Рішення

від 05.06.2024 по справі 572/816/23

САРНЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 572/816/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2024 року Сарненський районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді - ВЕДЯНІНОЇ Т.О.

при секретарі - ШЕВНІ І.С.

за участю :

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в залі суду в м. Сарни цивільну справу №572/816/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , третя особа ВИРІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА Сарненського району Рівненської області - про усунення перешкод в користуванні майном,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому просить зобов`язати ОСОБА_5 не чинити їй перешкоди у користуванні та розпорядженні належною їй власністю, зобов`язавши відповідача демонтувати ворота та хвіртку з металевого профілю, облаштовані на земельній ділянці загального користування (проїзд) з АДРЕСА_1 , які встановлені впритул до тильної сторони належної позивачеві господарської будівлі за адресою : АДРЕСА_1 .

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 в позовній заяві вказувала, що вона є власником будинковолодіння, розташованого по АДРЕСА_1 , яке набула відповідно до рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 26 жовтня 2010 року. Право власності позивачем зареєстровано відповідно до вимог закону.

Суміжним із позивачем землекористувачем є відповідач ОСОБА_5 , господарство якої розташовано по АДРЕСА_1 .

Належне позивачеві будинковолодіння складається із житлового будинку та господарських будівель і споруд, одна із яких розміщена вздовж вулиці Зарічна по межі належної їй земельної ділянки.

Відповідно до змісту позовної заяви проїзд та прохід до господарства ОСОБА_5 проходить повздовж господарства позивача з тієї сторони, де розташоване господарське приміщення ОСОБА_1 , розташування якого не виходить за межі земельної ділянки, належної позивачці, та не порушує меж вулиці, де розташований прохід та проїзд до господарства ОСОБА_5 , при чому вказаний проїзд відноситься до земель загального користування, через що не підлягає приватизації.

Орієнтовно навесні 2021 року ОСОБА_5 від вулиці Зарічна встановила ворота та хвіртку з метало профілю, перекривши у такий спосіб проїзд та прохід до належного позивачу господарського приміщення.

Демонтувати ворота та хвіртку в добровільному порядку відповідач відмовилась.

Крім цього, в процесі перевірок скарг позивача Вирівською сільською радою було рекомендовано ОСОБА_5 в термін до 03 травня 2021 року зняти та змістити встановлене нею огородження, однак, вказану рекомендацію відповідач проігнорувала.

Отже, позивач вважає, що діями відповідача чиняться перешкоди у доступі ОСОБА_1 до належного їй майна, яке вона не може обслуговувати.

З огляду на наведене, позивач вважає, що дії відповідача порушують її права як власника, що і стало підставою для звернення із цим позовом до суду.

В судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, дала пояснення відповідно до змісту позовної заяви, додавши, що вона вимагає, щоб ОСОБА_5 демонтувала встановлені нею паркан, яким відгородила частину вулиці загального користування, чим перешкоджає ОСОБА_1 доступу до належного їй господарського приміщення.

Представник відповідача адвокат Аврамишин С.В. в судовому засіданні вимоги позивача до довірительки не визнав повністю, пояснив, що межі земельної ділянки ОСОБА_1 розміром 0,021 га. мають чіткі межі, які не накладаються на межі суміжної земельної ділянки, належної ОСОБА_5 , а відтак, порушення прав позивача відсутнє, а тому не підлягає судовому захисту.

Представник в обґрунтування заперечень додав, що з боку земельної ділянки ОСОБА_5 розташована задня стінка господарського приміщення позивача, жодних заїздів до її домоволодіння з цього боку немає

Представником третьої особи на стороні відповідача - Вирівської сільської ради, суду надано письмову заяву, згідно із якою третя особа підтримала вимоги позивача, заперечень не має.

Відповідачем було заявлено клопотання про зупинення провадження у цій справі до вирішення іншої справи, яка розглядається судом за позовом ОСОБА_5 до Вирівської сільської ради про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та зобов`язання вчинити певні дії, що перебуває на розгляді Рівненського окружного адміністративного суду, оскільки рішення у вказаній справі може суттєво вплинути на розгляд даного спору.

У задоволенні вказаного клопотання ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області від 29 лютого 2024 року було відмовлено, оскільки суд вважав, що надані суду докази дозволяють в повній мірі встановити ті обставини, на які посилається позивач в обгрунтування заявлених вимог.

Представником третьої особи на стороні відповідача Вирівської сільської ради суду надано письмову заяву про розгляд даної справи у відсутності представника, яке судом задоволено.

Інших клопотань сторонами заявлено не було.

Заслухавши пояснення сторін по справі, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступного.

Так, спір між сторонами по справі виник з приводу користування земельною ділянкою та поновлення прав власника суміжної земельної ділянки.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЗК України та ЦК України.

Згідно із ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист цивільного права у разі його порушення.

