Рішення

від 30.10.2024 по справі 766/3850/24

ХЕРСОНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 766/3850/24 н/п 2-о/766/367/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.10.2024р. Херсонський міський суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Зуб І.Ю.,

за участю секретаря Федорової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Управління ДМС у Херсонській області (ЄДРПОУ 37839478, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, б.168), Міністерство закордонних справ України (ЄДРПОУ 00026620, місцезнаходження: 01018, м. Київ, Михайлівська площа, б.1) про встановлення факту постійного проживання на території України,-

встановив:

Заявниця звернулась через свого представника із даною заявою, в якій просить встановити факт, що має юридичне значення, що ОСОБА_1 постійно проживала з 03.06.1991 року по 03.11.1993 рік на території України, а саме за адресою: Україна, Херсонська область, село Чумацький Шлях у Новотроїцькій селищній громаді Генічеського району Херсонської області (до 2016 АДРЕСА_2 .

В обґрунтуваннязаяви вказуютьнаступне. 03.06.1989року умісті Києвінародилась ОСОБА_2 ,стосовно чого27червня 1989року бувзроблений запис№1034,що підтверджуєтьсясвідоцтвом пронародження НОМЕР_2 від 27червня 1989року.Батьками ОСОБА_1 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .Мати, ОСОБА_4 ,з 01.10.1991р.відповідно донаказу Новотроїцькогорайонного відділуосвіти №89від 20.09.1991року по04.11.1993року відповіднодо наказуНовотроїцького районноговідділу освіти№ 76від 03.11.1993року працювалау Володимиро-Іллінськійсередній школіна посадівчителя хімії,що підтверджуєтьсядовідкою №22від 11.03.2021року,виданою Чумацькошляхівськоюзагальноосвітньою школоюІ-ІІІступенів татрудовою книжкою НОМЕР_3 від 1жовтня 1991року.Згідно знаказом №259-квід 24.11.2016року поНовотроїцькому РВОзмінено найменуванняВолодимиро-Іллінськоїзагальноосвітньою школоюІ-ІІІступенів наЧумацькошляхівською загальноосвітньоюшколою І-ІІІступенів. ОСОБА_1 з03.06.1991року по03.11.1993проживала разомзі своєюматір`ю ОСОБА_4 та сестрою ОСОБА_5 29.06.1990року заадресою: АДРЕСА_2 ,що підтверджуєтьсядовідкою виданоюНовотроїцькою селищноюрадою (колишньоюЧумацькошляхівською селищноюрадою)Генічеського районуХерсонської області№192від 16.03.2021року. Встановлення факту постійного проживання на території України, має для ОСОБА_1 юридичне значення та дозволить звернутися з питань набуття громадянства до територіального підрозділу Державної Міграційної служби або дипломатичного представництва чи консульської установи України відповідно до п. 4 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України № 215 від 27 березня 2001 року, а саме про те, що заяви та інші документи з питань громадянства подаються: особою, яка проживає в Україні на законних підставах, - до територіального підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання особи в Україні або особою, яка постійно проживає за кордоном, - до дипломатичного представництва чи консульської установи України за місцем постійного проживання особи

Ухвалою суду від 26.03.2024 року відкрите провадження по справі та призначено судове засідання.

В судовому засіданні представник заявника просив заяву задовольнити з підстав, вказаних в заяві, вважає факт проживання доведеним.

До суду надійшли письмові пояснення від представника заінтересованої особи УДМС України в Херсонській області відповідно до якого просить відмовити и у задоволенні заяви про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на території України на момент проголошення незалежності 24 серпня 1991 року, та на момент набрання чинності Закону України «Про громадянство України» - 13 листопада 1991 року. Зазначено, що станом на сьогодні ОСОБА_1 має правові підстави набути громадянство України за територіальним походженням відповідно до вимог статті 8 Закону України «Про громадянство України», якою визначено, що особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається перелік документів, в тому числі і заяву про зміну громадянства для іноземців. Так, встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася в м. Київ, що підтверджується свідоцтвом про народження та інформація підтверджена за обліками Державного реєстру актів цивільного стану громадян, актовий запис про народження № 1034 від 27.06.1989, складений Солом`янським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Наразі ОСОБА_1 документована паспортом громадянина Росії номер НОМЕР_4 , виданим 16.09.2010 р. відділом УФМС Росії по Красноярському краю в Свердловському р-ні м. Красноярськ, код підрозділу 240-008. У згоді на обробку персональних даних вказана особа теж зазначає цей паспорт громадянина Росії.

