Рішення

від 17.10.2024 по справі 201/5713/24

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/5713/24

Провадження № 2/201/2788/2024

РІШЕННЯ

Іменем України

(заочне)

17 жовтня 2024 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Наумової О.С., за участю секретаря судового засідання Моренко Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровольців 10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території,

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2024 року ОСББ «Добровольців 10» в особі представника адвоката Співака О.М. (діє на підставі ордера серії АЕ № 1229281 від 01 серпня 2023 року а.с. 10) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території.

Ухвалою суду від 01 липня 2024 року відкрито провадження по справі, призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження з повідомленням сторін (а.с. 57).

Позивач в обгрунтування позову посилаються на те, що ОСББ «Добровольців 10» було створене та зареєстроване 05 грудня 2016 року з метою спільного користування, утримання, управління будинком та прибудинковою територією за адресою: АДРЕСА_1 , розпорядженням загальними засобами для розв`язання побутових питань, тощо, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Добровольців 10» від 23 лютого 2017 року № 2 було затверджено статут ОСББ «Добровольців 10» у новій редакції, яка є чинною на сьогоднішній день.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Добровольців 10» від 21 грудня 2016 року було затверджено кошторис ОСББ «Добровольців 10», а також перелік та розмір щомісячних внесків і платежів співвласників відповідно до кошторису, а саме: для житлових приміщень 4,64 грн/кв.м. загальної площі відповідного житлового приміщення.

Протоколом загальних зборів ОСББ «Добровольців 10» № 9 від 30 січня 2022 року було прийнято рішення, що з 01 лютого 2022 року кошторис для мешканців будинку за 1 кв.м. складає 6 грн. 71 коп.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 . Дані обставини підтверджуються інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини щодо об`єкта нерухомого майна багатоквартирного будинку щодо ОСОБА_1 , тому на відповідача в обов`язковому порядку поширюються рішення загальних зборів ОСББ «Добровольців 10», що здійснює утримання будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач обов`язок зі сплати внесків співвласників на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території на користь ОСББ «Добровольців 10» належним чином не виконував, щомісячні внески сплачені лише частково, внаслідок чого утворилась заборгованість по сплаті внесків та обов`язкових платежів на утримання будинку.

Разом з тим, на адресу боржника було направлено претензію щодо сплати наявної заборгованості до якої було долучено довідку про наявність заборгованості та підписаний з боку ОСББ «Добровольців 10» акт звірки взаєморозрахунків, проте відповіді від ОСОБА_1 на вказану претензію не надійшло.

Позивач неодноразово пропонував укласти договір на розстрочення платежів, втім усі намагання урегулювати спір без застосування суду відповідачем було проігноровано.

Тож станом на квітень 2024 року заборгованість ОСОБА_1 по сплаті ОСББ «Добровольців 10» щомісячних внесків та обов`язкових платежів на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку та прибудинкової території як власника квартири АДРЕСА_4 , складає 4436,39 грн., що підтверджується довідкою від 01 квітня 2024 року № 318/02-24 про наявність заборгованості у ОСОБА_1 за період 01 березня 2022 року по 01 квітня 2024 року (а.с. 1 9).

Представник позивача адвокатСпівак О.М. надав до суду заяву, в якій просив справу розглянути бе його участі, без фіксації технічними засобами. Позовні вимоги підтримав повністю, наполягав на їх задоволенні. Проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував (а.с. 68).

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 27 серпня 2024 року та на 17 жовтня 2024 року не з`явився, про дати, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судової кореспонденції на останню відому адресу місця його проживання (а.с. 56, 58, 62). Конверти, якими направлялась судова кореспонденція повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 59 - 60, 66 67).

Крім того, про розгляд справи судом відповідач повідомлявся шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті «Судової влади» (а.с. 64).

Отже, належним чином повідомлений про розгляд справи судом, відповідач в судові засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надавав, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався, а також не скористався правом надання заперечень проти позову.

Згідно з ч. 1 ст.223ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що відповідач, виходячи з положень ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, вважається належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, згідно зі ст. 280 ЦПК України, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, враховуючи неявку в судове засідання всіх учасників справи, розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, виходить з такого.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 05 грудня 2016 року співвласники житлових та нежитлових приміщень створили Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровольців 10» за адресою: м. Дніпро, пр. Добровольців, буд. 10, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань (а.с. 12 - 13).

Обсяг прав та обов`язків ОСББ встановлено та викладено у статуті затвердженого загальними зборами об`єднання співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , протоколом від 23 лютого 2017 року (а.с. 25 36).

Протоколом загальних зборів ОСББ «Добровольців 10» від 23 лютого 2017 року № 2 було затверджено статут ОСББ «Добровольців 10» у новій редакції, яка є чинною на сьогоднішній день (а.с. 14 - 15).

