Ухвала

від 06.11.2024 по справі 128/1070/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

06 листопада 2024 року

м. Київ

справа № 128/1070/24

провадження № 61-6440ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Зайцева А. Ю., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Вороновицька селищна рада, ОСОБА_2 , про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

15 липня 2024 року ОСОБА_1 подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 12 серпня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику необхідно було надіслати на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження, надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, надати документ про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

На виконання вимог вказаної ухвали до Верховного Суду ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку копії скарги відповідно до кількості учасників справи, а також заяву щодо виконання ухвали від 12 серпня 2024 року, в якій заявив клопотання поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення з посиланням на те, що ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року він отримав 24 квітня 2024 року. вперше з касаційною скаргою на оскаржуване судове рішення він звернувся 01 травня 2024 року, тобто в строк передбачений 390 ЦПК України, проте ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року касаційну скаргу повернуто.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Встановлено, що 01 травня 2024 року ОСОБА_1 вперше звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року у цій справі.

Ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали, а саме - заявнику необхідно було надіслати на адресу суду уточнену редакцію касаційної скарги оформлену відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, та в якій зазначити свою електронну пошту (за наявності), надати копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи; надати документ про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, встановлений ухвалою Верховного Суду від 13 травня 2024 року, десять днів з дня вручення цієї ухвали, а саме - заявнику необхідно було надати повний текст уточненої касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статі 392 ЦПК України, та надати документ про сплату судового збору за подання касаційної скарги в розмірі 605,60 грн, і роз`яснено заявнику про наслідки невиконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Верховного Суду від 24 червня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року повернуто заявнику.

15 липня 2024 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року.

Аналіз клопотання свідчить, що строк на касаційне оскарження пропущений з поважних причин. Тому суд, на підставі статті 390 ЦПК України, поновлює його.

Також, у заяві щодо виконання ухвали від 12 серпня 2024 року ОСОБА_1 заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання касаційної скарги з посиланням на те, що сума судового збору, яку потрібно сплатити за подання касаційної скарги, є для нього непід`ємною. На підтвердження наведеного надав копію відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 03 червня 2024 року, з яких видно, що за період з 1 кварталу 2023 року до 1 кварталу 2024 року інформація про доходи ОСОБА_1 відсутня; копію довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 10 квітня 2023 року № 1302/0200-0206-11 про не отримання ОСОБА_1 житлової субсидії на оплату житлово-комунальних послуг.

Клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно із частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може...», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5 вказаного Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду, навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану(рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

Надані заявником копії довідок на підтвердження його майнового стану в достатній мірі не підтверджують неможливість сплати ним судового збору при зверненні до суду з касаційною скаргою, оскільки не містять повної інформації про дійсний майновий стан ОСОБА_1 , зокрема про отримання чи неотримання інших видів доходу (пенсії, соціальних виплат чи інших видів доходів, з яких не утримуються суми податків), що унеможливлює задоволення клопотання про звільнення його від сплати судового збору.

Безпідставне звільнення від сплати судового збору є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Особливо це стосується порушення заявником процедури касаційного провадження.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 605,60 грн.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у розмірі 605,60 грн має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерський район/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд.055)»; символ звітності банку: 207.

На підтвердження оплати судового збору необхідно надати Верховному Суду квитанцію (платіжне доручення).

Також, Верховний Суд зазначає, що вимоги щодо форми, змісту касаційної скарги та додатків до неї передбачено у статті 392 ЦПК України.

Частиною другою статті 392 ЦПК України визначено відомості, які мають бути вказані заявником у касаційній скарзі.

Частиною третьою статті 392 ЦПК України встановлено, що касаційна скарга підписується особою, яка її подала, або представником такої особи.

Отже, підпис заявника має бути проставлений після тексту касаційної скарги, який має містити відомості, викладені в частині другій статті 392 ЦПК України.

Встановлено, що касаційна скарга містить рукописний підпис її автора в лівому верхньому першої сторінки перед текстом касаційної скарги, а, отже, не містить підпису ОСОБА_1 після основного тексту документа. Вказане стосується і заяв та клопотань, які заявник подає на усунення недоліків касаційної скарги.

Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23 виснувала, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.

Велика Палата Верховного Суду наголосила на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.

Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

ОСОБА_1 необхідно надіслати до Верховного Суду підписану касаційну скаргу, підпис в якій має бути розташований після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), та надати копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Також у разі усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно подати заяву/клопотання з підписом, розташованим після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається (частини перша статті 44 ЦПК України).

Заявнику необхідно забезпечити доступ до незалежного і безстороннього вирішення спору за встановленою процедурою.

Згідно з частиною другою статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне продовжити заявнику встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, а саме - для надання документу про сплату судового збору в розмірі 605,60 грн, надіслання до Верховного Суду підписаної касаційної скарги, підпис в якій має бути розташований після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), та надання копії цієї скарги відповідно до кількості учасників справи.

Керуючись статтями 127, 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Вінницького апеляційного суду від 17 квітня 2024 року.

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подачу касаційної скарги.

Продовжити ОСОБА_1 встановлений судом процесуальний строк для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі Верховного Суду від 12 серпня 2024 року, на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Зайцев