Частиною 2 статті 152 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Із наданої позивачем копії рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 26 жовтня 2010 року встановлено, що на підставі цього рішення ОСОБА_1 набула право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та земельну ділянку площею 1,02 га. за цією ж адресою.

Своє право власності позивач зареєструвала відповідно до вимог закону, що підтверджено копією Витягу про державну реєстрацію прав №28517823 від 27 грудня 2010 року.

Відповідно до Інформації, сформованої за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» №5003653651230 від 26 лютого 2023 року ОСОБА_1 є власником цілої частки вказаного майна, форма власності приватна, підстава рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 26 жовтня 2010 року.

Відповідно до копії технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-2105550282021, сформованого станом на 13 жовтня 2021 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,2500 га., розташованої по АДРЕСА_1 , межі ділянки визначені на місцевості - рішенням Вирівської сільської ради №750 від 03 лютого 2023 року було затверджено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення)меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 по АДРЕСА_1 .

При чому, відповідно до вказаних вище доказів суміжним землекористувачем ОСОБА_1 є ОСОБА_5 .

Витяг з Державного реєстру речових прав від 14 лютого 2023 року №322735757 доводить, що ОСОБА_1 є власником вказаної вище земельної ділянки площею 0,25 га. (розмір частки цілий, форма власності приватна).

Отже, судом достовірно встановлено, що позивач є власником земельної ділянки, а суміжним землекористувачем є відповідач, що додатково доводиться Інформацією, сформованою за допомогою додатку «Реєстр нерухомості» №5003653647206 від 26 лютого 2023 року, згідно із яким ОСОБА_5 є власником будинковолодіння по АДРЕСА_1 .

Підставою для звернення із цим позовом до суду, відповідно до змісту позовної заяви, є порушення відповідачем прав позивача, як власника земельної ділянки, які не пов`язані із позбавленням права володіння, тобто, захист від дій, які перешкоджають позивачеві користуватись належним їй майном господарською будівлею.

Відповідно до повідомлення №02-8-410 від 05 квітня 2021 року за підписом сільського голови ОСОБА_6 при виїзді комісії сільської ради за зверненням позивача дійсно на місці з`ясовано, що з боку ОСОБА_5 встановлено факт встановлення огорожі, яка є перешкодою для використання ОСОБА_1 належного їй майна, в зв`язку із чим ОСОБА_5 рекомендовано в термін до 03 травня 2021 року зняти та змістити існуючі ворота, забезпечивши ОСОБА_1 доступ до належного їй господарського приміщення.

Однак, рекомендації сільської ради відповідачем не виконані, на доведення чого позивачем надано її письмові заяви, датовані 05 травня, 25 червня, 05 серпня 2021 року.

Вказані обставини підтверджені додатково повідомленнями за наслідками розгляду вказаних заяв Вирівською сільською радою №02-8-642 від 21 травня 2021 року, №02-8-641 від 21 травня 2021 року, №02-8-247 від 30 червня 2021 року та №02-8-1380 від 08 листопада 2021 року.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем доведено факт належності їй на праві власності земельної ділянки та факт порушення її прав власника суміжним землекористувачем, яка, відповідно до рішення Вирівської сільської ради №714 від 29 листопада 2022 року не набула права власності на суміжну земельну ділянку, яку використовує.

Абрис зйомки земельної ділянки по АДРЕСА_2 , доводить, що територія, відгороджена відповідачем, дійсно належить до земель загального користування (проїзд), на який виходить тильний бік господарського приміщення позивача.

Отже, дії ОСОБА_5 дійсно порушують права ОСОБА_1 , як власника певного майна.

Положеннями статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною першою статті 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

При цьому згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 391 ЦК України передбачено право власника майна при наявності дій осіб, спрямованих на перешкоджання вільного користування та розпорядження власником своїм майном, вимагати усунення таких перешкод.

Пунктом 3) частини 2 статті 16 ЦПК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Саме такий спосіб захисту обрано позивачем.

В даному випадку позивачем доведено факт порушення відповідачем її прав як власника майна.

З огляду на наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, ст.ст.15, 16 ЦК України, ст.152 ЗК України, керуючись ст.ст.81, 263-265 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 (жительки АДРЕСА_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (жительки АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_3 ), третя особа ВИРІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА Сарненського району Рівненської області (с.Вири вул.Центральна,2а Сарненського району Рівненської області, код ЄДРПОУ 04387705) - про усунення перешкод в користуванні майном задоволити повністю.

Зобов`язати ОСОБА_7 не чинити ОСОБА_8 перешкоди у користуванні та розпорядженні належною їй власністю господарським приміщенням, зобов`язавши відповідача демонтувати ворота та хвіртку з металевого профілю, облаштовані на земельній ділянці загального користування (проїзд) з АДРЕСА_1 , які встановлені впритул до тильної сторони належної позивачеві господарської будівлі за адресою : АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з моменту проголошення. У разі оголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя: