Постанова

від 06.11.2024 по справі 580/6837/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/6837/24 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо неврахування вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 06.02.2019 по 03.11.2023 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258 грн 75 коп;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 06.02.2019 по 03.11.2023 з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258 грн 75 коп;

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у відмові перерахувати та виплатити з 01.01.2020 по 03.11.2023 грошове забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року в сумі 2102 грн; на 01.01.2021 року в сумі 2270 грн.; на 01.01.2022 року в сумі 2481 грн.; на 01.01.2023 року в сумі 2684 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв`язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення не проведення перерахунку та виплати одноразової грошової допомоги при звільненні, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової компенсації за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 перерахувати та виплатити з 01.01.2020 по 03.11.2023 грошове забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим) званням, визначених шляхом множення мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року за період з 01.01.2020 по 31.12.2020 в сумі 2102 грн; на 01.01.2021 року за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 в сумі 2270 грн; на 01.01.2022 року за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 в сумі 2481 грн; на 01.01.2023 року за період з 01.01.2023 по 03.11.2023 в сумі 2684 грн на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також, у зв`язку зі змінами розмірів посадового окладу, окладу за військове звання та, відповідно, додаткових видів грошового забезпечення перерахувати та виплатити одноразову грошову допомогу при звільненні, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову компенсацію за невикористану додаткову відпустку, з урахуванням виплачених сум. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за періоди з 29.01.2020 до 19.05.2023 включно з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 із застосуванням з 29.01.2020 показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, для визначення розмірів складових грошового забезпечення. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 до 19.05.2023 включно із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023. У задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Позивач подав апеляційну скаргу на вказане рішення, в якій просить змінити останнє, шляхом задоволення позовної заяви у повному обсязі.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 06.02.2019 по 03.11.2023 позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на відповідний рік та нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258 грн 75 коп.

Листом від 05.07.2024 № 77/вз/2717 відповідач повідомив, що індексація грошового забезпечення у спірний період була нарахована та виплачена з урахуванням базового місяця - січня 2016 року та вказав про відсутність підстав для нарахування фіксованої індексації. Крім того протиправність пункту 6 Постанови № 103 не впливає на порядок та процедуру проведення нарахування та виплати грошового забезпечення: розмірів посадового окладу позивача та не може слугувати підставою для перерахунку грошового забезпечення, позаяк постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 не визначає таких підстав для здійснення перерахунку грошового забезпечення, що призначена відповідно до Закону від 09.04.1992 № 2262-XII. Зміни та доповнення до пункту 4 Постанови № 704 не вносились, попередня редакція вказаного пункту Кабінетом Міністрів України не відновлювалась, у зв`язку із чим відсутні підстави для нарахування компенсації втрати частини доходу у зв`язку із порушенням строку виплати грошового забезпечення.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Задовольняючи частково позов суд дійшов висновку, що грошове забезпечення позивача у період з 29.01.2020 має бути перераховане в сторону збільшення, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 на відповідний тарифний коефіцієнт. При цьому вимоги позивача за період з 01.01.2020 до 28.01.2020 включно суд визнав необґрунтованими, оскільки саме з 29.01.2020 була відновлена дія п. 4 Постанови № 704 у первісній редакції. Крім того суд визнав необґрунтованими вимоги у частині за період з 20.05.2023 до 03.11.2023, з огляду на прийняття постанови КМУ від 12.05.2023 № 481, яка набрала чинності з 20.05.2023, якою абзац перший пункту 4 Постанови № 704 викладено в такій редакції: "Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14." Також суд першої інстанції визнав необґрунтованими позовні вимоги позивача в частини зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258 грн 75 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В даному випадку позивач оскаржує рішення суду першої інстанції саме в частині відмовлених позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення з урахуванням вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 в період з 06.02.2019 по 03.11.2023 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4258 грн 75 коп.

У апеляційній скарзі позивач зазначив, що в березні 2018 року підвищення його грошового доходу перевищило суму індексації, що склалась у лютому 2018 року (4258,75 грн., отже відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. На переконання позивача з березня 2018 року йому повинно було виплачуватися індексація грошового забезпечення у фіксованому розмірі - 4258,75 грн.

Надаючи оцінку правильності рішення суду першої інстанції в цій частині відмовлених позовних вимог, колегія суддів, з урахуванням доводів апеляційної скарги, вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону № 1282-XII (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015, що діє з 01.01.2016 року) індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін (частина четверта статті 4 Закону № 1282-XII).

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (частини друга статті 5 Закону № 1282-XII).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення (надалі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У пункті 4 Порядку № 1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов`язковим для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Разом з тим, як свідчать матеріали справи, а саме згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 04.07.2024 № 90 позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 у період з 06.02.2019 по 03.11.2023.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що у спірний період служби позивач отримував грошове забезпечення відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 704.

Підвищення тарифних ставок (окладів) у спірний період відбулось з 29.01.2020, що і було предметом спору у даній справі.

Так, суд першої інстанції дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що відповідач з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18 нараховував та виплачував ОСОБА_1 грошове забезпечення за періоди з 29.01.2020 до 19.05.2023 включно, а тому зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу грошового забезпечення відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі № 826/6453/18) за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020; за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2021; за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2022; за період з 01.01.2023 до 19.05.2023 включно із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, а також здійснити перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що виключно після перерахунку грошового забезпечення позивача, на виконання цього рішення суду, виникне можливість з`ясувати розмір підвищення, та відповідно чи такий розмір підвищення є меншим/більшим розміру можливої індексації для вирішення питання щодо наявності/відсутності у позивача права на спірну індексацію.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову у цій частині з огляду на передчасність позовних вимог у частині нарахування та виплати індексації.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

В даному випадку доводи апеляційної скарги не дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: Н.М. Єгорова

А.Ю. Коротких