В судовому засіданні представник заінтересованої особи УДМС в Херсонській області підтримала письмові пояснення, просила відмовити в задоволенні заяви.

Представник заінтересованої особи МЗС України, в судове засідання не з`явився, подав письмові пояснення, в яких просив проводити розгляд у його відсутності. Пояснення містить посилання на норми права та вказано, що МЗС, посольства та консульські установи України не є володільцем інформації, необхідної для встановлення факту, що має юридичне значення.

Заслухавши учасників справи, свідка, з`ясувавши обставини справи, дослідивши та перевіривши їх доказами, суд вважає, що заявлені вимоги про встановлення факту проживання на території України не підлягають задоволенню, виходячи з наступних, встановлених судом обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Києві народилась ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 27 червня 1989 року. Батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Щодо факту народження заявниці на території м. Києва, то він вбачається з досліджуваного свідоцтва про народження ОСОБА_1 .

У довідці від 16.03.2021 року за № 192 та підписом ОСОБА_6 вказано, що довідка видана Новотроїцькою селищною радою (колишньою Чумацькошляхівською сільською радою) Генічеського району Херсонської області в тому, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживала та була зареєстрована на території ради за адресою: АДРЕСА_2 з 03.06.1989 року по 03.11.1993 року разом з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дочка, та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 дочка, відомості вказані згідно записів домової книги реєстрації громадян сільської ради 1991 року.

Аналогічні відомості зазначені у відповіді Новотроїцької селищної ради Херсонського області від 18.03.2021 року № 23/08-09/10 на запит, також за підписом старости ОСОБА_7 .

Опитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_7 , показала, що дійсно видавала таку довідку, відомості взяла з господарської книги. Дані книги не переводились в цифровий формат, в неї їх зараз немає, перебувають документи на тимчасово окупованій території. Також свідок повідомила, що станом на 1991 рік їй було 10 років, вона бачила родину ОСОБА_8 у свого брата, оскільки мати заявниці з ним дружила. Також повідомила, що пам`ятає, що Гормашові жили в їхньому селі, в той час вона також там жила. Стверджує, що мати заявниці була співвласником будинку, в якому була зареєстрована, крім того вона працювала вчителем в сільській школі.

Відповідно до листа Новотроїцької селищної ради Генічеського району Херсонської області від 28.08.2024 року за № 02-13/212 ОСОБА_7 дійсно на момент видачі довідки за № 192 від 16.03.2021 року була старостою сіл Чумацький шлях, Катеринівка, Новоперівка, Новоукраїнка, Софіївка Генічеського району Херсонської області, мала повноваження для видачі таких довідок. Картотека з адресними картками наразі недоступна. За даними реєстру Новотроїцької територіальної громади дані про реєстрацію місця проживання гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу з 03.06.1991 року по 03.11.1993 року за адресою: АДРЕСА_3 відсутні.

Суд констатує, що першоджерела інформації, а саме господарські або реєстрові книги не досліджувались, внаслідок їх перебування на тимчасово окупованій території України.

Відповідно до довідки, яка видана ОСОБА_4 за № 22 від 11.03.2021 року, остання в період з 01.10.1991 року по 03.11.1991 року, осатння працювала у Володомиро-Іллінській середній школі на посаді вчителя хімії. Довідка дана за підписом директора школи ОСОБА_9 .

До заяви долучено довідку від 07.05.2021 року про те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є громадянкою України відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року. В тексті заяви вказано, що остання сестра заявниці.

