Постанова

від 06.11.2024 по справі 400/5298/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/5298/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Осіпова Ю.В.,

Скрипченка В.О.,

за участю: секретаря судового засідання Андріяненко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одеса апеляційну скаргу адвоката Вернигори Олександра Віталійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Каскад» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Каскад» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення №686614290901 від 12.04.2024,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2024 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Каскад» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, в якому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №686614290901 від 12.04.2024 про застосування до позивача штрафної (фінансової) санкції в сумі 236001,60 гривень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Каскад» до Головного управління ДПС у Миколаївській області відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, адвокат Вернигор Олександр Віталійович звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Каскад», в якій посилається на те, що судом було прийнято рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що суд в своєму рішенні проігнорував та не надав оцінку аргументам позивача щодо того, що заяву про переоформлення ліцензії, з внесенням до додатку до ліцензії іншого РРО було подано несвоєчасно внаслідок того, що у зв`язку із військовою агресією рф, воєнним станом та повномасштабною війною бухгалтери ТОВ ВО «Каскад» були вимушені виїхати за межі Миколаївської області для збереження життя та здоров`я. Апелянт наголошує, що жодною нормою Податкового кодексу України посадовим особам податкового органу не надано право на проведення опису товарів під час проведення перевірки. На думку апелянта, сума 109500,80 грн. не є документально підтвердженою, а інформація системи обліку даних РРО ДПС України не є належним доказом в розумінні КАС України

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю виробниче об`єднання «Каскад» зареєстровано юридичною особою 24.07.2000. Основним видом діяльності товариства є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Окрім іншого, товариство здійснює свою господарську діяльність у магазині «Мрія» за адресою: м. Баштанка, вул. Українська, 5, Баштанський район, Миколаївська область.

ТОВ ВО «Каскад» мало ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами та на роздрібну торгівлю алкогольними напоями терміном дії з 20.01.2023 до 20.01.2024 на вказану адресу. У зазначених ліцензіях зазначений фіскальний номер РРО 3000757492.

13.03.2024 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області видано наказ №376-П «Про проведення фактичної перевірки», яким на підставі п.п.80.2.5 п.80.2. ст.80 з урахуванням п.п.69.35-1 п.69 підрозділу 10 розділу ПК України, а також листа ДПС України від 28.02.2024 №5389/6/99-00-09-02-01-07 призначено фактичну перевірку ТОВ ВО «Каскад» за місцем здійснення діяльності вул. Українська, 5, м. Баштанка, тривалістю 10 дію з 14.03.2024.

14.03.2024 службові особи Головного управління ДПС у Миколаївській області вийшли за цією адресою та провели фактичну перевірку ТОВ ВО «Каскад», за наслідками якої складено Акт №4536/14-29-09-01-08/13847146 від 25.03.2024.

Під час перевірки ревізорами встановлено: 1) факт проведення розрахункових операцій через реєстратор розрахункових операцій з порушенням режиму програмування; 2) факт реалізації алкогольних напоїв та тютюнових виробів через РРО, який не зазначений в ліцензії на загальну суму 109500,8 гривень; 3) факт знаходження на вітрині магазину пляшки бренді без марки акцизного податку.

Перший факт не є предметом оскарження по цій справі.

За виявленими другим та третім фактом, які контролюючий орган кваліфікував як порушення вимог ст.ст.11, 15 Закону, 12.04.2024 уповноваженою особою Головного управління ДПС у Миколаївській області прийнято податкове повідомлення-рішення №686684290901 про застосування до ТОВ ВО «Каскад» штрафних санкцій в розмірі 236001,60 гривень.

Позивач вважає, що вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним, тому звернувся до суду за захистом своїх прав.

Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичної перевірки врегульований статтею 80 Податкового кодексу України.

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1 статті 80 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема:

- 80.2.5. у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах і пального, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, та/або масовими витратомірами, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері регулювання виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального.

Із змісту наведених норм права слідує, що пункт 80.2 статті 80 Податкового кодексу України виокремлює різні підстави для проведення контролюючим органом фактичної перевірки суб`єкта господарювання. Підставою для проведення фактичної перевірки згідно з підпунктом 80.2.5 є наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про можливі порушення платником податків законодавства.

У постановах від 05.04.2023 у справі № 200/1354/21-а, від 11.01.2023 у справі № 160/2357/21, від 12.08.2021 у справі № 140/14625/20, від 10.04.2020 у справі № 815/1978/18, від 25.01.2019 у справі № 812/1112/16, від 05.11.2018 у справі № 803/988/17, від 22.05.2018 у справі № 810/1394/16, від 20.03.2018 у справі № 820/4766/17 Верховний Суд вказував, що підпункт 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України передбачає альтернативні підстави проведення фактичної перевірки, які можуть застосовуватися як у сукупності, так і кожна окремо, а саме:

- наявність та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законом у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства. У даному випадку достатньо самого факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

Тобто, вказана норма дозволяє проведення фактичної перевірки, у тому числі на виконання функцій контролюючого органу, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, які в силу приписів статті 16 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» покладені на відповідача.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що наказ про призначення фактичної перевірки щодо позивача був винесений на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством, і під час розгляду справи контролюючий орган довів наявність підстав для проведення фактичної перевірки, передбачених пунктом 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

Відносно висновків суду першої інстанції в частині факту зберігання алкогольних напоїв без марки акцизного податку, колегія суддів зазначає наступне.

Перевіркою встановлено, що в торговому залі магазину на вітрині знаходиться у реалізації пляшка бренді «MARNAVELI» 0,5 л, 40% , за ціною 235 гривень, без марки акцизного податку.

