Ухвала

від 05.11.2024 по справі 455/1535/24

СТАРОСАМБІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 455/1535/24

Провадження № 1-кп/455/200/2024

У Х В А Л А

Іменем України

05 листопада 2024 року м. Старий Самбір

Старосамбірський районний суд Львівської області у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024141320000172 від 28.03.2024, про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чулаковка Голопристанського району Херсонської області, громадянина України, інваліда І групи загального захворювання, який зареєстрований та фактично проживає в АДРЕСА_1 , згідно статті 89 КК України раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 366 КК України та частиною 2 статті 364 КК України,

за участю:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілої особи ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 ,згідно рішення№ 1від 06.04.2006першої сесіїп`ятого демократичногоскликання Мшанецькоїсільської радиСтаросамбірського району Львівської області обраний напосаду сільськогоголови Мшанецькоїсільської радиСтаросамбірського району Львівської області та був службовою особою органу місцевого самоврядування, відповідно до статті 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» ОСОБА_3 , будучи службовою особою органу місцевого самоврядування, зобов`язаний додержуватись Конституції і законів України, інших нормативно-правових актів, актів органів місцевого самоврядування, забезпечувати відповідно до повноважень ефективну діяльності органів місцевого самоврядування, сумлінно ставитись до виконання службових обов`язків, не допускати дій чи бездіяльності, які можуть зашкодити інтересам місцевого самоврядування та держави.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільський голова, представляє раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, забезпечує здійснення у межах наданих законом повноважень органів виконавчої влади на відповідній території, додержання Конституції та законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; організує в межах, визначених цим Законом, роботу відповідної ради та її виконавчого комітету; підписує рішення ради та її виконавчого комітету, тощо, а також несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Основним завданнямземлеустрою є,зокрема,встановлення намісцевості межземельних діляноквласників іземлекористувачів.Землеустрій передбачаєтакож встановленняв натурі(намісцевості)меж земельнихділянок,підготовка документів,що посвідчуютьправо власностіабо правокористування землею,складання проектіввідведення земельнихділянок,розроблення іншої землевпорядної документації, пов`язаної з використанням та охороною земель (статті 183, 184 Земельного кодексу України).

Положеннями статті55Закону України«Про землеустрій»передбачено,щовстановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів, здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка.

Крім того, згідно пункту 1.13. Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему України від 04.05.1999 за № 43 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 04.06.1999 №354/3647 (далі - Інструкція) (в редакції Наказу №1255-03 від 29.12.2003) складання державного акту на право власності на земельну ділянку при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об`єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правовстановлюючих документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Згідно пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до пункту 1, пункту 2 статті 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. До повноважень сільських рад у галузі земельних відносин віднесено, в тому числі, організація землеустрою, здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства.

Сільський голова несе відповідальність за неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення спеціальних обмежень щодо посадових осіб місцевого самоврядування згідно статті 23 Закону України, «Про службу в органах місцевого самоврядування», чинного законодавства України про працю та Закону України «Про боротьбу з корупцією».

Зазначені повноваження свідчать, що ОСОБА_3 обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих, адміністративно-господарських обов`язків що полягалив розпорядженнікомунальним майном та здійснював функції представника влади, тобто відповідно до примітки 1 до статті 364КК України був службовою особою.

Тобто, ОСОБА_3 будучи службовою особою, на яку покладались функції керівника органу місцевого самоврядування, а саме виконання організаційно-розпорядчих функцій, підписання рішень ради та її виконавчого комітету, внесення пропозицій та формування порядку денного сесій ради і головування на пленарних засіданнях ради та підписання актів встановлення та погодження зовнішніх меж землекористування, а також адміністративно-господарські функції, що полягали в розпорядженні комунальним майном.

Встановлено,щоу власності ОСОБА_6 перебувають земельні ділянки в с. Плоске Самбірського району Львівської області та урочищі «Комарник» з кадастровими номерами 4625183700:04:000:0012 та 4625183700:04:000:0013 відповідно, які вона набула з порушенням вимог Земельного, Лісового та Водного кодексів України.