Відповідно до відомостей Солом`янської районної в місті Києві ДА від 26.12.2023 року, ОСОБА_3 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 з 05.05.1988 року по 10.09.1992 року.

Відповідно до відомостей Солом`янської районної в місті Києві ДА від 03.01.2024 року, за відомостями відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та інформації з архівної картки реєстраційного обліку Ф-16, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , гуртожиток, з 19.09.1984 року по 21.03.

Відповідно до доповідної записки від 16.04.2024 року начальника відділу з питань громадянства УДМС у Херсонській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не зверталась в порядку, визначеному чинним законодавством України з питань встановлення, оформлення належності до громадянства України, оформлення набуття (прийняття) громадянства України до УДМС в Херсонській області. В порядку, визначеному чинним законодавством України та міжнародними договорами, заявник не значиться серед осіб, які набули громадянство України. у копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 27.06.1989 року Жовтневим ВРАЦС м. Києва на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є відмітка про отримання паспорта номер НОМЕР_5 , виданого 21.05.2004 року свердловським рувс м. красноярська. У запиті з Посольства України в республіці Білорусь від 11.11.2023 року за №6132/17-532/2-136013 вказано, що ОСОБА_1 наразі документована паспортом громадянина росії номер НОМЕР_4 , виданим 16.09.2010 року відділом уфмс росії по краснодарському краю в свердловському районі м. красноярськ.

В згоді на обробку персональних даних, заявник вказую саме вище зазначений номер паспорта.

Таким чином встановлено, що заявниця має громадянство іншої держави. При цьому суд констатує, що при зверненні до суду стороною заявниці не повідомлено суду в заяві про встановлення факту будь-яких обставин щодо належності до громадянства іншої держави.

Відповідно до частини третьоїстатті 3 ЦПК Українипровадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України)

Cуд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду ( ч.4 ст. 263 ЦПК України).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 березня 2024 року у справі №161/9609/22 зазначив наступне.

«Законодавець визначив на рівні процесуального закону особливості, пов`язані із розглядом справ окремого провадження. Такі особливості проявляються в тому, що під час розгляду справ не застосовуються положення щодо змагальності (стаття 12 ЦПК України) та меж судового розгляду (статті 13 ЦПК України). Законодавець в справах окремого провадження наділив суд можливістю за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Тільки в окремих випадках законодавець встановив необхідність подання разом із заявою доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини (наприклад, у частині другій статті 318 ЦПК України) (див. постанову Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2023 року в справі № 569/4466/23 (провадження № 61?6986св23).

Для встановлення факту, що має юридичне значення, метою якого є встановлення належності до громадянства України або набуття громадянства України, слід застосовувати Закон України «Про громадянство України» та Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень.

У статті 1 Закону України «Про громадянство України» від 18 січня 2001 року (тут і далі в редакції, чинній на час звернення із заявою до суду, Закон) передбачено визначення, зокрема, таких термінів:

Громадянство України правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках.

Громадянин України особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.

Іноземець особа, яка не перебуває в громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.

Проживання на території України на законних підставах проживання в Україні іноземця чи особи без громадянства, які мають у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року відмітку про постійну чи тимчасову прописку на території України або зареєстрували на території України свій національний паспорт, або мають посвідку на постійне чи тимчасове проживання на території України, або мають військовий квиток, виданий іноземцю чи особі без громадянства, які в установленому порядку уклали контракт про проходження військової служби у Збройних Силах України, або мають посвідчення біженця чи документ, що підтверджує надання притулку в Україні.

Чинне законодавство, яке регулює підстави і порядок набуття громадянства та його припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб розрізняє, зокрема, порядок та процедурувстановлення належностідо громадянства України танабуттягромадянства України.

У статті 3 Закону України «Про громадянство України» встановлено належність до громадянства України. Відповідно до цієї статті громадянами України є:

1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;

2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;

3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;

4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

У частині другій цієї статті вказано, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, з моменту внесення відмітки про громадянство України.

Встановлення належності особи до громадянства України це визнання особи громадянином України відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України», але яка з тих чи інших причин досі не має паспорта громадянина України та не є громадянином іншої держави.

