Ухвала

від 31.10.2024 по справі 947/33913/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/33913/24

Провадження № 1-кс/947/14920/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.10.2024 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання старшого детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 , погодженого із прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024160000000005 від 10.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, підрозділом детективів Територіального управління БЕБ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024160000000005 від 10.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, за фактом порушення податкового законодавства службовими особами ПРАТ «ІСРЗ» (код ЄДРПОУ 32333962), що спрямовані на ухилення від сплати податків до бюджету в особливо великих розмірах.

У ході проведення досудового розслідування встановлено, що службові особи ПРАТ «ІСРЗ» (код ЄДРПОУ 32333962), під час здійснення господарської діяльності, укладаючи договори перевалки вантажів, умисно занижують вартість послуг з перевалки вантажів з метою заниження фінансового результату до оподаткування та ухилення від сплати податку на прибуток.

Відповідно до договору на перевалку вантажу у 2024 році вартість послуг Виконавця (ПРАТ «ІСРЗ» (код ЄДРПОУ 32333962) по базовій ставці становить 118,75 грн., у тому числі ПДВ 20%, що складає еквівалент в розмірі 3,00 доларів США за одну метричну тону вантажу.

Разом з цим установлено, що фактична вартість наданих ПРАТ «ІСРЗ» (код ЄДРПОУ 32333962) послуг з перевалки вантажів складає 13,00 доларів США за одну метричну тону вантажу. Залишок в еквіваленті 10,00 доларів США за одну метричну тону вантажу замовником сплачується готівкою зазначеним вище службовим особам ПРАТ «ІСРЗ» (код ЄДРПОУ 32333962).

Таким чином, службові особи ПРАТ «ІСРЗ» (код ЄДРПОУ 32333962) організували схему з умисного ухилення від сплати податків до державного бюджету України, а саме заниження фінансового результату до оподаткування з метою ухилення від сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, а також незаконного переводу у готівку грошових коштів.

Висновком аналітичного дослідження фінансово-господарської діяльності ПРАТ «ІСРЗ» (код ЄДРПОУ 32333962) було встановлено ймовірне завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 29 039 988,47 грн., шляхом заниження доходів від реалізації послуг перевалки, що призвело до не нарахування та не сплати до державного бюджету України податку на додану вартість у загальній сумі 5 807 998 грн за період з 01.01.2024 по 31.07.2024.

Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що особою причетною до укладання фіктивних договорів транспортної обробки вантажів суб`єктами господарської діяльності морегосподарського комплексу за заниженою вартістю є голова наглядової ради ПРАТ «ІСРЗ» ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом з цим, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ на території України введено правовий режим воєнного стану, строк дії якого продовжено.

У той же час усіма гілками державної влади, з метою захисту економічних інтересів держави в умовах воєнного стану, забезпечення наповнення державного бюджету, у тому числі для забезпечення обороноздатності держави, економічної та соціальної стабільності, недопущення зайвих витрат бюджету, надання допомоги незахищеним верствам населення, відновлення зруйнованої інфраструктури тощо, вживаються заходи щодо виявлення та припинення у тому числі фактів можливого умисного ухилення від сплати податків, легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, незаконного відшкодування податку на додану вартість та інших наявних незаконних дій.

Таким чином дії вказаних осіб є неприпустимими і призводять до втрат державного бюджету, порушення економічної та соціальної стабільності держави, несплати податків, які необхідні, у тому числі, для забезпечення потреб Збройних Сил України, що є вкрай важливим у період воєнного стану.

Так, 24.10.2024 на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 22.10.2024 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 у житловому приміщенні, яке складається з квартир АДРЕСА_3 , у ході проведення якого виявлено та вилучено:

1. Банківська карта банку «Південний» № НОМЕР_1 .

2. Договір КБО №2271390 із додатками на 16 арк.

3. Платіжне доручення на переведення іноземної валюти №01 від 03.05.2022 ПАТ «Банк Восток».

4. Заява-договір №2149028 на 6 арк.

5. Реквізити для поповнення ОСОБА_7 на 1 арк.

6. Довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб на 2 арк.

7. Грошові кошти: купюри номіналом 100 доларів США у к-сті 100 штук, купюри номіналом 20 Євро у к-сті 98 штук, купюри номіналом 50 Євро у к-сті 148 штук, купюри номіналом 100 Євро у к-сті 20 штук, купюри номіналом 100 гривень у к-сті 30 штук, купюри номіналом 200 гривень у к-сті 23 штук.

8. Грошові кошти: купюра номіналом 100 доларів США у к-сті 1 шт., купюри номіналом 50 доларів США у к-сті 16 шт., купюри номіналом 20 доларів США у к-сті 53 шт., купюра номіналом 10 доларів США у к-сті 1 шт., купюри номіналом 100 гривень у к-сті 99 штук, купюри номіналом 200 гривень у к-сті 81 шт.