26.02.2009 здійснено державну реєстрацію державних актів на землю ОСОБА_6 , а саме: на земельну ділянку з кадастровим номером 4625183700:04:000:0012, для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га та на земельну ділянку з кадастровим номером 4625183700:04:000:0013, для ведення особистого селянського господарства площею 0,26 га, без зазначення що вищевказані земельні ділянки знаходяться в межах земель лісового фонду (квартал 26 виділ 62 Головецького лісництва), які перебували у постійному користуванні ДП «Старосамбірське ЛМГ», а у зв`язку з реорганізацією з 01.02.2022 у постійному користуванні його правонаступника ДП «Самбірське ЛГ», з 21.01.2023 у постійному користуванні його правонаступника державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», що підтверджується матеріалами лісовпорядкування 2007 та 2011 років (в т.ч. планово-картографічними матеріалами), в тому числі в межах території природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Верхньодністровські Бескиди», що підтверджується висновком судової земельно-технічної та оціночно- земельної експертизи.

Також вищевказані земельні ділянки передано у власність в межах прибережної смуги струмка, що впадає в річку Мшанка. Загальна площа ділянок переданих у власність у прибережно-захисній смузі струмка становить 0,213 га.

Згідно частин 1, 2 статті 60 Земельного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари 25 метрів; б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари 50 метрів; в) для великих річок, водосховищ на них та озер 100 метрів.

При крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється.

Крім цього, відповідно до частини 1 статті 61 Земельного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Так, згідно абзаців 1, 2 статті 89 Водного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво, зберігання та застосування пестицидів і добрив, влаштування літніх таборів для худоби та ін.

Згідно абзацу 1 статті 82 Земельного кодексу України охорона земель включає систему правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на їх раціональне використання, запобігання необґрунтованому вилученню земель із сільськогосподарського обороту, захист від шкідливих антропогенних впливів, а також на відтворення і підвищення родючості ґрунтів, продуктивності земель лісового фонду та ін.

Згідно підпункту 1.1.1 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500, затвердженої Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті міністрів України, зареєстрованого в Мін`юсті від 23.06.1998 за №393/2833, інструкція з топографічного знімання визначає порядок створення топографічних планів для потреб картографування щодо їх змісту і точності.

Відповідно до підпункту 1.3.1 вищезазначеної Інструкції на топографічних планах достовірно та з потрібною точністю і детальністю відображають гідрографію (річки, озера та ін.), рельєф місцевості, рослинність (ліси, сади, луки та ін.), межі природних охоронних територій та ін.

Згідно статті 1 Закону України «Про землеустрій» план земельної ділянки графічне зображення, що відображає місцезнаходження, зовнішні межі земельної ділянки та межі земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельних сервітутів), а також розміщення об`єктів нерухомого майна, природних ресурсів на земельній ділянці.

Однак, всупереч вимогам статті 1 Закону України «Про землеустрій» та підпунктів 1.1.1, 1.3.1 Інструкції з топографічного знімання у масштабах 1:5000-1:500, затвердженої Наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру при Кабінеті Міністрів України, зареєстрованого в Мін`юсті від 23.06.1998 за №393/2833 в актах встановлення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок з кадастровими номерами 4625183700:04:000:0012, 4625183700:04:000:0013 та планах до них, складених та підписаних сільським головою Мшанецької сільської ради ОСОБА_3 18 грудня 2008 року не зазначено (приховано) факт наявності прибережно-захисної смуги потічка, що призвело до незаконної передачі земельної ділянки з порушенням екологічних вимог.

Також, не зазначено, що на вищевказані земельні ділянки поширюється обмеження, а саме ділянки розташовані у межах території природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Верхньодністровські Бескиди».

Таким чином, встановлено, що вказані земельні ділянки з кадастровими номерами 4625183700:04:000:0012 та 4625183700:04:000:0013 загальною площею 0,51 га передані у власність ОСОБА_7 з порушенням екологічних норм, зокрема порушено вимоги частини 1 статті 57, Лісового кодексу України, статей 60, 61, підпункту «г» пункту 4 статті 84, частини 2 сатті 149 Земельного кодексу України, статей 88, 89 Водного кодексу України.

Так, ОСОБА_3 будучи посадовоюособою органумісцевого самоврядування, асаме:головою Мшанецькоїсільської радиСтаросамбірського районуЛьвівської області, умисно, діючи в інтересах ОСОБА_6 , достовірно знаючи, що урочище «Комарник» знаходиться за межами с. Плоске Старосамбірського району Львівської області на території Мшанецької сільської ради і розпорядження землями за межами населеного пункту не входить до повноважень сільської ради, 13 вересня 2007 року на 8 сесії 5 демократичного скликання в приміщенні Мшанецької сільської ради, що за адресою с. Мшанець, вул. Центральна, 168, Старосамбірського району Львівської області, підписав та скріпив відтиском круглої гербової печатки голови Мшанецької сільської ради рішення №147 від 13.09.2007 щодо передачіу власність ОСОБА_6 двох земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,26 га, які розташовані в урочищі «Комарник» на території Мшанецької сільської ради.