З метою організації виконання Закону України «Про громадянство України» Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, зокрема, затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі Порядок).

Так, цим Порядком відповідно до Закону України «Про громадянство України» визначено перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України.

Згідно з пунктом 7 Порядку встановлення належності до громадянства України стосується:

а) громадян колишнього СРСР, які не одержали паспорт громадянина України або паспорт громадянина України для виїзду за кордон та не мають у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт їхнього постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

б) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття і батьки яких належать до категорій, зазначених у підпункті «а» цього пункту;

в) осіб, які за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягли повноліття та виховувалися в державних дитячих закладах України.

Длявстановлення належностідо громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Длявстановлення належностідо громадянства України відповідно до пункту 2 частини першої статті 3 Закону особа, яка проживала на території України за станом на 13 листопада 1991 року і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її проживання в Україні на зазначену дату, подає до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання (пункт 9 Порядку):

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 13 листопада 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

в) судове рішення про встановлення юридичного факту проживання особи на території України за станом на 13 листопада 1991 року.

Отже, встановлення факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або проживання на території України за станом на 13 листопада 1991 року особи, яка не була громадянином іншої держави, є підставою для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 або 2 статті 3 Закону України «Про громадянство України», і такий факт може бути встановлено на підставі судового рішення.

У статті 8 Закону передбачено порядокнабуття громадянстваУкраїни за територіальним походженням, згідно з яким особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Для оформленнянабуття громадянстваУкраїни в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається:

особою без громадянства декларація про відсутність іноземного громадянства;

іноземцем зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Для оформленнянабуття громадянстваУкраїни замість зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) може бути подано:

1) іноземцем, якого визнано біженцем або якому надано притулок в Україні, декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яку визнано біженцем або якій надано притулок в Україні;

2) іноземцем, який постійно проживає в Україні на законних підставах та є громадянином держави, з якою Україна уклала міжнародний договір, що передбачає припинення особою громадянства цієї держави одночасно з набуттям громадянства України, заяву про зміну громадянства;

3) іноземцем, який в установленому законодавством України порядку проходить (проходив) військову службу за контрактом у Збройних Силах України, його подружжям декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка в установленому законодавством України порядку уклала контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України, та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;

4) іноземцем із числа осіб, зазначених у частині двадцятій статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та його подружжям декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка отримала посвідку на тимчасове проживання на підставі частини двадцятої статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», та декларацію про відмову від іноземного громадянства для другого із подружжя;

5) іноземцем, його подружжям, які є громадянами держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, та зазнали у країні своєї громадянської належності переслідувань, декларацію про відмову від іноземного громадянства особи, яка зазнала переслідувань, разом із документом, що підтверджує переслідування.

У пункті 25 Порядку передбачено, що для оформленнянабуттягромадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону), подає документи, передбачені підпунктами «а»«в» пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.

У пункті 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформленнянабуттягромадянства України подається відповідне рішення суду.

Обміркувавши викладене, суд зауважує, що:

якщо метою особи, яка звертається до суду для встановлення юридичного факту, є встановленняналежностідо громадянства України відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про громадянство України» предметом судового розгляду може бути заява такої особи про встановлення факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року;

у разі коли метою особи, яка звертається до суду для встановлення юридичного факту, є оформленнянабуттягромадянства України за територіальним походженням, предметом судового розгляду може бути заява такої особи про встановлення факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року;

встановлення юридичного факту проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року не має юридичного значення у такому випадку;

сама собою наявність у особи громадянства іншої держави не є підставою для відмови в задоволенні заяви про встановлення факту проживання такої особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року;

лише неподання до суду доказів зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) особою, яка звертається із заявою про встановлення юридичного факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про встановлення факту, оскільки таке зобов`язання подається особою при зверненні до уповноваженого органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням (стаття 8 Закону). Суд на підставі поданих доказів лише з`ясовує можливість досягнення тієї мети, яку перед собою ставить заявник, у разі подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Питання про те, чи має юридичне значення той чи інший факт, із заявою про встановлення якого особа звернулася до суду, вирішується залежно від мети його встановлення.

