Рішення

від 05.11.2024 по справі 454/5302/23

СОКАЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 454/5302/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2024 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Струс Т. В. ,

за участю секретаря Синевської Г.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сокалі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля» про зобов`язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до відповідача ДП «Львіввугілля» свої вимоги мотивує тим, що протягом 20 років працював на підземних роботах на підприємствах ДП Львіввугілля, зокрема: з 16.07.1980 року по 16.07.1982 року працював підземним гірником очисного вибою V розряду на шахті №10 «Великомостівська»; з 26.07.1982 року по 13.05.1986 року працював гірником очисного вибою підземним V розряду на шахті «ім. 60 річчя СРСР»; з 22.05.1987р. по 12.04.2000 року працював гірником очисного вибою на шахті «ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції». З 04.02.2008 року по 20.09.2013 року працював слюсарем-ремонтником V розряду на шахті Степова ДП Львіввугілля. 20.09.2013 року позивач був звільнений з роботи у зв`язку із виходом на пенсію. Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 позивачу призначено пенсію довічно. З 31.10.2019 року позивач зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 .

Зазначає, що абзацом 3 частини 7 статті 43 Гірничого закону України передбачено, що підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб: пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов`язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

Пунктом 12.10.1. Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості) від 03.07.2001 року передбачено, що порядок забезпечення паливом на побутові потреби і надання компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами Підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на Підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також Переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби (Постанова Кабінету Міністрів України від 17.03.2011 р. №303), Порядком надання компенсації особам, які мають право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з централізованим опаленням (Постанова Кабінету Міністрів України від 12.08.2009 р. №887), Інструкцією про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і організацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.76 р. у частині, що не суперечить вказаним вище нормативно-правовим актам.

Пунктом 12.10.3. Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості) від 03.07.2001 року передбачено, що безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру.

Пунктом 12.10.7. Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості) від 03.07.2001 року передбачено, що безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого Підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі: - на підземних роботах чоловіки не менше 10 років, жінки - 7,5 років; - на роботах, пов`язаних з підземними умовами, чоловіки - не менше 15 років, жінки - 12,5 років; - на роботах у технологічному ланцюжку і на поверхні діючих і тих, що будуються, шахт, розрізів, збагачувальних і брикетних фабриках, в шахтовуглебудівельних підприємствах чоловіки не менше 20 років, жінки - 15 років.

Пунктом 12.10.8. Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості) від 03.07.2001 року передбачено, що ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим Підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На підприємствах, що ліквідуються, забезпечення працівників побутовим паливом здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

З листопада 2019 року позивач проживає в будинку в АДРЕСА_1 , в якому встановлено пічне опалення та кухонні вогнища для приготування їжі, що працюють на твердому паливі вугіллі, що підтверджується відповідною довідкою. Село Діброва, в якому позивач проживає, не газифіковане та ніколи не було газифіковане.

Таким чином, з аналізу наведених вище норм законодавства, за умови наявності у позивача 20 років стажу на підземних роботах, в нього є право на безоплатне отримання вугілля.

Зазначає, що з метою реалізації свого права на безоплатне отримання вугілля на побутові потреби, в грудні 2020 року він звернувся у структурний підрозділ відповідача, з якого позивач виходив на пенсію, із заявою про включення його у списки на отримання вугілля у 2021 році. Однак протягом значного періоду часу відповідач не повідомляв позивача про результати розгляду моєї заяви. Наприкінці лютого 2021 року позивачем отримано лист № 5-4/220 від 11.02.2021 року до якого було долучено копію Протоколу засідання комісії по забезпеченню паливом на побутові потреби працівників і пенсіонерів та інших пільгових категорій вуглеотримувачів ВП Шахта Степова від 27.12.2020 року.

Даним листом ВП Шахта Степова ДП «Львіввугілля» повідомила, що: « При виході на пенсію і на дату звільнення з шахти ви не користувалися правом на пільгове отримання вугілля, так як на той час були прописані в місті та не проживали в будинку з пічним опаленням. Згідно п. 2.4 Інструкції про порядок забезпечення працівників паливом на побутові потреби від 11.05.1976 року - правом на забезпечення безоплатним вугіллям на побутові потреби користуються пенсіонери по віку, які проживають у вугільних районах, які користуються цим правом до виходу на пенсію, отже право на отримання безоплатного вугілля на побутові потреби відсутнє. В зв`язку з цим, комісією відмовлено в задоволенні вашої заяви...».