В подальшому, ОСОБА_3 , зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи в інтересах ОСОБА_6 , 18 грудня 2008 року склав та підписав акти встановлення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок, зокрема, без встановлення фактичного місця розташування ділянок, знаючи, що ці земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту, а також в межах лісового фонду, а саме в кварталі 26 виділ 62 Головецького лісництва та перебували у постійному користуванні ДП «Старосамбірське ЛМГ», що підтверджується матеріалами лісовпорядкування 2007 та 2011 років (в т.ч. планово-картографічними матеріалами), в тому числі в межах території природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Верхньодністровські Бескиди» та не можуть надаватись у приватну власність органом місцевого самоврядування для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

А також, не з`ясував, що земельні ділянки передано у власність в межах прибережної смуги струмка, що впадає в річку Мшанка. Загальна площа ділянок переданих у власність у прибережно-захисній смузі струмка становить 0,213 га, що підтверджується висновком судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи.

Рішення Мшанецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області №147 від 13.09.2007 та підписані головою Мшанецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області ОСОБА_3 вищенаведені акти встановлення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок від 18.12.2008, стали підставою для виготовлення технічної документації на ці земельні ділянки, винесення розпорядженняголови Старосамбірськоїрайонної державноїадміністрації №5від 15.01.2009«Про затвердженнятехнічної документаціїщодо наданняземельної ділянкиу власністьта видачідержавного актуна правовласності наземлю»,а також видачідержавних актів направо власностіна земельніділянки ОСОБА_6 ,зокрема, наземельну ділянкуз кадастровимномером 4625183700:04:000:0012, длябудівництва таобслуговування житловогобудинку площею0,25га (державнийакт серії НОМЕР_1 ,виданий 26.02.2009)та наземельну ділянкуз кадастровимномером 4625183700:04:000:0013,для веденняособистого селянськогогосподарства площею0,26га (державнийакт серіїЯЗ №226373,виданий 26.02.2009),що призвело до неправомірного вилучення із земель державної власності, які перебували у постійному користуванні ДП «Старосамбірське ЛМГ» та безкоштовної передачі у власність ОСОБА_6 земельних ділянок загальною площею 0,51 га та загальною вартістю 129628,97 гривень, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_3 , будучи службовою особою, обґрунтовано обвинувачується у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 364 КК України (в редакції статті 364 КК України згідно Закону №1111-V від 31.05.2007, із змінами, внесеними Законом №270-VI від 15.04.2008).

Крім цього, ОСОБА_3 будучи посадовоюособою органумісцевого самоврядування, асаме головоюМшанецької сільськоїради Старосамбірськогорайону Львівськоїобласті,умисно, діючи в інтересах ОСОБА_6 , зловживаючи своїм службовим становищем, сприяв винесенню завідомо неправдивого офіційного документу, а саме достовірно знаючи, що урочище «Комарник» знаходиться за межами с. Плоске Старосамбірського району Львівської області на території Мшанецької сільської ради і розпорядження землями за межами населеного пункту не входить до повноважень сільської ради, 13 вересня 2007 року на 8 сесії 5 демократичного скликання в приміщенні Мшанецької сільської ради, що за адресою с. Мшанець, вул. Центральна, 168, Старосамбірського району Львівської області, підписав та скріпив відтиском круглої гербової печатки головою Мшанецької сільської ради рішення №147 від 13.09.2007 щодо передачіу власність ОСОБА_6 двох земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель площею 0,25 га та для ведення особистого селянського господарства площею 0,26 га, які розташовані в урочищі «Комарник» на території Мшанецької сільської ради.

В подальшому, ОСОБА_3 , зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, діючи в інтересах ОСОБА_6 , склав та видав завідомо неправдиві офіційні документи, а саме 18 грудня 2008 року підписав акти встановлення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок, та завірив гербовою печаткою Мшанецької сільської ради, зокрема, без встановлення фактичного місця розташування ділянок, знаючи, що ці земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту, а також в межах лісового фонду, а саме в кварталі 26 виділ 62 Головецького лісництва, що перебували у постійному користуванні ДП «Старосамбірське ЛМГ», та підтверджується матеріалами лісовпорядкування 2007 та 2011 років (в т.ч. планово-картографічними матеріалами), в тому числі в межах території природно-заповідного фонду Регіонального ландшафтного парку місцевого значення «Верхньодністровські Бескиди» та не можуть надаватись у приватну власність органом місцевого самоврядування для ведення особистого селянського господарства та для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель.

