Ухвала

від 06.11.2024 по справі 307/1914/24

ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 307/1914/24

Провадження № 2/307/431/24

У Х В А Л А

06 листопада 2024 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Бобрушко В.І., при секретарі Ком`яті Н.А, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Тячів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Тячівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Тячівської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник адвокат Ільницький Михайло Петрович, звернулася до суду з позовом до Тячівської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Тячівської міської ради.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ільницький М.П. надіслав до суду клопотання про поновлення строку для подання письмових доказів та приєднання доказів до матеріалів цивільної справи. Клопотання мотивує тим, що у відповідь на адвокатський запит від 08.10.2024 року за №ТМР-СО1-02/, який направлений відповідачу, після часткового задоволення судом клопотанням про витребування доказів, Тячівською міською радою надано представнику позивача лист від 14.10.2024 року за №05-26/1372, в якому наведено, що протягом 2021, 2022, вересня 2023 року міською радою передано в оренду фізичним та юридичним особам 15 земельних ділянок комунальної власності, відведених для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код КВЦПЗ 03.07), а саме: 7 земельних ділянок в 2021 році, із визначенням ставок орендної плати від 3% до 12 % від нормативної грошової оцінки землі; 4 земельні ділянки в 2022 році, із визначенням ставок орендної плати від 7% до 12% від нормативної грошової оцінки землі; 4 земельні ділянки за 9 місяців (по вересень місяць) 2023 року, із визначенням ставок орендної плати від 3% до 10 % від нормативної грошової оцінки землі. В подальшому, з використанням наданих відповідачем кадастрових номерів земельних ділянок комунальної власності, представник позивача, користуючись забезпеченим йому, як адвокатом, доступом до ДРРПНМ, отримано доступ до відповідних укладених договорів оренди землі по таких ділянках. При цьому, представником позивача встановлена наступна закономірність:

1) щодо комунальної земельної ділянки за кадастровим номером 2124410100:07:001:0017, площею 0,0287 га, щодо якої відповідач стверджує про передачу в 2021 році в оренду за ставкою 12% від нормативної грошової оцінки землі, відомості про реєстрацію права оренди в ДРРПНМ, а відповідно і укладення договору оренди, відсутні (копія інформаційної довідки від 15.10.2024 року за №399238374 додається);

2) щодо комунальної земельної ділянки за кадастровим номером 2124484000:01:010:0041, площею 0,09 га, щодо якої відповідач стверджує про передачу в 2022 році в оренду за ставкою 10% від нормативної грошової оцінки землі, відомості про реєстрацію права оренди в ДРРПНМ відсутні, а відповідно і укладення договору оренди, відсутні (копія інформаційної довідки від 15.10.2024 року за №399235559 додається);

3) щодо комунальної земельної ділянки за кадастровим номером 2124410100:07:007:0053, площею 0,0009 га, щодо якої відповідач стверджує про передачу в 2022 році в оренду за ставкою 12% від нормативної грошової оцінки землі, відомості про реєстрацію права оренди в ДРРПНМ відсутні, а відповідно і укладення договору оренди, відсутні (копія інформаційної довідки від 15.10.2024 року за №399236809 додається);

4) щодо комунальної земельної ділянки за кадастровим номером 2124486200:01:001:0078, площею 0,03 га, щодо якої відповідач стверджує про передачу в 2021 році в оренду за ставкою 3% від нормативної грошової оцінки землі, відомості про реєстрацію права оренди в ДРРПНМ відсутні, а відповідно і укладення договору оренди, відсутні (копія інформаційної довідки від 15.10.2024 року за №399234592 додається);

5) щодо комунальної земельної ділянки за кадастровим номером 2124410100:08:003:0093, площею 0,0035 га, щодо якої відповідач стверджує про передачу в 2021 році в оренду за ставкою 12% від нормативної грошової оцінки землі, відомості про реєстрацію права оренди в ДРРПНМ відсутні, а відповідно і укладення договору оренди, відсутні (копія інформаційної довідки від 15.10.2024 року за №399235220 додається);

6) щодо комунальної земельної ділянки за кадастровим номером 2124410100:01:010:0194, площею 0,4122 га, щодо якої відповідач стверджує про передачу в 2023 році в оренду за ставкою 10 % від нормативної грошової оцінки землі, відомості про реєстрацію права оренди в ДРРПНМ відсутні, а відповідно і укладення договору оренди, відсутні (копія інформаційної довідки від 15.10.2024 року № 399237087 додається).