У наведеній постанові Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив такий висновок.

Якщо метою особи, яка звертається до суду для встановлення юридичного факту, є встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про громадянство України», предметом судового розгляду може бути заява такої особи про встановлення факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року.

У разі коли метою особи, яка звертається до суду для встановлення юридичного факту, є оформленнянабуттягромадянства України за територіальним походженням, предметом судового розгляду може бути заява такої особи про встановлення факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року.

Встановлення юридичного факту проживання на території України станом на 13 листопада 1991 року не має юридичного значення у такому випадку.

Сама собою наявність у особи громадянства іншої держави не є підставою для відмови в задоволенні заяви про встановлення факту проживання такої особи на території України станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року.

Лише неподання до суду доказів зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство) особою, яка звертається із заявою про встановлення юридичного факту її проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року, не є підставою для відмови у задоволенні заяви про встановлення факту, оскільки таке зобов`язання подається особою при зверненні до уповноваженого органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням (стаття 8 Закону). Суд на підставі поданих доказів лише з`ясовує можливість досягнення тієї мети, яку перед собою ставить заявник, у разі подання заяви про встановлення факту, що має юридичне значення. Питання про те, чи має юридичне значення той чи інший факт, із заявою про встановлення якого особа звернулася до суду, вирішується залежно від мети його встановлення».

Відповідно до пункту 10 Порядкупровадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 ( в редакції Указу Президента України від 27 червня 2006 року №588/2006 для встановлення відповідно до пунктів 1 та 2 частини першої статті 3Законуналежності до громадянства України особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року не досягла повноліття та проживала в Україні разом із батьками (одним із них) або іншим її законним представником, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію свідоцтва про народження;

в) один із таких документів:

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- довідку, що підтверджує факт постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника, з якими особа в неповнолітньому віці постійно проживала, або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- документ, що підтверджує факт перебування особи в неповнолітньому віці на вихованні у державному дитячому закладі України за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року;

- копії паспортів батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника - громадян колишнього СРСР з відміткою про прописку, що підтверджує факт їх постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факт їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року. У разі відсутності у батьків (одного з них) особи або іншого її законного представника паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про те, що за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року ця особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР і відповідно постійно проживала, проживала на території України (за

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи в неповнолітньому віці на території України за станом на 24 серпня 1991 року або факту її проживання в неповнолітньому віці в Україні за станом на 13 листопада 1991 року;

- судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання на території України за станом на 24 серпня 1991 року батьків (одного з них) особи або іншого законного представника, з яким особа в неповнолітньому віці постійно проживала на території України, або факту їх проживання в Україні за станом на 13 листопада 1991 року.

Якщо документи про встановлення належності до громадянства України подає особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року або на 13 листопада 1991 року була неповнолітньою та проживала в Україні не з батьками (одним із них), а з іншим законним представником, подається також копія документа про встановлення опіки чи піклування.

Крім того, як зазначено вище, встановлення належності особи до громадянства України це - визнання особи громадянином України відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України», але яка з тих чи інших причин досі не має паспорта громадянина України та не є громадянином іншої держави. Проте, заявниця з певних причин не має паспорта громадянина України та є громадянкою іншої держави.

Таким чином, з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 з підстав звернення до суду.

Керуючись ст. ст.76,77,141,259,263-265,268,273,352,354 ЦПК України, -

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), заінтересовані особи: Управління ДМС у Херсонській області (ЄДРПОУ 37839478, місцезнаходження: 73000, м. Херсон, вул. Перекопська, б.168), Міністерство закордонних справ України (ЄДРПОУ 00026620, місцезнаходження: 01018, м. Київ, Михайлівська площа, б.1) про встановлення факту постійного проживання на території України відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Херсонського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегля

СуддяІ. Ю. Зуб

Повний текст судового рішення складено (з урахуванням вихідних днів) 04.11.2024 року