Постанова

від 04.11.2024 по справі 620/6636/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 620/6636/24 Суддя (судді) першої інстанції: Оксана ТИХОНЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Чернігівської міської ради на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом керівника Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Чернігівської районної державної адміністрації до Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Міська стоматологічна поліклініка" Чернігівської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

Керівник Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі: Чернігівської районної державної адміністрації звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Комунальне некомерційне підприємство "Міська стоматологічна поліклініка" Чернігівської міської ради в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не укладення з Чернігівською районною державною адміністрацією охоронного договору на пам`ятку історії місцевого значення "Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських", розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768 та зобов`язати відповідача укласти з Чернігівською районною державною адміністрацією охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення "Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських", розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

В апеляційній скарзі Чернігівська міська рада, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником прокуратури було подано відзив на апеляційну скаргу відповідача, за змістом до якого зазначено, що відповідачем не було спростовано висновки суду першої інстанції, не надано будь-яких інших або нових обґрунтувань, а тому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Судом першої інстанції встановлено, що пам`ятка історії по вул. Княжа, 20а у м. Чернігові є комунальною власністю Чернігівської міської ради, відповідно до свідоцтва про право власності від 28.10.2011, яке видано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради.

Право комунальної власності на вказаний об`єкт нерухомого майна нежитлової будівлі - будівля дитячої стоматологічної поліклініки загальною площею 994,2 кв.м, зареєстровано за територіальною громадою міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради 16.12.2015 (реєстраційний номер нерухомого майна 811791074101).

Балансоутримувачем нежитлової будівлі (поліклініка) є КНП «Міська стоматологічна поліклініка» Чернігівської міської ради.

Нежитлове приміщення «Будинок, де жив письменник Г.І. Успенський» у м. Чернігові, побудовано на поч. XIX ст., охоронний №47-Чр, взятий на облік як пам`ятка історії місцевого значення рішенням виконавчого комітету Чернігівської обласної ради депутатів трудящих від 31.05.1971 №286, наказ Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 07.06.2019 №22.

При цьому, власником вищевказаної пам`ятки історії місцевого значення - Чернігівською міською радою з додержанням вимог чинного законодавства не було укладено охоронний договір на вказану пам`ятку.

Отже, на думку позивача, Чернігівською міською радою, як власником пам`ятки історії, не вжито належних заходів до збереження (схоронності) стану пам`ятки архітектури місцевого значення «Будинок, де жив письменник ОСОБА_1 ».

Згідно акту візуального огляду від 04.07.2022, який складений працівниками Управління культури та туризму Чернігівської міської ради, загальна оцінка стану приміщення - незадовільна. При обстеженні було виявлено пошкодження, спричинені російською агресією: вибиті вікна, зруйновано дах, пошкоджено внутрішнє оздоблення, зруйновано внутрішні та зовнішні мережі систем тепло - , водо - , електропостачання, пошкоджено фасад, наявні тріщини у стінах та ін.

Згідно звіту з обстеження та оцінки технічного стану об`єкту будівництва на відновлювальні роботи пошкодженої внаслідок російської військової агресії будівлі КНП «Міська стоматологічна поліклініка» рекомендовано виконання робіт з просушування стін та склепінь підвальних приміщень, від плісняви та грибка, обробка їх протигрибковими засобами, а також виконання робіт з вентиляції - виконання робіт з часткового шпаклювання та фарбування облупленої фарби в місцях де це потрібно. Рекомендовано виконати консервацію приміщень підвалу так як він має історико-культурну цінність (наявність древніх склепінь, та вік конструкцій) після ліквідації основної частини будівлі.

Згідно акту від 19.04.2022, який складено представниками Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації, КЗ «Організаційно-методичного контролю та технічного нагляду закладів, культури і туризму» Чернігівської обласної ради встановлено, що пам`ятка історії «Будинок, де жив письменник ОСОБА_1 » внаслідок авіаудару в будівлі вибито вікна, значно пошкоджено дах та фасад будівлі.

Листом Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської обласної державної адміністрації від 20.03.2024 до окружної прокуратури надано копію охоронного договору на пам`ятку культурної спадщини від 20.05.2009 №64, який укладено між Управлінням культури Чернігівської міської ради та Дитячою стоматологічною поліклінікою Чернігівської міської ради, терміном на 5 років тобто до 20.05.2014.

Відповідно до листа Управління культури та туризму Чернігівської міської ради від 23.04.2023 Чернігівська міська рада не приймала рішення щодо уповноваження Управління укладати охоронні договори на об`єкти культурної спадщини.

Згідно листа Чернігівської міської ради від 26.04.2024 чинний охоронний договір на пам`ятку культурної спадщини відсутній.

