення від 08.09.2006 №0000062322/0

залишене без змін.

10.11.2006 відповідачем прийняте

податкове повідомлення-рішення №0000062322/1, яке за своїм змістом

співпадає  із податковим

повідомленням-рішенням №0000062322/0 від 08.09.2006. 

Спірні податкові

повідомлення-рішення прийняті відповідачем на підставі акта від 31.08.2006

№1789/23/200-22914663 «Про результати невиїзної документальної перевірки

правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на

додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Контракт  Імпекс»(код ЄДРПОУ 25283536) при

взаєморозрахунках з Приватним підприємством «Будкомплект 2004» (код ЄДРПОУ

32822166) за період з 01.12.2004 по 01.03.2005», в якому зазначено про

порушення позивачем вимог пп.7.2.4 п.7.2 та пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України

«Про податок на додану вартість»внаслідок неправомірного включення до

податкового кредиту з ПДВ  сум  податку по операціям з ПП «Будкомплект 2004»

в сумі 30 422,44 грн., в тому числі у грудні 2004 року  - в сумі 21 067,77грн., січні 2005 року - в

сумі 4 716,66грн., у лютому 2005 року - в сумі 4 638,00грн.

Доводи відповідача співпадають з

висновками акту перевірки від 31.08.2006 та зводяться до того, що рішенням

Дніпровського районного суду м. Києва 

від 10.03.2006 у справі №2-2868/05 установчі документи та свідоцтво

платника ПДВ ПП «Будкомплект 2004»визнані недійсними, актом ДПІ у

Голосіївському  районі м. Києва

№4280/29-203 від 10.05.2006 свідоцтво платника ПДВ ПП «Будкомплект

2004»№37076931, видане 17.04.2004, анульовано. А тому, на думку відповідача,

видані цим підприємством податкові накладні є недійсними і як доказ податкового

кредиту позивача за відповідні податкові періоди не приймаються.

Копія акта перевірки знаходиться в

матеріалах справи.

Як свідчать обставини справи, між

ТОВ «Контракт Імпекс»(Підрядник) та ПП «Будкоплект 2004»(Субпідрядник)

укладений Договір субпідряду на ремонтно-будівельні роботи №21 від 01.10.2004,

відповідно до якого Субпідрядник зобов'язується виконати власними силами і на

власний ризик роботи з влаштування даху за адресою: вул.Будьоного,14А в м.

Бровари Київської області. Загальна вартість договору становить 47 489,00 грн.,

в тому числі ПДВ. Згідно із додатковою угодою №1 від 01.02.2005 до Договору №23

від 01.10.2004 вартість додаткових робіт визначається актами виконаних робіт,

кошторисною документацією та складає 27 828,00 грн., в тому числі ПДВ 4 638,00

грн.

Крім того, між ТОВ «Контракт

Імпекс»(Орендар) та ПП «Будкоплект 2004»(Орендодавець) укладений Договір оренди

транспортних механізмів №24 від 01.12.2004, 

відповідно до п .1.1 якого Орендодавець надає Орендарю в тимчасове

користування транспорт та механізми, які уточнюються при використанні та

вказуються в акті  виконаних робіт зі

штатними робітниками Орендодавця для використання Орендарем за його цільовим

призначенням для забезпечення виробничо-господарської та фінансово-комерційної

діяльності.  Оплата за послуги оренди

визначаються договірною ціною, яка погоджується обома сторонами (п.3.1 Договору).

На виконання зазначених договорів

між ТОВ «Контракт Імпекс»та ПП «Будкоплект 2004»були складені акти виконаних

робіт. ПП «Будкомплект 2004»видані позивачу податкові накладні на отримання

товарів та наданих послуг на загальну суму 182534,60 грн., в тому числі ПДВ у

загальному розмірі 30 422,44 грн., перелік яких 

наведений у акті перевірки. Отримані від ПП «Будкомплект 2004»податкові

накладні відображені у книзі обліку придбання товарів (робіт, послуг) позивача,

а сума ПДВ по зазначеним податковим накладним включена позивачем до складу податкового

кредиту у відповідних податкових періодах.

Отримані товари та надані послуги

позивач оплатив в повному обсязі, шляхом перерахування грошових коштів на

розрахунковий рахунок ПП «Будкомплект 2004».

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України

«Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 

№168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право

зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим

Законом.

Податковий кредит звітного періоду

складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за

ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього

Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням

товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого

використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності

платника податку;

придбанням (будівництвом,

спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних

матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні

капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого

використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних

операцій у межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1 п. 7.4

ст. 7 вищеназваного Закону).

Той факт, що товари та послуги,

придбані у ПП «Будкомплект 2004», використовувались позивачем в межах

господарської діяльності, відповідачем не заперечується.

Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст.7 Закону

України «Про податок на додану вартість»визнає датою виникнення права платника

податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з

банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг)

б) дата отримання податкової

накладної.

Отже, відповідно до зазначеної

норми Закону право позивача на податковий кредит виникло по факту отримання

податкових накладних від ПП «Будкомплект 2004».

У відповідності до Закону України

«Про податок на додану вартість»та до п.6.2 Наказу ДПА України від 30.05.1997

№165 “Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів

(робіт, послуг), порядку їх заповнення” факт придбання платником податку

товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник

податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ засвідчує

податкова накладна.

Відповідно до пп.7.2.3, пп.7.2.6

п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна

складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох

примірниках і надається покупцю на його вимогу продавцем товарів (робіт,

послуг).

Обов'язкові реквізити податкової

накладної передбачені п.п.7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на

додану вартість». Ними є: порядковий номер податкової накладної; дата виписування

податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних

документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи,

зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника

податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце

податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану

вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг,

об'єм); повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах отримувача;

ціна поставки без врахування податку; ставка податку та відповідну суму податку

у цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням

податку.

