Постанова

від 05.11.2024 по справі 560/9478/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 560/9478/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Салюк П.І.

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

05 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Сушка О.О. Залімського І. Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" звернулося до Хмельницького окружний адміністративний суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) в Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови.

2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що транспортний засіб, який перевірявся відповідачем, не був обладнаний тахографом, а тому водієм, відповідно до пункту 6.3 Положення №340, велася індивідуальна контрольна книжка водія, що, своєю чергою, є належним доказом обліку робочого часу та відпочинку. Таким чином, посилання відповідача на те, що перевізник не забезпечив водія транспортного засобу протоколом перевірки та адаптації тахографа транспортного засобу, є безпідставним, отже, постанова про накладення штрафу на позивача є протиправною та підлягає скасуванню.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року позов задоволено.

3.1. Визнано протиправною та скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області № ПШ 069833 від 17 квітня 2024 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 грн.

3.2. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро" судові витрати в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених позовних вимог, є безпідставними та необґрунтованими, вони не спростовують факту виявленого порушення законодавства про автомобільний транспорт.

6. Зазначає, що під час перевірки було встановлено, що на момент перевірки відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа, який відповідно до статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та пункту 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 повинен знаходитись у водія і надаватись для перевірки уповноваженим на те посадовим особам. На підставі викладеного просить у задоволенні позову відмовити.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом встановлено, що 25.03.2024 посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті здійснено рейдову перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

8. 25.03.2024 старшим державним інспектором Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті Таємчуком Д.В. складено Акт № 029099 від 25.03.2024 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

9. Згідно змісту Акту № 029099 від 25.03.2024, посадовою особою відповідача здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки EVERLAST, державний номер НОМЕР_1 , який належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Енселко Агро".

10. За результатами рейдової перевірки відповідачем виявлено, що транспортний засіб не обладнаний тахографом, відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", абзац 3 частина 1 - перевезення вантажу, без наявності на момент перевірки документів, а саме відсутній протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу.

11. 17.04.2024 відповідачем прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № ПШ 069833, якою ТОВ "Енселко Агро" визнано такою, яка порушила вимоги ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", стягнуто з адміністративно-господарський штраф у сумі 17000 грн.

12. Не погодившись із постановою про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивач звернулася до суду з цим позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

13. Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

14. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про дорожній рух" цей Закон регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань).

15. Статтею 2 вказаного Закону визначено, що законодавство про дорожній рух складається з цього Закону та актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.

16. Згідно з приписами ст. 3 Закону України "Про дорожній рух" державне управління у сфері дорожнього руху та його безпеки здійснюється Кабінетом Міністрів України, спеціально уповноваженими на це центральними органами виконавчої влади, органами виконавчої влади в Автономній Республіці Крим, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування.

17. Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року N 2344-III (далі - Закон N 2344-III).

18. Відповідно до ч. 12 ст. 6 Закону N 2344-III державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

19. Статтею 6 Закону України від 05.04.2001 №2344-III "Про автомобільний транспорт" передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, здійснює, в т. ч. державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

20. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

21. Згідно з пунктом 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

22. Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

23. Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

24. Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Частинами 14, 17, 18 статті 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

25. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

26. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

27. За визначенням, наведеним в абзаці 54 статті 1 Закону №2344-III рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

28. Пунктами 12, 14 Порядку №1567 передбачено, що рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

29. Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

30. Згідно з пунктом 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; виконання водієм Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

31. Відповідно до ст. 48 Закону №2344-III, автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

32. Згідно з абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

33. Згідно з пунктом 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

34. Відповідно до пункту 25 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

35. Пунктами 26, 27 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

36. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

37. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

38. Щодо наявності підстав для застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу, необхідно зазначити, що спірні правовідносини врегульовані нормами Закону України Про автомобільний транспорт, Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 24.06.2010 р. №385, яким затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (Інструкція №385), Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 р. №340 (далі - Положення №340).

39. Відповідно до ст.18 Закону №2344, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

40. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

41. Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

42. Статтею 48 Закону №2344 передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи на підставі яких виконуються вантажні перевезення.

43. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

44. Отже, до переліку документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів визначених ст.48 Закону №2344 віднесено також інші документи, що передбачені законодавством.

45. Згідно з положеннями ст.49 Закону №2344, водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень, дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

46. Інструкція №385 визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

47. Пунктом 1.3 Інструкції №385 визначено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

48. Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 терміни вживаються у такому значенні:

- адаптація тахографа до транспортного засобу - оновлення або підтвердження параметрів автомобільного транспортного засобу, що зберігаються у пам`яті тахографа, до яких залежно від типу тахографа належать: ідентифікаційний номер (VIN-код) та номерний знак (цифри та літери, нанесені на номерному знаку, - VRN) автомобільного транспортного засобу, розмір застосованих пневматичних шин, результати визначення константи тахографа "k", характеристичного коефіцієнта автомобільного транспортного засобу "w", ефективного кола шини "l", а також показники часу, пробігу, граничного значення швидкості, на яке налаштований обмежувач швидкості транспортного засобу (за наявності). Термін "адаптація тахографа до транспортного засобу", за визначенням ЄУТР (994_016 ), - "калібрування";

- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

49. Згідно з пунктом 2.4 Інструкції №385, транспортні засоби, призначені для перевезення небезпечних вантажів, обладнують тахографами з урахуванням положень пунктів 2.1 - 2.3 цього розділу та відповідно до законодавства щодо встановлення вимог до конструкцій таких транспортних засобів.

