Постанова

від 06.11.2024 по справі 320/42989/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/42989/23 Суддя (судді) першої інстанції: Леонтович А.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Сорочка Є.О.,

за участю секретаря Барміної Г.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська елеваторна компанія" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська елеваторна компанія» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 54356/0902 від 22.08.2023.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 54356/0902 від 22.08.2023.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким скасувати рішення та відмовити в задоволенні позовних вимог.

Доводи апелянта мотивовані тим, що підстави для задоволення позовних вимог - відсутні, адже відповідачем правомірно винесено спірне податкове повідомлення-рішення, позаяк перевіркою встановлено проведення позивачем господарської діяльності із отримання, зберігання та використання пального без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спиту етилового (СЕАРП СЕ).

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, просив скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити в задоволенні позову.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, спірне рішення суду першої інстанції просив залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Головним управлінням ДПС у Вінницькій області складено акт № 11894/02-32-09-04/39184446 від 12.07.2023 «Про результати фактичної перевірки ТОВ "УКРАЇНСЬКА ЕЛЕВАТОРНА КОМПАНІЯ" (ЄДРПОУ 39184446) з питань обліку та обігу пального, дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 03.07.2020 по 12.07.2023».

В акті перевірки сформульовано висновки про порушення позивачем п.п. 230.1.2 п. 230.1 ст. 230 ПК України, а саме, позивач за адресою місця отримання, зберігання та використання пального: Вінницька область, Гайсинський район, с. Зятківці, вул. Залізнична, буд. 1/а, у період з 20.03.2023 по 07.07.2023 здійснював господарську діяльність із отримання, зберігання та використання пального без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спиту етилового (СЕАРП СЕ).

Надалі позивач отримав від Головного управління ДПС у м. Києві податкове повідомлення-рішення № 54356/0902 від 22.08.2023.

Рішенням ДПС України від 02.11.2023 32923/6/99-00-06-03-01-06 про результати розгляду скарги, скаргу позивача залишено без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, вважаючи його протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи обсяги отриманого позивачем протягом одного календарного року пального, незастосування критерію щодо загальної місткості ємностей, а також зберігання позивачем пального виключного для власних потреб, твердження податкового органу про порушення позивачем обов?язку реєструвати акцизний склад не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Висновки акту перевірки полягають у здійсненні позивачем діяльності (отримання, зберігання та використання пального) за адресою Вінницька область, Гайсинський район, с. Зятківці, вул. Залізнична, буд. 1/а (Зятківецький зерносклад) , у період з 20.03.2023 по 07.07.2023 без реєстрації акцизного складу.

Позивач на момент перевірки був розпорядником акцизного складу за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Залізнична, буд. 1/а, уніфікований номер акцизного складу, дата реєстрації перевірки має статус діючого акцизного складу 20.03.2023 року, номер запису в реєстрі 23787, який на момент 19.12.2022 позивачем зареєстровано за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, с. Зятківці, вул. Залізнична, буд. 1/а в розрізі резервуарів та присвоєно уніфіковані номери акцизного складу, а саме: 1019523, 1019524, 1019525, 1019526.

20.03.2023 позивач анулював зазначені акцизні склади та зареєстрував акцизний склад за адресою: Вінницька обл., Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Залізнична, буд. 1/а, за 1020334.

Позивачеві на праві власності належать комплекс нежитлових будівель за такими адресами:

- Вінницька обл., Гайсинський р., с. Зятківці, вулиця Залізнична, будинок 1а -

Зятківецький зерносклад, засвідчені копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а також витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

додані до матеріалів справи;

- Вінницька обл., Тульчинський район (Шаргородський район), с. Рахни-Лісові, вул. Миру, буд. 40;

- Вінницька обл., Шаргородський р., с. Рахни-Лісові, вулиця Гагаріна, буд. 62;

- Черкаська область, Черкаська обл., Смілянський р., с. Сердюківка (село Сердюківка), вулиця Залізнична (вулиця Залізнична), будинок 1, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна додані до матеріалів справи.

Відповідачем вказано на відсутність належної реєстрації позивачем акцизного складу за адресою Зятківецького зерноскладу.

Водночас, у позивача за адресою Зятківецького зерноскладу обліковуються відповідні основні засоби, зокрема, чотири резервуари для пального, які вказані в акті перевірки, засвідчені копії відомостей, ОСВ по рахунку 10, які до 21.03.2023 були зареєстровані в якості окремих акцизних складів (порезервуарно).

21.03.2023 позивачем за основним місцем обліку подано заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів щодо зміни відомостей про акцизні склади.

Відповідні зміни були зареєстровані, що підтверджується квитанцією 2 від 22.03.2023.

Крім того, в зазначеній заяві позивачем було наведено відомості щодо акцизного складу (паливний склад) "Склад палива 1", адреса Вінницька область, Гайсинський район, с. Зятківці, вул. Залізнична, буд. 1/а, ідентифікатор об?єкта оподаткування 38400021.

Згідно з абз. 13 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 408 "Деякі питання електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового": у заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно з Кодифікатором адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад. Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об?єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу".