Протоколом загальних зборів ОСББ «Добровольців 10» від 21 грудня 2016 року було затверджено кошторис ОСББ «Добровольців 10», а також перелік та розмір щомісячних внесків і платежів співвласників відповідно до кошторису, а саме: для житлових приміщень 4,64 грн/кв.м. загальної площі відповідного житлового приміщення (а.с. 16 18).

Протоколом загальних зборів ОСББ «Добровольців 10» № 9 від 30 січня 2022 року було прийнято рішення, що з 01 лютого 2022 року кошторис для мешканців будинку за 1 кв.м. складає 6 грн. 71 коп. (а.с. 19 23).

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 (а.с. 41).

Позивачем направлялась на адресу відповідача претензія щодо сплати наявної заборгованості (а.с. 42 - 49).

Діяльність ОСББ та реальне понесення витрат на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, підтверджується копією кошторису витрат від 30 січня 2022 року та актом розрахунком (квитанціями) долученого до справи (а.с. 23).

Станом на 01 квітня 2024 року відповідач за період з 01 березня 2022 року по 01 квітня 2024 року має заборгованість з обов`язкових внесків та платежів на утримання будинку та прибудинкової території на загальну суму 4436,39 грн., відповідно до розрахунку сум, що стягуються з відповідача (а.с. 50).

Відповідно до положень частини першої статті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 5 ЦПК Українипередбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 15 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з статтею 89ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групидоказів).

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтями 77-80 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ОСББ «Добровольців 10» було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 05 грудня 2016 року, номер запису 10000000776699 (а.с. 12).

Згідно з Статуту сплата встановлених загальними зборами внесків і платежів, у тому числі відрахувань до ремонтного, резервного та інших фондів у розмірах і в строки, що встановлені загальними зборами, є обов`язковою для всіх співвласників. Частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності. Співвласник зобов`язаний виконувати обов`язки, передбачені цим Статутом; виконувати рішення статутних органів, прийняті у межах їхніх повноважень; своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі; виконувати передбачені цим Статутом обов`язки перед об`єднанням.

Загальними зборами вказаного ОСББ було затверджено обов`язковий внесок на утримання будинку та прибудинкової території на момент передачі будинку за один квадратний метр загальної площі житлового приміщення, за один квадратний метр загальної площі житлового приміщення під`їзду за один квадратний метр загальної площі нежитлового приміщення.

ОСББ «Добровольців 10» самостійно здійснює управління багатоквартирним будинком через свої органи управління. Господарче забезпечення діяльності ОСББ «Добровольців 10» здійснюється власними силами об`єднання (шляхом самозабезпечення).

Здійснюючи управління багатоквартирним будинком, ОСББ «Добровольців 10» забезпечує належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку АДРЕСА_1 шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що відповідачу на праві власності належить квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 22.5 кв.м. (а.с. 41).

Відповідач не виконує встановлений статутом і чинним законодавством обов`язок по сплаті щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території. На претензію від 08 лютого 2024 року вих. № 318/02-24 (а.с. 42 - 49), направлену відповідачу рекомендованим листом 15 лютого 2024 року, щодо необхідності сплати заборгованості по внескам на утримання будинку та прибудинкової території відповідач відповіді не надав і суму заборгованості не погасив. За період з 01 березня 2022 року по 01 квітня 2024 року перед ОСББ за утримання будинку і прибудинкової території, інші обов`язкові платежі затверджені загальними зборами ОСББ та за спожиті ним комунальні послуги, утворилась заборгованість в сумі 4436,39 грн. (а.с. 50).

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг визначеноЗаконом України «Про житлово-комунальні послуги»(в редакції, чинній станом на день виникнення спірних правовідносин).

Предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Суб`єктами цьогоЗакону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень або будинків та балансоутримувачі, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником послуг.

Виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Згідно з статтями 4 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить, зокрема, встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

До житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонтспільногомайнабагатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 7ЗаконуУкраїни«Про житлово-комунальніпослуги» індивідуальнийспоживач зобов`язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 4 ст. 13 статті 7ЗаконуУкраїни«Про житлово-комунальніпослуги» з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або внесення змін до нього може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

У частині першій статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першоїстатті 7 цього Законуспоживач має право, зокрема, одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до статті 179ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України (далі - Правила).

Згідно з пунктом 7 зазначених Правил власник квартири зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок по оплаті житлово-комунальних послуг, утримання будинку і прибудинкової території в будинках (квартирах) приватного житлового фонду покладено на власника.

Відповідно до статті 526ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогамиЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 509ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таким чином, правовідносини, в яких замовник зобов`язаний оплатити надану послугу у грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовими зобов`язаннями.

