Постанова

від 06.11.2024 по справі 420/26099/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26099/24

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Коваля М.П. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року (суддя Хурса О.О., м. Одеса, повний текст рішення складений 11.09.2024) про повернення позовної заяви Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

16.08.2024 УДМС України в Херсонській області звернулося до адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просило:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2024 №75428534;

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Відділу про накладення штрафу від 05.08.2024 у розмірі 5100,00 грн., винесену в межах ВП №75428534.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 позовну заяву залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України.

Позивачу наданий строк для усунення недоліків шляхом надання: документу про сплату судового збору; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.09.2024 позовну заяву УДМС України в Херсонській області повернуто позивачеві на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України через пропуск строку звернення до суду.

Ухвалюючи рішення про повернення позовної заяви суд першої інстанції визнав неповажними наведені позивачем підстави для поновлення пропущеного строку.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням про повернення позовної заяви позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржену ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої скарги апелянт посилається на введення воєнного стану, що створило умови неможливості реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків у повному обсязі.

Також апелянт звернув увагу, що представником УДМС були вжиті заходи щодо можливості досудового порядку вирішення спору, передбачені ч. 4 ст. 122 КАСУ, а саме, неодноразово було направлено листи до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса), на підтвердження чого надав листи №6501.6.4509/65.1-24 від 04.07.2024 та №6501.6-4594/65.1-24 від 11.07.2024.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Апеляційним судом справа розглянута порядку письмового провадження відповідно до частини другої статті 312 КАС України, якою передбачено, що апеляційні скарги на ухвалу суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції колегія суддів дійшла таких висновків.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Так, частиною першою статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, визначено статтею 287 КАС України, частиною першою та пунктом першої частини другої якої встановлено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 02.07.2024 №75428534 - 02.07.2024.

До суду з вимогами про її скасування звернувся 16.08.2024, тобто по за межами десятиденного строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України.

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, частинами першої, другої якої передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З матеріалів справи вбачається, що у заяві, поданій на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач посилався на спробу оскаржити в касаційному порядку рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №420/12068/22 за позовом ОСОБА_1 до УДМС України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення. Ухвалою Верхового Суду від 07.08.2023 касаційну скаргу повернуто скаржнику. 21.08.2023 УДМС повторно направлено касаційну скаргу до ВС.

Яким чином згадані обставини вплинули на несвоєчасне звернення до суду з цим позовом заявником не наведено.

Разом з цим, УДМС України в Херсонській області, також посилаючись на введення воєнного стану, поточну ситуацію в Херсонській області та відсутністю робочого місця представника, просило визнати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2023 у справі №420/12068/22, суду першої інстанції не надало відповідних доказів.

Колегія суддів звертає увагу, що Верховний Суд у постанові від 06.04.2021 у справі №823/2363/18, досліджуючи питання поважності причин строку звернення до суду, дійшов висновку, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущений; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

У пункті 58 постанови від 08.12.2022 у справі №990/102/22 Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію щодо дії воєнного стану як обставини поновлення строку на касаційне оскарження, відповідно до якої введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ вказав: "Правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні строки мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення від 28.10.1998 "de Rada Cavanilles v. Spain", Reports 1998-VIII, с. 3255, параграф 45, від 21.12.2010 "Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine" № 17160/06 та № 35548/06, параграф 34, ЄСПЛ).

Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (див. рішення від 21.10.2010 "Diya 97 v. Ukraine", № 19164/04, параграф 47, ЄСПЛ).

У справі "Устименко проти України" ЄСПЛ зазначив, що сама концепція "поважних причин" не є чіткою, тому для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.

Ураховуючи викладене вище колегія суддів вважає, що позивач, як у заяві про поновлення строку звернення до суду, так і в апеляційній скарзі не вказав, які саме об`єктивні поважні (непереборні) причини унеможливили його звернення до суду у встановлений процесуальним законодавством строк. Не наведено змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих дій, які вказують на бажання реалізувати свої процесуальні права з метою їх захисту в судовому порядку.

При цьому колегія суддів не приймає надані до апеляційної скарги докази підтвердження вжиття заходів щодо можливості досудового порядку вирішення спору, з огляду положення статті 308 КАС України, частиною четвертою якої передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Оскільки апелянтом не зазначено неможливості подання згаданих доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього, тому, подані відповідачем на стадії апеляційного розгляду справи докази не можуть бути прийняті апеляційним судом.

Таким чином колегія суддів погоджується в висновком суду першої інстанції про наявність підстав для застосування судом положень пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України до позовних вимог в частині оскарження позивачем постанови державного виконавця від 02.07.2024.

Разом з тим, строк на оскарження постанови від 05.08.2024 на день звернення УДМС до суду (16.08.2024) не сплив.

Наведене дає підстави стверджувати, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права, що призвело до повернення позову УДМС України в Херсонській області в частині позовних вимог без з`ясування відповідних передумов для цього та, як наслідок, постановлення незаконної ухвали.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відтак, апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області - задовольнити частково.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року про повернення позовної заяви Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі Південного міжрегіонального Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 05.08.2024 ВП №75428534 скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В інший частині ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 11 вересня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню в касаційному порядку в частині скасування ухвали суду першої інстанції не підлягає.

В інший частині постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.

Головуючий суддя-доповідачВ.О.Скрипченко

СуддяМ.П.Коваль

СуддяЮ.В.Осіпов