Постанова

від 05.11.2024 по справі 240/6612/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/6612/24

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Євген Юрійович

Суддя-доповідач - Мацький Є.М.

05 листопада 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Житомирської митниці на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Контакт" до Житомирської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. В квітні 2024 року Приватне підприємство "Контакт" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської митниці, в якому просить суд:

1.1. Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці Держмитслужби України про коригування митної вартості товарів від 04.03.2024 UA101000/2024/000054/1;

1.2. Визнати протиправною і скасувати видану Житомирською митницею Держмитслужби України картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.03.2024 № UA101070/2024/000045.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що уповноваженою особою позивача подано до Житомирської митниці Держмитслужби митну декларацію для митного оформлення імпорту обладнання та комплектуючих. На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товару за ціною договору разом з митною декларацією декларант надав необхідні і достатні документи, які підтверджують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування. При цьому, жодних доказів щодо наявності у поданих декларантом документах певних розбіжностей, наявних ознак підробки або відсутності всіх відомостей відповідач не надав.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

3. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року адміністративний позов задоволено.

3.1. Визнано протиправним і скасовано рішення Житомирської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів від 04.03.2024 № UA101000/2024/000054/1.

3.2. Визнано протиправною і скасовано видану Житомирською митницею Держмитслужби України картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.03.2024 № UA101070/2024/000045.

3.3 Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці Державної митної служби України на користь Приватного підприємства "Контакт" 13933,80 грн витрат по сплаті судового збору.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДОВОДІВ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

4. Апелянт. не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

5. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що документи, подані для митного оформлення містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Митний орган вважає, що позивачем порушено п.5,6 ч.10 ст. 58 МК України, що привело до ненадання до митного оформлення транспортного документу по витратам на навантаження та розвантаження товару.

6. Також відповідач вказує на порушення позивачем умов контракту в частині не підписання комерційного інвойсу Покупцем, що на думку відповідача передбачено п.3.1 контракту. Також апелянт не погоджується з виском суду щодо того, що додатковим бпідтвердженням достовірності вартості задекларованого товару є відомості про цінову інформацію із сайту виробника "YUNFU CINY XINDA MACHINERY Co., Ltd." на інтернет-платформі Alibaba.com адже таке джерело не містить інформацію про умови поставки, точні відомості про товар.

ІІ. ВИКЛАД ОБСТАВИН, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

7. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, щоНа виконання зовнішньоекономічного контракту № 1220-2019 від 20.12.2019, укладеного між фірмою "YUNFU CITY XINDA MACHINERY CO.LTD" (Китай) та Приватним підприємством "Контакт" (Україна) Позивачем на митну територію України ввезено товари.

8. 29.02.2024 позивачем було подано до митного оформлення митну декларацію № 24UA101070000944U2, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення наступні товари:

Товар 1: "Верстати тросові для різки камня в комплекті з інструментом нові: -модель KX 1500x3500 -1 к-т: потужність 19,38кВт, максимальний робочий розмір різки 3500x2000x1500мм; -модель KX 1800x3600 -2 к-та: потужність 19,38кВт, максимальний робочий розмір різки 3600х2000х1800мм. Всього - 3 к-та. Призначені для розрізання каменю. Не військового призначення та неподвійного використання. Верстати у розібраному вигляді для зручності транспортування. Виробник - YUNFU CITYXINDA MACHINERY CO.LTD. Китай.".

Товар 2: "Вироби з чорних металів: Рейки направляючі до каменерізальних верстатів нові, широкопідшовові, масою погонного метра більше 36кг, довжиною 6м -4шт. Призначені для використання з телігами каменерізальних верстатів. Не військового призначення. Виробник -YUNFU CITY XINDA MACHINERY CO.LTD, Китай.".

9. Позивач визначив митну вартість вказаного вище товару згідно статті 57 Митного Кодексу України за основним методом - за ціною договору (вартість операції), а саме: товару 1 - 1,60 Дол. США за 1 кг, товару 2 - 1,13 Дол. США за 1 кг.

10. До вказаної митної декларації на підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації митної вартості товару та обраного методу її визначення позивачем було долучено та надано відповідачу наступні документи:

-пакувальний лист № 1 від 01.11.2023;

-рахунок-проформа № YF20231101 від 01.11.2023;

-рахунок-фактура (інвойс)№ YF20231101 від 01.11.2023;

-коносамент № NSZEC231132038 від 24.11.2023;

-накладна УМВС № 03907 від 18.02.2024;

-автотранспортна накладна № 00017643 від 27.02.2024;

-супровідний документ T1 № 24PL322080NS6F9WW6 вiд 26.01.2024;

-декларація про походження товару № YF20231101 від 01.2023;

-бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - Бухгалтерська довідка за грудень від 24.01.2022;

-бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару - Бухгалтерська довідка за листопад від 28.02.2024;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару № б/н від 01.11.2023;

-висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № В-20 від 04.01.2024 з додатками;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 4 від 10.04.2021;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 7 від 05.01.2023;

-доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) № 9 від 01.11.2023;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 1220-2019 від 20.12.2019;

-заява декларанта або уповноваженої ним особи, в вигляді внесення коду до митної декларації, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експортному контролю № б/н від 29.02.2024;

-інші некласифіковані документи - ВМД № UA403030/2022/015779 від 11.08.2022;

-інші некласифіковані документи - Сайт виробника KX 1500х3500 від 24.11.2023;

-інші некласифіковані документи - Сайт виробника КХ1800x3600 від 24.11.2023;

-інші некласифіковані документи - технічний паспорт верстата КХ1 від 23.11.2023;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/12782/21 від 08.11.2021;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/17320/20 від 20.01.2021;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/20040/20 від 03.02.2021;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/21795/20 від 11.03.2021;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/25571/22 від 22.03.2023;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/25573/22 від 23.01.2023;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/7958/23 від 14.06.2023;

-судове рішення у справі цивільної, господарської або адміністративної юрисдикції № 240/8916/21 від 10.11.2021;

-копія митної декларації країни відправлення № 531620230162597900 від 21.11.2023.

11. Відповідачем позивачу надіслано повідомлення про надання додаткових документів. У повідомленні зазначено, що у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, тому необхідно відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ надати виписку з бухгалтерської документації (щодо розвантажувально/навантажувальних витрат).

12. Декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати додаткові документи.

13. На вимогу митного органу декларантом надано відповідачу лист-пояснення №1 від 01.03.2024, до якого надано:

-доповнення № 8-2 від 01.09.2023 до контракту № 1220-2019 від 20.12.2019;

-повторно додатки до експертного висновку № В-20 від 04.01.2024;

-повторно переклад митної декларації країни відправлення № 531620230162597900 від 21.11.2023.

14. Також повідомлено про те, що товар поставлявся на умовах DAP Клевань.

15. 04.03.2024 Житомирською митницею Держмитслужби прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA101000/2024/000054/1 та сформовано картку відмови № UA101070/2024/000045.

16. Позивач, не погоджуючись із таким рішенням і карткою, звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

17. Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

18. У відповідності до частини 1 статті 246 Митного Кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - МК України), метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

19. Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

20. Згідно із частиною першою статті 51 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

21. Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

22. Частиною другою статті 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

23. Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

24. За змістом частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

25. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України, орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

26. Частиною 5 статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

27. У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

28. Згідно з частиною шостою статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

29. Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

30. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 МК України).

31. Згідно з частиною першою статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

32. Відповідно до частини другої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

33. Частиною третьою статті 57 Митного кодексу України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

34. Положеннями частини четвертої статті 57 МК України закріплено, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

35. Згідно з частиною 5 статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

36. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

37. За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

38. Згідно з частиною другою статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

39. Відповідно до частини третьої статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

ІV. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

40. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої апеляційної скарги, Апеляційний Суд виходить з наступного.

41. З огляду на викладені норми чинного законодавства України, колегія суддів зауважує, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, які повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, тощо.

42. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

43. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

44. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

45. Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом у постановах, зокрема, від 13.09.2019 у справі №815/6780/15, від 06.09.2019 у справі №803/1212/14 та ін.

46. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

47. Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за другорядним методом (за ціною рахунку - фактури); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

48. Як встановлено з матеріалів справи підставами для коригування митної вартості товару стало те, що відповідачем було встановлено розбіжності у поданих позивачем документах, наданні на вимогу митного органу додаткові документи також на думку відповідача не підтвердили заявлену митну вартість товару.

49. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що у даному випадку документами, які підтверджують фактурну вартість товару та суму, яка підлягає сплаті за товар, імпортований підприємством, є: проформа-інвойс № YF20231101 від 01.11.2023, комерційний інвойс № YF20231101 від 01.11.2023, пакувальний лист №1 від 01.11.2023, експортна митна декларація країни відправлення № 531620230162597900 від 21.11.2023, прайс-лист фірми "YUNFU CINY XINDA MACHINERY Co., Ltd." від 01.11.2023, висновок ТПП №В-20 від 04.01.2024.

50. Всі ці документи були надані митниці та однозначно підтверджують вартість товару та суму, яка підлягала сплаті позивачем Продавцю.

51. Колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо порушення контракту в частині не підписання комерційного інвойсу Покупцем на виконання вимог п.3.1 Контракту, п. 6.1. Доповнення № 4 від 10.04.2021 до Контракту та п.3.1. Доповнення № 9 від 01.11.2023 до Контракту, як такі що спростовуються матеріалами справи.

52. Так, в зазначених вище пунктах контракту міститься вимога про те, що: «Ціна товару (на умовах DAP Клевань) визначається у доларах США і зазначається сторонами контракту в Проформі-інвойсі підписаній двома сторонами». В зв`язку з цим слід зазначити, що проформа-інвойс № YF20231101 від 01.11.2023, як домовленість сторін про узгодження ціни і кількості товару, умов поставки та оплати, підписана двома сторонами контракту, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 32).

