Постанова

від 06.11.2024 по справі 580/6210/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/6210/24 Суддя (судді) першої інстанції: Валентин ГАРАЩЕНКО

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брикети Черкащини» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної податкової служби у Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брикети Черкащини» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,

У С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Черкаській області звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Брикети Черкащини» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача у сумі 1783845,80 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має непогашену податковий борг в сумі 1783845,80 грн, у зв`язку з чим, позивач звернувся у відповідності до вимог Податкового кодексу України із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 р. адміністративний позов задоволено повністю.

Надано дозвіл Головному управлінню ДПС у Черкаській області на погашення усієї суми податкового боргу у сумі 1783845 (один мільйон сімсот вісімдесят три тисячі вісімсот сорок п`ять) грн 80 коп. за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «Брикети Черкащини», що перебуває у податковій заставі.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брикети Черкащини» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, при цьому, посилаючись на неповне зґясування всіх обставин справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального/процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 06.11.2024.

17.09.2024, під № 36440 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Брикети Черкащини» надійшли додаткові пояснення по справі.

01.10.2024, під № 38446 позивачем подано відзив на апеляційну скаргу.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Брикети Черкащини», перебуває на обліку, як платник податків і зборів.

За відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 1783845,80 грн, який виник на підставі податкової декларації від 22.01.2023 № 9300909146 та уточнюючого розрахунку податкових зобов`язань з ПДВ від 01.05.2023 № 9173871181.

На підставі рішення заступника начальника Головного управління ДПС у Черкаській області про опис майна у податкову заставу платника податків складено акт опису майна від 26.05.2023 № 72/6/23-00-13-05-09.

У зв`язку із виникненням заборгованості по сплаті самостійно задекларованих сум, заступником начальника Головного управління ДПС у Черкаській області прийнято рішення від 30.05.2023 № 80/4-2300 про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу відповідача.

На виконання вищевказаного рішення податковим керуючим направлено до установ банку інкасові доручення (розпорядження) від 01.03.2024 № 280/13-05, від 11.03.2024 № 330/13-05, від 16.04.2024 № 480/13-05, від 14.05.2024 № 641/13-05, від 13.05.2024 № 639/13-05, які повернуто без виконання, відповідно до постанови Правління НБУ від 29.07.2022 № 163 «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

Наведене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що позивач здійснював заходи по стягненню податкового боргу за рахунок грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках, обслуговуючих відповідача, зокрема, податковим керуючим направлено до установ банку інкасові доручення (розпорядження) від 01.03.2024 № 280/13-05, від 11.03.2024 № 330/13-05, від 16.04.2024 № 480/13-05, від 14.05.2024 № 641/13-05, від 13.05.2024 № 639/13-05, яке повернуто без виконання, відповідно до постанови Правління Національного Банку України від 29.07.2022 № 163 «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника. Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для надання позивачу дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду першої інстанції помилковими та необґрунтованими, позаяк, судом не з`ясовано, чи зверталося ГУ ДПС у Черкаській області до суду, що стягнення з відповідача податкового боргу, як цього вимагає п. 95.3. ст. 95 ПК України. Головним управління ДПС у Черкаській області не надано рішень суду, які набрали законної сили про стягнення з відповідача податкового боргу на суму 1783845,80 грн, що є безумовною підставою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке

перебуває у податковій заставі.

З урахуванням наведеного, ч. 1 ст. 308 КАС України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Стаття 67 Конституції України, визначає обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пунктами 36.1 - 36.3 ст. 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Виконанням податкового обов`язку, згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України, визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

За нормами п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Статтею 20 ПК України, встановлені права контролюючих органів, зокрема, п. п. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Кодексу встановлено право контролюючого органу звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до норм п. 87.2 ст. 87 ПК України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно з приписами п. 95.1 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

За змістом п. 95.2 ст. 95 ПК України, стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно абз. 2 п. 95.5 ст. 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що позивач здійснював заходи по стягненню податкового боргу за рахунок грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банках, обслуговуючих відповідача, зокрема, податковим керуючим направлено до установ банку інкасові доручення (розпорядження) від 01.03.2024 № 280/13-05, від 11.03.2024 № 330/13-05, від 16.04.2024 № 480/13-05, від 14.05.2024 № 641/13-05, від 13.05.2024 № 639/13-05, яке повернуто без виконання, відповідно до постанови Правління НБУ від 29.07.2022 №163 «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг», у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

Колегія суддів звертає увагу на те, що звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу, шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку, і лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутися до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Отже, Податковим кодексом України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

При цьому, обов`язковими умовами (обставинами), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у контролюючого органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов`язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення контролюючого органу до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Сукупність вказаних обставин наділяє контролюючий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

До предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення наявної у відповідача суми податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.12.2022 у справі №813/4632/16 (№К/9901/41317/18), яка враховується судом в силу вимог частини п`ятої статті 242 КАС України.

У контексті доводів апелянта, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до абз. 2 п. 95.5 ст. 95 ПК України, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені Податковим кодексом України строки, стягнення коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду. Рішення керівника контролюючого органу про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи. Отже, посилання апелянта на приписи п. 95.3 ст. 95 ПК України, щодо того, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках здійснюється лише за рішенням суду та, як наслідок, направлення до банківських установ інкасових доручень, є помилковим.

На підставі викладених обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для надання позивачу дозволу на погашення усієї суми податкового боргу відповідача за рахунок його майна, що перебуває в податковій заставі. Доказів сплати/погашення податкового боргу/виконання податкової вимоги відповідачем не надано.

Отже, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 - 331 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брикети Черкащини» - залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 р. - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Є.О. Сорочко