Зауважень стосовно змісту та форми

податкових накладних, виданих позивачу 

ПП «Будкомплект 2004», в акті перевірки не наведено.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на

додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми

сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не

підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними

документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент

перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку,

попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не

підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе

відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством,

нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим

підпунктом документами.

Матеріалами справи підтверджено та

не заперечується сторонами, що на момент здійснення перевірки податковий кредит

позивача по господарським операціям з ПП «Будкомплект 2004»був підтверджений

податковими накладними, які мали всі необхідні реквізити, передбачені п.п.7.2.1

п.7.2 ст. 7 Законом України «Про податок на додану вартість». А зі змісту п.п.

7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України

«Про податок на додану вартість»випливає, що платник податку притягується до

відповідальності лише за умови відсутності 

податкових накладних на момент перевірки.

Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст.

7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку

та складання податкових накладних надається 

виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку,

передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно із п. 9.6 ст. 9 вказаного

Закону  свідоцтво про реєстрацію особи в

якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.

У відповідності до п. 25 Положення

про Реєстр платників  податку на додану

вартість, затвердженого Наказом Державної податкової Адміністрації України № 79

від 01.03.2000 (далі - Положення № 79) Свідоцтво про реєстрацію суб'єкта

підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати

його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством.

Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють

виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.

Згідно пп. 25.2 Положення № 79

датою виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання

Свідоцтва, яке відбуваються у випадку прийняття судом  (господарським судом) рішення про скасування

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне

рішення суду  (господарського  суду), 

є відповідна дата прийняття рішення.

Таким чином, суд приходить до

висновку, що відповідно до зазначених вимог законодавства свідоцтво платника

податку на додану вартість ПП «Будкомплект 2004»не вважається анульованим та

виключеним з Реєстру з моменту його видачі, як про те стверджує відповідач.

Крім того, доказів визнання

недійсними податкових накладних, виписаних позивачу ПП «Будкомплект 2004», та

на підставі яких позивачем збільшено податковий кредит, так і визнання

недійсними угод, укладених між позивачем та ПП «Будкомплект 2004», відповідачем

не надано.

Посилання відповідача на рішення

Дніпровського районного суду м. Києва 

від 05.12.2005 у справі №2-2868/05 про визнання недійсними установчих

документів та свідоцтва платника ПДВ ПП «Будкомплект 2004», судом не

приймається, оскільки установчі документи ПП «Будкомплект 2004»визнані

недійсними у судовому порядку вже після здійснення господарських операцій, за

якими позивачу були видані податкові накладні.

Суд вважає, що порушення порядку

здійснення господарської діяльності ПП «Будкомплект 2004», про які зазначено у

рішенні Дніпровського районного суду м. Києва 

від 05.12.2005 у справі №2-2868/05, визнання недійсними установчих

документів та свідоцтва платника ПДВ цього підприємства не впливають на

результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення

позивача до відповідальності, оскільки у відповідності до ст. 61 Конституції

України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, і до

відповідальності повинен бути притягнутий правопорушник, а не позивач.

Як встановлюється п. 1.3 ст. 1

Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку є особа, яка

згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до

бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на

митну територію України. 

Особами, відповідальними за

нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є:

а) платники податку, визначені у

статті 2 цього Закону;

б) митний орган при справлянні

податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону;

в) у разі якщо сплата податку

особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом

надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий

вексель;

г) при наданні послуг нерезидентом

- його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує

такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території

України;

д) платники податку, визначені

підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з

реалізації конфіскованого майна.

Платники податку, визначені у

підпунктах “а”, “в”, “г”, “д” п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання

достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та

своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.1, п. 10.2 ст.

10 Закону України «Про податок на додану вартість»).

В даному випадку, на позивача, як

покупця, Законом України «Про податок на додану вартість»покладені зобов'язання

сплатити суми податку у складі вартості придбаних у контрагента товарів або

послуг. Нормами вказаного Закону не передбачено обов'язку покупця товарів

сплачувати податок безпосередньо в бюджет.

До того ж, на момент видачі

позивачу податкових накладних ПП «Будкомплект 2004»був зареєстрований органом

державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості

платника ПДВ та мав  відповідне

свідоцтво, отже, мав право складати податкові накладні.

За таких обставин висновки

відповідача про те, що позивач не мав права на податковий кредит на підставі

виданих ПП «Будкомплект 2004»податкових накладних на суму 30 422,43 грн., суд

вважає помилковим, тому підстав для донарахування позивачу податкового зобов'язання

з ПДВ у відповідача не було.

У відповідності до п.2 ст.71

Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про

протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта  владних повноважень обов'язок щодо

доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на

відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів на підтвердження

правомірності своїх рішень відповідач суду не подав.

Враховуючи викладене, суд вважає,

що позовні вимоги позивача підлягають 

повному задоволенню.

У зв'язку з задоволенням позову

відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України

судові витрати у розмірі 3,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню

позивачу з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та

керуючись  ст. ст. 71, 94, 160-163, 167,

254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста

Києва, -                       

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсними податкові

повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м.

Києва  від 08.09.2006 №0000062322/0 та

від 10.11.2006 №0000062322/1.

Стягнути з Державного бюджету

України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Контракт Імпекс»

(02218, м. Київ, вул. Райдужна, 17, кв.277, рахунок №2600133 в КФ АБ «Полтава

-банк», МФО 322562, код 22914663) 3,40 грн. судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу

адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення

строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом,

якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до

суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному

обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного

судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про

апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної

скарги.

Суддя

О. О.Хрипун