Ухвала

від 06.11.2024 по справі 140/30820/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

06 листопада 2024 рокуЛьвівСправа № 140/30820/23 пров. № А/857/28230/24

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Курилець А. Р., перевіривши в електронній формі апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 140/30820/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись із прийнятим рішенням, військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України подала апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, при цьому відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення постановлено в порядку письмового провадження 27 лютого 2024 року, копію якого отримано скаржником 28 лютого 2024 року о 19:24 год.

За правилами частини шостої статті 251 КАС України вважається, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України отримала копію оскаржуваного рішенням Волинського окружного адміністративного суду саме 29 лютого 2024 року до Електронного кабінету підсистеми Електронний суд ЄСІТС, що встановлено за допомогою функціоналу комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду».

Апеляційну скаргу подано 31 жовтня 2024 року (зареєстровано апеляційним судом 01 листопада 2024 року), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що розгляд зазначеної справи проводився з використанням системи «Електронний суд», позов, копії ухвали про відкриття судового провадження та копія рішення до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України у паперовій формі не надходили. Військова частина НОМЕР_1 НГ України ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) юридична особа публічного права, яка входить до структури Національної гвардії України та виконує завдання з захисту суверенітету України. У зв`язку з відкритою агресією російської федерації, значно збільшилось робоче навантаження на посадових осіб військової частини НОМЕР_1 НГ України. Так наразі військова частина є учасником більше ніж у 50 судових провадження, при цьому штат юридичної служби військової частин налічує три особи, які у зв`язку зі службовою необхідністю періодично вибувають на схід. З введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» № 3200 заяви по суті справи та інші процесуальні документи почали приходити до особистого кабінету «Електронного суду», до якого в свою чергу мають доступ дві посадові особи юридичної служби та командир військової частини, який постійно задіяний у процесі командування та не перебуває у пункті постійного розташування військової частини. У зв`язку із значною кількістю процесуальних документів, які приходять до особистого кабінету військової частини, а також у зв`язку з порушенням судом першої інстанції норм процесуального законодавства, які діяли на час відкриття провадження у справі, щодо необхідності надіслання документів у паперовій формі, уповноважені представники юридичного відділення військової частини НОМЕР_1 НГ України отримали інформацію про винесене Волинським окружним адміністративним судом рішення у справі №140/30820/23 лише 09.10.2024, у день отримання канцелярією військової частини постанови про накладення штрафу. Таким чином, посадові особи юридичного відділення військової частини НОМЕР_1 НГ України не були обізнані, а ні у поданні ОСОБА_1 позову (оскільки особистий кабінету військової частини НОМЕР_1 НГ України був зареєстрований 02.10.2024, а позов поданий 27.09.2023), а ні у винесенні рішення по даній справі.

Вирішуючи подане клопотання, апеляційний суд виходить з такого.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 КАС України).

Як вже зазначалось, оскаржене судове рішення складено 27 лютого 2024 року, копію якого отримано скаржником до електронного кабінету підсистеми Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до приписів ст.18 КАС України (в редакції чинні на час постановлення оскаржуваного рішення) суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, у порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)

Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Судом встановлено, що військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації - 02.10.2023 року о 13:32 год..

Із вищенаведеного слідує, що відповідачу копію рішення Волинського окружного адміністративного суду 29 лютого 2024 року було доставлено до електронного кабінету підсистеми «Електронний Суд», тобто у спосіб передбачений процесуальним законом.

Посилання про необізнаність про хід розгляду через неотримання примірника позовної заяви та ухвали про відкриття позовного провадження в паперовій формі, за даних конкретних обставин, не можуть бути належною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки як передбачено частиною 2 статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Тобто, визначальним в даному випадку є дата вручення повного тексту рішення.

Аналогічно висловився Верховний Суд в постанові від 28 вересня 2023 року в справі №380/10803/22.

Як вже зазначалось вище, копію оскаржуваного рішення вручено апелянту 29 лютого 2024 року, апеляційну скаргу подано лише 31 жовтня 2024 року, тобто пропуск строку на апеляційне оскарження становить більше 7 місяців.

