Постанова

від 06.11.2024 по справі 120/17983/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/17983/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Мультян Марина Бондівна

Суддя-доповідач - Моніч Б.С.

06 листопада 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Моніча Б.С.

суддів: Гонтарука В. М. Білої Л.М. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Мокрак С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом Керівника Гайсинської окружної прокуратури Вінницької області до Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Міністерство освіти і науки України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ВИМОГ

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.03.2024 зобов`язано Теплицький професійний аграрний ліцей Вінницької області привести у стан готовності захисну споруду № 01910, що знаходиться за адресою: вул. Воронцова, 1, смт Теплик Гайсинського району Вінницької області, з метою використання її за призначенням у відповідності до Вимог щодо утримання та експлуатації захисної споруд цивільного захисту, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 579 від 09.07.2018 року "Про затвердження вимог з питань використання та обліку фонду захисних споруд цивільного захисту".

15.07.2024 виписано виконавчий лист № 120/17983/23.

30.07.2024 Теплицький професійний аграрний ліцей Вінницької області звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення суду терміном на один рік.

В обґрунтування заяви зазначив, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 120/17983/23 та надано боржнику 10 днів для виконання зазначеного листа, проте на даний час є обставини, внаслідок яких боржник не зможе виконати рішення суду у встановлений строк, серед яких необхідність отримання висновку по Договору від 12.06.2024 про обстеження, оцінку технічного стану будівель та споруд. За наслідками отриманого висновку по Договору від 12.06.2024 буде замовлено виготовлення проектно-кошторисної документації, в ході якої необхідно провести експертизу клас наслідків відповідальності СС2, вирішити питання з виділенням коштів, а також провести тендер на виконання робіт та виконати самі робити.

Позивач вказав, що вини у створені таких умов немає, а застосування відстрочки виконання рішення у такому випадку не завдасть шкоди.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року у задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду відмовлено.

ІІІ. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Відмовляючи в задоволенні заяви про відстрочення виконання рішення суду, суд першої інстанції виходив з того, що належний стан захисних споруд цивільного захисту, є невід`ємною складовою стану забезпечення життя та здоров`я населення в умовах воєнного стану з урахуванням щоденних загроз обстрілів населених пунктів засобами авіаційного, ракетного та артилерійського ураження. Теплицький професійний аграрний ліцей як освітній заклад покликаний забезпечити нормальний освітній процес, з умовами, безпечними як для педагогічного колективу, так і для здобувачів освіти, що прямо пропорційно залежить від виконання вказаного рішення у розумні строки.

Зважаючи на зміст правових наслідків відстрочення виконання рішення суду, відповідач фактично звільняється від обов`язку, протягом року, утримувати захисні споруди цивільного захисту у стані, який забезпечує належну безпеку життя та здоров`я населення, що в умовах воєнного стану є недопустимим.

ІV. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати ухвалу суду та прийняти постанову, якою задовольнити заяву Теплицького професійного аграрного ліцею про відстрочення виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/17983/23.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, апелянт зазначив, що Теплицький професійний аграрний ліцей розпочав добровільно виконувати рішення суду, адже 12.06.2024 року укладено договір на виконання робіт з обстеження та визначення технічного стану будівельних конструкцій будівлі гуртожитку №2. Проте суд не врахував, що в залежності від виду робіт та виду складності об`єкту капітального ремонту існує регламентована чинним законодавством процедура дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві. Висновок за результатами проведення обстежень, обстеження технічного стану будівельних конструкцій будівлі гуртожитку №2 Теплицького професійного аграрного ліцею: технічний стан несучих будівельних конструкцій класифікується як не придатний до нормальної експлуатації, і тільки при умові виконання замовником першочергових заходів, зазначених в розділі "Рекомендації", можлива подальша безпечна експлуатація будівлі до проведення робіт з капітального будівництва. Відповідачем укладено договір на виготовлення проектно-кошторисної документації, і лише після виготовлення такої буде вирішуватися питання проведення аукціону на виконання даних робіт, потім укладення договору з організацією, яка виграє конкурс, саме проведення робіт, після чого можна буде розробити проектно-кошторисну документацію по капітальному ремонту будівлі з влаштування протирадіаційного укриття, провести тендер, укласти договір з організацією, яка виграє тендер та провести відповідні роботи. Для вирішення цих питань ще необхідно вирішити питання і з виділенням коштів.

Гайсинська окружна прокуратура Вінницької області подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що апеляційна скарга є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

V. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 2, 3 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 у справі № 1-7/2013 звернув увагу, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (див. також пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

Обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.

Згідно ст. 378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ч. 4 ст. 378 КАС України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Згідно ч. 5 ст. 378 КАС України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи.

Наведена норма статті 378 КАС України не містить конкретного переліку обставин для відстрочення та/або розстрочення виконання судового акта, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. Підставою для застосування правил цієї норми є виняткові обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Вказані обставини повинні мати, як правило, об`єктивний характер, але обов`язковою умовою є ускладнення виконання рішення суду або фактичне унеможливлення його виконання.