Вважаючи дану відмову у забезпеченні його безоплатним вугіллям на побутові потреби незаконною та такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, позивач 23.03.2021р. звертався до суду із позовною заявою щодо зобов`язання забезпечити його вугіллям на 2021р.

Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 11.04.2022р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 10.11.2022р. позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Постановою Верховного Суду від 16.10.2023р. касаційну скаргу позивача задоволено, рішення районного суду та апеляційного суду скасовано, позовні вимоги позивача задоволено.

Зобов`язано ДП «Львіввугілля» забезпечити позивача безоплатно вугіллям на побутові потреби за нормою 5,9 тонн на 2021р.

Після отримання вказаної постанови позивач 02.11.2023р. звернувся до із заявою до директора шахти «Степова ДП «Львіввугілля» про забезпечення його вугіллям на побутові потреби за 2021, 2022 та 2023роки.

Із отриманої відповіді від 02.11.2023р. позивач дізнався, що йому відмовлено у видачі безоплатного вугілля за 2022 та 2023роки.

Зазначає, що своїми діями відповідлач повторно порушив його права на забезпечення вугіллям на побутові потреби, чим також йому спричинено моральну шкоду яка полягає у протиправній поведінці відповідача, приниженні його честі та гідності, тривалому відновленні його прав через суд. Моральну шкоду позивач оцінює у розмірі 50000грн.

Просить зобов`язати відповідача забезпечити його безоплатним вугіллям на побутові потреби у розмірі 5,9 тонн на 2022 рік та на 2023 рік, стягнути із відповідача у його користь 50000грн. спричиненої моральної шкоди.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що позивач ОСОБА_1 не звернувся до ВП «Шахта «Степова» про видачу йому талону на 2022рік та на 2023рік. Лише 02.11.2023 року позивач звернувся із письмовою заявою на ім`я директора шахти. Зазначає, що суть заяви не була зрозуміла, про що 07.11.2023 року позивачу надала відповідь № 5-4/1673.

Постановою Верховного Суду від 16.10.2023 року задоволено позов ОСОБА_1 про видачу талону на вугілля за 2021рік. ДП «Львіввугілля» ВП «Шахта «Степова» належним чином та у короткі строки виконало в цій частині зобов`язання згідно постанови Верховного Суду від 16.10.2023 року та надало ОСОБА_1 талон на безоплатне вугілля за нормою 5.9 тонн на 2021 рік.

Зазначає, що розуміння позивача постанови Верховного Суду від 16.10.2023 року в частині, що відповідач зобов`язаний видати йому талони на 2022р. і 2023р. є помилковим. Позивач звернувся із заявою та необхідними документами до підприємства щодо видачі талону на вугілля на 2024 рік, заява та всі необхідні додатки були прийнятими підприємством та внесено ОСОБА_1 до списку осіб, які отримають талон на вугілля на 2024 рік.

Право та порядок безоплатного надання вугілля на побутові потреби працівникам та пенсіонерам передбачено Колективним договором підрозділу відповідно до Гірничого закону України, а також Переліку професій працівників з вуглевидобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби (Постанова Кабінету Міністрів від 17.03.2011 року № 303), Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і огранізацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.1976 року у частині, що не суперечить зазначеним вище нормативно-правовим актам

Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня. На працівників, які прийняті на роботу пізніше, складаються додаткові списки, які підписуються керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів та погоджуються з первинною профспілковою організацією. Виключення із списків осіб, які мають право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби, здійснюється спільним рішенням керівництва Шахти та первинною профспілковою організацією з зазначенням обгрунтування. Пунктом 12.10.17. Галузевої угоди між Міністрерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднання власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.07.2001 року, зазначено, що виключення із списків осіб, які мають право безкоштовного отримання вугілля на побутові потреби, здійснюється спільним рішенням керівництва підприємства та профспілкового комітету з зазначенням обґрунтування. Безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні , якщо вони відпрацювали в галузі: - на підземних роботах чоловіки не менше 10 років, жінки 7,5 роки; - на роботах, пов`язаних з підземними умовами, чоловіки не менше 15 років, жінки 12,5 років; - на роботах у технологічному ланцюжку і на поверні діючих і тих, що будуються, шахт, розрізів, збагачувальних і брикетних фабриках, в шахтобудівельних підриємствах чоловіки не менше 20 років, жінки 15 років. - реєстрація (проживання) у Україні у будинку/квартирі, де обіргів та приготування їжі здійснюється на твердому паливі (вугіллі) та користування цим вугіллям саме на побутові потреби в будинку/квартирі, на яку він виданий; - відсутність за адресою будинку/квартири інших вуглеотримувачів; - користуватись правом на отримання «талону» на вугілля до виходу на пенсію. За наявності всіх цих підстав, громадянин-пенсіонер має право звертатись про видачу «талону» на вугілля шляхом подання заяви та всіх підтверджуючих документів.

Списки на отримання талонів складаються на підставі заяви вуглеотримувача на ім`я керівника відокремленого підрозділу з необхідним переліком документів, а саме: Довідки про склад сім`ї, місце реєстрації та проживання осіб у житловому приміщенні/будинку, із зазначенням адреси; Довідки про наявність пічного опалення та кухонного вогнища на твердому паливі; Довідки з газового господарства про відсутність газового опалювального обладнання за адресою реєстрації чи фактичного проживання; Довідки всіх працездатних членів сім`ї (проживаючих осіб) з місця роботи про те, що вони не отримують паливо на побутові потреби. Якщо працездатна особа, вказана у довідці не працює, надати копію трудової книжки або іншого документа; Вуглеотримувач зобов`язаний в 10-ти денний термін повідомити відповідальній особі про істотні зміни, що відбулись після надання документів на отримання вугілля (звільнення з роботи, зміна місця проживання, склад сім`ї, проведення газифікації будинку тощо); Якщо за вказаною адресою зареєстровані декілька осіб, які мають право на отримання палива на побутові потреби згідно Колективного договору, талон видавати тільки одному з них; Особам, які не надали повний перелік документів у встановлені терміни, може бути відмовлено в забезпеченні побутовим паливом; Талони на побутове паливо видавати у встановлені підприємством терміни. Особи, які не отримали талон у встановлені терміни без поважних причин, втрачають право на їх отримання. Талони при втраті не поновлюються. Видачу талонів на отримання палива проводити тільки після перевірки даних, вказаних в заяві та встановлення права на його отримання. Ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На підприємствах, що ліквідуються, забезпечення працівників побутовим паливом здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Щорічно у листопаді видається наказ «Про призначення відповідальних осіб ВП «Шахта «Степова» ДП «Львіввугілля» за забезпечення паливом на побутові потреби працівників, пенсіонерів та інших пільгових категорій вуглеотримувачів на наступний рік», на підставі наказу ДП «Львіввугілля», де є вичерпний перелік документів, які необхідно подати із заявою за для внесення до списку вуглеотримувачів, цей перелік документів не змінний. Заяви та документи, які необхідні для внесення вуглеотримувачів до списків приймаються з того ж дня, коли видається по підприємству вищезазначений наказ. Сформовані списки погодженні з первинними профспілковими організаціями в термін до 25 грудня поточно року надаються до ДП «Львіввугілля» для розробки план-графіку забезпеченням побутовим паливом вуглеотримувачів у наступному році. Для новоприйнятих працівників, діючих працівників/пенсіонерів, які мають можливість скористатись цим правом, але з належних та поважних причин не скористались цим правом та не подали заяви із документами до 15 грудня поточного року, мають можливість подати ще до 30 червня задля отримання талону на вугілля на 5.9 тонн. Такі особи, подаються у додаткових списках, які направляються до ДП «Львіввугілля» та зараховуються до вуглеотримувачів. Якщо працівник/пенсіонер звернувся до підприємства за для отримання талону на безоплатне вугілля від 1 липня, то претендує лише на 2.950 тонн вугілля.