Із вказаного вище слідує, що наведені відповідачем відомості щодо передачі протягом 2021 9 місяців 2023 років в оренду земельних ділянок, а саме: 2124410100:07:001:0017, 2124484000:01:010:0041, 2124410100:07:007:0053, 2124486200:01:001:0078, 2124410100:08:003:0093 та 2124410100:01:010:0194, за ставками 3%, 12 %, 12 %, 10 %, 12 % та 10% не підтверджується відомостями ДРРПНМ, із чого слідує відсутність зареєстрованого речового права, а відтак і відсутності факту початку використання таких ділянок. Натомість, по решті ділянок, а саме 2124410100:07:006:0093, 2124410100:07:007:0213, 2124410100:07:006:0200, 2124410100:10:001:0258, 2124410100:07:006:0294, 2124410100:08:003:0052, 2124410100:09:001:0014 та 2124410100:08:003:0251 (загалом 8 ділянок), середня ставка оренди від нормативної грошової оцінки становить 6,75 %, що явно не співвідноситься із ставкою орендної плати, встановленої позивачу щодо земельної ділянки за кадастровим номером 2124410100:10:001:0194, площею 0,4122 га, в розмірі 10% від нормативної грошової оцінки землі. Також представник відмітив наступні обставини:

- згідно рішення 20 сесії 8 скликання Тячівської міської ради від 13.07.2023 року за №2071 фізичній особі надано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 2124410100:09:001:0014, площею 0,2598 га за плату в розмірі 5% від затвердженої грошової оцінки землі, тобто за ставкою що в два рази менша за ставку, яка визначена спірним рішенням позивачу;

- згідно договору оренди землі від 24.06.2021 року за №8/07-09 юридичній особі передано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 2124410100:07:006:0093, площею 0,1058 га, за плату в розмірі 7% від затвердженої грошової оцінки землі, тобто за ставкою що на 30% менше за ставку, яка визначена спірним рішенням позивачу.

- згідно договору оренди землі від 16.06.2021 року за №7/07-09 юридичній особі передано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 2124410100:07:006:0200 площею 0,0778 га за плату в розмірі 7% від затвердженої грошової оцінки землі, тобто за ставкою що на 30 % менше за ставку, яка визначена спірним рішенням позивачу;

- згідно договору оренди землі від 08.02.2022 року за №06/07-09 юридичній особі передано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 2124410100:07:007:0213 площею 0,0258 га за плату в розмірі 7% від затвердженої грошової оцінки землі, тобто за ставкою що на 30 % менше за ставку, яка визначена спірним рішенням позивачу;

- згідно договору оренди землі від 01.10.2023 року за № б/н фізичній особі передано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 2124410100:08:003:0251 площею 0,0166 га за плату в розмірі 3% від затвердженої грошової оцінки землі, тобто більше ніж в двічі менше за ставку, яка визначена спірним рішенням позивачу;

- згідно договору оренди землі від 13.09.2022 року за №10/07-09 фізичній особі передано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 2124410100:10:001:0258 площею 0,1779 га за плату в розмірі 6 % від затвердженої грошової оцінки землі, тобто за ставкою що на 40 % менше за ставку, яка визначена спірним рішенням позивачу;

- згідно договору оренди землі від 15.07.2022 року за №08/07-09 юридичній особі передано в оренду земельну ділянку за кадастровим номером 2124410100:07:006:0294 площею 0,0308 га за плату в розмірі 7 % від затвердженої грошової оцінки землі, тобто за ставкою що на 30 % менше за ставку, яка визначена спірним рішенням позивачу.

