Ухвала

від 05.11.2024 по справі 922/3779/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

05 листопада 2024 року м. ХарківСправа № 922/3779/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

без участі представників сторін

розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи ОСОБА_1 , м. Харків до Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м. Харків про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач - фізична особа ОСОБА_1 , м. Харків звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Товариства мисливців та рибалок "Лісівник", м. Харків, в якій просить суд визнати недійсним рішення загальних зборів Товариства мисливців і рибалок "Лісівник", оформлене протоколом № 3 від 01 жовтня 2022 року; скасувати запис про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу від 05 жовтня 2022 року за № 1004471070013000366, який вчинено державним реєстратором Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків) Шаповаловим В.В., щодо зміни відомостей про членів керівних органів громадського формування; зміни кінцевого бенефіціарного власника (контролера) або зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника (контролера); зміни керівника або відомостей про керівника юридичної особи; зміни місцезнаходження юридичної особи; зміни найменування юридичної особи (повного та/або скороченого); зміни фізичних осіб або зміни відомостей про фізичних осіб - платників податків, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо; зміни до установчих документів, які не пов`язані з внесенням змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та відновити становища, що існувало до порушення права позивача, шляхом відновлення у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про ОСОБА_1 як керівника Товариства мисливців і рибалок "Лісівник" та особу, яка має право без довіреності вчиняти дії від імені Товариства мисливців і рибалок "Лісівник".

Згідно розпорядження № 304/2024 від 31 жовтня 2024 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку з самовідводом судді Буракової А.М. було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 922/3779/24.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від ЗІ жовтня 2024 року по справі № 922/3779/24 визначено суддю Хотенця П.В.

Суддя Хотенець П.В., з метою уникнення сумнівів у його неупередженості при розгляді справи № 922/3779/24, вважає за необхідне заявити самовідвід виходячи з наступного.

Згідно частини 1 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Саме така правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2018 року у справі № 9901/22/17.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий судовий розгляд. Кожна людина при визначенні її громадських прав та обов`язків або при висуненні проти неї будь-якого обвинувачення, має право на справедливий і відкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Відповідно до частин 4, 7 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" унормовано, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Відомості про результати розподілу зберігаються в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та мають бути захищені від несанкціонованого доступу та втручання.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу: він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі: він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України не містить вичерпного переліку обставин, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 Господарського процесуального кодексу України.

Так, законодавством України встановлені підстави подання відводу (самовідводу), системний аналіз яких свідчить, що усунення судді від правосуддя повинно бути мотивованим і відповідати меті забезпечення неупередженості суду.

В цій частині слід зазначити, що вимога про вмотивованість заяви про самовідвід прямо випливає зі змісту частини 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України. Аналіз цієї норми права, а також норм статей 35-37 Господарського процесуального кодексу України показує, що законодавець визнає за суддею право на самовідвід, але тільки в разі наявності визначеної причини, в силу якої правосуддя може бути упередженим або несе ризики виглядати таким.

Правова позиція Європейського Суду з прав людини передбачає, що об`єктивно безстороннім є судовий орган, діяльність якого відповідає таким критеріям: забезпечується не лише здійснення правосуддя, а й зовнішній вияв того, що відбувається; суддею створено достатні гарантії для усунення об`єктивно виправданих підстав (і навіть потенційної можливості) побоюватися, що він, незалежно від особистої поведінки, не є безстороннім. При зовнішній демонстрації судом незалежності та безсторонності можуть виникнути щодо цього сумніви. Тому важливою є та довіра, яку суди в демократичному суспільстві повинні викликати у громадськості (див.: Hauschildt v. Denmarkjudgmentof 24 May 1989, Series A, No. 154, p. 48).

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зокрема, рішення цього Суду у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15 жовтня 2010 року, для забезпечення неупередженості суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист Прав і основних свобод людини необхідно виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо безсторонності суду.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року, об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, айв усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді. При наявності зазначених підстав, суддя повинен заявити самовідвід.

Тобто, суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача.

Відповідно до пункту 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Ради Європи "Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів" від 01 січня 2001 року незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь- якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Також, згідно з приписами статті 3 Кодексу суддівської етики, затвердженого XI черговим з`їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.

Згідно статті 15 Кодексу суддівської етики неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи у разі неможливості ухвалення ним об`єктивного рішення у справі.

Рішенням Ради суддів України №1 від 04 лютого 2016 року був затверджений Коментар до Кодексу суддівської етики, у якому зазначено про те, що суддя повинен дбати про те, щоб його поведінка була бездоганною з точки зору стороннього спостерігача. Дії та поведінка судді повинні підтримувати впевненість громадськості; чесності й непідкупності судових органів. Не досить лише вершити правосуддя потрібно, щоб його звершення було очевидним для загалу.

Окрім того, у Коментарі до статті 15 Кодексу зазначено, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одне із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим, судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у заінтересованості судді є результатах розглянутої справи, навіть якщо такої заінтересованості немає, бо ту головним є публічний інтерес.

З аналізу вищевикладеного слідує, що відводу підлягає суддя не лише у раз існування фактів що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді Наведене вище є іншою обставиною (в розумінні пункту 5 частини 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України), яка може викликати сумніви у сторін в об`єктивності судді при вирішенні даного спору, що є підставою для самовідводу.

Позивач у даній справі - ОСОБА_1 є батьком судді Господарського суду Харківської області Погорелової О.В., з якою суддя Господарського суду Харківської області Хотенець П.В. перебуває в дружніх відносинах, що свідчить про наявність обставин, які можуть викликати, як у учасників справи № 922/3779/24, так і у стороннього спостерігача, сумніви у неупередженості або об`єктивності судді.

Кожний суддя, стосовно якого існують будь-які сумніви щодо недостатньо неупередженості, повинен відмовитись від розгляду справи (Місаllеf v.Маlta (Мікаллефф проти Мальті) пункт 98).

Відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (статті 2, 6 Закону).

Враховуючи вищевикладене та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню, виходячи із основних засад (принципів) господарського судочинства враховуючи необхідність об`єктивного розгляду даної справи, уникнення напруженості, з метою виключення будь-яких сумнівів в неупередженості або необ`єктивності суду та забезпечення довіри до судової влади України, суддя Хотенець П.В. заявляє самовідвід від розгляду справи 922/3779/24.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 35, 38, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заявити та задовольнити самовідвід судді Хотенця П.В. від участі у розгляді

справи № 922/3779/24.

Матеріали позовної заяви № 922/3779/24 передати для здійснення повторного

автоматизованого розподілу та визначення іншого складу суду для розгляду справи,

відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Ухвалу підписано 05.11.2024 року

Суддя П.В. Хотенець