9. Банківська карта банку «ВОСТОК» № НОМЕР_2 .

10. Банківська карта банку «ВОСТОК» № НОМЕР_3 .

Вилучене майно на підставі постанови детектива від 25.10.2024 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Детектив звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Представник власника майна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 надав до суду письмові заперечення на клопотання про арешт вилученого майна, в яких зазначив, що грошові кошти, які були вилучені під час обшуку, не мають жодного відношення до кримінального провадження, оскільки є особистими заощадженнями ОСОБА_6 та його дружини ОСОБА_7 , вказані кошти мають законне та офіційне джерело доходу. Крім того останній не є підозрюваним у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим відсутні будь-які підстави для накладення арешту на зазначене майно.

В судовому засіданні прокурор доводи клопотання підтримав частково, зазначив, що арешт на документи необхідний для подальшого повного, об`єктивного, неупередженого здійснення досудового розслідування кримінального провадження, питання щодо накладення арешту на вилученні грошові кошти залишив на розсуд суду з врахуванням наданих захистом документів.

Представник власникамайна ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_4 в судовомузасіданні просиввідмовити узадоволенні клопотаннядетектива зпідстав,які викладеннів йогописьмових запереченнях.

Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя вважає, що клопотання детектива підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що частина вилученого в ході обшуку майно відповідає критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки могло зберегти на собі сліди вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження такого майна.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість якихнадана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

В судовому засіданні не встановлено факту того, що обшук за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_2 , у житловому приміщенні, яке складається з квартир АДРЕСА_3 , було проведено з порушенням норм КПК України.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3ст.170 КПКУкраїни,не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Щодо накладенняарешту на банківські карти, Договір КБО №2271390 із додатками на 16 арк., платіжне доручення на переведення іноземної валюти №01 від 03.05.2022 ПАТ «Банк Восток», заява-договір №2149028 на 6 арк., реквізити для поповнення ОСОБА_7 на 1 арк., довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб на 2 арк., то на думку слідчого судді, зазначене майно є важливими доказами можливого вчинення правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України та накладення арешту на них є необхідним для збереження цих речових доказів та недопущення їх знищення.

Зв`язок даного майна із вчиненням злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, підлягає встановленню в процесі здійснення досудового розслідування, а отже арешт даного майна є виправданим.

В той же час під час розгляду клопотання встановлено, що вилучені під час обшуку купюри номіналом 100 доларів США у к-сті 100 штук, купюри номіналом 20 Євро у к-сті 98 штук, купюри номіналом 50 Євро у к-сті 148 штук, купюри номіналом 100 Євро у к-сті 20 штук, купюри номіналом 100 гривень у к-сті 30 штук, купюри номіналом 200 гривень у к-сті 23 штук, купюра номіналом 100 доларів США у к-сті 1 шт., купюри номіналом 50 доларів США у к-сті 16 шт., купюри номіналом 20 доларів США у к-сті 53 шт., купюра номіналом 10 доларів США у к-сті 1 шт., купюри номіналом 100 гривень у к-сті 99 штук, купюри номіналом 200 гривень у к-сті 81 шт., є майном, що не має відношення до предмету розслідування кримінального провадження №42024160000000005 від 10.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Стороною обвинувачення не доведено, що грошові кошти отримані внаслідок заниження фінансового результату до оподаткування з метою ухилення від сплати податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, а також незаконного переводу у готівку грошових коштів.

Таким чином, на думку слідчого судді накладення арешту на таке майно може в подальшому потягнути за собою негативні наслідки для даного кримінального провадження та не буде слугувати його завданням, а також може порушити права власників майна. У зв`язку з чим у цій частині клопотання задоволенню не підлягає.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на частину вилученого майна, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що клопотання детектива підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 , погодженого із прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №42024160000000005 від 10.01.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України задовольнити частково.

Накласти арешт на майно вилучене в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2 у житлових приміщеннях, які складаються з квартир АДРЕСА_3 , а саме:

1. Банківська карта банку «Південний» № НОМЕР_1 .

2. Договір КБО №2271390 із додатками на 16 арк.

3. Платіжне доручення на переведення іноземної валюти №01 від 03.05.2022 ПАТ «Банк Восток».

4. Заява-договір №2149028 на 6 арк.

5. Реквізити для поповнення ОСОБА_7 на 1 арк.

6. Довідка про систему гарантування вкладів фізичних осіб на 2 арк.

7. Банківська карта банку «ВОСТОК» № НОМЕР_2 .

8. Банківська карта банку «ВОСТОК» № НОМЕР_3 .

шляхом заборони володіти, користуватись та розпоряджатись майном.

У задоволені клопотання в іншій частині - відмовити та повернути вилучене майно - його власнику.

Виконання ухвали покласти на старшого детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_5 .

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1