Постанова

від 06.11.2024 по справі 348/2478/24

НАДВІРНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 348/2478/24

Провадження № 3/348/1141/24

06 листопада 2024 року м. Надвірна

Суддя Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли з Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого головою правління ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття", проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий Сарненським РВ УМВС в Рівненській області, РНОКПП НОМЕР_2 ,

за ч. 1 ст. 41 КУпАП,

У с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення вимог законодавства про працю, встановлене 02.10.2024 при проведенні заходу державного нагляду (контролю) в ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" (ЄДРПОУ 00152230), відповідальність за яке передбачено ч. 1 ст. 41 КУпАП, а саме: станом на 01.10.2024 у ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" за серпень 2024 року існує заборгованість з виплати заробітної плати перед 495 працівниками на загальну суму 36699,205 тис.грн, чим порушено вимоги ч. 1 ст. 10 Закону України "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану". Відповідно до вимог частини другої статті 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», роботодавець вживає всі можливі заходи для забезпечення реалізації права працівників на своєчасне отримання заробітної плати. Згідно вимог частини 5 статті 97 КЗпП України та частини 3 статті 15 Закону України «Про оплату праці» оплата праці здійснюється в першочерговому порядку. Проте, в порушення вимог частини другої статті 10 ЗУ "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" виплата заробітної плати працівникам ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" здійснювалася не в першочерговому порядку, чим порушено право працівників на своєчасне отримання заробітної плати. При наявності невиплаченої заробітної плати здійснювалися інші не першочергові платежі. Згідно представленої інформації про рух коштів встановлено, що залишок на початку серпня 2024 року у ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" складав 1523.41 тис.грн. та у серпні 2024 року на розрахункові рахунки і в касу ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" поступило коштів в сумі 16766,741 тис. грн, з них виплачено заробітної плати - 5690,722 тис. грн, на сплату обов`язкових платежів витрачено 4609,993 тис. грн, на інші цілі - 6464.284 тис. грн, з яких: 1168,081 тис. грн - на комунальні послуги; 242,797 - автозапчастини ремонт автомобілів; пільгові пенсії - 524,116; на інше - 4529,288. При цьому, станом на 1 вересня 2024 року ПАТ "Нафтохімік Прикарпаття" мала місце заборгованість із виплати заробітної плати в сумі 3837,372 тис. грн, чим порушено вимоги ч. 2 ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

В судове засідання 06.11.2024 ОСОБА_1 не з`явився, надав заяву про розгляд справи в його відсутність.

В діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

Викладене підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення № ПЗ/ІФ/12663/0163/П/ПТ від 02.10.2024, актом № ПЗ/ІФ/12663/0163 від 02.10.2024, інформацією про заборгованість із виплати заробітної плати та іншими матеріалами справи.

Положеннями ч. 1 ст. 11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950р., ратифікованою Україною 17.97.1997 р. передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.

Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.

Крім того, у п. 21 свого рішення у справі «Надточий проти України від 15 травня 2008 року» ЄСПЛ зазначив, що українське правительство визнало кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як зазначено в преамбулі Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006, з наступними змінами, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв`язку з обов`язком держави виконати рішення ЄСПЛ у справах проти України; з необхідністю усунення причин порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод і протоколів до неї; з впровадженням в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини; зі створенням передумов для зменшення числа заяв до ЄСПЛ.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В судовому засіданні сумнівів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.41 КУпАП, у суду не виникає, всі докази суд вважає належними та допустимими, у зв`язку із чим вважає доведеним скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, а також відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе призначити ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 41 КУпАП.

На підставі ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 коп. на користь держави.

Керуючись ст. 23, 40-1, ч. 1 ст. 41, 251, 268, 283-289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Притягнути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП та призначити йому стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок на користь держави (отримувач: УК у Надвiрн. р-ні/Надвірн.р./21081100, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37951998, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Номер рахунку (стандарт IBAN) UA268999980313050106000009307, Код класифікації доходів бюджету 21081100, протокол про адміністративне правопорушення № ПЗ/ІФ/12663/0163/П/ПТ від 02.10.2024).

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно зі ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 605 гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача (ГУДКСУ) Казначейство України (ЕАП), Номер рахунку UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106. Найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України) .

Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з моменту її проголошення.

Суддя Надвірнянського районного суду

Івано-Франківської області О. Ю. Максименко