Пункт 63.3. ст. 63 ПК України встановлює обов?язок платників податків повідомляти податкові органи про всі об?єкти оподаткування та об?єкти, пов?язані з оподаткуванням.

Безпосередній порядок здійснення такого повідомлення встановлений Порядком обліку платників податків і зборів, що затверджений наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 1588.

21.03.2023 - перед поданням заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів щодо зміни відомостей про акцизні склади, позивачем, відповідно до п. 63.3 ст. 63 ПК України, до податкового органу за основним місцем обліку подано повідомлення про об?єкти оподаткування або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-0ПП). Вказане повідомлення прийнято податковим органом, що підтверджується квитанцією 2 від 22.03.2023, тобто раніше квитанції 2 до заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів щодо зміни відомостей про акцизні склади.

У зазначеному повідомленні позивач повідомив контролюючі органи акцизного складу (паливний склад) "Склад палива 1", адреса адреса Вінницька обл., Гайсинський район, с. Зятківці, вул. Залізнична, буд. 1/а із зазначенням ідентифікатора об?єкта оподаткування - 38400021, який далі і вказано у заяві про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів щодо зміни відомостей про акцизні склади.

Відтак позивачем було зареєстровано акцизний склад з ідентифікатором об?єкта оподаткування 38400021, який відповідає належному позивачу "Складу палива 1" складіднодресою Вінницька обл., Гайсинський район, с. Зятківці, вул. Залізнична, буд. 1/а, що спростовує твердження податкового органу про здійснення позивачем діяльності без реєстрації акцизного складу за місцезнаходженням Зятківецького зерноскладу.

Поряд з цим, позивачем вчинено всі необхідні дії для реєстрації акцизного складу за адресою Вінницька обл., Гайсинський район, с. Зятківці, вул. Залізнична, буд. 1/а, позаяк реєстрація акцизного складу 1020335 з присвоєнням йому адреси Вінницька обл., Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Залізнична, буд. 1/а є наслідком того, що чинна форма заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 27.11.2020 729, передбачає необхідність зазначення коду адміністративної одиниці відповідно до КОАТУУ, який втратив актуальність після проведення адміністративно-територіальної реформи України.

Водночас, позивачем в повідомленні про об?єкти оподаткування або об?єкти, пов?язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (форма 20-ОПП) зазначено КАТОТТГ та КОАТУ, а в заяві про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів щодо зміни відомостей про акцизні склади КОАТУ адміністративного центу територіальної громади за місцезнаходженням Зятківецького зерноскладу, а саме м. Гайсин.

У позивача відсутні будь-які об?єкти нерухомого майна (місця зберігання пального) за адресою Вінницька обл., Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Залізнична, буд. 1/а, що підтверджується долученим витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна.

За вказаною адресою - Вінницька обл., Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Залізнична, буд. 1/а взагалі відсутні будь-які об?єкти нерухомого майна, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Зазначене свідчить про те, що позивачем зареєстровано акцизний склад саме за адресою місцезнаходження Зятківецького зерноскладу.

ПК України передбачає відповідальність за нереєстрацію акцизного складу, а не за зазначення неточних відомостей щодо акцизного складу.

Пункт 128-1.2 ст. 128-1 ПК України передбачає притягнення платника податку - розпорядника акцизного складу до фінансової відповідальності саме за нереєстрацію акцизного складу у системі електронного адміністрування, а не зазначення неточних чи помилкових про такий акцизний склад.

При цьому, зазначена позиція позивача щодо відсутності підстав для застосування до платника податків санкцій передбачених пп.128-1.2 ст.128-1 ПК України за неправильне зазначення адреси знаходження акцизного складу при його реєстрації є усталеною правовою позицією, якої дотримуються суди при вирішенні аналогічних спорів.

Таким чином, приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення про притягнення позивача до відповідальності за порушення, не передбачене п.п. 128-1.2 ст. 128-1 ПК України, податковий орган всупереч ст. 19 Конституції України, діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені ПК України, з чим погоджується судова колегія.

Поряд з наведеним, суд першої інстанції доречно зауважив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає принципу пропорційності, адже при накладенні на позивача штрафної санкції не було дотримано необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (покарання за дії спрямовані на приховування об?єкта оподаткування), адже, враховуючи що дії позивача не призвели до реального приховування об?єкта оподаткування та ненадходження податків до бюджету, є завідомо непропорційним по відношенню до позивача накладення штрафу в розмірі 2 000 000,00 грн.

Згідно позиції податкового органу, позивач був зобов?язаний зареєструвати акцизний склад за адресою місця зберігання: Вінницька обл., Гайсинський район, с. Зятківці, вул. Залізнична, буд. 1/а, оскільки позивачем отримувалось пальне у період з 03.07.2020 по 12.07.2023.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що перевіркою здійснення господарських операцій з отримання пального за адресою місця зберігання: Вінницька область, Гайсинський район, с. Зятківці, вул. Залізнична, буд. 1/а, згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних на відпуск нафтопродуктів, видаткових накладних, реєстру ТТН отриманого пального та Єдиного реєстру акцизних накладних встановлено, що позивачем у період з 03.07.2020 по 12.07.2023 отримувало дизельне пальне (важкі дистиляти (газойлі) код УКТЗЕД 2710194300) через пересувні акцизні склади, в розрізі періодів: 03.07.2020 - 31.12.2020 дизельне паливо - 44 985 л., 2021 рік дизельне паливо - 155 338 л., 2022 рік дизельне паливо - 61 433 л., 01.01.2023 - 12.07.2023 дизельне паливо - 0 л.