Наголошує на тому, що ОСОБА_1 із заявами та належними документами про надання безоплатного вугілля на побутові потреби та внесення його у загальні або додаткові списки на 2022 та на 2023 роки не звертався та належних документів не подавав.

Позивач запевняє у позові, що звертався до ДП «Львіввугілля» ВП «Шахта «Степова» за для внесення його до списків вуглеотримувачів на 2022 та 2023 роки, хоча жодними доказами ці твердження не підтверджуються. Позивач володіє інформацією та процедурою адже вже користувався таким правом та звертався до підприємства у 2019році з заявою та необхідними документами задля внесення його списки вуглеотримувачів.

Отже, в 2022-2023 роках заяв позивача на адресу підприємства про включення його до списків на отримання вугілля на побутові потреби не надходили, тому уповноважені особи не мали підстав включити ОСОБА_1 до списків на безоплатне вугілля за цей період без відповідної заяви.

Право ОСОБА_1 на отримання вугілля, не реалізоване у поточному році, не переходить у наступні роки. Таким чином, підстав, передбачених діючим законодавством, для включення підприємством позивача до списку осіб, що мають право на безоплатне отримання вугілля для побутових потреб за минулі роки. Особи, які не виписали вугілля за встановленим порядком без поважних причин позбавляються права на його отримання. У разі, коли це право на отримання вугілля не реалізоване у поточному році, воно не переходить у наступні роки та вартість неотриманого вугілля грішми не компенсується.

Щодо вимог позивача про відшкодування йому моральної шкоди зазначає, що позивачем не долучено жодних медичних чи інших документів, які підтверджують факт заподіяння моральної шкоди чи стресу, чи його наслідків, про депресію чи інші негативні вияви його стану.

Відтак просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, в обгрунтування зіслався на доводи як і ті, що у позовній заяві.

Представник відповідача ДП «Львіввугілля» - Гук С.Р. в судовому засіданні позовних вимог не визнав, просив у задоволенні таких відмовити, підтримав обгрунтування заперечень вимог, що зазначене у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши сторони та дослідивши докази у справі, суд приходить до наступного висновку.

Дослідженою копією трудової книжки заведеної на ім`я ОСОБА_1 , встановлено, що з 16.07.1980 року по 16.07.1982 року він працював підземним гірником очисного вибою V розряду на шахті №10 «Великомостівська»; з 26.07.1982 року по 13.05.1986 року працював гірником очисного вибою підземним V розряду на шахті «ім. 60 річчя СРСР»; з 22.05.1987р. по 12.04.2000 року працював гірником очисного вибою на шахті «ім. 50-річчя Великої Жовтневої соціалістичної революції»; з 04.02.2008 року по 20.09.2013 року працював слюсарем-ремонтником V розряду на шахті Степова ДП Львіввугілля. 20.09.2013 року позивач був звільнений з роботи у зв`язку із виходом на пенсію.

Відтак сумарний період роботи позивача на підземних роботах підприємств ДП «Львіввугілля» становить більше 20 років.

Частиною сьомою статті 43 ГЗ України передбачено, що підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, таким категоріям осіб, зокрема, пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов`язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

У пункті 12.10.1 Галузевої угоди передбачено, що порядок забезпечення паливом на побутові потреби і надання компенсації витрат за спожиті електроенергію та газ працівниками і пенсіонерами підприємств вугільної промисловості встановлюється колективними договорами на підприємствах відповідно до Гірничого закону України, цієї Угоди, а також Переліку професій працівників з видобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби (Постанова Кабінету Міністрів України від 17 березня 2011 року № 303), Порядком надання компенсації особам, які мають право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби, але проживають у будинках з централізованим опаленням (Постанова Кабінету Міністрів України від 12 серпня 2009 року № 887), Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і огранізацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11 травня 1976 року у частині, що не суперечить вказаним вище нормативно-правовим актам.

Відповідно до підпункту 12.10.3 Галузевої угоди безоплатне забезпечення вугіллям працівників і пенсіонерів вугільної промисловості здійснюється за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру. Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня, підписуються за згодою з профкомом керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів. На тих, що поступили пізніше складаються додаткові списки.