50. Відповідно до пункту 3.3 Інструкції №385, водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:

- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;

- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР (994_016), або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

51. Відповідно до пункту 1.5 Положення №340 у цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні: автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власні кошти перевезення пасажирів чи/та вантажів транспортними засобами (далі - Перевізник); тахограф - контрольний пристрій, який встановлюється на ТЗ для показу та реєстрації інформації про рух ТЗ.

52. Згідно п. 6.1 Положення №340 автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

53. П. 6.3. Положення 340 передбачає, що водій, який керує транспортним засобом, що не обладнаний тахографом веде індивідуальну контрольну книжку водія.

54. Тобто, законодавець визначив, що іншим способом контролю водіїв є індивідуальна контрольна книжка, яка відображає відомості про тривалість змінного періоду керування.

55. Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

56. З урахуванням вищевикладеного, суд вірно вказав, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, тобто, наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом.

57. Отже, за відсутності необхідних документів, протоколу перевірки та адаптації пристрою тахографа, без оформлення індивідуальної контрольної книги водія, на підставі яких виконуються вантажні перевезення до фізичних або юридичних осіб, які здійснюють на комерційній основі чи за власний кошт перевезення вантажів транспортними засобами, застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

58. У постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17 Верховний Суд уже зауважував на тому, що положеннями статті 48 Закону № 2344-III визначено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, зокрема протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, які передбачені Інструкцією № 385 та Положенням № 340.

59. Судом встановлено, що при здійсненні перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті зафіксовано порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме відсутність протоколу адаптації та перевірки тахографа до транспортного засобу.

60. В той же час, ведення тахографу передбачене для деяких категорій транспорту, в тому числі таких, протяжність маршруту яких становить понад 50 км.

61. Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія.

62. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі №823/1199/17, від 19 серпня 2019 року у справі № 823/5035/15 та від 06 червня 2024 року у справі №560/21444/23 .

63. Однак, транспортний засіб позивача, що перевірявся, не був обладнаний тахографом. Отже, посадові особи відповідача у такому випадку мали б перевірити наявність у водія індивідуальної контрольної книжки відповідно до Положення №340.

64. Водночас, як вбачається з матеріалів справи, водієм транспортного засобу було надано до перевірки індивідуальну книжку водія, про що зроблений відповідний запис в акті перевірки №029099. Водночас зазначений документ не був врахований відповідачем з невідомих підстав.

65. Доказів відсутності у водія під час перевірки індивідуальної книжки відповідачем під час розгляду цієї справи не надано.

66. Крім того, колегія зазначає, що в матеріалах справи міститься індивідуальна контрольна книжка водія, відповідно до Положення №340.

67. Колегія суддів відхиляє посилання відповідача на правову позицію викладену в постановах Верховного суду, зокрема у справах №823/1199/17 від 19 березня 2020 року та № 820/4624/17 від 11 лютого 2020 року, як такі що не відповідають фактичним обставинам справи, адже в обох випадках будь-яких доказів ведення індивідуально-контрольної книжки водія, позивачем ні під час розгляду справи відповідачем, ні в ході судового розгляду справи, не надано.

68. Так, у пунктах 44, 45 постанови Верховного суду від 19 березня 2020 року у справі №823/1199/17 зазначено, що:

- "п.44 Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що водії, які здійснюють перевезення на маршруті протяжністю понад 50 км, зобов`язані мати при собі діючий та повірений тахограф. У разі, якщо ТЗ не обладнаний тахографом, водій веде індивідуальну контрольну книжку водія."

- "п.45 Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції, що оскільки відповідачем в ході перевірки встановлено факт здійснення водієм перевезень на ТЗ, який належить позивачу, без оформлення індивідуальної контрольної книжки водія, то оскаржувані постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про автомобільний транспорт є правомірними та не підлягають скасуванню."

69. Також у п. 42 постанови Верховного суду від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17 зазначено, що:

" п.63 З врахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що положеннями статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено необхідність наявності як у перевізника так, і у водія інших документів, передбачених законодавством, а наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, або індивідуальної контрольної книжки водія - в разі не обладнання транспортного засобу тахографом, передбачено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 385 від 24.06.2010, та Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 340 від 07.06.2010."

70. Також колегія суддів відхиляє посилання на правову позицію висловлену Верховним Судом у постанові від 10 травня 2019 у справі №816/124/17, оскільки відповідач помилково вважає спірні правовідносини аналогічними. У зазначеній справі Верховний суд сформував правову позицію, щодо здійснення міжнародних автомобільних перевезень без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку, в той же час у даному випадку водій ОСОБА_1 транспортного засобу, який належить ТОВ "Енселко Агро" здійснював перевезення дизельного пального, що підтверджується, зокрема, Актом проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт від 25.03.2024 року №029099.

71. З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що адміністративно-господарський штраф не міг застосовуватися щодо позивача, як автомобільного перевізника, оскільки описане в акті перевірки порушення не підтверджене контролюючим органом належними та допустимими доказами.

72. Доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, правова оцінка доказів дана правильно, а відтак у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

73. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

74. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

75. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

76. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

77. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорт слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Сушко О.О. Залімський І. Г.