При цьому, згідно пунктів 2 всіх таких наведених вище договорів оренди, передані в користування ділянки (згідно їх характеристик) не підтоплюються, ґрунтові води залягають на глибину понад 2 метри, ґрунти глейові, легко суглинкові. Окрім цього, в пунктах 6 таких договорів також вказано, що недоліки, які б могли перешкодити ефективному використанню таких земельних ділянок за цільовим призначенням сторонами договорів не виявлено. Такі положення договорів оренди вказують, що земельні ділянки, з точки зору їх характеристик (фізичних властивостей) є ідентичними. Тим не менш, навіть у цих випадках застосовані відповідачем до таких орендарів підходи при визначенні ставки орендної плати на землю суттєво відрізняються від підходу, який ухвалений спірним рішенням до позивача. Відмінність в таких ставках жодним чином в таких договорах оренди та спірних рішеннях про затвердження таких ставок не мотивована, прозорий, публічний та обґрунтований методологічний підхід при їх визначенні відсутній, або ж до відома Позивача та інших осіб - не доведений. Приймаючи до уваги непорушне право власності, у процесі розгляду численних справ, пов`язаних із застосуванням статті 14 Конвенції, Європейський суд з прав людини систематизував елементи, що утворюють дискримінацію, а саме: 1) мають бути встановлені факти, що свідчать про різне ставлення; 2) ця відмінність у ставленні не виправдана легітимною метою (суспільним інтересом), тобто відсутнє об`єктивне й розумне обґрунтування мети і результатів відповідного заходу; 3) відсутня розумна співмірність між засобами, що використовуються, і метою, що досягається (баланс інтересів). Таким чином відсутність будь-яких правил, положення чи методики визначення ставок орендної плати чи хоча б обґрунтовуючих матеріалів опрацювання заяви ОСОБА_1 компетентними постійними комісіями міської ради, поставило позивача у залежність від суб`єктивних чинників та факторів (відомих тільки відповідачу, який не наводить їх навіть в якості заперечень по цій справі), а саме дозволило ухвалити спірне рішення із свавільним змістом, тобто без належного обґрунтування та без врахування індивідуального становища позивача, місця розташування, площі та характеристик комунальної ділянки, якої воно стосується, наведення виправданої легітимної мети (суспільного інтересу) в ухвалення такого рішення, та за відсутності розумної співмірності балансу інтересів. Відсутність єдиних ставок орендної плати (або їх фіксованого виразу, відповідно до виду функціонального призначення (використання) земель) дало можливість Тячівській міській раді Закарпатської області суб`єктивно визначати розміри ставок орендної плати для кожного з вищезазначених суб`єктів окремо. Такі дії суперечать нормам конкурентного законодавства, свідчать про дискримінацію, так як створюють суб`єктам господарювання та іншим особам нерівні умови діяльності порівняно з конкурентами, які діють на одному товарному ринку. Представник зазначив, що позивач підданий з боку відповідача дискримінації (за прямою чи непрямою формою), оскільки при застосуванні нейтральної норми статті 288 ПК України, поводження відповідача до позивача, в порівнянні з аналогічними (однаковими) ситуаціями, було менш прихильним ніж по відношенню до багато ширшого кола (групи) осіб, за відсутності обґрунтованої мети, способи досягнення якої є належними та необхідними. Водночас, такі дії (у вигляді прийняття актів, укладення договорів) відповідача, як антиконкурентні, по суті призвели до обмеження та/або спотворення конкуренції, оскільки поставили позивача у нерівне становище по відношенню до інших суб`єктів, що не залежить від його чи їх власних досягнутих переваг, а саме створили несприятливі та дискримінаційні умови діяльності позивача порівно з іншими орендарями земель торгівлі на території Тячівської міської громади. Натомість, Відповідач в ході своєї діяльності, зокрема під час ухвалення спірного рішення, повинен був забезпечити дотримання принципів недискримінації, визначених статтею 2 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», а саме незалежно від певних ознак забезпечити: рівність прав і свобод осіб та/або груп осіб; - забезпечити рівність перед законом осіб та/або груп осіб; забезпечити повагу до гідності кожної людини; забезпечити рівні можливості для осіб та/або груп осіб. Відтак, різний підхід відповідача до вирішення питання оренди земель торгівлі комунальної власності Тячівської міської громади, яке торкнулося безпосередньо позивача та його майнового (цивільного) інтересу, за сукупності обставин та доказів (зокрема прийнятих Тячівською міською радою аналогічних рішень щодо передачі земельних ділянок комунальної форми власності в оренду фізичним та юридичним особам), свідчить про допущену по відношенню до позивача дискримінацію, що є підставою для визнання незаконним та скасування оскаржуваного рішення саме в частини встановлення розміру ставки орендної плати по відношенню до ОСОБА_2 в розмірі 10 % від затвердженої нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Просить суд поновити позивачу ОСОБА_1 процесуальний строк на подання долучених до даного клопотання додаткових доказів, з огляду на мотивування та поважні обставини, що наведені в тексті даного клопотання та долучити вказані додаткові докази до матеріалів даної цивільної справи.

