Ухвала

від 25.10.2024 по справі 932/6021/24

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

У Х В А Л А Справа № 932/6021/24

Іменем України Провадження № 1-кс/932/3705/24

25 жовтня 2024 року м. Дніпро

Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Дніпрі клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041640000753, -

В С Т А Н О В И В:

22 жовтня 2024 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУ НП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_4 , у якому слідчий прохає накласти арешт, щляхом заборони на відчуження та розпорядження, на об`єкти нерухомого майна:

-земельну ділянку з кадастровим номером: 1223285500:01:330:0139, власником якої є ОСОБА_5 ;

- частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна - 1099418, власником якої є ОСОБА_5 .

Необхідність накладення арешту обґрунтовує наступним чином. В провадженні СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12024041640000753 від 15.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

В ході проведення досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження було встановлено причетність до вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України ОСОБА_5 .

26.09.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 1223285500:01:330:0139, а також частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1099418.

З огляду на те, що вищевказане майно набуте підозрюваним внаслідок вчиненнякримінального правопорушення виникла необхідність у накладенні арешту на об`єкти нерухомого майна, власником якого є ОСОБА_5 .

Слідчий у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином.

Власник майна, яке тимчасово вилученим не є, у судове засідання у порядку ч. 2 ст. 172 КПК України не викликався, з метою забезпечення арешту майна.

Розглянувши клопотання, дослідивши долучені до нього додатки, приходжу до висновку про його часткове задоволення, з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно п.2ч.2ст.170КПК України,арешт майнадопускається зметою забезпечення спеціальної конфіскації.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

З матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що слідчим СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041640000753 від 15.06.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України. Санкція зазначеної статті передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

26.09.2024 року ОСОБА_5 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_5 є власником земельної ділянки з кадастровим номером: 1223285500:01:330:0139, а також частини будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна 1099418.

З тексту клопотання та наданих до нього додатків вбачається, що є достатні підстави вважати, що воно може підлягати спеціальній конфіскації.

На даному етапі досудового розслідування його потреби виправдовують втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Клопотання слідчогов частинінакладення арештуна майно,власником якогоє підозрюваний ОСОБА_5 в частинізаборони нарозпорядження об`єктаминерухомого майназадоволенню непідлягає,оскільки небуло обгрунтованев достатніймірі.

Керуючись ст.ст. 98, 103, 110, 167, 170-173, 309-310, 369, 371-372 КПК України, слідчий суддя

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ ВП № 7 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 12024041640000753 задовольнити частково.

Накласти арешт, шляхом заборони на відчуження на об`єкти нерухомого майна:

-земельну ділянку з кадастровим номером: 1223285500:01:330:0139, власником якої є ОСОБА_5 ;

- частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер майна - 1099418, власником якої є ОСОБА_5 .

У задоволенні клопотання в іншій частині відмовити.

На ухвалу слідчого судді може бути подано апеляцію безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти діб з дня її винесення.

Слідчий суддя ОСОБА_1