Під час перевірки, директор позивача надав власноручні пояснення, в яких визнав зазначений факт, та пояснив це випадковою втратою марки під час зберігання та транспортування (арк.спр.186). Також, цей факт зафіксовано за допомогою фотозйомки (ст.187).

Під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції позивачем вказаний факт не спростований, що свідчить про обґрунтованість висновків податкового органу у цій частині.

Більш того, посилання апелянта на неможливість проведення опису товарів під час проведення фактичної перевірки ґрунтуються на хибному тлумаченні норм матеріального права, а послання у цьому контексті на висновки Верховного Суду по справі №807/1556/17 не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки стосуються висновків встановленої під час документальної планової виїзної перевірки за наслідками інвентаризації нестача ТМЦ, внаслідок чого у платника податків виник обов`язок нарахувати податкове зобов`язання на відповідну суму товарів.

Відповідно до п. 226.2. Податкового кодексу України, наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання та/або реалізації алкогольних напоїв, без марок акцизного податку встановленого зразка, - 200 відсотків вартості товару (продукції), але не менше 17000 гривень.

Щодо роздрібної торгівлі алкогольними напоями через електронний контроль-касовий апарат, не зазначений у ліцензії, колегія суддів зазначає наступне.

20.01.2023 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області були видані ТОВ ВО «Каскад» дві ліцензії №14110311202300131 на роздрібну торгівлю тютюновими виробами, та №1411308202300127 на роздрібну торгівлю алкогольними напоями. В обох ліцензіях зазначений фіскальний номер РРО 3000757492.

20.01.2024 Головним управлінням ДПС у Миколаївській області переоформлено ТОВ ВО «Каскад» нові ліцензії №14110308202400089 та №14110311202400092, в яких було зазначено фіскальний РРО 4000608250. Зазначені ліцензії зареєстровані 27.02.2024.

Під час перевірки, ревізорами встановлено, що протягом 19.09.2023 по 26.02.2024, до моменту реєстрації нової ліцензії, ТОВ ВО «Каскад» вже використовував для продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробі РРО 4000608250, який на той момент ще не був зазначений у ліцензіях.

Відповідно до ст.15 Закону, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин, а для малих виробників виноробної продукції алкогольних напоїв без додавання спирту: вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових), тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, або пальним може здійснюватися суб`єктами господарювання (у тому числі іноземними суб`єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій на роздрібну торгівлю.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним суб`єктом господарювання (у тому числі іноземним суб`єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, фіскальні номери програмних реєстраторів розрахункових операцій; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензії (за винятком змін, пов`язаних з реорганізацією суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) та/або зміною типу акціонерного товариства), суб`єкт господарювання зобов`язаний у місячний термін з дня внесення таких змін звернутися до органу, який видав ліцензію, з відповідною заявою.

Орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб`єкта господарювання (у тому числі іноземного суб`єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) протягом трьох робочих днів видає суб`єкту господарювання (у тому числі іноземному суб`єкту господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Відповідно до ст.17 Закону, до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) не зазначений у ліцензії - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.

Таким чином, факт використання позивачем РРО не зазначеного у ліцензіях доведений та кваліфікується як порушення відповідно до ст.17 Закону.

Колегія суддів критично оцінює посилання апелянта на те, що заяву про переоформлення ліцензії, з внесенням до додатку до ліцензії іншого РРО було подано несвоєчасно внаслідок того, що у зв`язку із військовою агресією рф, воєнним станом та повномасштабною війною бухгалтери ТОВ ВО «Каскад» були вимушені виїхати за межі Миколаївської області для збереження життя та здоров`я, оскільки передбачене пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, звільнення від відповідальності у зв`язку із обставинами, обумовленими воєнним станом, поставлене в залежність від підтвердження у визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику порядку можливості чи неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, чого у мажах спірних правовідносин не вбачається. При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, в спірний період позивач здійснював господарську діяльність на території Баштанської міської територіальній громаді, яка входить до переліку можливих бойових дій, а не активних бойових дій.

Крім того, посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 вересня 2024 року (справа №520/6236/23) не є релевантними, оскільки правовідносини у вказаній справі врегульовані положеннями Закону України «Про валюту і валютні операції», яким прямо передбачено припинення нарахування пені у період дії форс мажорних обставин, що свідчить про відмінність фактичних обставин справи №520/6236/23 від обставин даної справи.

Що стосується посилань апелянта на те, що інформація системи обліку даних РРО ДПС України не є належним доказом в розумінні КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Правові висновки у цьому контексті Верховний Суд сформував у постанові від 09 вересня 2024 року у справі № 280/6832/23.

У цій постанові на підставі аналізу положень пункту 61.1 статті 61, статей 62, 71, 72, 74, 83 Податкового кодексу України, Закону про РРО, Порядку функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок), затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 5 серпня 2020 року № 477, Верховний Суд виснував, що

«… інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека. Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.

При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки».

З урахуванням цих висновків Верховного Суду та наведених апелянтом обґрунтовувань відсутні підстави вважати, що відповідач під час проведення фактичної перевірки позивача, не мав правових підстав використовувати податкову інформацію, яка міститься в СОД РРО, чим спростовуються доводи апеляційної скарги у цій частині.

Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Вернигори Олександра Віталійовича в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Каскад» на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 22 липня 2024 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче об`єднання «Каскад» до Головного управління ДПС у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення №686614290901 від 12.04.2024 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий суддя: М. П. Коваль

Суддя: Ю.В. Осіпов

Суддя: В.О. Скрипченко