Водночас посилання на ознайомлення з оскаржуваним рішення лише після вручення постанови по примусовому виконанню виконавчого листа у справі 140/30820/23 від 08.05.2024, який виданий Волинський окружним адміністративним судом, є неспроможними, з огляду на дотримання процесуального механізму вручення рішення суду першої інстанції ще 29.02.2024 року.

В свою чергу факт необізнаності про хід розгляду через неотримання примірника позовної заяви та ухвали про відкриття позовного провадження може бути підставою для оскарження рішення суду першої інстанції по суті.

Однак в цьому контексті апеляційний суд звертає увагу, що як позовна заява з додатками, так і ухвала про відкриття провадження в справі доставлені до електронного кабінету відповідача 04.10.2023 року о 09:21 та 05.10.2023 року 17:48.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Крім того, неналежна організація процесу щодо оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 26 вересня 2022 року у справі №560/403/22, від 03 листопада 2022 року у справі № 560/15534/21, від 18 січня 2023 року у справі №560/2836/22, від 31 січня 2023 року у справі № 380/4273/21, від 28 лютого 2023 року у справі № 400/6312/21 та ін.

Суд наголошує про те, що будь-які обставини, які пов`язані з діяльністю учасника, в тому числі, й ті, які негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування режиму ''послаблення'' у відносинах, що прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу.

Попри те, що доказів на підтвердження браку кадрів скаржником не подано, суд стверджує, що обставини, пов`язані з неналежною організацією роботи, не можуть слугувати підставою для реалізації права на апеляційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку та, відповідно, підставою для поновлення зазначеного строку.

Так, Верховний Суд у постанові від 29 жовтня 2024 року в справі № 440/18126/23 погодився з висновками суду апеляційної інстанції, який критично оцінив посилання скаржника на велику кількість судових справ за участі військової частини, що перебувають у провадженні судів різних інстанцій, оскільки ці обставини не є непереборними для своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою.

При цьому такі обставини є внутрішніми питаннями організації роботи відповідача та не можуть бути підставою для поновлення пропущеного строку.

У статті 8 КАС України закріплено принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відповідно до якого, усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Стаття 44 КАС України передбачає обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі жодним чином не впливає на неухильність виконання своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань.

Також суд констатує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, органів державної влади (місцевого самоврядування). Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Варто наголосити, що після затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження судових рішень, та їх обчислення до КАС України не вносилось.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

За усталеною практикою Верховного Суду введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною.

У постанові від 28 листопада 2022 року у справі № 140/11951/21 Верховний Суд указав, що під час оцінки поважності причин пропуску процесуального строку з причини введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема: територіальне місцезнаходження суду, порядок його функціонування; місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та часу, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

Тож, апеляційний суд зауважує, що саме посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для органу державної влади без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу, що, водночас, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його продовження.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, скаржник посилається на введення в Україні воєнного стану, здійснення відповідачем заходів і повноважень, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Проте суд зауважує, що неможливість здійснення процесуальних прав учасником процесу задля визнання підстави поважною причиною пропуску процесуального строку має бути реальною. Указані ж доводи скаржника є необґрунтованими, адже не містять жодного підтвердження доказами. Більше того, саме посилання на воєнний стан не може свідчити про неможливість виконувати процесуальні права та обов`язки вчасно.

Відповідно до практики Верховного Суду суд апеляційної інстанцій не обмежений повноваженнями щодо поновлення строку апеляційного оскарження в порядку, передбаченому частиною третьою статті 295 КАС України, однак такі висновки не дають абсолютного права скаржнику на поновлення пропущеного процесуального строку, без поважних на те причин та відповідних підстав.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Отже, встановлення законом процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Без наявності строків на процесуальну дію або без їх дотримання в адміністративному судочинстві виникнуть порушення прав учасників адміністративного процесу. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки.

Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз`яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись статтями 295, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України.

Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2024 року у справі № 140/30820/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Встановити військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліку апеляційної скарги шляхом подання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяА. Р. Курилець