Згідно з підпунктом 12.10.7 Галузевої угоди безоплатне забезпечення вугіллям поширюється на пенсіонерів, що живуть в Україні, незалежно від того, з якого підприємства вугільної промисловості України вони вийшли на пенсію, якщо вони відпрацювали в галузі: на підземних роботах чоловіки не менше 10 років, жінки - 7,5 років; - на роботах, пов`язаних з підземними умовами, чоловіки - не менше 15 років, жінки - 12,5 років; на роботах у технологічному ланцюжку і на поверхні діючих і тих, що будуються, шахт, розрізів, збагачувальних і брикетних фабриках, в шахтовуглебудівельних підприємствах чоловіки не менше 20 років, жінки - 15 років.

Відповідно до підпункту 12.10.8 Галузевої угоди ця категорія осіб забезпечується побутовим вугіллям тим підприємством, з якого вони вийшли на пенсію. На підприємствах, що ліквідуються, забезпечення працівників побутовим паливом здійснюється за рахунок бюджетних коштів.

Згідно з абзацом першим розділу І Інструкції, яка є підзаконним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини із забезпечення безоплатним вугіллям на побутові потреби та застосовується тільки у частині, що не суперечить чинному законодавству України, визначено, що правом на безкоштовне отримання вугілля (сланцю) користуються особи, які проживають в будинках з пічним опаленням і кухонними вогнищами для приготування їжі.

Виходячи із наведених норм права випливає, що чоловіки-пенсіонери, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах на підземних роботах не менше ніж 10 років та проживають в будинках (квартирах) з пічним опаленням і кухонними вогнищами для приготування їжі, мають право на безоплатне забезпечення підприємством, з якого вони вийшли на пенсію, вугіллям на побутові потреби за нормою 5,9 тонн на рік на будинок або квартиру.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 вже звертався до суду із позовом до ДП «Львіввуугілля» про зобов`язання вчинити дії, а саме зобов`язання забезпечення безоплатним вугіллям на побутові потреби за нормою 5,9 тонн на 2021 рік.

Рішеннями судів першої та апеляційної інстанції позивачу у задоволенні позовних вимог відмовлено, підставою чого слугували положення, що були закріплені у Інструкції, що регулює правовідносини із забезпечення безоплатним вугіллям на побутові потреби, а саме пункт 2.4 розділу ІІ інструкції, який передбачав, що право на забезпечення безкоштовним вугіллям на побутові потреби мають лише пенсіонери по віку, які користувалися цим правом до виходу на пенсію.

Переглядаючи вказані рішення судів Верховний Суд у постанові від 16.10.2023р. встановив, що покликання на вказаний пункт інструкції було помилковими, оскільки таке положення інструкції згідно з листом Міністерства вугільної промисловості СРСР та ЦК профспілки робітників вугільної промисловості від 30 серпня 1989 року № 3-35-31/829 втратило чинність, а тому не підлягав застосуванню.

Відтак, встановлено, що предметом розгляду вищевказаної справи було забезпечення позивача безоплатним вугіллям за 2021р.

Натомість після ухвалення Верховним Судом постанови від 16.10.2023р. позивач 02.11.2023р. звернувся до керівника шахти «Степова» ДП «Львіввугілля» із якої виходив на пенсію із заявою змісту якого вважав достатнім та просив забезпечити його вугіллям на побутові потреби за 2021, 2022, 2023 роки.

На виконання рішення Верховного Суду відповідачем забезпечено позивача талоном на вугілля на побутові потреби в кількості 5,9 тонн за 2021 рік.

Звертаючись до суду із даним позовом позивач зазначає, що відповідачем безпідставно йому відмовлено у видачі талонів на вугілля за 2022 та 2023 роки.

Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

З матеріалів справи суд вбачає, що правовідносини між сторонами регулюються ст.43 Гірничого закону України від 06.10.1999 №1127-XIV та пунктом 12.10 Галузевої угоди між Міністерством вугільної промисловості України, іншими державними органами, власниками (об`єднаннями власників), що діють у вугільній галузі, і всеукраїнськими профспілками вугільної промисловості від 03.11.2001р.

