Рішення
від 28.10.2024 по справі 926/2344/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року м. ЧернівціСправа № 926/2344/24

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Володимира Байталюка, за участю секретаря судового засідання Лілії Кушлак, розглянувши матеріали справи

за позовом приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Мід Сервіс Груп»

про стягнення грошових коштів по Договору № ВГМ-011/23 від 16.11.2023 у сумі 180659,71 грн

Представники сторін:

від позивача Бурдіна Н. І.;

від відповідача не з`явився.

1. Короткий зміст позовних вимог.

Приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиворемонтний завод» (ПрАТ «ЛЛРЗ») (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 1А, код ЄДРПОУ 00740599) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Мід Сервіс Груп» (ТОВ «МІД СЕРВІС ГРУП») (59124, Чернівецька область, Путильський район, с. Киселиці, вул. Головна, 38, код ЄДРПОУ 42946557) у змісті якого просить суд стягнути з відповідача за неналежне виконання умов укладеного сторонами договору № ВГМ-011/23 від 16.11.2023 грошові кошти в розмірі 180659,71 грн, з яких: 162970,20 грн заборгованість, 4919,79 інфляційні та 12769,72 грн пеня.

2. Хід розгляду справи та короткий зміст ухвал суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.09.2024 позовну заяву передано до провадження судді Володимиру Байталюку.

Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.10.2024.

24.09.2024 через підсистему «Електронний суд» від представниці позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконферцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 25.09.2024 заяву представниці позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

У судовому засіданні, 17.10.2024, суд постановив протокольну ухвалу якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 28.10.2024. Судове засідання призначено в режимі відеоконференцзв`язку поза межами приміщення суду за участю представниці позивача Бурдіної Н. І. з використанням власних технічних засобів.

Представниця позивача у судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач явку свого уповноваженого представника у судові засідання жодного разу не забезпечив, хоча і був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду та повідомленням учаснику справи, які доставлялися до електронного кабінету відповідача в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку.

Частиною шостою статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті (частина перша статті 202 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Виходячи з вищевикладеного, розгляд справи по суті проводиться без участі представника відповідача за наявними у справі документами.

У судовому засіданні 28.10.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

3. Фактичні обставини справи встановлені судом.

16.11.2023 між ПрАТ «ЛЛРЗ» «замовник» та ТОВ «Мід Сервіс Груп» «підрядник» було укладено договір № ВГМ-011/23 (далі Договір) відповідно до якого підрядник прийняв на себе виконання робіт з капітального ремонту прибудови до малярного відділення локомотиво-складального цеху ПрАТ «ЛЛРЗ» інв. №10062 за адресою: вул. Залізнична 1а, м. Львів, у відповідності до затвердженого робочого проекту.

Відповідно до умов Договору підрядник зобов`язаний приступити до робіт на наступний день з дати здійснення попередньої оплати. Терміни виконання робіт 60 календарних днів (пункти 1.3, 1.4 Договору).

Згідно пункту 5.1 Договору до початку виконання робіт замовник сплачує передоплату в розмірі 30 % від загальної вартості робіт.

24.11.2023 ПрАТ «ЛЛРЗ» сплатило на рахунок ТОВ «Мід Сервіс Груп» передоплату в розмірі 30 % від загальної вартості робіт, а саме: 162970,20 грн, згідно платіжної інструкції № 6018 від 24.11.2023, проте ТОВ «Мід Сервіс Груп» так і не приступило до виконання робіт та не виконало зобов`язання за Договором, відповідно не виконало роботи позивачу, які передбачені останнім.

Відповідно до пункту 6.4 Договору, у разі неприступлення до початку робіт, неможливості завершити початі роботи у визначені сторонами строки або іншого грубого порушення підрядником своїх зобов`язань. Підрядник повертає замовнику попередню оплату (її невикористану частину, з наданням підтверджуючих використання коштів документів) з урахуванням індексу інфляції, протягом 3-х банківських днів, з дня отримання відповідної вимоги. У випадку прострочення підрядником строків повернення попередньої оплати замовнику, підрядник сплачує замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Даний Договір відповідно до пункту 8.1 діяв до 01.04.2024, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

25.03.2024 ПрАТ «ЛЛРЗ» направило відповідачу претензію за вих. № 1102 щодо повернення попередньої оплати з урахуванням індексу інфляції, на яку ТОВ «Мід Сервіс Груп» надало лист відповідь за вих. № 1 від 12.04.2024 про реструктуризацію повернення авансового платежу, а ПрАТ «ЛЛРЗ» в свою чергу повідомило відповідача листом за вих. № 1515 від 01.05.2024 про початок нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення з 15.04.2024.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача передоплату в розмірі 30 % від загальної вартості робіт, а саме 162970,20 грн. Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано 12769,72 грн пені та 4919,79 грн інфляційних втрат.

4. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно статті 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 844 Цивільного кодексу України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Поряд з цим, порушенням зобов`язання відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Слід зазначити, що відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Враховуючи те, що відповідач не приступив до виконання робіт та не виконав зобов`язання перед замовником, чим порушив умови Договору, зобов`язаний повернути замовнику попередню оплату з урахуванням індексу інфляції, протягом 3-х банківських днів з дня отримання відповідної вимоги. У випадку прострочення підрядником строків повернення попередньої оплати замовнику, підрядник зобов`язався сплатити замовнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення (пункт 6.4 Договору).

Оскільки, доказів належного виконання умов Договору в частині виконання робіт відповідачем в порядку та строки, обумовлені даним Договором, до матеріалів справи не надано, а тому позовні вимоги ПрАТ «ЛЛРЗ» щодо стягнення з відповідача передоплати в розмірі 30 % в сумі 162970,20 грн є обґрунтованими, доведеними, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання зобов`язань за Договором позивач нарахував відповідачу 12769,72 грн пені за період з 15.04.2024 по 02.08.2024 та інфляційні втрати в сумі 4919,79 грн за період з квітня по червень 2024 року.

Судом встановлено, що днем початку нарахування пені та інфляційних втрат відповідно до пункту 6.4 Договору є наступний календарний день після спливу трьох банківських днів з дня отримання відповідної вимоги.

Вимога про повернення попередньої оплати надіслана відповідачу 25.03.2024 засобами поштового зв`язку. Однак, доказів отримання вказаної вимоги відповідачем суду не надано. Водночас, зважаючи на відповідь відповідача від 12.04.2024 на зазначену вище претензію позивача суд вважає датою отримання претензії позивача від 25.03.2024 вих. № 1102 відповідачем 12.04.2024, тобто, день відповіді на цю претензію. Тому, датою початку нарахування пені у відповідності до пункту 6.4 Договору є 18.04.2024.

У зв`язку з цим, суд констатує, що позивачем не вірно визначено початок нарахування пені.

Тому, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат та пені, суд зазначає, що він є арифметично невірним, і за перерахунком суду становить 12712,57 грн пені та 4584,68 грн інфляційних втрат.

Слід зазначити, що статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частин першої, третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з частини першої статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 86 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог у даній справі, з огляду на таке.

5. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в розмірі 3021,42 грн пропорційно задоволених вимог, а решту судового збору в сумі 6,58 грн слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Позов приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» до товариства з обмеженою відповідальністю «Мід Сервіс Груп» про стягнення грошових коштів по Договору у сумі 180659,71 грн задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мід Сервіс Груп» (59124, Чернівецька область, Путильський район, с. Киселиці, вул. Головна, 38, код ЄДРПОУ 42946557) на користь приватного акціонерного товариства «Львівський локомотиворемонтний завод» (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 1А, код ЄДРПОУ 00740599) заборгованість в сумі 180267,45 грн (з яких: 162970,20 грн попередня оплата, 12712,57 грн пеня, 4584,68 грн інфляційні втрати). Також 3021,42 грн судового збору.

3.В решті позову відмовити.

Позивач приватне акціонерне товариство «Львівський локомотиворемонтний завод» (79018, м. Львів, вул. Залізнична, 1А, код ЄДРПОУ 00740599).

Відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Мід Сервіс Груп» (59124, Чернівецька область, Путильський район, с. Киселиці, вул. Головна, 38, код ЄДРПОУ 42946557).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення (якщо оголошено вступну та резолютивну частини рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи з дня складання повного судового рішення).

Повний текст рішення складено та підписано 07.11.2024.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

СудГосподарський суд Чернівецької області
Дата ухвалення рішення28.10.2024
Оприлюднено08.11.2024
Номер документу122848725
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду

Судовий реєстр по справі —926/2344/24

Судовий наказ від 29.11.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Байталюк Володимир Дмитрович

Рішення від 28.10.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Байталюк Володимир Дмитрович

Рішення від 28.10.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Байталюк Володимир Дмитрович

Ухвала від 25.09.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Байталюк Володимир Дмитрович

Ухвала від 23.09.2024

Господарське

Господарський суд Чернівецької області

Байталюк Володимир Дмитрович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні