Ухвала

від 07.11.2024 по справі 641/3062/23

КОМІНТЕРНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження № 1-кп/641/247/2024 Справа № 641/3062/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2024 року

Комінтернівського районного суду м. Харкова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

представника потерпілого ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12022221150001027 від 02.09.2022, № 12024221150000244 від 07.02.2024, №12022221140000612 від 12.07.2023, №12022221140000834 від 22.09.2022, № 12023221140000172 від 07.02.2023, №12023221150000938 від 16.07.2023, №12023221150000722від 02.06.2023за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за ознакамикримінального правопорушення(злочину),передбаченого за,ч.2ст.15ч.4ст.185,ч.4ст.185,ч.4ст.186, ч. 2 ст. 289 КК України, суд-

В С Т А Н О В И В:

На розглядіКомінтернівського районногосуду м.Харкова перебуваєобвинувальний акту кримінальномупровадженні,внесеному доЄРДР за№ №12022221150001027від 02.09.2022,№ 12024221150000244від 07.02.2024, №12022221140000612від 12.07.2023,№12022221140000834від 22.09.2022,№ 12023221140000172від 07.02.2023,№12023221150000938від 16.07.2023,№12023221150000722від 02.06.2023за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,за ознакамикримінального правопорушення(злочину),передбаченого за,ч.2ст.15ч.4ст.185,ч.4ст.185,ч.4ст.186, ч. 2 ст. 289 КК України. Стосовно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід тримання під вартою, строк тримання під вартою закінчується 28 листопада 2024 року.

До суду надійшло клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .

У судовому засіданні прокурор Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 та просив його задовільнити.

В обґрунтування клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , прокурор посилався на те, що існує обґрунтована підозра обвинуваченого у вчиненні інкримінованого тяжкого кримінального правопорушення, за який законом передбачено покарання до 8 років позбавлення волі та вважає, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України, які стали підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу, та продовжують існувати і наразі їх вагомість не зменшилась, а саме переховування від органів досудового розслідування та/або суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечував.

Представник потерпілого ОСОБА_6 у судовому засіданні проти продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не заперечувала.

Суд, вислухавши думку учасників судового засідання щодо доцільності продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , приходить до наступного.

Згідно із вимогами частини третьої статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Так, вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_5 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не одружений, не має офіційного місця роботи та доходу.

З огляду на конкретні обставини та на суспільну небезпечність діяння, а також тяжкість покарання за особливо тяжкий злочин, у вчиненні якого обвинувачується останній та обставини вчинення злочину, що інкриміновано, суд приходить до висновку, що наразі не перестали існувати ризики, які стали підставою для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України: можливість переховування від суду,можливість незаконного впливу на потерпілих і свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Виходячи з викладеного, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому злочину, що в сукупності вказує про підвищену суспільну небезпеку як самого діяння, так і особи, яка обвинувачується у його вчинення, а також те, що інкримінований обвинуваченому злочин віднесено згідно статті 12 КК України до тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років,виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діяння, яке йому інкримінується, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченому строком на 60 днів.

Суд також зазначає, що на теперішній час у справі не були допитані свідки, потерпілі, не досліджено докази. Тому, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованого злочину, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомостіі під загрозою можливогозастосування покарання, передбаченого санкцією статті, яке інкриміноване обвинуваченому, останній може переховуватись від суду, впливати на свідків, потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим та які не існували і не розглядались на час обрання та продовження запобіжного заходу обвинуваченому у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Судом вирішувалося питання про можливість вжиття до обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу, але наявність вказаних вище ризиків та обставин виключає, на думку суду, застосування таких. Між тим, жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

З огляду на конкретні обставини справи, суму заподіяної обвинуваченим ОСОБА_5 шкоди та особу обвинуваченого, розмір застави можливо визначити у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України (20 х 3028 грн.), складає 60560,00 гривень.

Одночасно з цим, необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язки передбачені ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями 49, 177, 194, 199, 331, 371-372 КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_7 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний західу виглядітримання підвартою строкомна 60(шістдесят)днів в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали по 05 січня 2025 року включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 розмір застави у сумі 60560, 00 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 з під варти після внесення застави на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Харківській області, згідно до ч. 4 ст. 202 КПК України.

У разі внесення застави, відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідного органу державної влади паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Виконання даної ухвали в частині контролю за виконанням обвинуваченим покладених на нього обов`язків доручити Слобідській окружній прокуратурі м. Харкова.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Cуддя- ОСОБА_1