Відповідно до ст. 43 Гірничого Закону України, підприємства з видобутку вугілля та вуглебудівні підприємства безоплатно надають вугілля на побутові потреби у розмірі, що визначається колективним договором, зокрема, таким категоріям осіб: працівникам з видобутку (переробки) вугілля та вуглебудівних підприємств за переліком професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України;

пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах: на підземних роботах - не менше ніж 10 років для чоловіків і не менше 7 років 6 місяців - для жінок; на роботах, пов`язаних із підземними умовами, - не менше ніж 15 років для чоловіків і не менше 12 років 6 місяців - для жінок; на роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок;

пенсіонерам, які пропрацювали на підприємствах з видобутку (переробки) вугілля, вуглебудівних підприємствах та мають загальний пільговий стаж на підземних роботах та/або роботах, пов`язаних з підземними умовами, та/або роботах технологічної лінії на поверхні діючих шахт чи на шахтах, що будуються, розрізах, збагачувальних та брикетних фабриках, - не менше ніж 20 років для чоловіків і не менше 15 років - для жінок.

Судом встановлено і відповідачем не заперечується, що позивач мешкає в негазифікованому будинку з пічним опаленням.

Право та порядок безоплатного надання вугілля на побутові потреби працівникам та пенсіонерам передбачено Колективним договором підрозділу відповідно до Гірничого закону України, а також Переліку професій працівників з вуглевидобутку (переробки) вугілля та працівників вуглебудівних підприємств, яким безоплатно надається вугілля на побутові потреби (Постанова Кабінету Міністрів від 17.03.2011 року № 303), Інструкції про порядок забезпечення трудящих виробничих одиниць підприємств і огранізацій вугільної промисловості паливом на побутові потреби від 11.05.1976 року у частині, що не суперечить зазначеним вище нормативно-правовим актам.

Списки вуглеотримувачів складаються щорічно з 1 по 15 грудня, станом на 1 грудня. На працівників, які прийняті на роботу пізніше, складаються додаткові списки, які підписуються керівником підприємства, головним бухгалтером, відділом кадрів та погоджуються з первинною профспілковою організацією. Виключення із списків осіб, які мають право на безкоштовне отримання вугілля на побутові потреби, здійснюється спільним рішенням керівництва Шахти та первинною профспілковою організацією з зазначенням обгрунтування

Списки на отримання талонів складаються на підставі заяви вуглеотримувача на ім`я керівника відокремленого підрозділу з необхідним переліком документів.

Судом встановлено, що в 2022р. та 2023р. позивач не звертався до відповідача із відповідними заявами з долученням переліку необхідних документів про включення його до списків на отримання вугілля на побутові потреби, тому підприємство не мало підстав включати позивача до списків на безоплатне забезпечення вугіллям за цей період без відповідної заяви.

Натомість подана позивачем заява від 02.11.2023 року на ім`я керівника шахти «Степова» ДП «Львувувгілля», в якій він просив забезпечити його вугіллям за 2022р. та 2023р., не являється заявою про включення до списків на отримання вугілля.

Право позивача на отримання вугілля, не реалізоване у поточних роках, не переходить у наступні роки. Таким чином, підстав, передбачених діючим законодавством, для включення відповідачем позивача до списку осіб, що мають право на безоплатне отримання вугілля для побутових потреб за минулі роки, судом не встановлено.

Відповідно, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача забезпечити його безоплатним вугіллям на побутові потреби у розмірі 5,9 тонн на 2022 та 2023 роки задоволенню не підлягають.

Також, не підлягає задоволенню вимога щодо стягнення із відповідача моральної шкоди яка згідно змісту вимог позивача полягає у порушенні його прав, стражданнях та стану його здоров`я в загальній сумі 50000грн. (по 25000грн. за кожен рік).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львіввугілля» про зобов`язання забезпечити безоплатним вугіллям на побутові потреби у розмірі по 5,9 тонн на 2022рік і 2023 рік та відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржене учасниками розгляду шляхом подання в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Сокальський районний суд Львівської області.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державне підприємство «Львіввугілля», місце знаходження м. Сокаль, вул. Б.Хмельницького, 26, Львівської області.

Повний текст рішення складено 07.11.2024 року.

Головуючий: Т. В. Струс