При цьому, період порушення, згідно акту перевірки - 20.03.2023 - 07.07.2023 - з дати анулювання зареєстрованих позивачем порезервуарних акцизних складів по дату завершення перевірки.

Згідно з положенням п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України:

"Не є акцизним складом:

б) приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує

200 кубічних метрів, а суб?єкт господарювання (крім платника єдиного податку четвертої групи) - власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 кубічних метрів (без урахування обсягу пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії), та використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки і не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам".

Відповідно, у випадку, якщо наявне у суб?єкта господарювання місце зберігання пального відповідає ознакам, які ПК України встановлює як виключення з визначення "акцизний склад" та/або "акцизний склад пересувний", такий суб?єкт не має імперативного обов?язку певний обсяг дискреції.

Обсяги отриманого позивачем протягом календарного року пального не перевищують 1000 кубічних метрів.

Як слідує з положень п.п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України, одним з критеріїв віднесення приміщення або території до акцизного складу є факт отримання платником податків протягом календарного року пального в обсягах, що перевищують 1000 кубічних метрів.

При цьому, ПК України не містить вказівок щодо порядку розрахунку календарного року для цілей п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України.

Для обрахунку вказаного ліміту слід брати обсяги пального з 1 січня того календарного року, в якому нібито було допущено порушення.

У постанові 08.11.2018 у справі 823/2564/15 Верховний Суд зазначив, що "згідно з п. п. 267.5.1. п. 267.5 ст. 267 ПК України, базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Календарний рік - це проміжок часу з 1 січня по 31 грудня, який триває 365 або 366 (у високосному році) календарних днів. Річний обсяг повинен обчислюватися за календарний рік, а не за будь-які 12 місяців за вибором податкового органу".

Порушення зазначені в акті перевірки мало місце протягом проміжку 20.03.2023 -07.07.2023.

Таким чином, для підтвердження існування обов?язку позивача реєструвати акцизний склад необхідно встановити обсяги пального, отриманого починаючи з 01.01.2023 по 07.07.2023.

В акті перевірки відображені обсяги отриманого пального в розрізі різних підходів до визначення календарного року:

- 01.01.2022 - 12.12.2022 - 710,741 м3;

- 01.01.2023 - 07.07.2023 -92,113 м3;

- 07.07.2022 - 07.07.2023 -668,561 м3.

Неотримання платником податків протягом одного календарного року пального у кількості, яка перевищує 1000 кубічних метрів, є самостійною та достатньою підставою для кваліфікації приміщення або території як таких, що не є акцизним складом.

Таким чином, зважаючи на положення п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України, а також враховуючи обсяги отриманого позивачем протягом одного календарного року пального, твердження податкового органу про порушення позивачем обов?язку реєструвати акцизний склад не знайшли свого підтвердження, оскільки такий обов?язок був у позивача відсутній.

Позивач на момент перевірки був розпорядником акцизного складу за адресою: Вінницька область, Гайсинський район, м. Гайсин, вул. Залізнична, буд. 1/а, уніфікований номер акцизного складу 1020334, дата реєстрації 20.03.2023.

Окрім зазначеного акцизного складу, який було зареєстровано відповідно до місцезнаходження Зятківецького зерноскладу, станом на період перевірки, позивач був розпорядником ще двох належним чином зареєстрованих акцизних складів:

Склад палива 2 адреса Вінницька обл., Тульчинський район, с. Рахни-Лісові, вул. Миру, буд. 40, уніфікований номер - 1020335, ідентифікатор об?єкта оподаткування 38400020;

Склад палива 3 адреса Черкаська обл., Черкаський район, с. Сердюківка, вул. Залізнична, буд.1, уніфікований номер - 1020336, ідентифікатор об?єкта оподаткування 38400019.

Позивачем зауважено, що ним не здійснювались будь-які операції з реалізації пального чи зберігання пального для інших осіб з 20.03.2023 по 12.07.2023, та що не заперечується в акті перевірки.

В контексті викладеного, колегія суддів погоджується з тим, що прийняте податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на положення п. п. 14.1.6 п. 14.1 ст. 14 ПК України, враховуючи обсяги отриманого позивачем протягом одного календарного року пального, незастосування критерію щодо загальної місткості ємностей, зберігання позивачем пального виключного для власних потреб та відсутності обов?язку реєструвати акцизний склад.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції було у повній мірі встановлено обставини справи, яким надано належну правову оцінку із дотриманням чинних норм матеріального та процесуального права.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції. Належних обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права апеляційна скарга відповідача не містить.

Згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська елеваторна компанія" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 червня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Є. О. Сорочко

Повний текст постанови складено 06.11.2024.