Згідно листа Чернігівської міської ради від 11.03.2024 встановлено, що відповідна будівля була значно пошкоджена: вибиті вікна, пошкоджений дах, міжповерхові перекриття, несучі та між кабінетні стіни тощо. У зв`язку з цим будівля є непридатною для використання у господарських цілях та для надання стоматологічної допомоги населенню. Після вказаного ракетного удару балансоутримувачем та Чернігівською міською радою вчинялися всі можливі дії щодо запобігання подальшої руйнації в межах наявного фінансування на ці потреби.

Таким чином, охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення «Будинок, де жив письменник ОСОБА_1 », яка розташована за адресою: вул. Княжа, 20а, м. Чернігів - відсутній.

Беручи до уваги, що власником вказаної пам`ятки історії місцевого значення - Чернігівською міською радою з додержанням вимог чинного законодавства не вжито належних заходів збереження стану пам`ятки архітектури місцевого значення «Будинок, де жив письменник Г.І. Успенський», прокурор звернувся в інтересах держави до суду з відповідним адміністративним позовом.

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України, культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України від 08.06.2000 №1805-III "Про охорону культурної спадщини" (далі - Закон №1805-III).

Згідно зі ст. 1 Закону №1805-III пам`ятка культурної спадщини - об`єкт культурної спадщини, який занесено до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (невключення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону №1805-III передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Відсутність охоронного договору, згідно з імперативом ч.4 ст.23 Закону №1805-III, не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

Приписами ч. 3 ст. 23 Закону №1805-III передбачено, що порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини" Кабінет Міністрів України 28.12.2001 постановою №1768 затвердив Порядок укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (надалі - Порядок №1768).

Згідно з п.п. 1, 2 Порядку №1768, охоронний договір встановлює режим використання пам`ятки культурної спадщини (далі - пам`ятка) чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована.

Власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Згідно з п.5 Порядку №1768, в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Аналіз вищенаведеного правового регулювання свідчить про те, що укладання такого договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким на власника покладається зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а лише встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. Охоронний договір, укладений на підставі ст.23 Закону №1805-III, за висновком сформульованим у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі №806/1536/18, є адміністративним договором.

Обов`язок укладення охоронного договору покладається саме на власника або користувача пам`ятки, а не на орган охорони культурної спадщини і саме від нього повинна виходити ініціатива щодо укладення охоронного договору.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 13.12.2018 у справі №826/4605/16.

Відповідно до п. 11 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» до повноважень органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій відповідно до їхньої компетенції належить виконання функції замовника, укладення з цією метою контрактів на виявлення, дослідження, консервацію, реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, ремонт, пристосування об`єктів культурної спадщини та інші заходи щодо охорони культурної спадщини.

В свою чергу, розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 29.06.2023 №412 повноваження щодо укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини (пам`ятки археології, історії та монументального мистецтва) делеговано районним державним адміністраціям.

Таким чином, стосовно об`єктів культурної спадщини, які розташовані на території м. Чернігова є Чернігівська районна державна адміністрація.

У вказаних правовідносинах бездіяльність відповідача порушує інтереси держави, оскільки не вживаються передбачені законом заходи для збереження об`єкта культурної спадщини місцевого значення.

А тому, правовими підставами укладання Чернігівською міською радою охоронного договору на пам`ятку історії місцевого значення «Будинок, де жив письменник Г.І. Успенський» за адресою: вул. Княжа, 20а, м. Чернігів, саме з Чернігівською районною державною адміністрацію є п. 11 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», п. 3 «Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятники культурної спадщини», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1768 від 28.12.2001 та розпорядження голови Чернігівською обласної державної адміністрації від 29.06.2023 № 412 «Про делегування повноважень у сфері охорони культурної спадщини».

Суд критично сприймає посилання Чернігівської міської ради на те, що належним відповідачем повинно бути комунальне некомерційне підприємство "Міська стоматологічна поліклініка" Чернігівської міської ради, з огляду на рішення виконавчого комітету міської ради від 27 червня 2024 року №401, яким було надано повноваження останньому укладати охоронні договори, оскільки вказане рішення було прийнято вже після подання позовної заяви у цій справі (07 травня 2024 року).

Таким чином, ухилення власником пам`ятки історії - Чернігівською міською радою від укладення охоронного договору порушує інтереси щодо збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність.

За наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не укладення з Чернігівською районною державною адміністрацією охоронного договору на пам`ятку історії місцевого значення "Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських", розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768, а також зобов`язання відповідача укласти з Чернігівською районною державною адміністрацією охоронний договір на пам`ятку історії місцевого значення "Будинок, де жив письменник Г.І. Успенських", розташованої по вул. Княжа, 20а, м. Чернігів на умовах і в порядку, що визначені постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

При цьому, колегія суддів зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Однак, згідно з п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Чернігівської міської ради залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року- без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя О.В.Карпушова