Рішення

від 07.11.2024 по справі 229/6302/24

ДРУЖКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/229/2025/2024

ЄУН 229/6302/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року м. Дружківка

Дружківский міський суд Донецької області у складі: головуючого судді Шевченко Л. В., за участю секретаря судового засідання Зінченко С. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дружківка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дружківської міської територіальної громади в особі Дружківської міської військової адміністрації про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини,

У С Т А Н О В И В:

17.09.2024 року адвокат Сніменко Сергій Іванович, який діє на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1406287 в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Дружківського міського суду Донецької області з позовом до Дружківської міської територіальної громади в особі Дружківської міської військової адміністрації про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову вказує, що у листопаді 2022 року позивачу стало відомо про існування заповіту, складеного на його ім?я його рідним дядьком ОСОБА_2 . 18 жовтня 2007 року ОСОБА_2 , розуміючи значення своїх дій, добровільно, без будь якого насильства, примусу, як фізичного так і морального, на випадок своєї смерті склав заповіт, який посвідчений державним нотаріусом у м. Дружківка Донецької області та зареєстрований у реєстрі за № 1-2002. За життя ОСОБА_2 володів майном а саме: на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ДН № 188216, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, та квартирою яка розташована у АДРЕСА_1 . Відповідно до вищезазначеного державного акту ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 3,86 га, що розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області за межами населеного пункту з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Зазначає, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 № 710-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Донецької області». Миколайпільська сільська рада віднесена до Дружківської територіальної громади Донецької області. Коли позивач звернувся у вересні 2024 року, до приватного нотаріуса Гнатенко В. Л. Краматорского районного нотаріального округу Донецької області у м. Дружківка, після померлого дядька по заповіту, з метою оформити спадщину у вигляді квартири та земельної ділянки на себе, нотаріус в усній формі пояснив йому, що ним був пропущений шестимісячний строк для прийняття спадщини, та йому було роз?яснено що він має право звернутись до суду про визначення додаткового строку для прийняття спадини. У встановлений законом шестимісячний строк ОСОБА_1 не звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у зв?язку з тим, що він не знав про існування заповіту, дізнався після спливу шестимісячного строку, встановленого для прийняття спадщини. Також у зв?язку з російською агресію проти України з 24.02.2022 року, та активних бойових дій на території Донецької області, побоюючись за своє життя він евакуювався в інше місто на території України, тому не зміг прийняти спадщину в установлений законом строк. Вважає, що строк для подання позивачем заяви про прийняття спадщини пропущений з поважних причин, через незнання позивачем про заповіт, та через активні бойові дії на території Донецької області.

Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 20.09.2024 року прийняв до розгляду, відкрив провадження у вказаній цивільній справі, розгляд справи вирішив здійснювати в порядку загального позовного провадження, та призначив по вказаній справі підготовче засідання. Відповідачу був наданий строк для подання відзиву на позовну заяву.

Дружківський міський суд Донецької області ухвалою від 24.10.2024 року закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті в загальному позовному провадженні.

Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. 06.11.2024 року до Дружківського міського суду Донецької області від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі та участі позивача, позовні вимоги підтримують, проти винесення заочного рішення не заперечують.

Представник Дружківської міської територіальної громади в особі Дружківської міської військової адміністрації Боєвський С. О. у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. 08.10.2024 року до Дружківського міського суду Донецької області від нього надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно дост. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбаченост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Судом установлено, що 18.10.2007 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розуміючи значення своїх дій, о 11 годині 20 хвилин, добровільно, без будь якого примусу, як фізичного, так і морального, на випадок смерті склав заповіт, який посвідчений державним нотаріусом Дружківської державної нотаріальної контори Алексєєвою В. Є. та зареєстровано в реєстрі за № 1-2002. Відповідно до даного заповіту все майно, де б воно не знаходилось та з чого б не складалось, що буде належати йому по закону на день його смерті, а також все те, на що він матиме право за законом заповів ОСОБА_1 , 2001 року народження (арк. с. 7).

Як вбачається зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 13.12.2022 року Дружківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Краматорському районі Донецької області Східного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м. Харків), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний атковий запис № 644 (арк. с. 10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина, яка складалась із земельної ділянки площею 3,86 га, що розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, та квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ДН № 183216 від 27.09.2005 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на праві власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010515700103, ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Костянтинівської райдержадміністрації від 27.07.2005 року № 341 є власником земельної ділянки площею 3,86 га, що розташована на території Миколайпільської сільської ради Костянтинівського району Донецької області, з цільовим призначенням: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (арк. с. 9).

Згідно зі свідоцтвом про право власності на житло від 23.11.1993 року, виданим Бюро приватизации житла згідно з розпорядженням (наказом) від 22.11.1993 року № 33, квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 (арк. с. 8).

Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.

У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У роз`ясненнях, наданих у п. 23, 24Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»визначено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), що передбачено ст. 1216 Цивільного кодексу України.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Згідно зістаттею 1233 ЦК Українизаповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до вимог ст. 1223 Цивільного кодексу України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно дост.1272 ЦК Україниякщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним Заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьоїстатті 1272 ЦК Українипро надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320 цс 17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в абз. 6 п. 24Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року,Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обґрунтовуючи підстави позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, позивач посилається на те, що перешкодою для подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк є необізнаність позивача про наявність заповіту та активні бойові дії та території Донецької області.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24), у якій Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання про наявність підстав для відступу від загального правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, виснувавши, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а у вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права однак, це стосується обставин, за яких заповіт є єдиною підставою спадкування і незнання про його існування не вимагає від спадкоємця вчинення дій щодо прийняття спадщини. Необізнаність про наявність заповіту може вважатися поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини винятково для осіб, які не є спадкоємцями за законом першої черги або кожної наступної черги спадкоємців за законом, у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, які набували право на спадкування за законом (закликані до спадкування) (пункт 87 постанови).

Верховний суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 26.06.2019 року у справі № 565/1145/17 визначив наступне. Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви. Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Наразі такий підхід є усталеним і незмінним у практиці Верховного Суду (див. постанови від 25 березня 2020 року у справі № 296/12396/18, від 17 грудня 2021 року у справі № 315/386/19, від 29 січня 2024 року у справі № 552/4825/22, від 07 лютого 2024 року у справі № 474/454/18, від 21 лютого 2024 року у справі № 760/4267/21, від 08 червня 2023 року у справі № 585/2163/22 та інші).

Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Суд погоджується із наведеними вище правовими висновками, які не втратили своєї актуальності і застосовуються до правовідносин у даній справі.

Відповідно до ч. 6ст. 13 закону України «Про судоустрій і статус суддів»та ч. 4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ст. 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положеньст. 81 ЦПК Українидокази в їх сукупності, суд вважає, що позивач пропустив строк прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин.

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи та причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини, які суд визнає поважними, на підставі наведених вище норм закону, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 10, 81, 258-259, 263-265, 273, 354ЦПК України, ст. 1220, 1222, 1268, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дружківської міської територіальної громади в особі Дружківської міської військової адміністрації про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк в 2 (два) місяці з дня набрання даним судовим рішенням законної сили для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ;

відповідач: Дружківська міська територіальна громада в особі Дружківської міської військової адміністрації, код ЄДРПОУ 04052761, адреса місцезнаходження: вул. Соборна, буд. 16, м. Дружківка, Краматорський район, Донецька область.

Cуддя Л. В. Шевченко