53. Однак, відповідач помилково вважає, що вимога про підписання проформи-інвойса двома сторонами стосується також комерційного інвойсу №YF20231101 від 01.11.2023, який був підписаний лише Продавцем. В той же час умови контракту не передбачають необхідність підписання комерційного інвойсу Покупцем.

54. Також колегія суддів вважає, що апелянт протиправно вимагав від декларанта додаткових документів щодо надання послуг на перевезення товару із підтвердженням оплати витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язаних з транспортуванням до порту, залізничного вокзалу, або іншого місця ввезення на митну територію України та по території України.

55. За умовами зовнішньоекономічного контракту від 20.12.2019 №1220-2019, товар поставляється на умовах FOB Китай порт. Однак, згідно з доповненням до контракту №9 від 01.11.2023 поставка товару змінена на DAP Клевань, а його вартість визначається в проформі-інвойсі, підписаному сторонами контракту.

56. Поставка на умовах DAP Інкотермс (англ. Delivered At Place Поставка в місце призначення), продавець несе ризики за вантаж до моменту його доставки в місце призначення. Умова може застосовуватися до будь-якого способу перевезення.

57. За умовами DAP вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення. Всі транспортні витрати лягають на продавця, у той час як митне оформлення (для імпорту) оплачує покупець.

58. Отже, поставка на умовах DAP Інкотермс не передбачає обов`язку позивача, як покупця товару щодо оплати послуг з перевезення та страхування товару до позивача та, відповідно, обов`язку отримання від продавця товару документів, які підтверджують зазначені витрати.

59. Крім того, дана обставина свідчить про те, що розбіжність в товаросупровідних документах зазначення у коносаменті NSZEC231132038 від 24.11.2023р назви судна-перевізника та порту відправлення відмінного від того, яке зазначено в митній декларації країни відправлення ніяким чином не впливає на заявлену митну вартість, оскільки поставка здійснювалась за умовами DAP, а тому вантажовідправник передає товар одержувачу готовим до розвантаження в кінцевому пункті призначення, отже всі транспортні витрати покладаються на продавця, тобто це не є розбіжністю щодо заявленої митної вартості.

60. Також, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що додатковим підтвердженням достовірності вартості задекларованого товару є відомості про цінову інформацію із сайту виробника "YUNFU CINY XINDA MACHINERY Co., Ltd." на інтернет-платформі Alibaba.com, де наявні відомості про вартість верстатів моделі КХ 1500x3500 і НОМЕР_2 , яка повністю відповідає комерційній пропозиції Продавця Покупцю, що підтверджується прайс-листом, та вартості, зазначеній в товаро-супровідних документах (комерційному інвойсі, проформі-інвойсі, експортній митній декларації).

61. Фактично в спірному випадку всі сумніви відповідача в заявленій митній вартості товару ґрунтуються на тому, що за наявною у відповідача інформацією вона є нижчою за вартість ввезених на митну територію України аналогічних товарів раніше. При цьому, при коригуванні митної вартості товарів відповідачем не здійснено порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що є порушенням ч.2 ст.55 Митного кодексу України.

62. Зазначена позиція відповідає висновкам Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.01.2020 року у справі №813/5405/15, від 31.01.2020 року у справі №804/7761/16, від 27 липня 2018 року у справі №809/1174/17, від 05 лютого 2019 року у справі №816/1199/15-а.

63. Як вірно зазначив позивач за основу для коригування оцінюваних товарів взята з МД №23 UA100390720031U0 від 26.12.2023 вартість верстатів моделі КХJ 1500 і КХJ 1800, які є дорожчими і більш важкими, автоматизованими, сертифікованими для постачання на ринки США і ЄС. Крім того, дані верстати поставлялися в Україну за умовами поставки FOB Китай згідно Інкотермс, тобто митна вартість включає в себе як мінімум фактурну вартість і вартість морського перевезення. В той же час на умовах поставки DAP витрати на перевезення до визначеного місця лягають на Продавця і не можуть додаватися до фактурної вартості при визначенні митної вартості.

64. Апелянтом усупереч обов`язку, встановленого ч. 2 ст. 77 КАС України, у ході розгляду судом цієї справи не наведено належного обґрунтування використання саме вказаної митної декларації для визначення митної вартості ввезеного позивачем товару.

65. Апелянтом не доведено, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.

66. Більше того, апелянтом не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору. Колегія суддів, погоджується з висновком суду першої інстанції, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем-нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

67. З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваному рішенні, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.

68. Частиною 1 та 2 статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

69. Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

70. Доводи апеляційної скарги зводяться виключно до непогодження з оцінкою обставин справи, наданою судом першої інстанції. Обґрунтувань неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права судом першої інстанції апеляційна скарга не містить.

V. ВИСНОВКИ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ.

71. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

72. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

73. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

74. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

75. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

76. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу Житомирської митниці слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Житомирської митниці залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 липня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.