До обставин, що ускладнюють виконання судового рішення та які є підставою для відстрочки/розстрочки його виконання, належать скрутне матеріальне становище боржника, наявність загрози банкрутства юридичної особи-боржника, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказане, на думку колегії суддів, свідчить про те, що відстрочення або розстрочення виконання судового рішення стосується саме тих судових рішень, за якими відповідач повинен вчинити певні дії, спрямовані на відновлення порушених прав позивача у справі або тих судових рішень, які стосуються стягнення з відповідача заборгованості.

Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2019 року у справі № 810/4643/18 зазначив, що питання щодо відстрочення та/або розстрочення виконання судового рішення суд вирішує із врахуванням конкретних обставин адміністративної справи, зокрема, суб`єктного складу сторін у справі, зобов`язаної сторони (боржника) за рішенням суду, складного майнового стану чи складної життєвої ситуації зобов`язаної сторони (боржника), впливу виконання рішення на спроможність зобов`язаної сторони (боржника) виконати інший публічний обов`язок чи зобов`язання перед особами, які потребують соціального захисту. У випадку розстрочення (відстрочення) виконання свого рішення суд, який здійснює контроль за його виконанням, повинен забезпечити баланс публічного і приватного інтересів.

Із системного аналізу наведених положень слідує, що відстрочення, розстрочення виконання рішення суду здійснюється у виняткових випадках і є правом, а не обов`язком суду, а відповідне рішення приймається судом на основі закону та власних переконань.

Необхідною умовою для надання відстрочення виконання рішення суду є наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та інші обставини справи.

У свою чергу, підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути лише конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що реальне виконання судового рішення віднесено законодавцем до одного з основних завдань адміністративного судочинства, і саме на цій підставі відстрочення або розстрочення виконання судового рішення поставлено у залежність від обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що законом не встановлено вичерпного переліку обставин, за наявності яких суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою сторони відстрочити або розстрочити виконання судового рішення.

Поряд з цим, обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Аналогічна правова позиція викладена у висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 03 червня 2021 року по справі № 9901/598/19.

Колегія суддів звертає увагу на те, що в даному випадку предметом спору у даній справі було невжиття заходів щодо приведення у готовність до використання захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 01910 площею 368 кв. м., розташованого за адресою: вул. Воронцова, 1, смт Теплик, Гайсинський район, Вінницька область.

Суд також зазначає, що у зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, у зв`язку з триваючою збройною агресією Російської Федерації проти України, продовжено строк дії воєнного стану в Україні, який триває дотепер.

Забезпечення державою конституційних прав громадян на захист життя, здоров`я та власності від невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій має пріоритетне значення у порівняні з інтересом відповідача.

Відповідно до статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

Теплицький професійний аграрний ліцей як освітній заклад покликаний забезпечити нормальний освітній процес, з умовами, безпечними як для педагогічного колективу, так і для здобувачів освіти, що прямо пропорційно залежить від виконання вказаного рішення у розумні строки.

Водночас не готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 01910 площею 368 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 створює очевидну загрозу життю та здоров`ю людей, що є неприпустимим і вимагає якнайшвидшого приведення укриття в готовність для використання за призначенням.

Колегія суддів зауважує, що наведені заявником підстави для відстрочення виконання судового рішення (процедура дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві, проведення тендеру, питання виділення коштів) не звільняють відповідача від виконання ним імперативних норм законодавства щодо утримання захисної споруди цивільного захисту - протирадіаційного укриття № 01910 площею 368 кв. м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 у готовності до використання за призначенням.

У той же час, чинне законодавство не ставить в залежність від наявності наведених відповідачем обставин необхідність утримання захисних споруд цивільного захисту. Сама по собі затяжна процедура дозвільних та реєстраційних процедур у будівництві та відсутність коштів на приведення в готовність до використання за призначенням захисної споруди цивільного захисту не може бути підставою для відкладення вжиття заходів щодо усунення факторів небезпеки життю, здоров`ю громадян.

Не приведення протирадіаційного укриття до стану готовності, суперечить інтересам держави у сфері підготовки країни до оборони в умовах воєнного стану та захисту життя людини.

Належний стан захисних споруд цивільного захисту, є невід`ємною складовою стану забезпечення життя та здоров`я населення, особливо в умовах воєнного стану з урахуванням щоденних загроз обстрілів населених пунктів засобами авіаційного, ракетного та артилерійського ураження, тому у разі відстрочення виконання рішення суду, відповідач фактично звільняється від обов`язку, протягом року, утримувати захисні споруди цивільного захисту у стані, який забезпечує належну безпеку життя та здоров`я населення, що в умовах воєнного стану є недопустимим.

Таким чином, враховуючи не підтвердження заявником належними та достатніми доказами наявності виняткових обставин, які ускладнюють виконання рішення суду, а також ту обставину, що право на життя є пріоритетним, на переконання колегії суддів, відсутні підстави для задоволення заяви Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області про відстрочення виконання рішення суду у справі.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.

VII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, колегія суддів уважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.

Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Теплицького професійного аграрного ліцею Вінницької області залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 серпня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 06 листопада 2024 року.

Головуючий Моніч Б.С. Судді Гонтарук В. М. Біла Л.М.