Тобто, згідно з зазначеними правовими нормами споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

З огляду на викладене, правовідносини, які склалися між сторонами з надання житлово-комунальних послуг, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право кредитора вимагати сплату грошей за надані послуги (частина першастатті 509 ЦК України).

Статтею 322ЦК України передбачено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

З аналізу положень статей11,319,322,509,526,610 ЦК України, статей1,7,12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»,Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»в їх системному взаємозв`язку вбачається, що кожен власник квартири (нежитлового приміщення) в будівлі несе обов`язок з утримання власного майна, приміщень загального користування та прибудинкової території.

Витрати на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку та інші витрати, передбачені рішенням співвласників або законом, входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна.

Обов`язок відповідача з утримання належного йому майна виникає незалежно від обставин звернення до нього позивача з пропозиціями щодо оплати зазначених послуг чи укладення договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

Частиною 1 статті 385ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст.1Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання співвласників багатоквартирного будинкуюридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно зі статті 4Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Статтею 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»передбачено, що вищим органом управління об`єднання є загальні збори його членів, до виключної компетенції яких, зокрема, належить затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання. За результатами розгляду питань, віднесених до компетенції загальних зборів, приймається рішення, яке може бути оскаржено в судовому порядку.

Згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»у разі відмови співвласника сплачувати внески і платежі на утримання та проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна об`єднання або за його дорученням управитель має право звернутися до суду.

Відповідно до ст.15Закону України«Про об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку» співвласник зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати належні внески і платежі.

Виходячи з положень ч. 1 ст. 17, ст. 20, ч.ч. 6,7,8ст. 22, ч. 4 ст.23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»власники квартир у багатоквартирному будинку, функції по утриманню якого і прибудинкової території здійснює об`єднання співвласників, зобов`язані нести витрати по утриманню спільного майна незалежно від членства в об`єднанні в розмірі затверджених в установленому порядку тарифів.

Устатті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»зазначено, що для забезпечення утримання та експлуатації багатоквартирного будинку, користування спільним майном у такому будинку, включаючи поточний ремонт, утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, водопостачання та водовідведення, теплопостачання і опалення, вивезення побутових відходів, об`єднання за рішенням загальних зборів має право: задовольняти зазначені потреби самостійно шляхом самозабезпечення; визначати управителя, виконавців окремих житлово-комунальних послуг, з якими усі співвласники укладають відповідні договори; виступати колективним споживачем (замовником) усіх або частини житлово-комунальних послуг.

На основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався представник позивача, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновку, що відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг, які йому надає ОСББ «Добровольців 10» й зобов`язана сплачувати за спожиті послуги у встановлений законом строк, але останній не виконує свої обов`язки, тому за період з 01 березня 2022 року по 01 квітня 2024 року перед ОСББ за утримання будинку і прибудинкової території, інші обов`язкові платежі затверджені загальними зборами ОСББ та за спожиті ним комунальні послуги, утворилась заборгованість в сумі 4436,39 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободщодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а саме стягненню підлягає заборгованість з оплати коштів на утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 4436,39 грн.

Вирішуючи питання, щодо розподілу судових витрат, на підставі ст. 141 ЦПК Українита приймаючи до уваги результат вирішення справи, суд вважає необхідним судові витрати у вигляді справи судового збору покласти на відповідача, а саме 3 028,00 грн. (а.с. 11).

Крім того, позивач просив стягнути витрати на правову допомогу в розмірі 2 800 грн., яку підтверджують договором про надання правової допомоги № 02/22 від 13 вересня 2023 року, актом надання послуг № 42 від 01 травня 2024 року та платіжною інструкцією № 1119 від 13 травня 2024 року (а.с. 37 40, 51 52).

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За змістом норм ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

При цьому згідно статті 30 згаданого Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Сума заявлених позивачем до відшкодування відповідачем судових витрат на правничу допомогу адвоката співмірна зі складністю справи. Сам факт надання правової допомоги адвокатом та отримання її клієнтом підтверджується договором про надання правової допомоги № 02/22 від 13 вересня 2023 року, актом надання послуг № 42 від 01 травня 2024 року та платіжною інструкцією № 1119 від 13 травня 2024 року. Тому, суд вважає, що позивач належними доказами довів понесені ним витрати на професійну правничу допомогу адвоката, тому вказана сума підлягає до стягнення з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263 - 265, 282 - 283, 353 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровольців 10» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на коpисть Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровольців 10» заборгованість по оплаті послуг з утримання будинку і споруд та прибудинкової території в сумі 4436,39грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на коpисть Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Добровольців 10» витати на пpофесійну пpавову допомогу в сумі 2 800,00 гpивень і витрати з оплати судового збору в сумі 3 028,00 гpивень, а всього 5 828,00 грн.

Копії цього рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текстрішення виготовлений 22 жовтня 2024 року.

Суддя Наумова О.С.