А також, не з`ясував, що земельні ділянки передано у власність в межах прибережної смуги струмка, що впадає в річку Мшанка. Загальна площа ділянок переданих у власність у прибережно-захисній смузі струмка становить 0,213 га, що підтверджується висновком судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи.

Рішення Мшанецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області №147 від 13.09.2007 та підписані сільським головою Мшанецької сільської ради Старосамбірського району Львівської області ОСОБА_3 вищенаведені акти встановлення та погодження зовнішніх меж земельних ділянок від 18.12.2008 стали підставою для виготовлення технічної документації на ці земельні ділянки, винесення розпорядженняголови Старосамбірськоїрайонної державноїадміністрації №5від 15.01.2009«Про затвердженнятехнічної документаціїщодо наданняземельної ділянкиу власністьта видачідержавного актуна правовласності наземлю»,а також видачідержавних актів направо власностіна земельніділянки ОСОБА_6 ,зокрема, наземельну ділянкуз кадастровимномером 4625183700:04:000:0012,для будівництвата обслуговуванняжитлового будинкуплощею 0,25га (державнийакт серії НОМЕР_1 ,виданий 26.02.2009)та на земельнуділянку зкадастровим номером4625183700:04:000:0013,для веденняособистого селянськогогосподарства площею0,26га (державнийакт серіїЯЗ №226373,виданий 26.02.2009),що призвело до неправомірного вилучення із земель державної власності, які перебували у постійному користуванні ДП «Старосамбірське ЛМГ», а у зв`язку з реорганізацією з 01.02.2022 у постійному користуванні його правонаступника ДП «Самбірське ЛГ», з 21.01.2023 у постійному користуванні його правонаступника державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», та безкоштовної передачі у власність ОСОБА_6 земельних ділянок загальною площею 0,51 га та загальною вартістю 129628,97 гривень, що у 250 і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, що спричинило тяжкі наслідки.

Таким чином, ОСОБА_3 , обґрунтовано обвинувачується в службовому підробленні, тобто складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 2 статті 366 КК України.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину в інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях визнав повністю. Також, подав письмову заяву, яку підтримав у судовому засіданні, в якій посилаючись на те, що кримінальні правопорушення вчинені упродовж вересня 2007 грудня 2008 років, просив звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження відносно нього закрити. Разом з тим, в підготовчому судовому засіданні пояснив, що розуміє суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності, надані йому законом права заперечувати проти закриття кримінальної справи та на проведення судового провадження в повному обсязі.

Прокурор ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечував проти закриття кримінального провадження та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності за частиною 2 статті 366 КК України та частиною 2 статті 364 КК України, на підставі пункту 2 частини 1 статті 49 КК України, оскільки це є його право.

Представник потерпілої особи Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні проти закриття кримінального провадження на підставі статті 49 КК України не заперечував.

Вислухавши думку прокурора, представника потерпілої особи та обвинуваченого, суд вважає, що клопотання обвинуваченого необхідно задовольнити, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 284КПКУкраїни передбачено,що кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно частини 8 статті 284КПКУкраїни закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України, не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.

Обвинувачений ОСОБА_3 подав заяву про закриття кримінального провадження з підстави його звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку з закінченням строків давності.

Відповідно до частини 4 статті 286КПКУкраїни при здійсненні судового провадження за обвинувальним актом і зверненні сторони кримінального провадження до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Частиною 1 статті 285 КПК України передбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно пункту 2 частини 3статті 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд вправі прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, зокрема, передбачених частиною 2статті 284 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1статті 44 КК Україниособа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень частини 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Частиною 2статті 49 КК Українипередбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку п`ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п`ятнадцять років.

Згідно частини3статті 49КК України, перебіг давностіпереривається,якщо дозакінчення зазначениху частинахпершій тадругій цієїстатті строківособа вчинила новий злочин,за виняткомнетяжкого злочину,за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Пунктом 1постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 визначено, що звільнення від кримінальної відповідальності - це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, установлених законом обмежень певних прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи, яке здійснює суд у випадках, передбаченихКК України, у порядку, встановленомуКПК України.

У пункті 2 вказаної постанови передбачено, що при вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися (незалежно від того, надійшла справа з відповідною постановою чи з обвинувальним висновком), що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що наявні умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченіКК України. Тільки після цього можна постановити у визначеномуКПКпорядку відповідне рішення. Ухвалити рішення про звільнення особи від кримінальної відповідальності можна лише за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Пунктом 8 вищезазначеної постанови чітко визначено, що особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності застаттею 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Отже, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених статтею 49 КК України та за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.

Постановою про виділення матеріалів досудового розслідування від 28.03.2024 було вирішено виділити із кримінального провадження №42022142330000013 від 20.01.2022 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366, частиною 2 статті 364 КК України, в окреме провадження матеріали досудового розслідування щодо невстановлених слідством осіб, що вчинили підробку документів.

Як вбачаєтьсяз матеріалівкримінального провадження,вищевказані кримінальні правопорушення,передбачені частиною2статті 366КК Українита частиною2статті 364КК України,у вчиненніяких обвинувачується ОСОБА_3 , мали місце у 2007-2008 роках.

Відповідно до класифікації кримінальних правопорушень, наведеної устатті 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 366 КК України віднесене до категорії нетяжких злочинів, а кримінальне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 364 КК України до тяжких злочинів.

Відомості про вчинення даних кримінальних правопорушень були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28.03.2024 за №12024141320000172.

Про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень ОСОБА_3 було повідомлено 14.06.2024.

27.06.2024 обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні надійшов до суду.

Судом не було здобуто доказів щодо ухилення обвинуваченого від досудового слідства чи суду по даній справі, а також вчинення ним протягом цих строків нового кримінального правопорушення (злочину), а відтак перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності, в розумінністатті 49 КК України,не зупинявся і не переривався.

Таким чином,оскільки зчасу вчинення ОСОБА_3 зазначених кримінальних правопорушень пройшло більше десяти років, то на час розгляду справи в суді закінчилися строки давності, визначені частиною 1статті 49 КК України, після спливу яких настають наслідки, що передбачають звільнення обвинуваченої особи від кримінальної відповідальності.

При цьому, обвинуваченому ОСОБА_3 судом відповідно до вимог частини 3 статті 285 КПК України були роз`яснені суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також йому роз`яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав.

Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_3 пояснив, що він цілком розуміє свої права, визначені частиною 3статті 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності застаттею 49 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз`яснення цих положень останній дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 слід задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставістатті 49КК України у зв`язку із закінченням строків давності та закрити дане кримінальне провадження на підставі пункту 1 частини 2статті 284 КПК України, у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно Постанови Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 12.09.2022 у справі №203/241/17, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов`язані із здійсненням кримінального провадження, в тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов`язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Враховуючи зазначене, суд вважає за необхідне процесуальні витрати за проведену у кримінальному провадженні судову земельно-технічну та оціночно-земельну експертизи №4305-Е від 26.02.2024 у сумі 26504,80 грн. віднести на рахунок держави.

Накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.06.2024 арешт на майно, відповідно до статті 174 КПК України, слід скасувати.

Питання про долю речових доказів суд вирішує в порядкустатті 100 КПК України.

Запобіжнийзахідобвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Керуючись статтями 12,49 КК України, статтями 284,314,372 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності задовольнити.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 366 КК України та частиною 2 статті 364 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 366 КК України та частиною 2 статті 364 КК України, закрити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 10.06.2024 на земельну ділянку із кадастровим номером - 4625183700:04:000:0012, для будівництва та обслуговування житлового будинку площею 0,25 га, та на земельну ділянку з кадастровим номером 4625183700:04:000:0013, для ведення особистого селянського господарства площею 0,26, які перебувають у власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жительки АДРЕСА_2 .

Витрати,пов`язанііз проведенням судової земельно-технічної та оціночно-земельної експертизи №4305-Е від 26.02.2024 у сумі 26504 (двадцять шість тисяч п`ятсот чотири) гривні 80 копійок, віднести на рахунок держави.

Речові докази, а саме: технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на землю ОСОБА_6 та Державні акти серій ЯЗ №226373 на право власності на земельні ділянки ОСОБА_6 для ведення ОСГ та ЯЗ №226372 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд; розпорядження голови Старосамбірської РДА №5 та документи до них від 15.01.2009 та протокол 8 сесії 5 скликання Мшанецької сільської ради від 13.09.2007 із додатками, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження №12024141320000172 від 28.03.2024, залишити в матеріалах кримінального провадження №12024141320000172.

Запобіжнийзахід ОСОБА_3 не обирався.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку наподачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали -після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.

Копію ухвали негайно після її проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1