Представника позивача ОСОБА_1 адвокат Ільницький Михайло Петрович в судовому засіданні клопотання про поновлення процесуального строку та приєднання письмових доказів підтримав та просить його задовольнити.

Представник відповідача Тячівської міської ради Закарпатської області Дьолог Я.В. в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні клопотання про поновлення процесуального строку та приєднання письмових доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

При цьому відповідно до приписів частин 2 та 3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Таким чином, докази на підтвердження та/або спростування обставин і фактів, що входять до предмета доказування кожної сторони по справі, подаються разом з першими заявами по суті справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 83 ЦПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Тобто, пропуск процесуального строку, встановленого для подання доказів по справі, має наслідком неприйняття судом таких доказів до розгляду.

У свою чергу, відповідно до частин 4, 5 ст. 83 ЦПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Згідно ч. 2 ст.126ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Згідно з ч. 4 ст. 127 ЦПК України, одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 222 ЦПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.

За твердженнями представника позивача поважність причин не подання доказів в межах строку встановленого ЦПК України стало те, що дані докази були отримані представником тільки після часткового задоволення судом клопотання про витребування доказів, а саме після отримання листа №05-26/1372 від Тячівської міської ради 14 жовтня 2024 року і з об`єктивних причин не могли бути подані в суд першої інстанції раніше.

Суд зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

В судовому засіданні встановлено, що ухвалою Тячівського районного суду Закарпатської області від 13 вересня 2024 року в даній цивільній справі в підготовчому судовому засіданні було частково задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ільницького Михайла Петровича про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів та витребування доказів, поновлено позивачу ОСОБА_1 строк для подання клопотання про витребування доказів, витребувано з Тячівської міської ради відомості, інформацію та копії документів.

При цьому, в порушення приписів ч.4 ст.83 ЦПК України позивач та його представник при зверненні до суду з позовом в даній цивільній справі 9 травня 2024 року не повідомляли письмово суд про те, що докази, які просить приєднати представник позивача, зазначені в клопотанні від 22 жовтня 2024 року, не могли бути подані при зверненні до суду з позовом, причини, з яких докази не могли бути подані у зазначений строк та не зазначили докази, які підтверджують, що позивач здійснив всі залежні від нього дії у вказаний строк, спрямовані на отримання доказів.

А тому, суд вважає, що в задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ільницького Михайла Петровича про поновлення позивачу ОСОБА_1 пропущеного строку для подання письмових доказів слід відмовити

Таким чином, суд приходить до висновку, що клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ільницького Михайла Петровича про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст. 83, 126, 127, 222, 258, 260, 261 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ільницького Михайла Петровича про поновлення позивачу ОСОБА_1 пропущеного строку для подання письмових доказів, - відмовити.

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Ільницького Михайла Петровича про приєднання до матеріалів справи письмових доказів, - залишити без розгляду.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали суду складено 7 листопада 2024 року.

Головуючий В.І. Бобрушко